Передмова

Основи державної політики щодо ветеранів

Сприяння адаптації суспільства до ветеранів

Роль бібліотек у підтримці ветеранів

Список літератури

Передмова

Здавалося, що потрібно для щастя людині, яка повернулася з війни? Пекло позаду. Але чимало ветеранів говорять, що насправді в тилу воно саме починається… Страшні сни, флешбеки, фізичні болі, ментальні проблеми — це неповний перелік. До нього додається ще й те, що часто вони зустрічаються з повним неприйняттям та нерозумінням оточуючих, бюрократичними перепонами, почуваються чужими в колись близькому середовищі. Щоб повернутися до цивільного життя, потрібно пройти певний шлях… Шлях ветерана.

За даними Міністерства у справах ветеранів України, станом на квітень 2025 року в Україні нараховується понад 1,37 мільйона ветеранів. Прогнозують, що після війни ця кількість збільшиться до 5 мільйонів. Це велика аудиторія, яка потребує інформаційного супроводу, психоемоційної підтримки, місця для спілкування та професійного зростання. Особливо уразливими є ветерани в сільських громадах, де доступ до таких послуг, реабілітації та підтримки вкрай обмежений. Наш спільний обов’язок – подбати про тих, хто своїми життями захищає наше.

У зв’язку з цим бiблiотека постає не лише як осередок культури й iнформацiї, а й як простiр для психологічної пiдтримки, соціальної адаптацiї та громадського дiалогу. Бiблiотеки, як доступнi, безпечнi та вiдкритi iнституцiї, мають реальну можливiсть долучитися до процесів реінтеграції ветеранів. Вони можуть пропонувати ресурси та можливості для адаптації, реабілітації та соціальної інтеграції, здатні забезпечувати доступ до інформації про права ветеранів, медичні послуги, навчання та інші важливі ресурси, а також створювати сприятливе середовище для зустрічей та обміну досвідом. Крім того, бібліотеки мають інтегруватися у систему вшанування пам’яті загиблих.

Можливо, не зовсім очікуваним буде розділ, присвячений питанню адаптації суспільства до ветеранів. Але насправді зараз ця проблема є дуже актуальною. На її важливості наголосив і заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов: «Не ветерани мають адаптуватися до суспільства, а суспільство має адаптуватися до нової ветеранської реальності» [7].

Метою цiєї консультацiї є окреслення можливостей, форм i ресурсiв, за допомогою яких бiблiотеки можуть ефективно працювати з громадами, пiдтримувати ветеранів і їхнi родини, стати місцем щирого вшанування пам’яті полеглих. Через простi кроки — книга, зустрiч, розмова — бiблiотека може стати точкою опори для тих, хто захищав нашу державу.

Основи державної політики щодо ветеранів

Державна політика щодо ветеранів в Україні – це діяльність, спрямована на забезпечення їх всебічної підтримки та інтеграції в цивільне життя. Ключовою метою є збереження та зміцнення людського капіталу України, а також гідне вшанування внеску захисників. 

Основні напрямки державної політики щодо ветеранів:

  • соціальний захист: надання ветеранам відповідних пільг, допомоги та соціальних гарантій, визначених законодавством;

  • медична реабілітація та психологічна допомога: забезпечення доступу до якісної медичної допомоги, психологічної підтримки та реабілітаційних програм для ветеранів та членів їх сімей;

  • соціальна та професійна адаптація: сприяння працевлаштуванню, перенавчанню та адаптації ветеранів до цивільного життя через програми підтримки та навчання;

  • вшанування пам’яті та формування позитивного іміджу ветерана: проведення заходів з ушанування пам’яті загиблих захисників та формування позитивного ставлення до ветеранів у суспільстві;

  • розвиток ветеранських спільнот та організацій: підтримка ветеранських організацій, сприяння їх діяльності та розвитку;

  • житлове забезпечення: забезпечення житлом ветеранів війни та членів їх сімей;

  • розвиток інституту помічника ветерана: створення системи підтримки ветеранів на шляху переходу від військової служби до цивільного життя.

З метою реалізації цієї політики було ухвалено Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації у 2024–2027 роках (Стратегія ветеранів) та Стратегію формування системи повернення з військової служби до цивільного життя на період до 2033 року та операційним планом заходів з її реалізації у 2025–2027 роках (Стратегія повернення) (2024 р.).

У 2018 році було створено Міністерство у справах ветеранів, принцип дії якого не «для ветеранів», а «з ветеранами». З 2021 року при міністерстві запрацював Український ветеранський фонд, який діє як інформаційний координаційний центр для реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Фонд надає фінансування ветеранському підприємництву, підтримує ветеранські підприємства, запустив гарячу лінію кризової підтримки, яка входить до всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської «Ти як?». Крім того, Фонд надає юридичні консультації, проводить дослідження, інформаційні кампанії та спецпроєкти.

Запущено онлайн-платформу «е-Ветеран», яка діє на базі Єдиного державного реєстру ветеранів війни. На ресурсі зібрано інформацію про доступні державні послуги, пільги й активні проєкти — від надання медичної та психологічної допомоги, забезпечення житлом, допомоги з освітою та працевлаштуванням, нарахуванням комунальних пільг до послуг із поховання.

У межах розвитку адаптивного спорту на цій же платформі ветеран може подати заяву на участь у відборі до складу національної збірної для спортивних змагань «Ігри нескорених». Або ж стати помічником ветерана в межах проєкту для створення мережі фахівців у громадах, які за принципом «рівний рівному» здійснюють індивідуальний супровід ветеранів у повноцінній адаптації до мирного життя.

Враховуючи наскрізність ветеранської політики, МКСК спільно з Мінветеранів розробили План заходів реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих. Він передбачає підготовку працівників сфери культури для роботи з ветеранами та членами їхніх родин, соціалізацію ветеранів через культуру, меморіалізацію війни, реабілітацію через культуру та співпрацю з реабілітаційними центрами.

