Краєзнавча діяльність бібліотеки: історія і сьогодення

Н. Гудимова, І. Цуріна, методисти Національної парламентської бібліотеки

Автори відзначають, що зараз спостерігається значне пожвавлення інтересу населення до вивчення історії свого краю, самоідентифікації пересічної особи громадянином України. Саме це зумовило визнання краєзнавчої функції публічної бібліотеки як пріоритетної, дало новий поштовх для її розвитку, адже: 1) соціальною домінантою краєзнавства є формування почуття патріотизму, любові до Батьківщини, відповідальності за її долю; 2) краєзнавство орієнтоване на історико-культурні, суспільні аспекти життя місцевої громади, що сприяє інформаційній підтримці місцевого самовряду­вання.

Нормативна база краєзнавства: «Поло­ження про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України», затверджене наказом Міністра культури і мистецтв України № 314 від 11.06. 1996 р. (у ньому знайш­ла реальне відображення сучасна концепція бібліотечного краєзнавства); Укази Президента України: «Про забезпечення підготовки і випуску багатотом­ного енциклопедичного видання «Звід пам'яток історії і культури України», «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні на період до 2010 р.” Важливу роль в активізації краєзнавчого руху відіграли загальнонаціональні акції «Сім чудес Ук­раїни» та «Сім природних чудес України».

Основні напрямки краєзнавчої роботи: інформаційний, освітній, культурно-просвітницький, інтелектуально-дозвільний. Комплексний характер краєзнавства передбачає:

— багатопланову роботу з первинними (повнотекстовими) та вторин­ними (бібліографічними) краєзнавчими документами;

• вивчення історії, традицій рідного краю, по­шук раніше невідомих даних;

• співпрацю з людьми, зацікавленими у віднов­ленні та створенні комплексу знань про край та його жителів.

Гарантія успішного здійснення краєзнавчої бібліотечної — створення фон­ду. При його фор­муванні слід враховувати такі основні блоки: істо­ричний, народознавчий, географічний, економічний, літературне краєзнавство, видатні люди краю.

До краєзнавчих документів належать:

• матеріали, пов'язані з даним регіоном своїм змістом, у т.ч. при­свячені видатним діячам краю;

• місцеві твори друку, книги уродженців даної території (неза­лежно від місця видання);

• твори про край — видані як у певному регіоні, так і за його межами.

Краєзнавчий фонд накопичується роками і збира­ти його складно. Краєзнавчі документи збираються і зберігаються постійно, не підпадаючи під ідеологічні чи політичні впливи. Саме тому вони, незалежно від трактування різних подій, не підлягають списанню, а пошкоджені чи зношені матеріали підлягають відновленню.

Чим менший населений пункт, тим менше виходить у світ документів, що конкретно йому присвячені. Тому автори радять детально переглядати універсальні видання — ен­циклопедії, енциклопедичні словники, довідники, окремі документи загального плану про Україну, область, район, тощо; видання з питань культури, народної творчості, етнографії на предмет пошуку там ма­теріалів місцевого краєзнавчого змісту. Таку інфор­мацію містять окремі регіональні путівники, мапи, схеми тощо.

Варто робити аналітичний розпис документів, що містять відомості про конкретний населений пункт, і вносити їх до краєзнавчої картотеки. Звернімо увагу: автори наголошують на важливості включення до картотеки й інформацію про доку­менти, де відомості про край містяться в окремих главах, абзацах тощо. Ці матеріали у вигляді ксеро­копій чи тематичних добірок включаються у краєзнавчий фонд як самостійні одиниці зберігання.

Суттєва частина краєзнавчого фонду – доку­менти про видатних людей краю: самостійні друковані видання, тематичні добірки статей, формовані «прес-досьє», «порт-фоліо», окремі рукописи тощо. Це стосується і творів авторів-краян. Такі матеріали зазвичай надають місцеві краєзнавці, відомі земляки.

Художня література зби­рається за такими групами: твори, написані письменниками-земляками (незалежно від змісту), твори про рідний край (незалежно від того, чи є автор його уродженцем).

Потребує ретельного відстеження видавнича продукція зональних видавництв, вихід у світ бібліографічних посібників краєзнавчої тематики, видань обласних універсаль­них наукових бібліотек. Місцева пре­са – основне джерело краєзнавчих матеріалів. Публікації з газет і журналів, де є інформація про населений пункт, зберігаються постійно, а всі інші номери цих часописів в умовах, наприклад села, обов'язково слід зберігати 5 років.

Центральні бібліотеки мають переглядати інформаційно-реєстраційні видання Книжкової па­лати України: «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей» тощо. У разі їх відсутності ознайомлення з ними можна періодично робити в обласній універсальній науковій бібліотеці.

Особливу увагу слід приділити формуванню фонду неопублікованих документів. Це — сімейні архіви, що можуть включати генеалогічні дерева; окремі світлини або альбоми, спогади; добірки журнально-газетних вирізок тощо. Такі матеріали повинні бути зібрані, оправлені і зберігатися у папках, планшетах, коробках тощо з відповідними надписами.

Кумульованими краєзнавчими документами також є тематичні папки вирізок статей із місцевої преси, прес-досьє, дайджести, порт-фоліо, прес-релізи та ін. Орієнтовна схема та послідовність розміщення матеріалів у «прес-досьє», присвяченому конкретній особі: у прямому хронологічному порядку ко­роткі біографічні відомості щодо освіти особи, її професійної діяльності, досягнень у науковій та трудовій сферах, вчених звань, одержаних нагород, наукових, мистецьких праць, публікацій про неї, а також список літератури, використаної складачем.

Види краєзнавчих документів: паперові (книги, журнали, газети, неопубліковані матеріалів), кінофотофонодокументи (фото, слайди, кіноплівки), матеріали звукозаписів (зафіксовані го­лоси видатних земляків, виступи окремих місцевих фольклорних колективів, проведення краєзнавчих за­ходів, озвучені краєзнавчі виставки тощо), електронні документи.

Джерела поповнення краєзнавчих фондів: місцеві обов'язкові примірники; дар від авторів на прем'єрах та презентаціях; діло­ві контакти із видавництвами та видавничими центрами, зв'язки із діаспорою, допомога спонсорів, кошти від додаткових послуг та ін.

Під час опрацювання всі друковані краєзнавчі до­кументи індексуються певними позначками — К (під шифром). Особливо це стосується документів, що надійшли в єдиному примірнику. У невеликій публічній бібліотеці краєзнавчий фонд зосереджується в окремій кімнаті, читаль­ному залі або в спеціально виділеній частині загаль­ного приміщення. За наявності достатньої кількості примірників краєзнавчі документи розподіляються між основними підрозділами публічної бібліотеки і розставляються відповідно до розділів загального фонду.

Практикується обмін краєзнавчими документами (при наявності дуб­летних примірників) між ЦБС; надається можливість копіюван­ня потрібних матеріалів або їхніх частин тим бібліотекам, які не мають цієї інформації.

Розстановку краєзнавчого фонду рекомендується будувати відповідно до прийнятої бібліотечної кла­сифікації. При цьому автори радять забезпечити можливість відкритого доступу користувачів до цього фонду, починаючи з довідко­вих, інформаційних видань, де є згадки про місто, се­ло, район тощо. У таких виданнях робляться відповідні вставки, закладки тощо, що полегшує ро­боту з ними. Далі розміщуються видання краєзнавчо­го змісту за різними галузями знань, художні твори, присвячені краю.

У разі наявності окремого приміщення для музею, краєзнавчої кімнати вся відповідна документація, а також кумульовані матеріали (виписки, вирізки, передруки, рукописи тощо) цієї тематики, фотоілюстра­тивна продукція, збираються там. Для демонстрації картин місцевих художників, предметів народного побуту, зразків старовинного одягу оформлюються художні експозиції.

Доповненням до краєзнавчого фонду є роботи місцевих аматорів, народних умільців (гончарів, скульпторів, вишивальниць тощо).

Краєзнавчий фонд мусить включати й інфор­маційно-бібліографічні посібники, буклети тощо. Вони розміщуються відповідно до підрозділів фонду і окремо (залежно від кількості примірників кожної назви).

Форми популяризації краєзнавчої літератури.

Популяризація краєзнавчих документів передбачає використання різних форм бібліотечної роботи.

Комплексні довготривалі виставки – створюються, коли неможливо організувати краєзнавчу кімнату. Наповнення: книги, статті, різноманітні предмети, твори народних умільців тощо, місцеві краєзнавчі календарі. Надзвичайна важливо представляти фактографічну інформацію про ту чи іншу подію, пам'ятку, особу з використанням відповідних фотографій та ілюстрацій.

Часто демонструють­ся персональні виставки, присвячені видатним діячам краю, тематичні добірки «Вітаємо ювіляра». Цікавою може стати книжкова фотовиставка «Стара фотографія розповідає…» із світлинами з історії регіону.

Комплексні заходи з популяризації краєзнавчих документів за участю партнерів книгозбірень — краєзнавчі дні (тижні, місячники), читання, презен­тації, літературні вечори, зустрічі з відомими людьми регіону (вченими, краєзнавцями), конкурси на кращо­го знавця краю, ігри-мандрівки по рідному краю, клуби та об'єднання краєзнавців, свята сіл, однієї ву­лиці тощо. Такий комплексний захід, як вечір цікавого краєзнавства, дуже перспективний у плані залучення молоді до читання науково-популярних книг та статей із цих питань.

Плановим і системним вивченням свого краю можна займатися у краєзнавчих об'єднаннях та клу­бах, створених при бібліотеках. Їхні засідання прово­дяться у формі екскурсій, бесід, диспутів тощо, під час яких розглядаються малодосліджені та спірні пи­тання, що сприяє поглибленому вивченню теми.

Спеціальні заходи — проводяться для більш глибокого ознайомлення з життям краю та літературою про нього. До них відно­сяться свята, що відроджують народні традиції та об­ряди, цикли заходів, присвячені знаменитим місце­вим родинам, краєзнавчі уроки, зустрічі-діалоги, історичні екскурсії, уроки історичної пам'яті тощо.

Сучасні форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем'єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, «звукові» виставки. Популярна форма – збирання відомостей про предків, вивчення історій сімей «Мій родовід та край». У руслі цієї роботи створюються генеалогічні об'єднання, які збирають і описують історії поколінь, селянських родин, збирають нащадків одного роду та влаштовують «родинні посиденьки».

Гра «Подорож по рідному краю» дозволяє поєдна­ти інтерес до рідної місцевості з літературою щодо неї. У процесі гри за допомогою книги стимулюється прагнення дізнатися про історію краю та закріплю­ються знання, отримані під час реальних подорожей.

