Борис Олександрів (справжнє ім’я Борис Грибінський) широко відомий серед української еміграції як визначний поет, прозаїк, перекладач і літературознавець.
Свій життєвий шлях майбутній письменник розпочав 21 липня 1921 року на Житомирщині, в містечку Ружині. Його батько був бухгалтером.
Поетична муза полонила юнака ще в дитинстві. Перед Другою світовою війною навчався в Київському педагогічному інституті на філологічному факультеті. Був членом студентського літературного гуртка. Тоді на нього і звернув увагу один з українських великих майстрів поетичного слова – Володимир Сосюра. Він вважав, що вірші Бориса є віршами «дозрілого поета», які можна друкувати. У поезії Б. Олександріва яскраво проявився неокласицизм. І. Качуровський відзначає, що він «на початках його творчості стояв десь посередині між Рильським та Сосюрою», а згодом створив свій власний стиль, в якому визначним досягненням є розуміння «єдності європейської культури».
Війна не дозволила закінчити вищу школу. У 1941-1943 рр. вчителював, випробовував свій хист в журналістиці.
У 1944 році разом з батьком емігрував. Жив у Польщі, Чехословаччині, Австрії. У 1948 році переселився до Канади. 1962 року закінчив бібліотечний і славістичний відділи в Оттавському університеті. Співпрацював з різними періодичними виданнями, був журналістом, редактором і співредактором таких видань, як «Промінь», «Літаври», «Нові дні». Був головним редактором журналу «Молода Україна», співробітником газети «Новий шлях» і журналу «Сучасність».
Багато праці доклав до виходу збірників «Слово». Разом із Ю. Стефаником і В. Софроновим-Левицьким став засновником Канадського об’єднання українських письменників «Слово», головою його торонтського відділу. Згодом його обирають до президії письменницької організації у Нью-Йорку.
Борис Олександрів – поет дуже ніжної і чутливої душі. Його поезії не належать до спонтанно-емоційних виявів поетичних настроїв чи вражень. Його творчість це глибоко пережита й передумана лірика, сповита спокійною мудрістю і зодягнута у філігранну форму поетичних картин, з дотриманням усіх норм поетики й літературної мови. Основним мотивом його поезій є туга за сонцем, тобто за батьківщиною. Поет знає, що ніколи не повернеться на Україну, і саме тому він думкою завжди «на тій межі, якої не дійти».
Уже в перших поезіях Б. Олександрова кмітливе око Ю. Клена вгледіло їхню надзвичайну мелодійність. І справді, до віршів Б. Олександрова склали музику такі композитори, як Г. Китастий, Ф. Евсевський, В. Годзяцький, Веселовський, В. Шуть, Р. Бородієвич та ін. Письменник не встиг повністю реалізувати свій талант, передчасно відійшовши у вічність 21 грудня 1979 року.
Сучасникам і майбутнім поколінням Борис Олександрів залишив багату творчу спадщину.
Перша збірка «Мої дні» з’явилась у 1946 році в Зальцбурзі. На неї звернули увагу літературознавці й критики, зокрема Юрій Клен, Авенір Коломиєць, Григорій Шевчук.
Після довгої перерви з’явились збірки «Туга за сонцем» (Торонто, 1967) і «Колокруг» (Торонто, 1972), що наполовину складаються з перекладів, «Камінний берег» (Нью-Йорк — Торонто, 1975). Посмертно з’явилася збірка поезій «Поворот по сліду».
Крім поезій, Б. Олександрів писав прозові гумористично-сатиричні твори під псевдонімом Свирид Ломачка. Окремими виданнями вийшли дві збірки гуморесок: «Свирид Ломачка в Канаді» (1951) і «Любов до ближнього» (1961). У 1960 році видав літературознавче дослідження «Слово о полку Ігоревім».