Ресурси:

Державна політика щодо ветеранів війни: аналітична доповідь / Нац. ін-т стратегічних досліджень. — Електрон. текст. – Режим доступу: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/analitychni-dopovidi

Нормативно — правова база Міністерства у справах ветеранів України з питань ветеранської політики // Мін-во у справах ветеранів : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://mva.gov.ua/normativno-pravova-baza-1.

План заходів з реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих / МКСП та Мінветеранів. — Електрон. текст. – Режим доступу: https://mcsc.gov.ua/news/mkip-rozrobylo-plan

Про затвердження плану заходів залучення ветеранів до сфери національно-патріотичного виховання: Наказ / Мін-во у справах ветеранів України . — Електрон. текст. – Режим доступу: https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/

Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист: Закон України // Рада: [електрон. кабінет ВРУ]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text.

Стратегія ветеранської політики на період до 2030 року: затвердж. розпорядженням КМ України від 29 листопада 2024 р. №1209-р // Урядовий портал. — Електрон. текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1209-2024-%D1%80

Стратегія формування системи повернення з військової служби до цивільного життя на період до 2033 року: затвердж. розпорядженням КМ України від 31 грудня 2024 р. № 1350-р // Урядовий портал. — Електрон. текст. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-

Відновлення через культуру: нові культурні проєкти для підтримки та реабілітації ветеранів і військових у громадах/ МКСК. — Режим доступу: https://mcsc.gov.ua/news/vidnovlennya-cherez-kulturu-novi-kulturni-proyekty

Сприяємо адаптації суспільства до ветеранів

Ветерани війни як нова категорія користувачів бібліотеки

С. Юнгер у книзі «Плем’я. Про повернення з війни і належність до спільноти» писав: «Сьогоднішні ветерани часто повертаються додому і виявляють, що, хоча вони готові були загинути за свою країну, тепер їм не зрозуміло, як в ній жити… Варто задатися питанням: що такого є в сучасному суспільстві, що повернення в нього настільки підриває моральний дух?» [9].

Україна, яка навчилася жити в умовах повномасштабної війни досі не навчилася жити поруч тих, хто воював. Ветеран в Україні сьогодні – це водночас і монумент, і незручна правда. Його фото в формі набирає тисячі лайків, але його присутність у маршрутці викликає напруження. Над ним плачуть у Тік Ток, але на нього кричать у поліклініці. Право на пільгу перетворюється на тригер для чужої агресії. І поки на сценах звучать фанфари, в їх тіні ветерани несуть травму від того, як змінюється їх образ в очах українців. Вони відчувають ізоляцію не тому, що не хочуть бути частиною суспільства, а через брак умов, які дозволяють жити повноцінно.

Військовий ветеран це особа, яка відслужила визначений термін в армії та має досвід військової служби. Ветеран війни може бути учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни або учасником війни. В українському суспiльствi після 2014 року значно розширилось поняття «ветеран». Це не лише учасники бойових дiй, а й добровольцi, медики, волонтери, якi брали участь у воєнних дiях, а також члени родин загиблих. Бібліотекарям важливо знати про особливості цих категорій та нюанси роботи з ними.

Слід мати на увазі, що ветерани — це люди, які завершили свою військову службу, це означає, що вони не у військовій формі, а значить ідентифікувати їх зовнішньо як людей з військовим досвідом складно. У невеликих населених пунктах це зробити легше, оскільки люди добре знають один одного, а у містах і містечках незрозуміло, де військові, а де — цивільні Бібліотекарям варто знати складові процесу реінтеграції ветеранів, який передбачає задоволення медичних, психологічних, юридичних, інформаційних та освітніх потреб; розумiти складнiсть адаптацiї їх до мирного життя, пов’язану iз ПТСР, стигматизацiєю, втратою iдентичностi та труднощами з працевлаштуванням. Багато з них мають досвiд травм, якi потребують фiзичної, психологiчної, соціальної реабiлiтацiї. Кожен має свої особливості потреб: хтось шукає реабілітацію, хтось — підтримку спільноти, а інші — можливість професійного розвитку чи просто затишного місця для спілкування.

Якщо поранення невидимі – можливі особливі реакції та поведінка: хитання головою, неконтрольовані рухи, пильний погляд, поганий слух, голосна мова. Важлива всезагальна ввічливість та підтримка один одного.

Важливо з повагою та чутливістю ставитися до психологічного стану ветеранів, зокрема до проявів посттравматичного синдрому (ПТСР), що може виражатися в тривожності, униканні соціальних контактів, спалахах гніву чи замкнутості.

Особливості поведінки ветеранів у цивільному житті

«Цинкування»

(з військового сленгу)

Попереднє оцінювання безпечності ситуації, кілька хвилин мовчання й спостереження атмосфери, місця, людей навколо тощо. У ці моменти людина потребує тиші й зосередженості, тому краще привітатися та дати хвилинку-дві на оцінювання, після чого продовжити розмову.

Загострена справедливість

Виражається в розподілі на «своїх» і «чужих», сприйнятті світу як чорно-білого, категоричності (напр., дуже чіткому визначенні «правильного» й «неправильного»), в захисті інших.

Дистанція від цивільних

Часто відчувається як непорозуміння і відсутність спільних тем із співрозмовником. Відчуття унікальності власного досвіду, який ні з ким розділити. Важливо створювати умови для комунікації й обміну досвідом адаптації. Долучати ветеранів/-ок до соціальних програм.

Ізоляція власних переживань

Ветерани/-ки переважно тримають емоції та переживання під контролем, рідко говорять про свій досвід, оцінюють, чи можуть поділитися чимось. Набагато рідше трапляється бажання говорити й сильне вираження емоцій. Тоді ветеран/-ка можуть шукати уваги, активно ділитися історіями та досвідом. У такому випадку найкраще спрямувати людину до фахівця/-чині з ментального здоров’я (перелік контактів у бібліотеці).