Історичне краєзнав­ство означає пошукову ро­боту з дослідження історії краю, міста, села та скла­дання їхніх літописів, розшук старовинних книг, періодичних видань, фотографій, предметів побуту і т.ін. Робота за творчою програмою ”Пам'ять втрачених сіл” передбачає створення літопису зниклих населених пунктів, що сприяє відродженню історичної пам'яті українського народу.

Літературно-мистецьке краєзнавство передбачає використання таких форм, як поетичні години, мандрівки за книгами, вечори поезії, літературно-мистецькі калейдоскопи краєзнавчого змісту. Допов­нення до кожного з цих заходів — конкурс пое­тичних обдарувань.

Етнографічне краєзнавство є доцільним представити у бібліотеці через «Фольклорний календа­р», що містить літературу про свята українського народу, а також місцеві звичаї, атрибутику різних свят — писанки, крашанки, вишиванки та ін. Бібліотека може проводити конкур­си серед умільців, виставки їхньої творчості, тематичні засідання клубу «Господарочка», уроки народних ремесел, домашнього майстра тощо.

Важлива тема – «Край і екологія». Вона поєднується з іншими напрямами краєзнавства під час проведення комплексних заходів, є важливою складовою екологічного виховання школярів, відби­вається у краєзнавчому ДБА.

Вивчення історії бібліотек краю. Доброю традицією стало святкування ювілей­них дат бібліотек, відзначення кращих користувачів, бібліотекарів тощо. Цікава форма — виставка-експозиція «Реліквії нашої бібліотеки», де будуть представлені подарунки визначних людей, видання з авто­графами і т.ін.

Індивідуальна і групова інформаційна робота. Слід враховувати рівень підготовки користувачів, їхні інтереси, освіту, професійну підготовку, вік тощо. Залежно від цього визначаються абоненти індивідуаль­ної та групової інформації. Періодичність інформу­вання, його повнота залежать від обсягів нових над­ходжень із питань краєзнавства. Індивідуальну інформацію надають представникам влади, місцевим краєзнавцям, вчителям історії, літе­ратури і т.д.

Груповою інформацією забез­печуються спеціалісти різного профілю у тому випад­ку, коли їм потрібні краєзнавчі знання для розв'язан­ня наукових, виробничих завдань або самоосвіти. Це можуть бути підприємці, фінансисти, фермери тощо, які хочуть більше знати про край, його природу, історію, культуру, а також отримувати відомості що­до галузей народного господарства, промислів і ремесел минулого.

// Шкільна бібліотека. – 2010. – № 7. – С. 49-53.

Публічні бібліотеки Києва в системі розвитку краєзнавства

Ольга Романюк, завідувачка відділу науково-методичної роботи

Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва

У статті висвітлюються основні напрями та форми роботи публічних бібліотек Києва щодо реалізації "Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року ", затвердженої Постановою КМУ від 10.06.2002 р. № 389.

Краєзнавство стало одним з пріоритетних напрямів ро­боти практично кожної публічної бібліотеки Києва, адже саме це до­зволяє зробити бібліотеки унікаль­ними, особливими, перетворює їх на краєз­навчі центри територіальних громад. Бібліотеки не тільки збирають і зберігають краєзнавчі документи, але й здійснюють інформаційне забезпечення краєзнавства. Складові бібліотечного краєзнавства наповнюються іншим змістом у зв'язку з новими умовами існування бібліотек і но­вими інформаційними технологіями.

Краєзнавчі ресурси. Автор вважає, що вагому час­тину інформаційних ресурсів краєзнавчого характеру у бібліотеках мають складати документи з питань місцевого самоврядування та ор­ганізації життєдіяльності місце­вого співтовариства: те­лефони соціальної служби райо­ну, склад держадміністрації, години прийому її підрозділів, ад­реси спеціалізованих шкіл, місць відпочинку, ін­формація щодо набуття нової спеціальності. Проте, на жаль, жодна з ЦРБ не має повноцінної інформаційної бази документів, що стосуються життєдіяльності місцевої громади. Автор пропонує такі шляхи вирішення проблеми:

— прийняття органами місце­вої влади рішення або постано­ви, що зобов'язало б підприємства, установи, організації (неза­лежно від форм власності і ві­домчої приналежності), грома­дян, що здійснюють свою діяль­ність на території району, нада­вати документовану інформацію у центральну районну бібліотеку;

— прийняття владою рішення, що зо­бов'язало б видавництва різних форм власності передавати у фонди центральної бібліотеки обов'язковий міс­цевий примірник документів або запроваджувати видавничі проекти регіональної "Бібліотечної серії".

Фонди краєзнавчих докумен­тів бібліотек Києва представлені традиційними та електронними виданнями. Значну частку складають самостійно зібрані та створені ін­формаційні ресурси: конволюти, інформ-досьє, інформаційні стенди, різноманітні інформацій­но-бібліографічні посібники, краєзнавчі дослідження і розвід­ки працівників та користувачів бібліотек, краєзнавчі сторінки сайтів бібліотек, що вміщують ве­ликий фактографічний матеріал з різних аспектів життя Києва.

Кожна біб­ліотека має електронні локальні видання краєзнавчого ха­рактеру (наприклад, компакт-диск "Київ. Історична енциклопе­дія з найдавніших часів до 17 сто­ліття" (К., 2000). Із появою в бібліотеках досту­пу до ресурсів мережі Інтернет багато відповідних матеріалів стали розглядатися як частина краєзнавчих інформаційних ресурсів.

Система довідково-бібліогра­фічного апарату з питань крає­знавства представлена традицій­ними картотеками та електрон­ними базами даних.

З 1992 року існує і систе­матично поповнюється електрон­ний каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Він вміщує більше 20 тис. записів документів, значну частину з яких введено відділом краєзнавчої літератури. Електронні крає­знавчі бази даних створені і постійно поповнюються і в цілому ряді ЦБС міста. Частково краєзнавча інформація відобра­жена на сайтах ЦРБ.

У подальшому об'єднання краєзнавчих електронних баз да­них в єдину мережу дасть можливість створити єдиний крає­знавчий банк даних. Звичай­но, створення ефективної зведе­ної електронної пошукової сис­теми вимагає методично-техніч­ного забезпечення робіт, коорди­нації, супроводу, створення систем пе­редачі даних. Сьогодні це є досить серйозною проблемою.

У традиційних краєзнавчих картотеках за­стосовуються топографічні, персональні та тематичні рубрики в межах кожного розділу. Виділя­ються назви історичних місцевос­тей, промислових підприємств, медичних установ, навчальних закладів, пам'ятних місць, імена видатних особистос­тей — уродженців Києва, історич­них осіб, життя яких пов'язане з Києвом, керівників столичної влади, меценатів, пись­менників та митців. Самостійною картотекою або у структурі краєзнавчої картотеки виділяється розділ "… район на сторінках преси".

Краєзнавчі картотеки допов­нюються тематичними: "Поділ у творах художньої літератури та образотворчо­го мистецтва", "Рідного міста співці" (Київ у художніх творах) тощо. Велике значення в оперативному задоволенні за­питів краєзнавчої тематики має архів виконаних тематичних та фактографічних довідок.

Інформаційна краєзнавча ро­бота включає такі складові:

— інформаційні зони. Куточки, стенди, стелажі, що міс­тять відомості про бібліотеку, послуги, які вона надає, оголошен­ня та вітання зі святами, днями народження активних користувачів, акціями, що відбуваються в місті та районі. Розміщують біб­ліотеки адреси ділових контактів у районі та місті, інфор­мацію про людей, іменами яких славиться район, телефони соці­альної служби, склад держадмі­ністрації, години прийому її під­розділів, адреси спеціалізованих шкіл, місць відпочинку тощо.

— ін­формаційне забезпечення ор­ганів влади. Публіч­ні бібліотеки через загальнодоступність, універсальність ресур­сів, продуктів і послуг, кадровий потенціал, максимальну набли­женість до місцевого населення, багатофункціональність своєї ді­яльності є основним соціальним інститутом, здатним повно й опе­ративно задовольняти інформа­ційні потреби місцевої влади. Насамперед з питань, що стосу­ються життєдіяльності територі­альної спільноти.

Щотижня для управ­лінського апарату РДА надсилається краєзнавча інформація за різними темами: повнотекстові довідки, добірки документів за запитами, ксерокопії різних публікацій. Режим – "Запитання — відпо­відь". У кожному районі видаються інформаційно-бібліографічні бюлетені"… район на сторінках преси".

На сайті центральної бібліотеки існує і постійно поповнюється інформаційний блок "Столи­ця", що висвіт­лює поточну діяльність Київської міської держадміністрації у плані соціальної підтримки й захисту населення. Оглядово-аналітична інфор­мація представлена у формі прес-дайджеста матеріалів українських періодичних видань (га­зет і журналів).

Бібліографічні видання. Бібліографи ЦБС готують дай­джести, експрес-інформації з актуальних соціальних питань, конкретизують та опрацьовують матеріали для пам'яток "Як отри­мати субсидію", "Що необхідно для оформлення пенсії", "Нові соціальні пільги", "Навчання за кордоном" та ін. У ЦРБ до послуг користувачів тематичні папки "Депутати рай­онної ради", "Депутати Київської міської ради". До чергових вибо­рів готуються папки-досьє на кандидатів у депутати "Вибирає­мо майбутнє".

Видано велику кількість інформаційно-бібліографічних посібників, присвячених окремим місцевостям, святиням, культовим спорудам і релігійним діячам, жінкам, чиї імена увійшли в історію Києва, меценатам і благодійникам усіх часів, видатним діячам у галузі медицини, освіти, науки та ін.

Соціокультурні заходи:

— загальносистемні дні крає­знавства проводяться напередодні Дня Києва. При відзначенні ювілейних дат, пов'язаних з історією окре­мих районів Києва, дні краєзнав­ства входять до програми загальнорайонних святкувань. Напри­клад, день краєзнавства "Відомі адреси на карті Шевченківського району” був присвя­чений 70-річчю даного району. Під час загальносистемного дня краєзнавства "Культурне де­рево світу з київського коріння" користувачам була представлена інформація про видатних осо­бистостей світової культури, уродженців Києва С. Лифаря, О. Вертинського, Р. Глієра, І. Сікорського, В. Горовиця, М. Бердяєва, М. Булгакова, К. Малевича, М. Носова, В. Некрасова, ви­світлено тему "Світовий кінема­тограф з київських вулиць";

— Дні інформації проводяться на актуальні теми сьогодення з переважанням проблем екології, наро­дознавства та мистецтвознавст­ва;

— загально­системний конкурс туристичних маршрутів "Київські меридіани туристичної феєрії" засвідчив поєднання краєзнавчої і туристичної діяльності. Кожна біб­ліотека розробила власний ту­ристично-краєзнавчий маршрут по Києву чи району міста, за якими проводилися заочні подорожі. Бібліотеками обиралися марш­рути: екологічний, історичний, меморіально-мистецький, ландшафтно-дендрологічні заповідні місця тощо. Наприклад: "Гоголівськими шляха­ми Києва", "Краєзнавча мандрівка Те­ремками", "Мандруємо вулицями Троєщини".

