Народилася Оксана Керч (літ. псевд. Ярослави Гаращак, у шлюбі Куліш) 24 жовтня 1911 у Переворську (Галичина).
Навчалася в гімназії сестер Василіянок у Львові, де її вчителями були Олена Степанів та Василь Щурат. Після закінчення гімназії у 1929 році навчалася у Львівському університеті.
Літературну і журналістську діяльність розпочала в кінці 30-х років ХХ століття у газеті «Українські вісті», журналах «Нова хата», «Жіноча доля» та ін.
Брала участь в українському мистецькому житті Львова, входила до кола друзів Богдана-Ігоря Антонича. У неї збиралися учні художньої школи Олекси Новаківського, а згодом – учасники групи «Руб» та Асоціації незалежних українських митців.
У роки Другої світової війни емігрувала до Австрії, згодом – до Франції, 1949 – в Арґентину, активно працювала в товаристві «Просвіта» у Буенос-Айресі. Від 1959 – у США (м. Філадельфія), де належала до Асоціації діячів української культури, Союзу українців Америки, Організації оборони чотирьох свобід України.
Друкувалася в українській пресі США, Аргентини, Англії, Канади, брала активну участь у діяльності Союзу українок Америки.
Одержала першу нагороду на конкурсі «Української думки» в Лондоні за різдвяне оповідання «Книга роду».
Оксана Керч — авторка романів «Альбатроси» (Буенос-Айрес, 1957; про життя молодих письменників у Львові 1930-х рр.), «Наречений» (Торонто, 1965; про українсько-польські взаємини у міжвоєнний період) і «Такий довгий рік» (Торонто, 1971); а також повістей «Вулька», «Лєнка», опубліковані у 1970-х рр. у часописах «Наше життя» (США), «Українська думка» (Велика Британія); оглядів і статей в українській періодиці.
Її творчості притаманне й сатиричне висвітлення дійсності, яку вона спостерігала. Так виникла книжка сатиричних малюнків «Будинок культури» (1963).
Багато зусиль вона віддавала громадсько-культурній діяльності, зокрема упорядкувала збірки, присвячені творчості М. Куліша та Є. Маланюка. Доклала хисту і вміння, домагаючись присудження В. Стусові Нобелівської премії (ці зусилля так і не увінчалися успіхом), входила до складу комітету, який займався підготовкою до друку в перекладі англійською мовою його творів. Вдалі переклади до цього видання зробив син письменниці Я. Ласовський.
За лібрето Оксани Керч 1974 поставлено музичну комедію «Дейзя» (Український музичний інститут, м. Філадельфія, реж. М. Куліш, музика Я. Ласовського), у якій висміяно українських емігрантів із комплексом меншовартості щодо американської поп-культури.
Померла письменниця 13 березня 1991 року у Філадельфії, похована на українському цвинтарі святої Марії (Фокс Чейз).
Оксана Керч увійшла в українську літературу як талановита авторка оповідань, повістей і романів, літературно-критичних есе і рецензій. Вона володіла даром проникати у душевний світ людини, відтворювати складні політичні й соціально-психологічні явища, лаконічними штрихами малювати яскраві картини природи.
Твори
1. Ф68974 83.3(4=Укр)6 Т28 Керч О. Вечір Яра Славутича у Філядельфії // Творчість Яра Славутича. Кн. 2. Дослідження, статті та рецензії / упоряд. В. Жила. — К. ; Едмонтон : Дніпро ; Славута, 1997. — С. 779-781.
2. Керч О. Наддеснянський чарівник // Визвольний шлях. – 1957. — № 10. — С. 1137-1150.
3. Кф446 У2 К36 Керч О. Наречений / Оксана Керч. — Торонто : Гомін України, 1965. — 280 с.
4. Керч О. Такий довгий рік: повість / Оксана Керч. — Торонто : Гомін України, 1971. — 304 с.
Рецензії
5. Ф68974 83.3(4=Укр)6 Т28 Керч О. Живий відгук // Творчість Яра Славутича. Кн. 2. Дослідження, статті та рецензії / упоряд. В. Жила. — К. ; Едмонтон : Дніпро ; Славута, 1997. — С. 507-508.
6. Керч О. “Патетична соната” Миколи Куліша англійською мовою // Визвольний шлях. – 1976. — № 4. — С. 505-507.
7. Керч О. «Строфіка» Ігоря Качуровського // Визвольний шлях. – 1976. — № 5. – С. 637-639.
8. Ф68974 83.3(4=Укр)6 Т28 Керч О. Тривалий пам’ятник // Творчість Яра Славутича. Кн. 2. Дослідження, статті та рецензії / упоряд. В. Жила. — К. ; Едмонтон : Дніпро ; Славута, 1997. — С. 268-269.
Література про життя та діяльність
9. Ф82944 030 Э68 Астаф’єв О. Г. Керч Оксана // Енциклопедія Сучасної України. Т. 12. Кал — Киї / голов. редкол. : Дзюба І. М. [та ін.]. — К. : [Фенікс], 2012. – С. 612.
10. 993608 82(477).09 К30 Качуровський І. В. Спомини і постаті / Ігор Качуровський ; упоряд. Олена Бросаліна. — К. : КЛІО, 2018. — 608 с.
11. Ф66510 39(=161.2) Э68 Керч Оксана // Енциклопедія українознавства : словникова частина. Т. 3. [З — К] / гол. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні (репр. відтвор. вид. 1955 -1984 р). — К. : Глобус, 1996. — С. 995.
12. Наумович С. Бальзаківська повість : [про повість О. Керч “Такий довгий рік”] // Визвольний шлях. — 1972. — № 10-11. — С. 1275-1277.
13. 930498 016:82(477).09 У45 Погребенник Ф. Керч Оксана // Українські письменники діаспори : матеріали до біобібліографічного словника. Ч. 1. (А-К) / авт.-уклад.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К. : НПБ України, 2006. — С. 134-138.
14. Кф399 У2 С47 Славутич Я. Оксані Керч // Славутич Я. Живі смолоскипи : Дев’ята збірка поезій / Яр Славутич ; вступ. стаття В. Жили. — Едмонтон : Славута, 1983. — С. 112.
15. Тарнавський О. Слово про Оксану Керч : [письменниця українського зарубіжжя] // Дзвін. — 1994. — № 11-12. — С. 104.