Агресивний тон спілкування як звичайна форма мовлення

Такий стиль формується особливостями комунікації в бою (різка, чітка, коротка, часто на підвищених тонах через гуркіт та стрільбу).

Не можна засуджувати людину, конфліктувати тощо. Варто повертати ветерана до іншого тону спілкування й знижувати власний тон у розмові.

Чорний гумор, цинізм, знецінення смерті й небезпеки

Це захисний механізмом для людини, життя та здоров’я якої під постійною загрозою. Він залишаються деякий час і в цивільному житті. Можна попросити ветерана/-ку змінити тему жартів.

Страх осуду й страх героїзації в комунікації

Героїзація накладає на ветерана/-ку високі очікування та тиск і виглядає як щось на кшталт «ви наші герої та титани».

Осуд — механізм психіки, коли свою необізнаність або страх людина замінює знеціненням іншого («ми вас туди не посилали» або «ти винний державі, а не мені»).

Найкращий метод — нейтральне, звичне ставлення з повагою. Наприклад, подякувати за захист і далі комунікувати на рівних.

Сприяння формуванню позитивного ставлення суспільства до ветеранів

Виклики, з якими стикаються ветерани у цивільному житті, перетворюються на проблеми тоді, коли середовище та спільнота є недоступними або навіть ворожими до них, не розуміють їхнього досвіду та не надають належної підтримки. Немає вразливої людини, а є вразливе середовище, в якому вона перебуває. Саме воно може бути неадаптованим, незручним, некомфортним, нерозуміючим, некомпетентним. Справжня реінтеграція починається там, де є розуміння, повага і небайдужість.

Культурна складова цього процесу полягає у зміні ставлення суспільства до ветеранів, сприяння їхній інтеграції у культурне та соціальне середовище.

Першими кроками можуть стати:

  • навчання персоналу та відвідувачів етичного спілкування з ветеранами;

  • забезпечення комунікації цивільних та військових, громади та ветеранів на базі бібліотечних просторів;

  • формування нової культури пам’яті в Україні.

Навчання етичного спілкування спрямоване на формування правильного, чуйного та толерантного спілкування з ветеранами. Цьому можуть слугувати тренінги на базі бібліотек для персоналу, відвідувачів, працівників сфери обслуговування, підготовка чек — листів, пам’яток, спеціальних заходів, бесід з відвідувачами тощо. У багатьох бібліотеках проводяться відкриті лекції, зустрічі з психологами, тренінги для мешканців громади про те, як підтримувати та взаємодіяти з ветеранами без нав’язливих запитань чи стресових тем.

Є базові речі, які слід донести до кожного члена громади (Див. таблиці).

Заборонені питання та тригерні фрази

Вам було страшно?

Що було найстрашнішим?

Вкрай недоречне питання. Так, усім страшно!

Ви вбивали людей? Що ви відчували? Скількох вбили?

Заборонене питання. Захисники знищують ворога

Ви бачили мертвих людей?

Це ж війна!

Ви втрачали побратимів?

Дуже болюче питання. На війні формується особливе братерство.

Як відкосити від армії? Невже всі будуть воювати?

Недоречне питання, яке призведе до конфлікту.

Я тебе розумію

Якщо людина не воювала – не зрозуміє!

Привітання з 23 лютого

Усі радянські і російські свята під забороною.

Коли це закінчиться?

Ветеран не може відповісти на це питання

Ми вас туди не посилали

Якщо не знаєте, що сказати – краще не кажіть нічого.

Недоречні питання і фрази

Чим замінити

Чому ви пішли воювати?

Що вас мотивувало піти на службу?

Розкажіть щось цікаве (страшне, дивне, веселе)

Конкретними питаннями про досвід: Як ви готували собі їжу? Як облаштовували душ? Як підтримували себе морально? Чи були у вас тварини?

Чмобіки та інше знецінення армії ворога

Максимально тригерна тема, яке знецінює подвиг і жертви ЗСУ.

Ви сумуєте за побратимами, посестрами?

Чи хочете ви розповісти про людей, з якими служили?

Чи хочете поділитися тим, що було найскладніше для вас? Уточнити, чи потрібна підрозділу якась допомога.

Ви повернулися з травмою?

Як ви адаптувалися до цивільного життя?

Чи є щось, що приносить вам спокій?

Чи сниться вам війна?

Як ви відновлюєте сили після пережитого?

Чи допомагає вам відновитися читання?

Які жанри та яких авторів ви б порекомендували?

Чи стикалися ви з негативним ставленням до себе?

Як, на вашу думку, суспільство може краще підтримувати ветеранів?

Спілкуємося етично

  • Три ключові принципи спілкування: 1. Спочатку людина. 2. Гідність та повага. 3. Дотримання особистих кордонів

  • У всіх випадках звернення до будь-кого — звертаємося до людини на її ім’я. Якщо не знаєте імені, запитуєте: як до Вас краще звертатись? Перехід на ти — за згодою сторін.

  • Перш, ніж пропонувати допомогу, запитайте, чи потребує її людина.

  • Не нав’язуйте послугу і не вирішуйте це за ветерана. Запропонуйте послугу, а ветеран сам вирішить, чи потрібна вона йому.

  • Нам часто здається, що ми можемо поставити запитання особистого характеру просто через власну цікавість. Необхідно дотримуватись власних кордонів і кордонів людини, якій ви надаєте послугу.

  • Якщо ви все-таки поставили некоректне запитання, треба перепросити, але зробити це правильно. Слід сказати: вибачте мені, бо я поставив/ла некоректне запитання.

  • У військових краще не запитувати, військових краще слухати.

  • Якщо військовий погодився взяти участь у вашому івенті, виявляйте повагу. Був випадок, коли ведуча так захопилася своєю роллю, що забула надати слово присутнім ветеранам.

Ресурси:

Базів Л., Балан Ю. Як етично комунікувати з військовими та ветеранами: [Найпоширеніші стереотипи, тригери та питання, яких варто уникати] : Електрон. текст/ Укрінформ. — К., 2024.- 5 с. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3932085

Відеолекції, курси для бібліотекарів: «Робота з травмованими аудиторіями», «Як говорити з ветераном» (на YouTube або онлайн-платформах).