Переважна більшість бібліотек активно включи­лася в роботу із розробки та ви­дання інформаційно-краєзнав­чих путівників: підготовлено цикл біобібліографічних путівників "Вулиці Подолу пам'ятають", прес-досьє "Український ту­ризм".

Любительські об'єднання ко­ристувачів бібліотек, які цікав­ляться історією столиці України, займають гідне місце в системі розвитку краєзнавства. Уже багато років поспіль плідно працюють клуб шанувальників старого Киє­ва, групи за інтересами "Киянин", "Я — украї­нець", "Родень", "Український рік", "Україна козацька", "Диво-цвіт". У роботі клубу "З любов'ю до рідного краю" беруть участь пись­менник П. Засенко та поетеса Л. Мудрак, екскурсоводи, ветерани, кінознавці.

Успіхом користуються засідання клубу "Радість" при бібліотеці імені М. Стельмаха. У колі однодумців ма­ють змогу демонструвати свої таланти поети, художники, співаки та музиканти. Тут відбуваються презентації поетичних збірок поетів, які про­живають у районі. При ЦРБ імені М. Некрасова впродовж ба­гатьох років працює Інтелекту­альний молодіжний лекторій. Ве­дучим його є відомий письмен­ник, тележурналіст, редактор журналу "Искатель на Украине" А. Дмитрук. Стимуляція інтересу читачів до краєзнавчої інформації з по­дальшою передачею знань про рідне місто — мета краєзнавчого клубу педагогів. У програмі клубу “Вікторія” багато уваги приділяється крає­знавчому аспекту, зокрема темі видатних жінок-киянок.

Бібліотеки сприяють реаліза­ції творчого потенціалу користу­вачів шляхом відкриття мистецьких галерей, де експонуються художні полотна та фотографії як професійних май­стрів, так і художників-аматорів. До дня Києва у художній галереї "Зустріч" постійно діють виставки із творчого доробку київських художників, та­лановитих учнів місцевих художніх шкіл. З виставкою вишитих краєвидів Києва всі бажаючі мо­жуть ознайомитись у бібліотеках Солом'янського району. В оформленні інтер'єру бага­тьох київських бібліотек вико­ристані фотороботи "Київ та кия­ни очима наших користувачів", малюнки та аплікації "Київ та ки­яни очима дітей".

Взає­модія з іншими закладами та гро­мадськими організаціями, що ведуть професійну краєзнавчу роботу. Краєзнавча діяльність київсь­ких бібліотек здійснюється у партнерстві з Музеєм архітектури і побуту України, Музеєм історії Києва та ін. У рамках співпраці відбуваються презентації книг наукових спів­робітників музею. Спільно з гро­мадськими організаціями бібліотеки ініціювали та провели засідання круглого столу "Проблеми екології Києва та Дес­нянського району". А телевізій­ний канал "Глас" надав бібліоте­кам зі своїх архівів кіно- та фото­документи для проведення вірту­альних подорожей "Імена меце­натів на мапі Києва".

Київська міська організація Українського товариства охоро­ни пам'яток історії та культури є надійним партнером бібліотек у проведенні краєзнав­чих акцій, систематично презен­тує бібліотекам своє видання "Київ. Роки, події, люди".

Бібліотекам Подільського району допомагають дружні зв'язки з працівниками музею Булгакова та музею Однієї вули­ці. Частими гостями київських бібліотек є члени організованого "Русским собранием" клубу "Ки­ївські таємниці".

Етнографічне краєзнавство представлене цик­лами народознавчих заходів з метою ознайомлення користува­чів зі святами, звичаями, традиці­ями, народними промислами Київщини. Цікавими є виставки робіт із солоного тіста, колекції народних ляльок-оберегів, писанок, кераміки, флористичних композицій, виготовлених рука­ми користувачів. У деяких бібліо­теках відкриті етнографічні кім­нати, де зібрані старовинні руш­ники, український одяг, предме­ти щоденного вжитку. У бібліотеці Голосіївсь­кого району відкрита виставка зразків Трипільської кераміки — глиняні копії з три­пільськими орнаментами. Цю унікальну ко­лекцію подарувала бібліотеці гро­мадська організація "Коло-Ра". Бібліотека № 115 організува­ла виставку-аукціон дитячих ро­біт студії "Троєшки" (трипільська культура). Гроші, виручені від продажу робіт, передані у фонд дитячого садочку дітей-інвалідів. Започатковано інноваційний проект з популяризації традиційного українського рукоділля — вишивання.

Бібліотеки підтримують творчість мешканців районів, допомагають їм презентувати свої досягнення. Так, була зібрана, упорядкована та видана збірка поезій користувачки бібліотеки “Коли співає душа…". За підтримки громадського фон­ду Андрія Первозванного бібліо­теками Печерського району ви­дано п'ять випусків збірника по­езії "Печерськом славиться сто­лиця", до яких увійшли поетичні твори школярів та вчителів райо­ну, користувачів бібліотек. Віртуальні презентації творчості своїх користувачів виставля­ють на веб-сайтах бібліотек.

Меморіальний аспект. Досліджуючи історію київсь­ких місцевостей, працівники бібліотек проводять власні краєзнав­чі пошуки: записують розповіді старожилів, звертаються в архіви. Меморіаль­ний аспект краєзнавчої діяльності набув поширення з початком повернення вулицям Києва історичних назв. Було проведено конкурс на кращі краєзнавчі нариси "Наші вулиці вам розкажуть". Основна вимога — видання мали вміщувати істо­ричну довідку і соціально-ділову інформацію. Всього підго­товлено та видано 15 бібліогра­фічних видань із цієї се­рії. Вийшла також низка інформаційно-бібліографічних видань в серіях "Їх імена в назвах вулиць району", "Істо­рія однієї місцевості", "Істо­рія однієї вулиці". Видання містять витяги з першоджерел, ці­каву фактографічну інформацію. У ЦБС Дарницького району підготовлено інформ-досьє "Вулиці Дарницького райо­ну", що містить повний перелік вулиць району, історію їх виникнення та походження назв.

Бібліографи готу­ють фундаментальні бібліографіч­ні праці, значні за глибиною ретроспекції: довідник мешканця "Солом'янка: інформація для всіх", ретроспективний бібліографічний покажчик "Дорога довжиною в 70-ліття" (до ювілею Деснянського району м. Києва), кра­єзнавчий довідник "З глибини сто­літь — у сьогодення" про історію та сьогодення Деснянського району, бібліографічний довід­ник "Письменники Києва та Київ­щини", анотований бібліогра­фічний покажчик "Образ ніжності святої" (Поділ у творах художньої літератури та образотворчого мис­тецтва).

Кожна з публічних бібліотек Києва має свою задокументо­вану історію. Майже всі вони збе­рігають перші інвен­тарні книги, відомості про перші документи, що започаткували книжкові зібрання. Збирають і зберігають інформацію про визначних особистостей, іме­нами яких названі бібліотеки. Та­ким документам виділяються спе­ціальні вітрини, стенди, куточки. Книгозбірні зберігають та доно­сять до користувачів інформацію про своїх шанованих гостей, ко­лекції подарованих книг із авто­графами їх авторів. У відділі мистецтв ЦМБ збе­рігається безцінне книжкове зіб­рання киянина С.М. Лифаря, каталог "Книжкова колекція Сержа Лифаря" (К., 2006).

Відновлення історії ство­рення бібліотек. У результаті досліджень архівних документів встановлені дати заснування багатьох книгозбірень, створено електронні презентації, що розкривають історію і сучасність бібліотечних закладів. Так, записано компакт-диск "Центральна районна бібліотека імені М. О. Некрасова: історія і сучасність", під­готовлені електронні презентації бібліотек Оболонського району. Презентацію творчості А. Ахматової київського періоду життя, а також презентацію бібліо­теки її імені проведено працівни­ками ЦБС Оболонського району. Електронні презентації "Поділ в іс­торії Києва" та "Шляхом Ярослава Мудрого" проводять на різних за­ходах працівники бібліотек ЦБС Подільського району.

Дозвіллєво-просвітницька краєзнавча діяльність — важливий напрям у діяльності бібліотек Києва. Інноваційні форми: інформаційні калейдоскопи, літературні дилі­жанси, літературно-екологічні кру­їзи, краєзнавчі турне, поетичні монтажі, виставки-хроніки, рет­роспективні виставки поштових листівок і т. д. Публічні бібліотеки повертаються до таких форм, як свято вулиці. Дієвою формою краєзнавчої роботи є презентація книг, пов'язаних з історією міста і районів; чи­тання, присвячені видатним лю­дям, іменами яких названі бібліо­теки.

Участь у міському конкурсі "Тобі, Перемого!" на кра­щу книжкову виставку для молоді обумовила створення та презентації експозицій з використанням унікальних доку­ментів періоду Вели­кої Вітчизняної війни, матеріалів сі­мейних архівів.

Бібліотекарі працюють на результат, яким є для них за­доволення читацьких запитів, залучення нових користувачів, вихо­вання патріотизму й любові до рідної землі.

Додаток

Програма проведення Дня краєзнавства “Культурне дерево світу з київського коріння”

// Бібліотечний форум України. – 2010. – №3. – С.17-22.

Сільські бібліотеки області в системі збереження історичної пам'яті громади

Фесенко Н.В., головний методист науково-методичного відділу

Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки

У статті підкреслюється, що зараз у сільських бібліотеках відбуваються серйозні зміни, пов'язані з підвищенням їх ролі в житті місцевих громад, розширенням функцій і діапазону надання послуг. Сільські книгозбірні Сумщини стали осередками вивчення історії краю, сприяють соціальному, культурному і духовному відродженню села. Одним із основних напрямків їх роботи залишається збереження історичної пам'яті, традицій та звичаїв українського народу. Надаємо короткий огляд соціокультурних заходів краєзнавчого спрямування наших колег.

Обласна краєзнавча вікторина «Сумщина”– масштабний проект, який проводився на виконання розпорядження голови обласної держадміністрації і мав за мету долучення дітей та молоді до поглиблення знань з історії, традицій та культури рідного краю, формування у юних мешканців гордості за свою батьківщину. Інформаційні ресурси бібліотечних закладів області становили основу підготовки відповідей учасників на запитання вікторини.

Презентації книги «Сумщина в іменах”. Довідник включає відомості про земляків, які залишили свій слід не лише в історії Сумщини, а й України та інших держав світу. Презентації пройшли у більшості бібліотек області.

