Народився письменник 17 листопада 1907 року на Київщині у родині військового. У 1929 році закінчив Харківський інститут журналістики, друкуватися почав будучи студентом.
Працював інспектором відділу національних меншин, редактором літературної сторінки газети «Ленінський шлях» у м. Воронеж. Належав до української секції Російської асоціації пролетарських письменників.
1932 року у Воронежі вийшла збірка гуморесок Олександра Зозулі «Великий знак запитання». Але представники Державного політичного управління конфіскували книжку і заарештували автора. До 1934 року перебував на засланні у м. Караганда. Після повернення до України завідував відділом газети «Радянська торгівля».
На початку Другої світової війни був мобілізований до армії, але потрапив до в’язниці. Після звільнення жив у Львові, де 1943 року побачила світ друга збірка гуморесок О. Зозулі «Рябі штани».
У кінці війни емігрував до Австрії, звідти до Німеччини, де був одним із редакторів газети «Українські вісті» (м. Новий Ульм). Від 1950 року – у США (м. Детройт), працював редактором у газетах «Українські вісті», «Свобода» та журналі «Овид». Належав до об’єднання письменників української еміграції «Слово».
У США 1975 року вийшла збірка оповідань «Без жартів», 1987 – повість «Під чужим прізвищем» та спогади «Слідами подій». Творам Олександра Зозулі притаманні гумор, їдка іронія та гостра сатира.
У 1992 році письменник відвідав Україну. Відійшов у вічність 14 березня 1996 року у м. Лівонія, штат Мічиган, США.
Твори:
Зозуля О. Вічне / Олександер Зозуля // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон : Слово, [б. р.]. — [Т.] 6. — С. 101-103.
Зозуля О. Кров предків / Олександер Зозуля // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон, 1978. — [Т.] 7. — С. 94-104.
Зозуля О. Останні Півні / Олександер Зозуля // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон : Слово, 1980. — [Т.] 8. — С. 103-108.
Зозуля О. Під чужим прізвищем / Олександер Зозуля // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон, 1983. — [Т.] 10. — С. 126-155.
Література про життя й творчість:
930498 016:82(477).09 У45 Погребенник Ф. Зозуля Олександер // Українські письменники діаспори : матеріали до біобібліографічного словника. Ч. 1. (А-К) / авт.-уклад.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К. : НПБ України, 2006. — С. 120-121.
Ф81739 030 Э68 Шугай О., Козак С. Зозуля Олександр Дмитрович Кали // Енциклопедія Сучасної України. Т. 10. З — Зор / голов. редкол. : Дзюба І. М. [та ін.]. — К. : [Поліграфкнига], 2010. — С. 652.
Ф83375 83.3(4=Укр)6 Ш95 Шугай О. Зозуля Олександр // Шугай О. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти / Олександр Шугай. Кн. 2. — К. : Смолоскип, 2013. — С. 944.