Ярослав Іванович Весоловський, визначний український публіцист, громадсько-культурний діяч, журналіст, який протягом майже двадцяти років тримав руку на пульсі українського духовного життя в Галичині й на Буковині, стимулював його національно-патріотичне піднесення, народився 20 лютого 1881 року в селі Молодятин на Івано-Франківщині. Він змолоду увібрав у своє серце культуру цього краю, доклав чимало зусиль для активізації його національного життя.
З 1891 по 1899 рр. навчався у польській гімназії в Коломиї. Після її закінчення вступив на юридичний факультет Львівського університету. Належав до Українсько-руської радикальної партії.
Закінчивши університет не пішов працювати адвокатом, а віддався публіцистиці. У двадцять років став редактором коломийського громадсько-культурного тижневика “Поступ”, почав писати вірші, оповідання, публіцистичні статті, переклади (мав псевдоніми Охрім Будяк, Олег Сатир та ін.). Ліричні вірші, соціально-побутові оповідання, гуморески, дописи друкував у “Поступі”, газетах “Діло”, “Громадський голос”, “Буковина”, в журналах “Літературно-науковий вісник”, “Комар”. У своїх творах порушував наболілі питання життя громадськості: від тяжкої долі мешканців покутських сіл — до політичної боротьби у віденському парламенті.
Він підготував низку художніх збірок-антологій історичної тематики, зокрема антологію “Із великих днів” (до 250-річчя з дня смерті Б. Хмельницького). Був одним з найталановитіших і найпрацелюбніших журналістів.
Я. Весоловський організовував громадсько-культурні товариства, виступав з промовами на селянських вічах, гуртував навколо себе прогресивну молодь, йшов з нею на демонстрації, за участь у якій 1907 року був заарештований.
Він був життєрадісним, його шанували і любили. Життєва енергія била з нього ключем, ніби хотіла найповніше себе виявити в ті недовгі роки, що йому їх судила доля. Багато енергії вклав у львівські видання “Письмо з Просвіти”, яке почав редагувати 1907 року, тижневик “Неділя” (1911-1912), у видання календарів. У цих та інших виданнях публікував ліричні вірші “Веснянки”, “Вечір суму”, “На народний мотив”, оповідання “В долині смутку”, публіцистичні нариси, літературно-критичні статті про Івана Вагилевича, Леся Гринюка та ін. Переклав окремі твори О. Пушкіна, В. Короленка, Л. Толстого, А. Чехова та ін.
У період Першої світової війни, живучи у Відні, редагував “Діло”, був кореспондентом журналу “Вісник Союзу визволення України”, друкувався в німецькомовній пресі, обіймав посаду референта української і російської преси австрійського міністерства закордонних справ. Домагався повної волі для українських видань, друкування української літератури, впровадження української мови в установах Галичини. Активно працював в осередках товариства “Просвіта”, був заступником голови товариства ім. І. Котляревського.
В останні роки життя Я. Весоловський всіляко підтримував національно-визвольні поривання українців, сприяв розвиткові їхнього духовного життя в еміграції, був причетний до формування загонів українських січових стрільців.
У розквіті сил його здоров’я почала підточувати ниркова хвороба. У березні 1917 року брат Ярослава Василь Весоловський влаштував його в санаторії. Друг Я. Весоловського В. Стефаник доклав чимало зусиль, щоб його врятувати, проте 21 червня 1917 року завершився короткий, але такий яскравий життєвий шлях літератора.
Зберігся великий архів Я. Весоловського, що є цінним джерелом для вивчення історії та культури українського народу. Він містить багато неопублікованих документів і матеріалів про розвиток громадсько-політичного життя в Галичині та на Буковині перших двох десятиліть ХХ століття.
Ярослав Весоловський заслуговує на те, щоб були перевидані його художні твори, літературно-критичні та публіцистичні статті, а також листи до нього, щоб іменем цього талановитого літератора назвали бодай вулицю чи школу в селі, де він народився.
Своєю самовідданою працею на благо рідного народу він заслужив на пам’ять вдячних нащадків.
Література про життя та діяльність
1. Ф46888 030 У45 Весоловський Ярослав // Українська Радянська Енциклопедія : [у 12 т.]. Т. 2. Боронування — Гергелі / голов. редкол.: Бажан М. П. (голов. ред.) [та ін.]. — Вид. 2-ге. — К. : Головна ред. УРЕ, 1978. — С. 204.
2. 855557 070 У45 Дисак Ф. Весоловський Ярослав Іванович // Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. словника. Вип. ІІІ / за ред. М. М. Романюка ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Наук.-дослід. центр періодики. — Львів : [Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника], 1996. — С. 340-342.
3. Ф77869 030 Э68 Качкан В. А. Весоловський Ярослав Іванович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В — Вог / НАН України, Наук. тов-во ім. Т. Шевченка, Ін-т енциклопед. досліджень НАН України ; гол. редкол. І. М. Дзюба. — К. : Поліграфкнига, 2006. — С. 316-317.
4. 820400 63.3(4Укр) К30 Качкан В. “Як гарно на світі жити” (до життєпису Ярослава Весоловського) // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах : навч. посібник : в 2 ч. Ч. 1 / В. А. Качкан ; за ред. А. З. Москаленка. — К. : Либідь, 1994. — С. 271-281.
5. 930498 016:82(477).09 У45 Погребенник Ф. Весоловський Ярослав // Українські письменники діаспори : матеріали до біобібліографічного словника. Ч. 1. (А-К) / авт.-уклад.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К. : НПБ України, 2006. — С. 43-46.
6. Погребенник Ф. “Славко” // Визвольний шлях. — 2000. — № 6. — С. 73-75.
7. Ф57641 82(477).09 У45 Погребенник Ф. П. Весоловський Ярослав // Українська літературна енциклопедія : [в 5 т.]. Т. 1. А-Г / редкол.: Дзеверін І. О. (відп. ред.) [та ін.] ; Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, Гол. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1988. — С. 300.