Участь у підготовці видань краєзнавчої тематики. Бібліотечні працівники районних і сільських бібліотек взяли участь у підготовці видань з історії районів області: «Конотопщина: час, події, долі», «Благословенний край — Охтирщина», «Зелен — край. Ямпільщина: нариси та портрети», «Глухів. На зламі тисячоліть» та ін. Завідуюча книгозбірнею с. Скуносове підготувала і видала книгу про працьовитих людей села «Моє село — колиска долі», а бібліотечні працівники Охтирського району підготували більше десяти випусків каталогу «Народні промисли і ремесла Охтирщини». Матеріали, зібрані бібліотекарем с. Павлівки, послужили основою для підготовки бібліографічної пам'ятки до 150-річчя від дня народження князя, офіцера, літератора Д. О. Хілкова, пам'ять про якого до цього часу живе в серцях земляків.

Огляд-конкурс на кращий літопис зниклих та зникаючих сіл «Не зникай, моє рідне село» було проведено з метою збереження пам'яті жителів про ті села, які зникли, або зникають з адміністративної карти України.

Пошукова робота. Діють історико-етнографічні експедиції з вивчення історії, традицій рідного краю. Результатом пошукової роботи бібліотечних працівників с. Бездрик стало відкриття стели з іменами 62 воїнів – уродженців Бєлгородської області, які загинули, визволяючи українське село. Тепер рідні та близькі загиблих воїнів є почесними гостями на святкуванні Дня Перемоги.

Заочний фестиваль сільських бібліотек-філій «Духовна криниця села». За його результатами 21 сільська бібліотека району презентувала свої авторські творчі роботи на виставці «Ярмарок ідей». У рамках районного краєзнавчого конкурсу «Чарівна моя Охтирщина» сільські книгозбірні взяли участь у проведенні літературного етапу «Край талантів та невичерпаних можливостей».

Зустрічі з письменниками, відзначення ювілейних дат відомих діячів Сумщини стали традиційними в сільських бібліотеках області. Так, в книгозбірнях Білопільського району проведені літературно-мистецькі заходи до 100-річчя Олега Ольжича, поета, політичного діяча, сина Олександра Олеся; 100-річчя від дня народження С. П. Супруна, двічі Героя Радянського Союзу, відомого льотчика-винищувача; відзначення ювілею І. Д. Низового, українського поета, члена Національної спілки письменників України.

Музеї при бібліотеках. Міні-музей з народознавства створено при Подільківській сільській книгозбірні. Частина її приміщення стилізована під українську оселю, а експонати збирали жителі села. В с. Грабовське працює музей поета П. Грабовського, створений бібліотекарем, яка й дотепер проводить пошукову роботу та екскурсійне обслуговування.

Краєзнавчі години, години історії. У програму краєзнавчої години Гаївської сільської бібліотеки «Моя маленька Батьківщина» увійшли виставка «До коренів, з яких ми ростемо», розповіді бібліотекаря і вчителя про історію рідного краю з давнини до сьогодення, звучали також пісні, читалися легенди про рідне село. Такі заходи іноді завершуються відвідуванням історичної пам'ятки — вікових дубів.

Літературно-тематичний вечір «Козацькому роду нема переводу», який відбувся в Саївській сільській бібліотеці, зібрав представників трьох поколінь. У ході веселих конкурсів та різноманітних ігор вони продемонстрували свою козацьку спритність і винахідливість. Козаки запросили присутніх до майстерно спорудженого куреня, познайомили їх з предметами побуту нашого славного козацтва, почастували козацькими стравами.

Краєзнавчі читання Дунаєцької сільської бібліотеки «Скарбниця талантів землі Дунаєцької» відбуваються за участі героїв читань і спрямовані на популяризацію матеріалів про відомих людей села.

Краєзнавчі подорожі «Вулицями рідного села» знайомлять молодь з історією села, походженням назв вулиць, відомими односельцями.

Конкурс сільських бібліотек району «Туристична Кролевеччина» заохочує бібліотекарів до формування і популяризації фонду документів про туристичні об'єкти регіону. А ще у Кролевецькій ЦБС, де працюють відомі майстрині вишивки, оголошений конкурс на кращу колекцію рушників, створених руками бібліотечних працівників, їх дітей, мам, бабусь.

Відродження місцевих традицій, звичаїв та обрядів. У бібліотечних закладах дбають про те, щоб відвідувачі бібліотеки пам'ятали традиції і звичаї, що шанувалися із діда-прадіда. Тут і колядують на Різдво, й весну тістечками-жайворонками зустрічають на Стрітення, і розмальовують писанки на Великдень, й плетуть віночки на Купала. Тематика та форми проведення заходів вражають різноманітністю: народознавчий лабіринт «Звичаї — скарб українського народу», народознавче свято «У хату ввійде, як зоря зійде», урок народознавства «Нема переводу добрим звичаям народу», фольклорне свято «Традиції та пісні рідного села», обрядове свято «Ой, Масниця йде по селу», конкурси на краще виконання обрядових пісень.

З досвідом роботи Берегівської сільської філії Глухівської ЦБС та Товстянської сільської бібліотеки Білопільської ЦБС знайомлять видання районних методичних центрів «Пахне рідне село тишиною лугів…», «Село моє, чарівний краю» та ін.

// Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань : зб. статей та повідомлень. – Рівне : ФОП Брегін А. Р., 2008. – С. 26-30.

Краєзнавча діяльність сільських бібліотек

Н. П. Волян, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи

Рівненської державної обласної бібліотеки

У статті розглянуто досвід краєзнавчої діяльності сільських бібліотек Рівненщини. Н.П. Волян наголошує, що саме бібліотеки здійснюють у селах велику пошукову роботу по виявленню та збору інформації про край, відновленню маловідомих фактів його історії. Із впровадженням у шкільну програму предмету «Краєзнавство» значно підвищилося значення освітньої функції краєзнавчої роботи сільських книгозбірень.

Фонд та довідково-бібліографічний аппарат є основою краєзнавчої роботи. Ресурс краєзнавчої тематики представлений на окремих стелажах або інформаційних зонах. Склад фонду вирізняється різноманітністю видів та типів документів: книги, брошури, листівки, плакати, фотоматеріали. Доповнюють цей ресурс тематичні папки: «Історія села», «Відомі земляки», «Село у Велику Вітчизняну війну», «Таланти рідного краю» та ін., в яких містяться вирізки з газет, копії офіційних документів, рукописні першоджерела. В окремих філіалах ведуться літописи населених пунктів, які проілюстровані світлинами, спогадами старожилів. У приміщеннях бібліотек розміщуються стенди, які знайомлять з історією, сучасною інфраструктурою населеного пункту.

Краєзнавча робота бібліотек стала основою для написання спеціальних краєзнавчих програм, зокрема у с. Дубенському реалізується проект «Дубенщина: сторінки історії та сучасність", в рамках якого досліджується минувшина сіл району.

Вивчення історії бібліотечної справи в області стало окремим напрямком роботи. Саме бібліотекарі виявляють та збирають ці матеріали, укладають папки, фотоальбоми, літописи, які доповнюють фотоілюстрації, листи, копії бібліотечних документів. Зберігаються книги відгуків про прочитане, які були розпочаті з часу відкриття бібліотек.

Якісному розкриттю краєзнавчих фондів сприяють краєзнавчі та тематичні картотеки.

Тематичні або персональні краєзнавчі бібліографічні покажчики малих форм знайомлять з історією населеного пункту, культурними та історичними пам'ятками, книжковими колекціями. Представлений матеріал доповнюють тематичні ілюстрації з минулого і сучасного життя села. Започатковано випуск буклетів „Село моє – краплиночка на карті: історія села…", інформбюлетенів „Народні умільці краю".

В краєзнавчій діяльності сільських бібліотек відбувається так звана інтеграція бібліотечних, музейних та архівних функцій. Книгозбірні на селі активно координують свою роботу із шкільними музеями, краєзнавчими клубами, любительськими об'єднаннями та музеями.

Етнографічні куточки, музеї-кімнати при бібліотеках набули особливого поширення в північних районах області. У цих куточках презентуються предмети декоративно-ужиткового характеру: ткацькі станки, плетені, глиняні вироби, рубелі для прасування, рогачі, гребінці для вичісування льону, старовинний одяг жителів села, люльки для куріння, вишиті вироби, релігійні атрибути та ін. Виявляють та збирають експонати активісти та члени краєзнавчих об'єднань, що функціонують в бібліотеках (переважно діти). А бібліотека здійснює велику просвітницьку роботу, забезпечуючи доступ до музеїв-кімнат, дозволяє зберегти сільську бібліотеку як культурно-дозвіллєвий центр.

Краєзнавча діяльність сільських бібліотек багатогранна.

Набула розвитку пошукова робота клубів та об'єднань, посилилась співпраця з музеями та архівами, школами, відомими краєзнавцями. Таким прикладом може бути публікація краєзнавчого видання „Мала Любаша — земля нашої любові", написаного на основі документальних матеріалів, зібраних бібліотекарем та вчителем історії с. М. Любаша у Костопільському районі.

Відновленню та збереженню історичної пам'яті сприяють уроки-екскурси, дні краєзнавства, краєзнавчі розвідки, дослідження родоводів тощо. Організація та проведення свята села, зустрічей, виставок виробів декоративно-ужиткового мистецтва односельчан привертає увагу громади до минулого та сучасності села.

Як центри культурного і духовного спілкування родин бібліотеки популяризують сімейно-побутові традиції через експозиції вишиванок, виробів з дерева та ін. ілюстративні виставки «Пісні нашого села», «Обряди села», «Село у легендах та переказах».

Із впровадженням сучасних інформаційних технологій у практику роботи сільської книгозбірні формуються електронні бібліографічні та повнотекстові бази даних з питань краєзнавства. Яскравим прикладом слугують веб-сторінки сільських бібліотек. На сучасному етапі сільські бібліотекарі розміщують краєзнавчі матеріали на веб-сторінках своїх бібліотек у розділах “Історія і сьогодення села”, „Умільці села”, “Інфраструктура села” тощо.

Отже, реалізуючи краєзнавчий напрямок роботи, книгозбірні використовують дієві форми обслуговування сільського населення, наповнюючи їх новим змістом та приваблюючи до себе нових користувачів. Завдяки цьому бібліотека перетворюється на суспільно значущий заклад, центр патріотичного виховання та збереження історичної пам'яті на своїй території.

Нетрадиційні форми краєзнавчої роботи публічних бібліотек

Олена Мартюшова, заступник директора Сумської міської ЦБС

У цій статті представлено досвід по розширенню уяв­лень бібліотекарів про краєзнавчу роботу та наведені приклади сучасних нетрадиційних форм роботи ЦБС м. Суми.

Робота з громадою і на благо громади майже завжди пов'язана з краєзнавством. Традиційні форми краєзнавчої роботи публічних бібліотек під впли­вом часу змінюються, стають більш яскравими і ефективни­ми, наближеними до жителів і завжди проводяться за участю населення.

Для прикладу можна назвати загальноміські акції, що проходили за ініціативою та за участю бібліотечних працівників м. Суми.