Горчинська В. Підготовка користувачів бібліотек до спілкування з ветеранами // Горчинська В. Де чекають і розуміють: бібліотеки — для тих, хто повертається з війни (ч. 3) / Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади: блог НБУ імені Ярослава Мудрого. – Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=11465.

Етика взаємодії та спілкування з ветеранами, ветеранками та близькими воїнів: посібник/ Ветеран Хаб. — К., 2024. – 139 с. – Режим доступу: https://veteranhub.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/posibnyk-

Ефективна комунікація з ветеранами: особливості підходу та етичні принципи»: тренінг/ Сергій Дружинін, регіональний координатораВсеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Зв’язатися можна через його сторінку у Facebook.

Комунікація з ветеранами: метод. рекомендації / Український ветеранський фонд 2024. — ХIII с.. — К., 2024. — 13 с. – Режим доступу: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2025/03/K

Не відвертайтесь: 9 правил спілкування з ветеранами, які повернулись із війська / Освіторія медіа. Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/tilky-ne-vidvertajte

Нікольська О. Взаємодія з ветеранами : відеокурс/ Метінвест/Metinvest/- Режим доступу: https://www.youtube.com/playlist?list=PLHYb2J3WNTXAXUIZEblCYnnPqTgan96Sh

Забезпечення спілкування цивільних та військових, сприяння соціальній взаємодії. Заходи, направлені на взаємодію цивільних та військових дуже важливі для подолання непорозуміння між цими категоріями. Об’єднання цих людей під час культурних, громадських або рекреаційних подій дозволить взаємно руйнувати стереотипи та долати відокремленість.

Канали для забезпечення комунікації:

  • зустрічі та заходи, де військові можуть спілкуватися з цивільними, ділитися досвідом та встановлювати зв’язки. Краще зрозуміти ветеранів допоможуть їх історії, розказані наживо, опубліковані в онлайн-медіа чи розміщені в YouTube. Наприклад, Львівська Муніципальна Бібліотека організувала зустріч відвідувачів із ветераном Збройних Сил України, амбасадором Національного реабілітаційного центру UNBROKEN Ukraine Володимиром Рудковським. Під час зустрічі діти мали змогу поспілкуватися з військовим, обговорити його досвід, задати запитання щодо війни, поранення та процесу протезування) [ ].

  • презентації та обговорення книг авторів — військових. Оточуючі більше довіряють таким розповідям, оскільки вони базуються на власному досвіді, спостереженнях чи оповідках побратимів. Так, у Харкові діє клуб «Голоси війни», де відбуваються щомісячні зустрічі читачів із письменниками – ветеранами;

  • неформальні заходи бібліотеки — обговорення за кавою, зустрічі у малих групах для спілкування, обміну досвідом, взаємної підтримки, спільного увічнення пам’яті загиблих;

  • зібрання на базі бібліотек для обговорення проблем громади, де ветерани можуть у мирній атмосфері знову відчути себе частиною цивільного життя;

  • інформаційні кампанії для цивільних, які пояснюють роль військових, їхні обов’язки та потреби;

  • використання соціальних мереж: створення спеціальних груп та сторінок у соціальних мережах для обміну інформацією, підтримки та спілкування;

  • навчання навичкам комунікації: проведення тренінгів та семінарів для військових та цивільних, які навчають ефективним навичкам комунікації та подоланню конфліктів.

Для подібних заходів маємо створювати затишне та безпечне середовище, надавати ветеранам місця для спілкування та налагодження соціальних зав’язків. Потрібно мати на увазі, що ветеран бойових дій може відчувати тривогу у шумному середовищі, тому важливо, щоб у бібліотеці було створено комфортний простір без зайвого інформаційного навантаження. У сільських бібліотеках такі зони можуть бути організовані навіть у невеликих приміщеннях — головне, щоби це був спокійний, затишний і привітний куточок. Важливо створювати інклюзивні простори, що сприяють соціальній взаємодії та зменшують ізоляцію серед колишніх військових.

Створюємо безпечний простір бібліотеки

  • Фізична та інформаційна доступність (пандуси, скоси, простір для крісла колісного, інформаційні стенди, піктограми)

  • Приміщення має легко проглядатися.

  • Дайте ветерану кілька хвилин для оцінювання безпечності території.

  • Ветеран не повинен сидіти спиною до відкритого простору або великих вікон.

  • Не наближайтеся до ветерана зі спини.

  • У приміщенні не повинно бути різких голосних звуків (грюкання дверима, вікнами, падаючі предмети).

  • Не підвищуйте голос, не робіть різких рухів, не обіймайте без дозволу.

  • Майте на увазі: тригером може стати будь що, навіть чорний пакет для сміття в урні.

Ресурси:

Десять книг від авторів-військових // Кіхтенко В. 20 книжок про російсько-українську війну, які написали військові і цивільні / Віледж. — Режим доступу: https://www.village.com.ua/village/culture/culture-guide/342711-20-knizhok-pro-rosiysko-ukrayinsku-viynu

Курико В. Війна і молодість: Чим надихаються та як проживають свою молодість в окопах юні герої – п’ять історій // Forbs Ukraine/ — Режим доступу: https://forbes.ua/war-in-ukraine/viyna-i-molodist.

Прочитати війну. 15 книжок від письменників-військових/ Platfor.ma . Режим доступу: https://www.platfor.ma/topic/prochytaty-vijnu-

Пузік В. 10 книг військових, які варто прочитати/ Nev Voice – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/opinion/desyat-knig-pro-viynu

Розуміємо проблеми з фінансуванням під час війни, але ці списки – важливі орієнтири для бібліотекарів та аргументи для керівників територіальних громад.

