Українська письменниця, журналістка, перекладачка, історик літератури Ольга Вітошинська (псевдонім – Софія Наумович) народилася 27 листопада 1908 року у м. Перемишль.
Освіту здобула у Львові. У 1930-х роках працювала в редакції газети «Українські вісті». На початку 1940-х рр. ув’язнена органами НКВС.
У 1944 році разом із чоловіком емігрувала за кордон. Закінчила Український вільний університет у Мюнхені, Національний інститут східних мов і цивілізацій (Париж, 1970), Сорбонну. Читала лекції, виступала з науковими доповідями на теми української літератури. Ініціювала наукові конференції «Україна і Франція у ХІХ ст.», «Іван Франко», «Леся Українка», «Козаччина».
Творча діяльність О. Вітошинської розвивалась у кількох напрямках: художня література, наукова, перекладацька, публіцистична праця. У жанрі прози письменниця тяжіла до художньо-публіцистично-мемуарних засобів (історико-культурні повісті «Королева», 1969; в іншому варіанті «Анна Ярославна – королева Франції», 1990, «Непереможний Лев», 1991 та ін.). Як літературознавець досліджувала творчість І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської та інших письменників, друкуючи про них наукові статті і розвідки українською та французькою мовами. Переклала з французької мови драму «Гетьман» П. Дерулєда, на французьку мову – «Камінний господар» Лесі Українки. Своїми творами історичної тематики письменниця здобула широке визнання, особливо в українському середовищі. За працю, присвячену образу Дон Жуана у французькій та українській літературі, Сорбонський університет присвоїв їй звання доктора наук.
Важливе релігійно-духовне значення має упорядкована О. Вітошинською збірка документальних свідчень преси «Подорожі Блаженнішого Кир Йосифа VII, 1968–1970» (Рим-Париж, 1972).
Як публіцист виступала в українських політичних і культурних газетах і журналах діаспори «Шлях перемоги» (Мюнхен), «Визвольний шлях» (Лондон), «Слово» (Торонто), «Сучасність» (Нью-Йорк), в Україні – «Шлях перемоги» (Львів), «Народна газета» (Київ).
Ольга Вітошинська брала активну участь у громадсько-культурному житті української громади в Парижі, працювала на зміцнення українсько-французьких літературно-наукових взаємин. Одна із засновниць Союзу українок у Франції та Міжнародного руху матерів.
Твори
-
Ангажований герой // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон, 1983. — [Т.] 10. — С. 358-365.
-
Винниченко, Грушевський, Сартр… // Визвольний Шлях. – 1972. – Кн. 8/9. – С. 1076-1081.
-
Григор Орлик – оборонець волі й прав України // Визвольний Шлях. – 1975. – Кн. 3, 5, 6.
-
Жінка в московсько-большевицькій імперії // Визвольний Шлях. – 1971. – Кн. 11. – С. 1213-1226.
-
За що вбили Симона Петлюру // Визвольний Шлях. – 1984. – Кн. 1. – С. 13-18.
-
Історія мого докторату в Сорбонні // Всесвіт. – 1993. – №5/6. – С. 188-189.
-
Леся Українка і Марсель Пруст // Визвольний Шлях. – 1971. – Кн. 10. – С. 1186-1188.
-
Мемуари Петра Григоренка // Визвольний Шлях. – 1981. – Кн. 6. – С. 759-761.
-
Міжнародні жіночі конгреси в Парижі // Визвольний Шлях. – 1975. – Кн. 6. – С. 748-755.
-
Нищення української літератури й культурних надбань в Україні московським окупантом // Визвольний Шлях. – 1966. – Кн. 6. – С. 661-667.
-
Останні роки Львова : повість-хроніка // Визвольний Шлях. – 1986. – Кн. 5-12; 1987. – Кн. 1-2.
-
Трагедія родини Крушельницьких // Визвольний Шлях. – 1996. – Кн. 10. – С. 1255.
Рецензії
-
Бальзаківська повість // Визвольний Шлях. – 1972. – Кн. 10-11. – С. 1275-1277.
-
В’їзд У. Самчука … до Києва // Визвольний шлях. – 1965. – Кн. 12. – С. 1364-1366.
-
Дві книги про козаччину // Визвольний Шлях. – 1995. – Кн. 12. – С. 1515-1516.
-
Закінчений творчий етап І. Качуровського // Визвольний Шлях. – 1973. – Кн. 3. – С. 333-336.
-
Історіософічні твори // Визвольний Шлях. – 1973. – Кн. 6. – С. 679-685.
-
Контроверсійна книжка // Визвольний Шлях. – 1964. – Кн. 11. – С. 1263-1264.
-
«Мандри» Ганни Черінь // Визвольний Шлях. – 1995. – Кн. 7. – С. 889.
-
«Моє ремесло» Святослава Караванського // Визвольний Шлях. – 1982. – Кн. 4. – С. 501-503.
-
На височині людської думки // Визвольний Шлях. – 1959. – Кн. 9. – С. 1078-1080.
-
На «твердій землі» без твердого життя // Визвольний Шлях. – 1968. – Кн. 2. – С. 303-304.
-
Нарешті поважний твір про геноцид голодом // Визвольний Шлях. – 1995. – Кн. 2. – С. 254-256.
-
Про позитиви і негативи «Собору» // Визвольний Шлях. – 1970. – Кн. 5. – С. 625-634.
-
«Шляхи» Юрія Тарнавського // Визвольний Шлях. – 1963. – Кн. 1. – С. 111.
Література про життя й творчість
-
Ф74294 94(477) Г34 Геник С. Вітошинська Ольга // Геник С. 150 видатних українок. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – С. 35.
-
Нитченко Д. Цікава повість про Львів // Дзвін. – 1994. — № 1. – С.149-150.
-
930498 016:82(477).09 У45 Погребенник Ф. Вітошинська Ольга // Українські письменники діаспори : матеріали до біобібліографічного словника. Ч. 1. (А-К) / авт.-уклад.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К. : НПБ України, 2006. — С. 48-58.
-
Погребенник Ф. «Мала історія української літератури» Ольги Вітошинської // Слово і час. – 1998. — № 8. – С. 20-22.
-
Штуль К. Ювілей Ольги Вітошинської // Літературна Україна. – 1995. – 12 січ.