Окремої уваги заслуговує перекладацька діяльність Б. Олександрова. Він перекладав багато поетичних і прозових творів з англійської, французької, чеської, білоруської, російської та ін. Окремим виданням опублікував у своєму перекладі збірку віршів А. Ахматової «Реквієм» (1973). Він один з трьох (поруч з І. Костецьким та В. Вовк) перекладачів великої антології квебекських поетів «Поезія/Квебек» (1972).
Він любив усе, що давало життя, а особливо свою Батьківщину, сонце, все, що творило гармонію й красу. Він не вмів себе рекламувати, але служив і служить прикладом для тих, хто хоче відчути красу української мови. Поет знав мову, любив її, і цього не можна не відчути, читаючи його поезії, гуморески та статті.
Твори
1. Кф805 85.314 Г74 Олександрів Б. Йосип Гошуляк : силует співака-артиста // Гошуляк Й. Й свого не цурайтесь : спогади, листування, матеріяли / Й. Гошуляк. — Львів : Каменяр, 1995. — С. 530-536.
2. Олександрів Б. Камінний берег : поезії про любов, про життя і про смерть, 1972-1975 / Б. Олександрів. — Нью Йорк ; Торонто : Слово, [б. р.]. — 72 с.
3. Олександрів Б. Пам’яті Т. Осьмачки / Борис Олександрів // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. – Едмонтон : Слово, 1980. — [Т.] 8. — С. 42-47.
4. Олександрів Б. [Поезії] / Борис Олександрів // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон : Слово, 1973. — [Т.] 5. — С. 37-41.
5. Олександрів Б. [Поезії] / Борис Олександрів // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. — Едмонтон : Слово, [б. р.]. — [Т.] 6. — С. 32-36.
6. 922455 У2 У45 Олександрів Б. [Поезії] // Українське Диво : поетична антологія. Кн. 2 / [упоряд. В. Р. Коломієць]. — К. : Укр. письменник, 2005. — С. 420-422.
7. Кф914 83.3(7Кан9=Укр)3 Х91 Олександрів Б. [Поезії] // Хрестоматія з української літератури в Канаді 1897-2000 / упоряд.: Я. Славутич; заг. ред.: М. Шкандрій. — Едмонтон : Вид. ком. Слова, 2000. — С. 83-92.
8. Кф1042 83.3(4=Рус)1 О-53 Олександрів Б. «Слово о полку Ігоревім» — пам’ятник староукраїнського письменства : нарис / Б. Олександрів. — Торонто : Молода Україна, 1960. — 32 с.
9. Кф460 У2 О-53 Олександрів-Грибінський Б. Поворот по сліду : вибрані поезії 1939 — 1979 / Борис Олександрів-Грибінський. – Едмонтон ; Торонто : Слово, 1980. — 304 с.
Література про життя та діяльність
10. Зборовський А. Сто поезій українського бібліотекаря з-за океану : [про поета укр. діаспори Б. Олександріва-Грибінського] // Культура і життя. — 2003. — 11 черв.
11. 993608 82(477).09 К30 Качуровський І. В. Спомини і постаті / І. В. Качуровський ; Ігор Качуровський ; упоряд. Олена Бросаліна. — К. : КЛІО, 2018. — 608 с.
12. Кф961 83.3(4=Укр)6 К65 Копач О. Борис Олександрів // Копач О. Хрестоматія з української літератури для шкіл і курсів українознавства / О. Ю. Копач ; Об-ня Укр. Пед. Канади. — Торонто : О.У.П.К., 1970. — С. 189-191.
13. 936832 016:82(477).09 У45 Погребенник Ф. Олександрів Борис / Ф. Погребенник // Українські письменники діаспори : матеріали до біобібліографічного словника. Ч. 2. (Л-Я) / авт.-уклад.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. — К. : НПБ України, 2007. — С. 94-97.
14. 983434 83.3(4=Укр)6 Ф84 Француженко-Вірний М. Борис Олександрів // Француженко-Вірний М. Заокеанські письменники України : «Тілом тут — душею в Україні» / Микола Француженко-Вірний. — К. : Смолоскип, 2015. — С. 147-162.