Формування нової культури пам’яті: менше пафосу, більше поваги. Ви здивуєтеся, але останнім часом фраза «Герої не вмирають» вважається такою, що може призвести до стигматизації. Недоречна і надмірна героїзація: відбувається перебільшена ідеалізація образу військових, що спричиняє завищені очікування та, як наслідок, при особистій зустрічі потенційне розчарування та збільшення недовіри до них. Наше завдання: замість бездумної, часто формальної героїзації, що ранить, зрозуміти, прийняти і підтримати наших захисників. Розділити тягар пережитого, допомогти відгорювати всі втрати та відновити мир у душах.

Виявлення поваги та вдячності (ідеї для нас):

  • Портал Kids News (Австралія) запустив ініціативу #ThanksForServing, яка заохочує читачів подякувати військовослужбовцям — залишити повідомлення в коментарях до статті або надіслати листа на вказану електронну пошту;

  • Cardly (Австралія) розробив технологію, щоб люди вибирали й писали онлайн-листівки вдячності захисникам. Ініціатива тісно співпрацює з організаціями колишніх військовослужбовців, допомагаючи розповсюджувати листівки з подяками;

  • в одній з бібліотек була оформлена галерея портретів працівників з притиснутою до серця рукою. Таким чином бібліотекарі продемонстрували повагу до відвідувачів — ветеранів та військових;

  • малюнки, листівки, вітання ветеранам, спеціальні бібліотечні події. Так, Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді разом з учнями гімназії № 20 відвідали один із лікувальних закладів міста, де лікуються наші військові, щоб привітати воїнів зі святом – Днем Захисників та Захисниць. Читали вірші, пригостили воїнів смаколиками, трішки сумували, а також раділи, та звісно малювали в техніці петриківського розпису [ч.3 ];

Меморіалізація пам’яті. Бібліотеки можуть виступати як платформи вшанування загиблих. Перш за все, радимо взяти участь у проєкті Платформи пам’яті «Меморіал» https://www.victims.memorial/

Громадська організація «Меморіал» – це національна платформа, що перетворює цифри статистики втрат на імена й історії. На квітень 2025 року зібрано майже 10 000 історій полеглих захисників і загиблих цивільних людей. іБібліотекарі можуть допомогти зберегти пам’ять і розказати історії своїх земляків. Для цього потрібно лише заповнити відповідну інформацію на платформі:

  • для загиблих військових: https://forms.gle/gx6rCHNBCnSbPdXM6

  • для цивільних жертв: https://forms.gle/dR3P4EUWd2VVbM7Q6

Історії будуть опубліковані на:

Сайт: https://memorial.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/victims_of_russia/
Facebook: https://www.facebook.com/victims.of.russia
Telegram: https://t.me/memorial_ukraine
ТікТок: https://www.tiktok.com/@memorial.ua2022
Відео пам’яті:
https://www.youtube.com/channel/UC1cWyMNLEPDmnJqd6WQaqEA

У нашій області створено Меморіал честі — електронну книгу пам’яті загиблих захисників та цивільних. Допоможіть зберегти пам’ять – заповніть разом з родичами анкети з іменами загиблих воїнів.

Варіанти інших активностей для бібліотек:

  • проєкт «Історії ветеранів» – збір собистих розповідей у формі усних інтерв’ю, а також оригінальних рукописних матеріалів (мемуари, листи, щоденники та твори мистецтва), а також оригінальні фотографії. Їх можна публікувати на своїх вебсайтах;

  • створення бази даних про воїнів громади на сайті бібліотеки – світлини та інформація;

  • проєкт-конкурс «Розповім про Героя» (Хмельницька обласна бібліотека для молоді). Молодь викладає у соцмережах відеоролик про воїна зі своєї громади. Нині поширено понад 150 таких роликів на каналі YouTube та соціальній мережі Фейсбук. Кінцевою метою є формування меморіальної бази про воїнів-подолян на основі місцевої інформації;

  • музей «Нескорені» (Чорноострівська ЦБ Хмельницької обл.) Відкрито у 2022р. Тут відвідувачів зустрічають великі портрети загиблих захисників-мешканців громади та інформація про них;

  • меморіальний проєкт «Бершадчани, які віддали життя за Україну» (КЗ «Бершадська бібліотека»). Бібліотекарі зібрали, опрацювали та систематизували матеріали про земляків, які віддали життя за Україну, майже 120 Героїв. [2].

  • віртуальні виставки, серії листівок, галереї історій, тематичні книжкові виставки (біографії ветеранів, художня література, написана самими учасниками бойових дій, публіцистика про сучасну війну, фото, QR-коди на електронні ресурси);

  • виставки-меморіали, Книги пам’яті «Загиблі герої …».

Ресурси:

Горчинська В. Бібліотеки для ветеранів: платформи реабілітації та вшанування пам’яті — українські та міжнародні практики (Ч. 2) // Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади : блог НБУ імені Ярослава Мудрого. – Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=10435)/

Меморіал честі : електронна книга пам’яті загиблих захисників Запорізького регіону/ Запорізька обласна державна адміністрація. — Режим доступу: https://memory.zoda.gov.ua/.

Платформа пам’яті «Меморіал». – Режим доступу: https://www.victims.memorial/

Роль бібліотек у підтримці ветеранів

Напрямки діяльності бібліотек у підтримці ветеранів

Бібліотека як соціальний інститут має потенціал стати дієвим інструментом реінтеграції ветеранів у мирне життя. Її можливості — у створенні довірчого простору, забезпеченні доступу до інформації, психоемоційної підтримки, культурного та освітнього розвитку.

Iнформацiйна пiдтримка. Часто демобілізовані військові та їхні родичі не знають алгоритму дій для отримання необхідних соціальних послуг, оформлення статусу учасника бойових дій та наголошують на відсутності достатнього інформування. Особливо брак інформації дається взнаки у разі поранення, потреби довгострокового лікування, необхідності протезування тощо. Згідно з результатами опитування, оприлюдненими УВФ у 2024 р., 67,5% опитаних ветеранів не знали про існування державних програм навчання та перепідготовки після звільнення з військової служби.

