Павло Богацький народився 17 березня 1883 року в селі Купин Хмельницької області в сім’ї священика.

Вчився у дяка, згодом у духовній семінарії в Кам’янці-Подільському, але був виключений через прояви «невідповідного для семінарії духу». 1906 року закінчив офіцерську юнацьку школу у м. Вільно. Був студентом агрономічного факультету Київського політехнічного інституту.

Літературну діяльність розпочав у 1906 році, друкувався в журналах «Рідний край», «Книгар», «Шлях», «Слово», «Наша думка» та інших виданнях. 1909 року разом з М. Шаповалом (М. Сріблянським) заснував у Києві модерністський журнал «Українська хата». У 1914 році, після закриття «Української хати», Павла Богацького заарештовано і вислано до Наримського краю (Сибір).

У 1917 році повертається до Києва. За часів Центральної Ради його призначено начальником міліції Києва, за Гетьманату – ув’язнений німцями, за Директорії – столичний отаман і отаман Коша охорони республіки, учасник боїв корпусу Січових Стрільців.

1920 року емігрував до Польщі, де співпрацював у газеті «Українська трибуна» (Варшава, 1920), звідти – до Чехословаччини, де редагував журнал «Нова Україна» (1922-1923).

У 1926 році його обрано головою Українського Громадського Видавничого Фонду в Празі, а 1929 – членом Українського Соціологічного Інституту та керівником Кабінету Шевченкознавства.

1940 року виїхав до Німеччини. Працював в «Українському віснику» (Берлін, 1943-1945), викладав історію української літератури.

До Австралії приїхав у 1949 році. Працював на сталеварні й продовжував літературну діяльність, публікуючись у газеті «Вільна думка». Павло Богацький заснував Українську громаду в м. Вуллонгонг.

Художня, літературно-критична та епістолярна спадщина митця досить значна. Його перу належать збірки новел «Камелії: психологічні арабески» (К., 1918), «На шляху до освіти» (Берлін, 1941), повісті «Під баштою зі слонової кости» (Прага; Берлін, 1923), есе «Сучасний стан світового мистецтва» (Прага, 1924) тощо.

П. Богацький – автор праць «Кобзар Тараса Шевченка за сто років: 1840-1940)» (Л.; Краків, 1942), «Матеріали до критичного видання творів Грицька Чупринки» (Прага, 1926), дослідження про українську періодику початку ХХ століття «Історія української журналістики 1905-1907 років». Також підготував видання вибраних творів М. Драгоманова (1932) та «Малу літературну енциклопедію» (Сідней, 2002).

Твори письменника засвідчують його прихильність до нової неоромантичної школи прозаїків в українській літературі. Він – тонкий художник-психолог, який тяжів до філософських узагальнень. Павлу Богацькому близька морально-етична проблематика: питання честі, любові, самопожертви в ім’я високих ідеалів.

Твори

  1. Богацький П. З пережитого: спогади // Українське слово. – 1998. – 22 жовтня. – С. 12.

  2. Богацький П. Психологічні арабески : [прозаї] / П. Богацький // Дзвін. — 2018. — № 10. — С. 64-95.

  3. Богацький П. Чесний робітник: оповідання // Дзвін. – 1990. — № 1. – С. 26-27.

  4. Горбатюк В. «До праці впертої і сталої»: листи Павла Богацького до Христі Алчевської та Михайла Яцкова / В. Горбатюк // Слово і час. — 2018. — № 8. — С. 64-65.

Література про життя й творчість

  1. 901154 83.3(4=Укр)6 А87 Архіви / зібрав Левко Богацький. — [Сідней : б. в., 2003]. – 432 с.

  2. Ф80675 655 Б81 Богацький Павло Олександрович // Бондар Ю. В. Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко / МАУП, Книжкова палата України. – К. : Персонал, 2010. – С. 34–35.

  3. 855557 070 У45 Кость С. Богацький Павло // Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. словника. Вип. ІІІ / за ред. М. М. Романюка ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. центр періодики. – Львів : [Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника], 1996. – С. 41-42.

  4. Мізюк О. Два монологи в Інституті літературі, присвячені Павлові Богацькому // Визвольний шлях. – 1995. – Кн. 7. – С. 821-823.

  5. 993088 39(477) Ф79 Нагорний Я. Літературознавчі ідеї Павла Богацького // Формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства та літературознавства : зб. наук. статей / [упоряд.: О. Вертій, О. Новікова]. — К. : Укр. літ. газета, 2018. — Вип. 1. — С. 197-217.

  6. Погребенник Ф. Крізь тюрми і концтабори // Визвольний шлях. – 1997. – Кн. 7. – С. 861-866.

  7. Погребенник Ф. Письменник і видавець // Дзвін. – 1990. — № 1. – С. 28.

  8. Погребенник Ф. Повернення спадщини Павла Богацького // Українське слово. – 1998. – 1 жовтня.

  9. Просалова В. Арабески як авторські жанрові маркери і принципи побудови творів : [на прикладі арабесок П. Богацького та М. Хвильвого] / В. Просалова // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах ). — 2017. — № 10. — С. 53-57.

  10. Саєнко Л. Павло Богацький – громадський діяч, письменник, науковець, редактор // Вісн. Книжк. палати. – 2005. – № 10. – С. 42–44.

  11. Ф74126 78.36 О-75 Степченко О. П. Богацький Павло Олександрович // Особові архівні фонди інституту рукопису: путівник / О. С. Боляк та ін.; НАН України, НБУ ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К., 2002. – С. 49–50.