У 2010 році м. Суми від­значило 355-річчя від дня сво­го заснування. В межах свят­кування ювілею в приміщенні Сумського обласного театру, за участю міського голови відбулося загально­міське родинне свято "Золото нашого міста". Воно було при­свячене сімейним па­рам сумчан, які щасливо про­жили разом понад 50 років і внесли свій вклад у розвиток міста. Адже історія міста – це історія людей, що його буду­вали і збагачували. Тому всіх учасників родинного свята бу­ло нагороджено подарунками від спонсора акції — благодій­ного фонду "За чисте місто", для них звучала музика і було сказано багато вітальних слів.

Передувала цьому святко­вому заходу бібліотечна акція "Золото рідного міста" Сумсь­кої МЦБС, результати якої бу­ли підведені до Дня міста. Біб­ліотекарі виявили близько ста сімейних пар сумчан, які ціка­во і змістовно прожили разом більше 50 років, змогли опи­сати свою сімейну історію і по­дати документи на акцію-конкурс, а також не були проти висвітлення своєї сімейної іс­торії на телебаченні, в пресі і дозволили залишити описи іс­торій своїх сімей і власних спогадів в архівах бібліотек Сумщини. Людям похилого ві­ку, звичайно, допомагали біб­ліотекарі: приходили до них додому, спілкувались і допо­магали описати та оформити історію сім'ї, зафіксувати спо­гади про історію нашого міста тощо.

Таким чином бібліотекарі більше дізнались про своїх користувачів і про минуле міста, а жителі — про біб­ліотеку і бібліотекарів. Ця ак­ція їх зблизила і здружила, допомогла молоді відчути по­вагу і пошану до людей похи­лого віку, ветерани ж отрима­ли увагу, піклування, а до Дня міста — справжнє свято.

До ре­чі, бібліотечними працівника­ми ЦБС створено проект на подальшу підтримку цих сі­мей, залучення їх до нових послуг бібліотек за допомогою Інтернету, на заходи по допо­мозі їм у спілкуванні, в задо­воленні їхніх інформаційних потреб, на безкоштовне юри­дичне обслуговування за до­помогою юристів Сумського управління юстиції, які що­тижня консультують населен­ня міста в центральній міській бібліотеці імені Т. Шевченка.

ЦБС також була ініціатором і вико­навцем загальноміської акції-конкурсу "Стань обличчям рідного міста". Родини сумчан мали по­дати власні проекти — творчі роботи з поліпшення рідного міста. Акція проходила за до­помогою реклами в місцевих ЗМІ та в бібліотеках ЦБС про­тягом 3 літніх місяців. Це­ремонія підбиття підсумків відбулася до Дня міста у приміщенні ЦМБ ім. Т. Шевченка. Серед представ­лених на цей конкурс робіт було визначено 10 переможців сумських сімей (із них 9 родин були користувачами бібліотек міста й отримали допомогу бібліотекарів ЦБС у підготовці до участі в цьому проекті).

Кожна творча робота щодо прикрашання й облаштування міста була унікальною і не потребувала значних за­трат, тому деякі з них уже втілено в життя, на­приклад, зроблено роликову доріжку для молоді, висаджено дерева, клумби, проведено додаткове освітлення тощо. Ця акція дозволила сумчанам не бути просто байдужими жителями, а взяти активну участь у розбудові свого міста. Родини — переможці акції "Стань обличчям рідного міс­та" протягом кількох місяців були представлені на білбордах міста та отримали пода­рунки від спонсора. Про кожну з цих родин були зняті репортажі на місцевому теле­баченні, надруковані статті в місцевих газетах. Після акції в бібліотеках ЦБС залишились щирі друзі — учасники акції та їхні цікаві проекти. Завдяки цим акціям зріс авторитет біб­ліотек ЦБС у місті та області, збільшилась кількість користувачів, підвищилась самопо­вага бібліотечних працівників.

До Дня рідного міста, що традиційно прово­диться на початку вересня, бібліотеки ЦБС завжди беруть участь у загальноміських за­ходах. Минулого року це був День книги, що проходив у центральному міському сквері імені Т. Шевченка. Поруч із сумськими видавництвами і письменниками бібліотеки ЦБС представили сумчанам і гостям міста всю основну літе­ратуру про місто Суми та роз­повсюдили значну кількість своїх краєзнавчих видань. До речі, для бібліотекарів стало вже звичним виходити з крає­знавчою літературою, зі свої­ми краєзнавчими виданнями, цікавими конкурсами, вікторинами на головну вулицю міста, в парки, театри, вистав­кові зали на різноманітні місь­кі й обласні виставки, вечори, зустрічі. Жителів уже не дивує творча реклама-продаж крає­знавчих покажчиків, путівни­ків, пам'яток, з якими бібліо­тека приходить до навчальних закладів та інших колективів.

Сумчани знають про бібліоте­ки ЦБС і підтримують бібліо­течні ініціативи. Наприклад, кілька останніх років в День визволення міста від німецько-фашистських загарбників бібліотека-філія № 2 бере участь у святкуванні своєї вулиці. Біб­ліотекарі цієї філії представля­ють на святі, що проходить на вулиці Сумсько-Київських ди­візій, виставку-перегляд літе­ратури, присвячену визволителям міста, людям бойової слави, проводять конкурси, вікторини для дітей, огляди літератури для всіх учасників свята.

Святкуючи День міста, біб­ліотечні працівники ЦБС завж­ди беруть активну участь у міських конкурсах, навіть у тих, які, на перший погляд, не пов'язані з бібліо­течною роботою (напри­клад, у загальноміському кон­курсі 2009 року "Наші сумки" на тему герба міста Суми). Але без звернення по допомогу до літератури про історію рідного міста жителям важко було взяти участь у цьому конкурсі. До речі, такі заходи доб­ре допомагають розвивати творчу фантазію бібліотекарів і виховують патріотизм не тільки в молоді.

Сприяють активізації кра­єзнавчої роботи бібліотек і за­гальноміські акції, що прохо­дять під патронатом мерії (на­приклад, акції "Сім чудес міста Суми”, "Родові палаци і маєтки Сумщини"), в яких біб­ліотеки беруть найактивнішу участь: здійснюють підбір літе­ратури по міських об'єктах, готують і видають краєзнавчі покажчики, інформаційно-краєзнавчі путівники, прово­дять по цих акціях опитування користувачів, пропагують се­ред користувачів і населення міста міські пам'ятки тощо. Та­ка просвітницька краєзнавча робота особливо ефективна серед дітей і молоді, а також серед гостей міста. Бібліотека­рі оволодівають навичками екскурсоводів, заглиблюються в детальну історію кожного сумського провулку. Цьому сприяють і різноманітні бібліо­течні конкурси, що проходять у рамках підвищення кваліфі­кації, наприклад, на кращий краєзнавчий сценарій масово­го заходу, на кращий бібліо­течний проект.

Загальноміські заходи до­помогли бібліотекам значно підвищити власний імідж се­ред населення міста та області й заслужити повагу місцевої влади, яка позитив­но реагує на бібліотечні потре­би. За активної підтримки Сумського міського голови та депутатів Сумської міської ра­ди щороку в місті видаються фундаментальні краєзнавчі видання про місто Суми, а також періодичний "Вісник Сумської міської ради", які безкоштовно надходять до кожної бібліотеки ЦБС.

Поповнення доку­ментальної бази краєзнавчої діяльності бібліотек є одним із пріоритетних напрямків робо­ти. Кожна бібліотека є збира­чем краєзнавчих матеріалів, а кожен бібліотечний працівник є краєзнавцем. У ЦБС склалися добрі стосунки з місцевими авторами, крає­знавцями, видавництвами, що дає можливість відслідко­вувати нові видання, прово­дити їх презентації в бібліотеках і, в основному, за рахунок подарунків комплектувати краєзнавчий фонд.

Сприяє цьому і спеціальна форма під­вищення кваліфікації ЦБС -"Бібліотечна вітальня", куди вже багато років запрошують­ся цікаві люди міста і області: краєзнавці, журналісти, архівісти, письменники. Так, традиційними стали зустрічі бібліотекарів і корис­тувачів із колективом сумсь­кого видавництва "Корпункт" і, як результат, тільки в ос­танню зустріч бібліотека отри­мала в дарунок 47 прим. краєзнавчої літератури. Частими гостями бібліотек є голова Сумського обласного відділення Національної спіл­ки краєзнавців, кандидат істо­ричних наук, автор багатьох краєзнавчих видань О. Корнієнко та відповідальний секре­тар Сумського обласного від­ділення Національної спілки письменників, поетеса Л. Ро­мен, які, крім змістовного спілкування і приємних вражень, залишають чимало літературних подарунків краєзнавчого харак­теру. Щороку від Сумського обласного відділення Націо­нальної спілки письменників до бібліотеки надходить біль­ше 200 примірників подаро­ваних книг поетів і письмен­ників Сумщини. В 2009 році до свого 140-річчя Сумське об­ласне товариство "Просвіта" імені Т. Шевченка, як щирий друг бібліотек ЦБС, передало в дарунок Сумській МЦБ імені Т. Шевченка солідну бібліо­течку, в складі якої була і краєзнавча література.

В останнє десятиріччя від­булось переосмислення ос­новних напрямків краєзнавчої роботи з метою відродження національної духовної культу­ри, відновлення історичної пам'яті народу та виховання патріотизму в дітей і молоді. Сприяла цьому пошукова кра­єзнавча робота бібліотек. Се­ред найцікавіших і найбільш значущих бібліотечних пошу­ків у минулі роки можна від­значити такі: "Імена земляків, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни", "Опиту­вання жителів нашого міста про підтвердження факту го­лодомору 1932-33 років в Україні", "Народні традиції рідного краю", "Історія бібліо­тек міста Суми" та інші. Ці ма­теріали доповнюють крає­знавчий фонд бібліотек, складають контент різноманітних краєзнавчих тек.

У фондах ЦМБ імені Т. Шевченка знаходяться авторські рукописи сумського мистецтвознавця й краєзнав­ця Ю. Ступака, різноманітні фотодокументи, листівки, буклети, тематичні альбоми, проекти тощо. Доповнюють краєзнавчі фонди й музейні екс­понати.

Музей у бібліотеці — для когось дивина, а для нас це звична справа. З 2000 року в ЦМБ імені Т. Шевченка діє му­зей місцевого самоврядуван­ня, який постійно оновлюється й поповнюється матеріалами сесій міської ради, фото та ін­шими документами роботи міської влади. Нещодавно в цій бібліотеці було організовано музей Матері, присвячений 20-річчю створення першого в Україні будинку сімейного ти­пу, до речі, мамою якого була колишня бібліотекар Галина Сільванська. Цей музей роз­повідає про традиції жертов­ного материнства, починаючи від землячки О. Деревської, яка виховала після війни 48 дітей-сиріт, і до ни­нішніх мам сумських сімейних будинків. Аналогічний пере­сувний музей експонується в бібліотеках-філіях ЦБС, і за його допомогою бібліотекарі проводять тематичні вечори, засідання читацьких клубів, екскурсії та інші заходи.