Інформаційна підтримка — це базовий рівень допомоги, який може надати будь-яка бібліотека. Це може бути: правова інформація нформація про права та обов’язки ветеранів, а також про доступні програми та послуги); медична інформація (про медичні установи та лікувальні заходи для ветеранів, а також про доступні ресурси для відновлення здоров’я); інформація про соціальну допомогу (соціальні програми, пенсії, житлові субсидії та інші види соціальної підтримки) та працевлаштування.

Йдеться про створення куточків інформації, де представлені друковані матеріали, листівки, буклети з контактами місцевих ветеранських служб, реабілітаційних центрів, сервісів державної підтримки, гарячих ліній. Важливо, щоб інформація була актуальною та зрозумілою.

Форми роботи:

  • інформаційні довідки «Куди звернутися ветерану в нашій громаді» або «Як отримати психологічну допомогу»;

  • онлайн-ресурси з інформацією про ветеранів, їхні права та послуги, які доступні дистанційно;

  • тематичні полиці, бібліографічні покажчики;

  • інформаційні листівки про державнi та громадськi програми пiдтримки ветеранів з описом сервісів «Дія», «Я — ветеран», «VeteranHub»;

  • консультації, тренінги, допомога у використанні сервісів для ветеранів;

  • інформаційні години із запрошенням представників місцевої влади або ветеранських структур;

  • тематичні виставки i добірки лiтератури про вiйну, реабiлiтацiю, адаптацiю (виставка «Книги, що допомагають жити»);

Зверніть увагу на такі ресурси:

Веб-платформа е-Ветеран

https://eveteran.gov.ua

База знань ветерана: Гарантії та пільги; Статуси; Психологічна допомога.

Електронні сервіси: е-Карта послуг для ветеранів війни в громадах; е-Карта вакансій; діагностична система стану ментального здоров’я MARTA, електронні заяви.

Лінія підтримки 067 348 28 68

Український ветеранський фонд

Тел. гарячої лінії

0 800 33 20 29. 

Різноманітні послуги ветеранам, включаючи юридичні, фінансові та освітні (пілотування дронів, розвиток власного бізнесу, IT курси).

Безкоштовна онлайн-бібліотека Мережі освітньо-культурних просто-рів «Гончаренко центр»

Краще заходити через посилання на https://chytomo.com/zapustyly-onlajn-biblioteku-dlia-vijskovykh-i-veteraniv

Розділи: юридична допомога; психологічна підтримка; адаптація до цивільного життя; стосунки в родині.

Довідники, покрокові інструкції, зразки документів, юридичні пам’ятки, алгоритми дій, поради.

Психоемоцiйна та культурна пiдтримка.

Бібліотеки можуть стати платформою для проведення психологічних консультацій, груп підтримки та інших заходів, спрямованих на допомогу ветеранам у подоланні психологічних травм та адаптації до цивільного життя.

Психоемоційна підтримка може реалізовуватися через бібліотерапію — читання й обговорення літератури, що має терапевтичний ефект. Це можуть бути спеціальні групи, наприклад, «Слово, що лікує», де учасники читають і діляться враженнями від прочитаного. Бібліотека може запрошувати психологів для проведення тренінгів, семінарів, занять з емоційної розрядки, як заняття з арт-терапії, створення мандал, спільне малювання чи написання листів собі в майбутнє.

Культурна підтримка включає організацію творчих вечорів, концертів, зустрічей із відомими митцями, які самі є ветеранами. Такі події не лише надихають, а й формують гордість за власну причетність до культури та суспільства.

Це можуть бути заходи з арт-терапiї, бiблiотерапiї, груп психологiчного розвантаження, заходи у форматi «рiвний-рiвному», де самі ветерани виступають спікерами або модераторами зустрічей. Наприклад, у Калуській ЦБ розпочалася серія захопливих історичних лекцій, які організовує Громадська організація “Ветерани захисту Батьківщини». Вступну лекцію читав історик та українських захисник З. Остапʼюк [3].

Освiтнi iнiцiативи. Бібліотеки можуть організовувати навчальні програми, курси, майстер-класи та інші заходи, які допоможуть ветеранам отримати нові знання та навички, необхідні для працевлаштування та соціальної інтеграції. Чимало ветеранів шукають шляхи до нової професії або хочуть відновити освітні навички. Бібліотеки можуть стати партнерами у цьому процесі, організовуючи:

  • курси цифрової грамотності;

  • навчальні заняття з основ підприємництва;

  • допомогу у створенні резюме, проходженні співбесід;

  • зустрічі з фахівцями з центрів зайнятості або бізнес-шкіл;

  • освітні онлайн-платформи (Prometheus, Coursera тощо);

  • курси з цифрової грамотностi, вивчення iноземних мов, iТ-грамотностi для ветеранiв. Наприклад, у Чернівецькій ОУНБ діє програма «Ветеран Онлайн», що включає 8 занять із базових цифрових навичок.

  • тренiнги з пошуку роботи, написання резюме, створення власної справи. Це можуть бути партнерські заходи з місцевими центрами зайнятості.

Соціальна взаємодія. Бібліотеки можуть організовувати різноманітні культурні заходи, зустрічі, клуби за інтересами та інші заходи, які сприяють соціальній взаємодії ветеранів та інтеграції їх у громаду. Ветерани часто переживають ізольованість, складнощі з адаптацією до мирного життя. Тут бібліотека може виступити як нейтральний простір для відновлення соціальних контактів і внутрішнього балансу.

«Особливої комунікаційної політики потребують жінки, які звільнилися з військової служби, оскільки для більшості з них соціальна роль змінюється набагато радикальніше, ніж для чоловіків. Створення простору для спілкування між ветеранками є критично важливим, особливо під час адаптації до повсякденного життя після служби. Зіткнувшись із викликами переходу, ветеранки можуть відчувати великий тягар» [4].

Приклади клубів — «Чоловічі розмови», «Жіноче коло дружин ветеранів», «Ветеранський вечір спогадів». Тут важливо неформальне спілкування, спільна кава, розмова без тиску.

Для родин ветеранів — особливо дітей — варто передбачити ігрові клуби, гуртки, дитячі студії, адже часто родини потребують емоційної підтримки не менше за самих ветеранів. Зокрема, в Сумах бібліотека-філія №12 організувала літній табір «Книго-друзі дітям захисників».

Ветеранські простори і бібліотеки: точки взаємодії

В Україні створюється велика мережа ветеранських просторів. Це громадські простори, які слугують єдиним вікном надання базових послуг для ветеранів; місцями, куди вони можуть прийти й поспілкуватися з людьми, що мають схожий досвід, відпочити, попрацювати. У ветеранських просторах працюють кваліфіковані фахівці та волонтери, які надають відвідувачам широкий спектр послуг задля ефективної реінтеграції у всі сфери життя.

Зокрема, у Запоріжжі існує така система місць підтримки захисників, захисниць та їхніх родин, а також сімей загиблих:

Центр ветеранського розвитку. Діє на базі комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія». Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/people/Центр-ветеранського-розвитку-Запорізької-області/61556328606987. Email: centrveteranskogorozvitku@gmail.com Довідки за тел: (050) 637 79 34.

Мобільний простір «Рубікон Hub» (БФ «Рубікон Волі»). Надає допомогу ветеранам та ветеранкам, які проходять лікування чи реабілітацію і у яких виникають питання, що стосуються психологічної та юридичної допомоги. У хабі працює мультидисциплінарна група – юрист, психолог та реабілітолог. Довідки за тел.: (063) 051-76-33.

КУ «Ветеранський простір «Ветеран ПРО. Запоріжжя». Багатофункціональний центр з надання комплексної підтримки і широкого спектру послуг — від психологічної та юридичної допомоги до фізкультурно-спортивної реабілітації та підтримки ветеранського підприємництва. Довідки за тел.: 067 738 53 78.

«Кімнати ветерана» (м. Запоріжжя) – створено у 6 районах м. Запоріжжя, планується відкриття у Вознесенівському районі.

Кімнати ветерана м. Запоріжжя

Послуги

Адреси

Графік роботи

  • консультації з медичних, соціальних, прав

  • допомога в професійній адаптації;

  • психологічна підтримка;

  • супровід у питаннях вшанування памʼяті полеглих

  • Дніпровський – бул. Вінтера, 14;

  • Олександрівський – вул. Поштова, 64;

  • Заводський — вул. Аматорська, 56;

  • Шевченківський – вул. Чарівна, 16;

  • Хортицький – вул. Лахтінська, 4б;

  • Комунарський – вул. Чумаченка, 32, каб.103

  • Вознесенівський – на стадії створення

Понеділок — четвер – 08:00 — 17:00

П’ятниця – 08:00 — 15:45

Обідня перерва — 12:00 — 12:45.

Довідки за телефоном:

050-693-26-22

Фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб інформаційні радники для ветеранів, членів їхніх родин та сімей загиблих. Допомагають заповнювати документи, координують ветерана, спрямовують, представляють інтереси, роз’яснюють права. У 9 громадах нашої області вже працюють 15 спеціалістів із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, 8 із них – ветерани війни. Подати заяву до фахівців із супроводу можна через платформу е — ветеран.

Як бібліотеки можуть долучитися до роботи офіційних місць підтримки ветеранів?

1. Ветеранські хаби можуть створюватися на базі бібліотек. Не в кожному населеному пункті (особливо маленькому) буде створено окремий ветеранський хаб. Практики вважають, що інтеграція ініціатив у вже наявні сервіси буває більш ефективною і зручною. Адже основою простору є спільнота, а її можна згуртувати навколо книгарень, кав’ярень, бібліотек. Там можна збиратися, розмовляти, стабільно проводити заходи для ветеранів, ветеранок та їхніх близьких. На їх базі можна запровадити розвинену система послуг – інформування, консультації, зустрічі з фахівцями, тренінги, супровід тощо.

2. Бібліотеки можуть доповнювати хаби, забезпечуючи спілкування і дозвілля ветеранів. Це актуально тоді, коли ветеран хаби виконують лише адміністративні функції на зразок ЦНАПів

3. Бібліотеки можуть налагодити співпрацю з діючими ветеранськими просторами. Так, наприклад, у ветеранському центрі «Ярміз» (м. Київ) створено Клуб вихідного дня, де проходять музичні вечори, кінопокази та обговорення, діє бібліотека ветеранської, класичної та історичної літератури, проходять ветеранські літературні читання. У Львівському Будинку воїна організовують культурно-просвітницькі дозвіллєві заходи, презентації, заходи національно-патріотичного виховання, вшанування пам’яті загиблих Героїв [5].

Ресурси від ветеранських просторів, які можуть використовувати бібліотеки:

  • «Створюємо ветеранський простір» https://surl.li/pvzkuw

  • «Практичний довідник для людей, цивільних та військових, які отримали інвалідність внаслідок війни» https://surl.li/atawck

  • «Як досягти кар’єрного успіху після військової служби» https://surl.li/zahxl

  • «Путівник у сфері ментального здоровя військовослужбовців в умовах війни» https://surl.li/kcaiig

  • Алгоритм дій, що робити родичам, коли людина зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями http://surl.li/doysvq

  • Права та гарантії сімей військовополонених в алгоритмі дій http://surl.li/mthbvb

  • Посібник-дорожня карта для поранених військовослужбовців «Варто знати» http://surl.li/gywxts