У 2007 році бібліотеці-філії № 3 при­своєно ім'я сумського дитячо­го письменника, ветерана-педагога О. П. Столбіна. Того ж року в цій бібліотеці створено його прижиттєвий музей, де зібрані особисті речі, книги, фото, ру­кописи тощо. Бібліотечними працівниками подано проект на створення віртуальної екс­курсії по цьому музею та зуст­річей із цим письменником.

Усі бібліотекарі полюбля­ють проводити конкурси, особливо з виявлення творчих здібностей своїх користувачів. Окремі конкурси стали загальномісь­кими, з авторитетним журі, з обов'язковим висвітленням на телебаченні, в пресі, в Інтернеті. Для прикладу можна на­звати конкурс молодих поетів-початківців "По­етичні розсипи", конкурс чит­ців "Поетична світлиця Олександра Олеся", екологічний конкурс "Моє місто — частинка Батьківщини", історичний конкурс "70 років Сумщині", конкурс малюнків та інші. Щорічно центральною бібліотекою імені Т. Шевченка і Сумським центром соціаль­них служб для дітей, сім'ї та молоді проводиться загально­міська виставка-конкурс жи­вопису та декоративно-ужит­кового мистецтва під назвою "Всесвіт очима дитини". Ми­нулого року в ній взяли участь 236 дітей міста, роботи яких експонуються в бібліотеці. Пе­реможці конкурсу отри­мують річну стипендію від міської ради.

У бібліотеках стали традиційними виставки твор­чих робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва та художників — жителів міста. Особливо цим славиться ЦМБ імені Т. Шев­ченка, де творчі виставки змі­нюються майже кожні два тижні, а місцеві ЗМІ анонсують ці культурні події та подають репортажі про відкриття цих виставок. Така робо­та згуртовує в бібліотеці твор­чу інтелігенцію міста, завдяки чому створюються нові чи­тацькі клуби, виникають нові творчі задуми, проводяться цікаві заходи.

Населення Сумщини бага­тонаціональне, серед користу­вачів бібліотек є представники різних національностей. Саме тому було започатковано творчі зустрічі з представниками національних товариств. Уже відбулись вечори-зустрічі з вірменським, грузинським, азербайджанським та іншими національними представниками, що прожи­вають у місті Суми. Такі вечори – завжди свято з обов'язковим представленням націо­нальної літератури, народних мистецтв, традицій різних народностей.

Із підключенням бібліотек Сумської міської ЦБС до Інтернету розвивається крає­знавча вебліографія, на­приклад, створено покажчик сайтів "Суми віртуальні". Про­водяться віртуальні мандрівки інформаційними, освітніми сайтами, проходять презента­ції нових сайтів Сумщини, пропагується віртуальна приймальня місь­кого голови. З сайту Сумської міської ради щодня для ко­ристувачів роздруковується потрібна інформація, туди ж подається інформація про за­ходи, що проводяться в біб­ліотеках міста. На сайті Сумсь­кої МЦБС створено розділ фактографічної інфор­мації "Все про м. Суми".

Популяризація краєзнавчих знань у бібліотеках ЦБС набу­ла нового змісту завдяки програмному плануванню, яке дає змогу сконцентрувати на­явні ресурси і можли­вості та направити їх на вико­нання найбільш ефективних заходів. У підрозді­лах ЦБС діють такі міні-програми: "Знати свій рідний край", "Світ не пізнаєш, не ви­вчивши краю свого", "Немає милішого краю…", "Наш рід­ний край". Крім того, працю­ють краєзнавчі читацькі клуби "Суми і сумчани", "Краєзнавець" та інші.

Нещодавно в ЦМБ імені Т. Шевченка сумський міський голо­ва провів презента­цію проекту "Концепція роз­витку міста Суми на 2010-2015 роки". Початок обговорення такого важливого документа в міській бібліотеці не є випад­ковим, тому що влада розуміє значення впливу бібліотекарів на населення міста. Громадська активність бібліотекарів ду­же висока, до їх думки при­слухаються, їм довіряють та їх підтримують не тільки корис­тувачі бібліотек.

// Бібліотечний форум України. – 2011. – №1. – С.31-34.

Краеведение: традиции и новации

Елена Тарлинская, заведующая научно-методичес­ким отделом

Запорожской ОУНБ им. М. Горького

В статье представлен опыт краеведческой работы в биб­лиотеках Запорожской области. Вот уже 7 лет подряд в об­ласти проводятся выездные краеведческие чтения, кото­рые позволяют непосредст­венно ознакомиться с опытом работы лучших библиотек, отследить качественные изменения в библиотечном краеведении.

В 2010 г. библиотечное сообщество Запорожского края принимал Приморский район. Приморцы представили свой опыт и до­стижения в краеведческой деятельности. Руководители района рассказали о его специфике, перспективах развития народного хозяйст­ва, образования, культуры. Электронные презентации "Краеведческая деятельность Приморской ЦБС" и "Творческие проекты библиотек Приморья", виртуальной краеведческой выставке дали возможность участникам чтений приобщиться к достижениям приморцев в их благородной задаче распространения краеведческих знаний, привлече­ния поль­зователей к изучению исто­рии края.

Не остались без внимания гостей и творчески оформленные книжные выставки. При их подготовке были использованы различные предметы — так называемые ай-стопперы, которые прев­ращают традиционные выс­тавки в выставки-инсталля­ции. Так, выставка "Летнее чтиво" отразила местный ко­лорит: на ней представлены не только книги, но и зонтик, солнцезащитные очки, мор­ские камешки. Важным на­глядным подтверждением ус­пехов стали буклеты: "Мій рідний край", "Приморська центральна районна біблютека". Большой интерес вызвало посещение районного крае­ведческого музея и встреча с краеведом Л.И. Солдатовой, автором нескольких книг о приазовском Приморье, автором гимна г. Приморска.

Незабываемое впечатле­ние на участников мероприя­тия произвело посещение Вячеславской сельской библио­теки. Удивили не только уровень и качество краевед­ческой работы, но и энтузи­азм, преданность делу заведу­ющей библиотекой М. Ф. Черневой.

Мария Федоровна больше 45 лет работает с книгами и читателями. Она — победитель областного конкурса "Краща сільська бібліотека" (2009 г.). Творческий потенциал Марии Федоровны каждое мероприятие превращает в незабываемое событие.

Особая гордость библио­теки — краеведческая комна­та. Учитывая своеобразие се­ла (30% населения составля­ют болгары), в краеведчес­кой комнате представлены исторические материалы, на­чиная с конца XVIII ст., в т.ч. и о переселении болгар в Таврию, собраны старинные предметы болгарского быта, оформлены экспози­ции "Българска Къща" и "Българи в Таврии".

Библиотекарь сумела пол­ностью воспроизвести интерьер болгарского дома начала XX ст. Здесь можно найти традиционные предметы быта, сунду­ки, разрисованные растительным орнаментом, выши­тые рушники. Как и во всех болгарских домах, иконы и фотографии обрамляются длинными домоткаными рушниками (пешкирами). Во многих семьях они сохранились как реликвии и являются предметом гордости своих хозяев. Современные масте­ра села сберегли и продол­жают развивать традиции родного края, добавляя к сокровищнице культуры но­вые творческие работы, которые затем передают в библиотеку.

Богатейший материал соб­ран и о земляках, участвовавших в Великой Отечественной войне: не забыт ни один фронто­вик, представлены письма с фронта, фотографии воен­ных времен. О каждом сним­ке библиотекарь может рас­сказывать часами. В ходе работы над созданием краеведческой комнаты сформировался библиотеч­ный совет из взрослых и группа добровольных по­мощников среди детей. Де­виз коллектива: "Все под силу единомышленникам".

Мария Федоровна нахо­дит и спонсоров для своей библиотеки, ее дар убежде­ния и настойчивость таковы, что любое общение с руково­дителями района и области оборачивается на пользу чи­тателям: компью­тер, ксерокс, выставочные стенды, книги.

К 70-ле­тию своей библиотеки она организовала такой праздник, о котором до сих пор вспоминают односельчане. Им удалось уви­деть всех библиотекарей, ра­ботавших в Вячеславке (собралось 16 чел.), посмотреть альбом "Жизнь, освященная книгой" с описанием их жизнен­ного и профессионального пути. Смогла приехать из Одессы и первый дипломированный библиотекарь – Н. И. Шайтанова. Были воспоминания, обмен опытом, встреча с выпускниками.

Любят и уважают Марию Федоровну все в ее родном селе, знают о ней и за его пределами: областное телевидение посвятило библиотекарю Вячеславки документальные фильмы "Люди і долі (2006), "След на земле (2009).

// Бібліотечний форум України. – 2011. – №1. – С.35-36.

Сохранить информационное богатство

Н. Тюнина, главный библиограф ЦГБ им. А.С. Пушкина г. Тирасполь

Автор считает, что технологии краеведческой работы значительно изменились. Со­здаются электронные каталоги и базы данных, а на их основе – библиографические пособия. Всё чаще краеведческая работа связывается с экологической деятельностью.

Краеведческая библиографическая работа осуществляется с учётом общих требований, предъявляемых к библиографической деятельно­сти библиотек. Поэтому в ней учитываются со­циально-психологические особенности читатель­ских групп, цели и характер чтения, специфика различных методов пропаганды литературы.

Библиографические разыскания основывают­ся на общей методике библиографического поис­ка. При выполнении справок краеведческой тема­тики часто приходится обращаться к очень широ­кому кругу источников не только краеведческого содержания, но к общим и отраслевым, которые обследуются вслед за использованием краевед­ческого каталога и библиографических указате­лей об области. Во всех процессах, связанных с разысканием краеведческих сведений, особенно о текущих событиях, большое значение приобретает периоди­ческая печать, содержание которой оперативно раскрывается в краеведческом каталоге.

Библиографическое обслуживание испытывает мощнейшее влияние циф­ровых технологий и интенсивно видоизменяется под их воздействием. Появление Интернета добавило возможность удалённого обращения читателей с запросами через сайт библиотеки. Воплощением новых форм справочно-библиографической работы является организация вир­туальных справочных служб, которые становятся неотъемлемым элементом системы обслужива­ния. Начальные формы виртуального справочно-библиографического обслуживания зародились в середине 1990-х годов и выражались в размещении на сай­тах библиотек перечней интернет-ресурсов, со­ответствующих профилю интересов читателей. Эта практика сохранилась и поныне.

Реализация возможностей секто­ра краеведения проявляется в документальном обеспечении школьных программ, спецкурсов и т. д. Сектор краеведения выпустил библио­графические пособия в помощь преподаванию школьных программ: «Литература Приднестро­вья» (Третий этап литературного процесса. Наши современники), «Литература Приднестровья» .

Изучая запросы читателей, мы столкнулись с тем, что появился большой спрос на историю улиц Тирасполя. До той поры информация об улицах была разрозненна и неполна. Поэтому мы решили подготовить библиогра­фический список литературы «Памятные места и достопримечательности Тирасполя», где есть ма­териал и об истории улиц города. В канун 60-летия Великой Победы подготовили библиографический указатель «Тирасполь в годы Вели­кой Отечественной войны 1941-1945 гг.»

Большим спросом у читателей пользуются ре­комендательные библиографические списки по краеведению («Писатели России в Приднестро­вье», «Образование первой государственности в Приднестровье»); библиографи­ческие списки литературы: («Общественные орга­низации Приднестровья»; «Труд в ПМР Экономи­ка и право»); библиографические указатели («Со­временная молодёжь Приднестровья: ценности и ориентиры»; «Куль­тура Приднестровья»); информационный библио­графический указатель «Музейное дело в ПМР. Архивное дело в ПМР. Охрана памятников исто­рии и культуры»; информационный список доку­ментов «Приднестровская Молдавская республи­ка: государственный бюджет. Государственные доходы. Налоговая система».

Заслуживает особого вни­мания список законодательных и нормативных актов «Социальное страхование. Социальное обеспечение. Социальная защита. Социальная помощь.»; указатели законодательных и нормативных актов и методических материалов «Пенсионное обеспечение. Пособие по со­циальному страхованию. Социальная защита от­дельных категорий граждан»; « Налоговая система. Налоги и сборы».

Краеведческий материал всегда востребован. Цель библиотекарей – достичь оптимального информационного обеспечения краеведческих потреб­ностей жителей города.

// Библиотека. – 2010. – №9. – С.56-60.

Музейная практика как часть краеведческой деятельности муниципальной библиотеки

Ирина Васильева, директор Дедовичской ЦРБ Псковской области, Россия

В 2006 г. администрация Дедовичского района приняла реше­ние оптимизировать сеть учреж­дений культуры и произвести лик­видацию краеведческого музея путём присоединения его к ЦРБ. Обоим коллективам было сложно пережить такой «культурный шок». Но, не пытаясь ответить на извечный вопрос «кто виноват?», сотрудники задались конструктивным вопросом «что делать?». Для многих стало очевидным, что нельзя тупо сопротивляться или надеяться на то, что всё изменится само собой. «Если не можешь изменить ситуа­цию – измени своё отношение к ней», – говорили древние муд­рецы. С тех пор люди не придума­ли ничего лучшего.

Работники постарались найти точки соприкосновения между библиотечной и музейной деятельности. Прежде всего, был образован историко-краеведческий отдел, в котором выделили центр народных ремё­сел («стратегия встра­ивания»). Была создана обширная крае­ведческая экспозиция, отражаю­щая основные этапы историчес­кого прошлого райо­на. Её содержание составили копии старинных карт, докумен­тов, фотографий, а также предме­ты, представляющие историчес­кую ценность. Воссоздать дух эпо­хи помогли листовки, плакаты, журналы. Дополнениями служили документально-иллюстративные альбомы и тема­тические папки.

Краеведческая экспозиция сра­зу привлекла внимание посетите­лей и дала богатый материал для просветительской и информаци­онной деятельности. Нередко именно фрагмент экспозиции – выцвет­шая фотография погибшего на войне солдата или скудные све­дения о председателе первой крестьянской коммуны – становится отправной точкой для серь­ёзного краеведческого поиска. Прошлое здесь восприни­мается максимально наглядно, и школьники получают информацию путём непосредственного контакта с первоисточниками, ко­торые можно не только увидеть, но и потрогать. У старшего поко­ления краеведческая экспозиция вызывает ностальгические чувст­ва, желание внести личный вклад.

Органичным дополнением ос­новной экспозиции становятся регулярно меняющиеся времен­ные выставки различной тематики, связанные с историей и культурой района. Это презентация старых открыток, значков, денежных знаков, старинных книг, художественных полотен. Неиз­менный успех имеют выставки, рассказывающие об эволюции утюга, истории самовара, о народных ремёслах или традицион­ной народной кукле. К каждой из них готовятся информационные материалы, включающие истори­ческую справку и библиографические сведения.

Сочетание библиотечных и музейных технологий внесло «изюминку» в краеведческую прак­тику ЦРБ. Наиболее яр­ким показателем её успешности стал значительный рост посещений.

Вся деятельность реализовывалась в соответствии с муниципаль­ной целевой «Программой гражданско-патриотического воспита­ния молодёжи на 2007-2010 годы». Именно программа стала основой для выстраивания целостной системы краеведения в районе. Тесное взаимовыгодное со­трудничество с партнёрами дало возможность ре­ализовать проекты, которые не­возможно осуществить в одиноч­ку, например:

— со студией местно­го телевидения создан фильм «Мой край родной – Дедовичи»;

— с редакцией газеты «Коммуна» издан буклет об истории и со­временности Дедовичского края, ре­гулярно публикуются материа­лы по его истории и о значитель­ных мероприятиях;

— благодаря спонсорской помо­щи Псковской ГРЭС, напечата­ны фотографии (80 шт.) из личных архивов ветеранов вой­ны и труда, отражающие исто­рию района, оформлена фото­выставка;

— ЗАО «Гидроэлектромонтаж» поддержал инициативу и про­вёл реставрацию надгробного памятника Н.И. Бухарова (дру­га А.С. Пушкина);

— по инициативе Совета ветера­нов на базе ЦРБ создан Центр патриотиче­ского воспитания детей и под­ростков.

Проек­т «Мобильный краеведческий маршрут» реализован в рамках про­граммы «Развитие культуры Псков­ской области 2007-2010 гг.». Цель — продвижение краеведческих знаний в сельскую глубинку. Библиотекари получили опыт организации передвиж­ной музейной выставки.

Акция «Не исчезай, моя дерев­ня!» была одобрена администрацией района. К участию в ней подклю­чились все волости, сельские уч­реждения культуры, школы. Сельскими библиотекарями была проделана большая исследова­тельская работа, собран немалый архивный материал. В результа­те в ЦРБ образован «Народный архив», авторы лучших исследо­вательских работ награждены благодарственными письмами администрации района и преми­рованы.

Акция «Письма с войны!» была организована совместно со студией телевидения «Аль­фа». С телеэкрана звучали строки солдат­ских писем, которые хранятся в домашних архивах. Это обраще­ние вызвало широкий отклик у жителей района. В фонд поступило 16 новых экспонатов.

Выставка, посвященная 90-летию образования ВЛКСМ. Ее оформление переросло в обширную краеведческую исследователь­скую работу. Были изучены десят­ки документов в архивах, записаны воспоминания бывших комсомольцев, исследо­ваны фотодокументы. В итоге в библиотеке была оформлена об­ширная краеведческая музейная экспозиция, которая удостоилась Диплома I степени в конкурсе музейных экспозиций среди му­зеев области.

Вместе с руководите­лями поискового отряда был организован краеведческий молодёжный клуб «Поиск». Уже 2 года группа старшеклассников принимает участие в «Вахте па­мяти».

«Объеди­нив возможности библиотечного и музейного краеведения, соче­тая в работе разнообразные функции – воспитательную, об­разовательную, просветитель­скую, исследовательскую, – мы не только внесли в практику сво­ей библиотеки инновационные процессы, но и получили богатей­ший источник для накопления и раскрытия информационных краеведческих ресурсов», – считает И. Васильева.

Проблемы: 1) Создание коллекций музейных материалов предполагает также их учёт, хранение, изучение и использо­вание. Вот здесь и возникает право­вое противоречие: закон «О библиотечном деле» разрешает заниматься музей­ной деятельностью, закон «О музейном фонде Российской Федерации и музеях Российской Федерации» ограничивает ее, поскольку ос­новным признаком музея считает его статус самостоятельно­го юридического лица. В связи с этим юридически несостоятель­ными оказываются школьные, общест­венные и другие музеи.

2) Регистра­ция музейных коллекций, формируемых библиотеками. По закону все предметы должны быть вклю­чены в музейный фонд РФ. Собственник отвечает за соблюдение условий, обеспечива­ющих их сохранность, обязан вести учёт музейных пред­метов. Та­кой учёт предусматривает специальную учётную документацию, обеспечивающую воз­можность полной идентификации этих предметов и содержа­щую сведения об их местонахож­дении, сохранности и форме ис­пользования. Для этого библио­текам необходимы место для хра­нения с определённым температурно-влажностным режимом, штатные единицы сотрудников, ведь государственные органы регу­лярно осуществляют контроль за степенью сохраннос­ти и условиями хранения музей­ных кол­лекций.

Таким образом, включая в свою деятельность музейный компо­нент, библиотеки, с одной сторо­ны, получают дополнительные воз­можности расширения краевед­ческой деятельности, с другой – сталкиваются с рядом неразреши­мых пока проблем, связанных с учётом и хранением музейных фондов. Однако, несмотря на все проблемы, мно­гие библиотеки включают в краеведческую деятельность му­зейные технологии, создавая новые формы: библиотеки-музеи, музеи при биб­лиотеках, мини-музеи, музейные отделы и т. д.

Автор статьи делает такие выводы: «В краеведческой деятельно­сти происходят принципиальные содержательные изменения. На сегодняшний момент наша ЦРБ прочно занимает свою нишу, выступая: а) как библио­тека, оказывающая информаци­онные услуги; б) как музей, соби­рающий исторические реликвии и организующий экскурсии по па­мятным местам; в) как клуб, объединяющий различные категории людей в соответствии с их инте­ресами.

Насколько оправдано слияние двух учреждений – покажет время, но уже сегодня можно с уверенностью сказать, что ситуация не стала хуже, наоборот, появились точки роста».

// Библиополе. – 2011. – №1. – С. 11-13.

Літературно-краєзнавчий квест, або Як козаки до Херсона повернулися

Оксана Розміровська,завідуюча відділом обслуговування

Херсонської обласної бібліотеки для дітей

У Міжнародний день захисту дітей Херсонською обласною бібліотекою для дітей було проведено літера­турно-краєзнавчий квест. Цей захід пройшов у рамках програми першого обласного конкурсу бібліотечних волонтерських бригад.

Квест — це дуже популярна форма гри-випробування, у даному випадку – начитаності, ерудованості, ви­тривалості та вміння грати у команді. Про особливості проведення цього заходу розповідає ведуча – О. Розміровська.

“До участі у квесті ми запросили учнів 5-8 класів – кра­щих читачів районних дитячих бібліотек Херсонщини. Роз­ділили їх на 2 команди – «Сучасні потьомкінці» та «Хер­сонська плеяда». Учасники побували на 5 «зупинках» в історич­ній частині Херсона: «Очаківські ворота» (старт-фініш), «Колодязь», «Пам’ятник І. Кулику», «Порохові склади», «Катериненський собор».