Ветерани і читання

Бібліотечні працівники – не кваліфіковані психологи чи викладачі. Наш основний інструмент впливу — книги. Безсумнівно, що ми не зможемо задовольнити потреби людей старими фондами, адже зявилося багато актуальних видань. Значно посилилася роль бібліотерапії, а для цього також необхідна спеціальна база. Наше завдання – знайти аргументи для представників влади, спонсорів, волонтерів і придбати такі важливі для користувачів видання. Одним з таких аргументів можуть стати результати опитування для бібліотекарів «Читання під час війни», проведеного БФ «Бібліотечна країна» на початку 2025 року. Режим доступу: https://livelibrary.com.ua/projects/survey-results

Особливо корисні такі розділи:

  • Присутність серед читачів військових/ ветеранів/членів родин (варто проаналізувати кожній бібліотеці);

  • Популярна література серед військових, демобілізованих і ветеранів (за жанрами);

  • Рекомендовані 7 книг, які мали бібліотерапевтичний ефект для читачів;

  • Найкращі 9 книг, які стали важливими під час війни (з цитатами — поясненнями);

  • Рекомендовані 15 книг, які мають бути у бібліотеці під час війни;

  • Книги, які читачі довго не повертають, або навіть викрадають під час війни;

  • Книги, які читачі повертали, зазначаючи, що їм важко емоційно їх читати під час війни.

Проєкт «Книга за рецептом». Ініціатор — Благодійна організація «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» (https://livelibrary.com.ua/). Команда БФ пропонує бібліотекам взяти в роботу інструмент — акцію “Книга за рецептом”. Ця програма була спеціально підготовлена для книжкового фестивалю на ВДНГ з метою промоції читання для зцілення.

Протягом двох реалізацій бібліотекарі в партнерстві з психологами виписали 650 книжкових рецептів для понад 300 відвідувачів. БФ вбачає широкі можливості використання цього досвіду в різних форматах роботи з читачами в бібліотеках, як на виїзних подіях, так і стаціонарно. Команда проєкту – психолог, бібліотекар, координатор. Приблизний час спілкування з одним відвідувачем — 15 хв. Інструменти: Алгоритм розмови між читачем та бібліотекарем та Бібліотерапевтична база.

Основні кроки з обслуговування (детальніше – див.: Алгоритм розмови між читачем та бібліотекарем).

  1. Створення довірливої атмосфери

  2. З’ясування загального стану клієнта, спостереження, оцінка стану клієнта (психолог)

  3. Деталізація запиту.

  4. Підбір жанру, тематики.

  5. Рекомендація конкретних книг (за допомогою бібліотерапевтичної бази).

  6. Додаткові рекомендації.

  7. Завершення контакту.

Бібліотерапевтична база містить 31 тему запитів читачів та налічує близько 500 книжок. Документ передбачає можливість додавання коментарів, тому ви можете залишати їх щодо книг, які берете в роботу, та додавати свої рекомендації. При формуванні бази були використані також результати опитування бібліотекарів «Читання під час війни», у якому взяли участь більше 150 респондентів.

Бібліотерапевтичну базу можна використовувати як для індивідуального обслуговування, так і для організації виставок «Книги, що допомагають…». На наш погляд, підійдуть книги з таких розділів бази, як «Зрозуміти війну», «Робота з військовими», «Ветеранський досвід», «Втекти від реальності», «Ментальна стійкість». Головне — щоб книги були наявні у бібліотеці, а для цього потрібно добре попрацювати, залучивши усі можливі джерела.

Ресурси:

Акція «Книга за рецептом: семінар з обміну досвідом /БФ «Бібліотечна країна»: відео.- Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6pCLydFKntY

Алгоритм розмови між читачем та бібліотекарем /БФ «Бібліотечна країна»: Електрон. текст. — Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1vx_psEiiGVaobuVFTRM0YWpMqGaYzurL/view

Бібліотерапевтична база /БФ «Бібліотечна країна»: Електрон. текст Режим

доступу: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1O29-u7GieNgDlhBBCACjtNULCWjgGWU0Uni1ta3ZyRc/edit#gid=0.

Результати опитування для бібліотекарів «Читання під час війни» /БФ «Бібліотечна країна»: Електрон. текст.- Режим доступу:

https://livelibrary.com.ua/projects/survey-results

Список літератури

1. Горчинська В. Де чекають і розуміють: бібліотеки — для тих, хто повертається з війни (ч. 1) // Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади: блог НБУ ім. Ярослава Мудрого. – Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=11424.

2. Горчинська В. Де чекають і розуміють: бібліотеки — для тих, хто повертається з війни ч. 2 // Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади: блог НБУ ім. Ярослава Мудрого. — https://oth.nlu.org.ua/?p=11451.

3. Горчинська В. Де чекають і розуміють: бібліотеки — для тих, хто повертається з війни (ч. 3) // Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади: блог НБУ ім. Ярослава Мудрого. — https://oth.nlu.org.ua/?p=11465.

4. Державна політика щодо ветеранів війни : аналіт. доп. / [Власенко Р. В., Гущук І. В., Жаліло Я. А. та ін.] ; за наук. ред. Я. А. Жаліла. – Київ : НІСД, 2025. – 118 с. – Режим доступу: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2025.04

5. Костина І., Романовська Ю. Чи потрібно відкривати простір для ветеранів і ветеранок у вашій громаді та якими є можливі альтернативи? – Режим доступу: https://veteranhub.com.ua/chy-potribno-vidkryvaty-prostir-dlia-veteraniv

6. Лагута Л. Коли книга стає ліками: бібліотерапевтична місія бібліотек// Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади: блог НБУ імені Ярослава Мудрого.- вип.1.- Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=11491

7. Фархадов Ф. Суспільство має адаптуватися до ветеранів, а не ветерани до суспільства/ Мін-во у справах ветеранів. — Режим доступу: https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/.

8. Що таке ветеранський простір і як його створити: методичний посібник / Простір можливостей.- Режим доступу: https://pm.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/Metodychnyj_posibnyk_SHHo_take_

9. Юнгер C. Племя. Про повернення з війни і належність до спільноти: аудіо книга в електрон. форматі. – К.: Наш формат, 2023.- 128с. — Режим доступу: https://kbf/jug/ua

Підготувала: Л. Мажара