На кожній «зупинці» на квестівців че­кали агенти – авторитетні фахівці з історико-літературними розповідями та спеціальними завданнями, які дітям потрібно було виконати. Науковий співробітник Херсонського худож­нього музею С. Нємцев розповів їм про історію засну­вання Херсона, відомі історичні постаті, зокрема Катерину Велику та Григорія Потьомкіна. Священик Катериненського собору отець Валентин розкрив найцікавіші факти про цю видатну пам'ятку історії та архітектури. Науковий співро­бітник Херсонського обласного краєзнавчого музею А. Лопушинський, перевтілившись разом зі своїм товаришем у справжніх козаків, висвітлив козацькі сторінки в історії Хер­сонщини та пограв з дітьми у козацьку гру «Рибалка». Го­ловний спеціаліст Державного архіву І. Лопушинська розповіла про підпільний рух на Херсонщині у роки Великої Вітчизняної війни. Співробітник управління культури і туризму облдержад­міністрації Н. Звягінцева влаштувала міні-презентацію книги «Гойдалки над степом», у якій зібрано кращі твори херсонських письменників, що пишуть для дітей.

Агента гри можна було знайти за паролем, який команда дізнавалася після виконання усіх завдань на кожній «зу­пинці». Також слід було виконати окремі завдання від координаторів-бібліотекарів, які супроводжували команди: роз­гадати кросворд «Славетні імена Херсонщини», заплутані ребуси, відповісти на інтелектуальні запитання, здогадатися, яким літературним героям належать речі, зібрані у скрині …

Окрім командного заліку, кожен гравець мав змогу заробляти індивідуальні бали. За правильну відповідь квестівці отри­мували бонусні картки «вартістю» у 5 або 10 балів (в залеж­ності від складності завдання) із зображенням наступної зупинки, яку відшукували потім на великій мапі квесту. До­зволялося користуватися і допомогою перехожих, але тоді учасник втрачав 2 бали. Якщо команда не мала відповіді, у неї був шанс «купити» підказку, виконавши творче завдання.

До фінішу потрібно було дістатися за 1,5 години. А тут на всіх чекало ще одне завдання: надути повітряні кульки, прикріпити до них літери і скласти привітання: «З Днем за­хисту дітей!». Переможцеві в особистому заліку Т. Запорожець дістався головний приз – добірка новеньких книг сучасних українських авторів. Море чудових вражень, нової інформації та захоплюючих емоцій повезли квестівці у всі куточки Херсонщини. Свято вдалося!

А от колеги-бібліотекарі можуть використати методику цієї інтелектуальної гри у власній роботі. Тож пропонуємо вашій увазі правила квесту та сценарій його проведення.

Правила квесту

Квест — це гра-випробування твоєї ерудованості, начи­таності та уміння змагатися у команді.

1. Усі учасники квесту будуть поділені на команди. Для того, щоб допомогти орієнтуватися у місті та знаходити найкоротший шлях до наступної зупинки, кожну команду супроводжуватиме координатор (бібліотекар).

2. Учасники квесту повинні дотримуватись правил гри, правил дорожнього руху, правил поведінки у громадських місцях. У випадку їх порушення координатор може зняти ко­манду з гри.

3. На початку гри команди отримують мапи квестової зони з позначенням «зупинок», де на учасників чекають агенти (авторитетні фахівці з різних галузей знань) з завдан­нями.

4. Для того, щоб команда стала переможцем, усім її чле­нам потрібно першими пройти усі 5 «зупинок», вико­нати завдання агентів і координатора якомога швидше та діс­татися фінішу.

5. Завдання від агента чи координатора квесту команда отримає лише тоді, коли усі її члени будуть присутні на пункті! Тому не відставай і допомагай іншим!

6. Окрім командного заліку, який фіксуватиме координа­тор, кожен гравець має можливість заробляти індивідуальні бали. За кожну правильну відповідь він отримає бонусну картку в 10 або 5 балів у залежності від складності та «ціни» запитання. Дозволяється користуватися допомогою перехо­жих, але тоді втрачається 2 бали.

7. Якщо команда не має відповіді або відповідає непра­вильно, є можливість «купити» підказку, виконавши творче завдання: придумати та намалювати крейдою на асфальті ло­готип квесту; розказати улюблений вірш чи уривок (кожен учасник!), придумати фантастичну оповідь і т.п. (по 1 ре­ченню від кожного учасника).

8. У кожної команди є ___ годин (и), аби виграти! Якщо за цей час вони не дістануться фінішу, то координатор при­пиняє гру та відводить команду до кінцевого пункту.

Бажаємо успіху і хай перемога буде за вами!

Сценарій квесту

Учасники реєструються, отримують бейджі з но­мером та іменем, діляться на 2 команди порівно. Разом з ко­ординаторами вирушають на старт, де отримують пакет із не­обхідними для виконання завдань речами, мапу квестової зони із відміченими пунктами-зупинками. Примітка: обидві команди проходять ті ж самі пункти, але йдуть до них різ­ними маршрутами, зустрічаючись лише на старті та на фі­ніші.

Старт. Організатор зачитує правила квесту, пояснює ор­ганізаційні моменти, урочисто оголошує старт квесту.

І зупинка – «Очаківські ворота». Учасників зустрічає агент-краєзнавець, розповідає історію заснування міста Хер­сон (5 хв.), ставить команді 1 запитання, «ціна» якого – 10 балів. Координатор задає гравцям одне запитання 2-х рівнів складності (індивідуальний залік). За кожну правильну від­повідь учасники отримують бонусні картки із зображенням Катериненського собору – підказки, куди йти далі.

Запитання 1-го рівня (легкі, 5 балів): «За чиїм указом було збудовано Херсон?» (Катерина II); «Хто вважається заснов­ником Херсона?» (Г. Потьомкін); «Який музей до­сліджує і зберігає історію Херсона?» (Херсонський обласний краєзнавчий музей); «Херсону виповнився 231 рік, а скільки років Херсонському морському порту?» (231, бо Херсон бу­дувався як морський порт); «Який знаменитий англійський лікар-філантроп рятував херсонців від епідемії чуми у кінці 18 ст?» (Джон Говард).

Запитання 2-го рівня (складні, 10 балів): «Поруч ви ба­чите найбільший у Херсоні кіноконцертний зал «Ювілей­ний», збудований у 1970 р. На честь якої події його так на­звали?» (100-річчя від дня народження В.І. Леніна); «Як називалася фортеця – військове укріплення, з якого починався Херсон?» (Олександр-Шанц); «Яку назву мав перший кора­бель, збудований у Херсоні і спущений на воду 26 травня 1779 р.?» («Слава Катерині»); «Спасителю рода человеческого Екатерина II посвящает». На якій споруді красується цей напис?» (Катериненський собор).

Літературне запитання: «Назвіть твори, у яких мова йде про життя і діяльність Г. Потьомкіна». (В. Пікуль «Фа­ворит», Г. Данилевський “Потьомкін на Дунаї», М. Гоголь «Ніч перед Різдвом», О. Елісеєва «Лев кохає Катерину», «Потьомкін», К. Валишевський «Навколо трону», «Роман імператриці», О. Брикнер «Потьомкін», В. Лопатін «Най­світліший князь Потьомкін», Н. Болотіна «Князь Потьом­кін», М. Шахмагонов «Катерина Велика і Потьомкін в ко­ханні і шлюбі, у боротьбі за Кубань і Крим», Йена «По­тьомкін: фаворит і фепьдмаршал»).

Завдання від координатора: «Згадай український алфа­віт!» Кожна літера стоїть під визначеним порядковим номе­ром: 22, 15, 21, 11, 18, 32;10, 12; 22, 15, 1,21,2, 19, 17; 29, 24, 15, 1, 14; 2, 12, 16, 33; 15, 19, 16, 19, 6, 33, 10, 33. Це допо­може розгадати підказку про наступний пункт нашої подо­рожі. (Відповідь: Скриню зі скарбом шукай біля колодязя).

Командний залік: координатор підраховує бали, заповнює таблицю командного та індивідуальних заліків, називає па­роль: скриня.

II зупинка – «Колодязь». Гравців зустрічає агент-літературознавець, розповідає про письменників Херсонщини, загадує загадки, головоломки (відповіді оцінюються 5 балами).

Завдання від координатора: «Перед вами скриня з рекві­зитами. Яким літературним героям належать ці речі?» (за правильну відповідь – 5 балів). Координатор підраховує бали, видає картки із зображенням пам'ятника Іллі Кулику, називає пароль: патріот.

III зупинка – «Пам'ятник І. Кулику». Учасників зустрічає агент-історик, розповідає про підпільний рух на Херсонщині в роки Великої Вітчизняної війни, ставить одне запитання (10 балів). За правильну відповідь гравці отримують бонусні картки із зображенням порохового складу.

Літературне запитання: «Назвіть книжки, які розпові­дають про підпільний рух на Херсонщині» (3-4 книги). Па­роль: Січ.

IV зупинка – «Порохові склади». Дітей зустрічає агент-козак, розповідає про січі на території Херсонщини, козацькі звичаї, відродження козацтва у наш час (5 хв.), ставить одне запитання (10 балів).

Спортивне рухливе завдання (5 балів). За його виконання видають бонусні картки.

Літературне завдання: «Назвіть книги про козаків». Ко­ординатор підраховує бали, видає картки із зображенням Ка­териненського собору, називає пароль: Катерина II.

V зупинка – «Катериненський собор». Гравці отримують від координатора завдання розгадати кросворд «Славетні імена Херсона» (10 балів за кожну правильну відповідь у індивідуальний залік гравця). За правильні відповіді квестівці отримують картки із зображенням Очаківських воріт. Учас­ники квесту заходять до собору, де їх зустрічає священик, розповідає про собор (5 хв.), ставить запитання команді (пра­вильна відповідь – 10 балів).

Запитання від координатора: «У радянські часи собор виконував іншу функцію, тут розташовувався музей. Який?» (Музей атеїзму). Координатор підраховує бали і вручає грав­цям сувій з текстом: «Гру завершено! Вітаємо! Ви успішно пройшли усі етапи квесту завдяки тому, що були справжньою командою. На знак дружби та єдності надуйте вісімнадцять повітряних кульок, прикріпіть до них літери, складіть із них речення «З Днем захисту дітей!» і крокуйте до стартового пункту «Очаківські ворота».

Усі зустрічаються біля Очаківських воріт, фотографуються. На згадку всім квестівцям залишаються також заслужені ними бонусні картки та окремі призи, отримані від агентів. Після загального підрахунку балів проголошується команда-переможець. Абсолютний переможець у особистому заліку отримує дип­лом та приз.

// Світ дитячих бібліотек. – 2010. – №3. – С. 27-28.