Емма Андієвська

Емма Андієвська – лауреат Шевченківської премії-2018

Емма Андієвська

Емма Андієвська – лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка (2018), людина особливого стилю. Вона поетеса, прозаїк, малярка, не перестає дивувати – словом, образом, кольором.

Народилася 19 березня 1931 року у м. Сталіно (нині Донецьк). Дитинство провела на дуже зрусифікованому Донбасі (до шести років ні слова не знала українською, тільки після переїзду до Вишгороду, що під Києвом, вперше почула українську мову). Еммі судилося прожити в Україні лише 12 років. Батька, хіміка-винахідника, як згадує сама Емма, «прибрали, аби його винаходи не дісталися німцям», що спонукало її матір вивезти дітей до Німеччини у 1943 році. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна.

Навчалась у гімназії, через недугу (хвороба хребта змусила три роки пролежати в гіпсовому ліжку та вісім років ходити в корсеті) здавала екзамени екстерном — рятувала досконала пам’ять. Мала природне оперне контральто, навіть брала уроки оперного співу, але не змогла продовжувати заняття вокалом. Згодом закінчила Український вільний університет (1957 р.), здобувши вищу філологічну, філософську освіту (захистила магістерську роботу на тему «Причинки до засадничих питань з новітньої української метрики»). Проте вчилася все своє життя. Крім російської, української, німецької та англійської мов знає старогрецьку, латину, санскрит, французьку, італійську, читає іспанською та португальською мовами.

Працювати почала у 1954 році, влаштувавшись диктором на радіостанції «Визволення» (потім – «Свобода»). Часто бувала у Франції та США. У Нью-Йорку працювала спочатку дизайнером в Nor Cross Company, а потім – в Манхеттенській медичній бібліотеці разом з Мирославом Лабунькою — майбутнім ректором Українського вільного університету.

Саме у Нью-Йорку родина Емми оселилася в одному будинку з Богданом Бойчуком, що тоді лише починав творчу діяльність. Він запропонував молодій поетесі друкуватися в тільки-но створеному журналі «Нові поезії». Вона погодилася. Згодом Б. Бойчук став формувати Нью-Йоркську групу, залучивши до неї й Емму Андієвську.

У 1959 році одружилася з відомим українським письменником, літературознавцем, перекладачем, істориком Іваном Кошелівцем (1907-1999). Подружжя виїхало до Німеччини й оселилося в Мюнхені (хоча за письменницею закріплене громадянство США), де доля подарувала їм 40 років спільного життя і творчої праці. Там само, на Kidlershtrasse 39, у маленькому помешканні, заставленому картинами, мешкає вона й донині [170, с. 66].

Все життя Емми Андієвської пройшло у праці. Це означало (на додаток до щоденної напруженої редакційної, дикторської і режисерської роботи в українському мюнхенському відділі радіо «Свобода» (1955-1995 рр.) — крім ведення домашнього господарства, ще й численні виступи, презентації своїх творів, організацію виставок картин та вернісажів. І при цьому вона знаходила час для творчості. Все це було можливим тільки завдяки надзвичайно сильній волі, суворій самодисципліни, «фантастичній працездатності і циклопічній продуктивності» Емми Андієвської [92, с. 61]. Як стверджує сама письменниця, вона і зараз спить лише дві години на добу, а змолоду взагалі могла спати одну годину [176, с. 3].

У 1992 році авторка вперше після довгого часу побувала в Україні, а потім ще декілька разів відвідувала свою малу батьківщину — Донеччину.

Дебютна збірка Емми Андієвської «Поезії» вийшла у 1951 році і одразу привернула увагу критиків своєю яскравою образністю, оригінальністю поетичної мови, отримала надзвичайно схвальні відгуки [170, с. 67].

Потім з’явилися інші збірки поезій: «Народження ідола» (1958), «Риба і розмір» (1961), «Кути опостінь» (1962), «Базар» (1967), «Пісні без тексту» (1968), «Наука про землю» (1975), «Кав’ярня» (1968), «Спокуси св. Антонія» (1985), «Вігілії» (1987), «Архітектурні ансамблі» (1989), «Знаки. Тарок» (1995), «Межиріччя. Сонети» (1998), «Сегменти сну» (1998), «Вілли над морем» (2000), «Атракціони з орбітами і без» (2000), «Хвилі» (2002), «Хід конем» (2004), «Півкулі і конуси» (2006), «Погляд з кручі» (2007), «Рожеві казани» (2008), «Фульгурити» (2008), «Ідилії» (2009), «Міражі» (2009), «Мутанти» (2010), «Бездзигарний час» (2013) тощо; прозові твори, серед яких збірки: «Подорож» (1955), «Тигри» (1962), «Джалапіта» (1962), «Казки» (2000), «Проблеми голови» (2000), та романи: «Герострати» (1970), «Роман про добру людину» (1973), «Роман про людське призначення» (1982) тощо. Друкувалися твори у США, Німеччині, Франції, окремі праці вийшли друком або були перевидані в Україні.

З 1994 року – член Національної спілки письменників України.

Як живописець, Андієвська працює від 1956 року. Перші її виставки відбулися в Мюнхені. Згодом виставлялась у США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Швейцарії, від 1992 року – в Україні. Має постійну виставку в Галереї Р. Морбаха (м. Мюнхен), окремі роботи експонуються в Українському музеї (м. Нью-Йорк), картинній галереї Українського вільного університет (м. Мюнхен), Національному художньому музеї, Національному музеї літератури України (обидва у м. Київ), Харківській картинній галереї та ін.

Як живопису, так і поетичній творчості Андієвської притаманна сюрреалістична тематика. Емму Андієвську взагалі вважають основоположницею українського сюрреалізму, що прагне втілити невтілиме, схопити несвідоме, відтворити ірраціональне [118, с. 49]. Поезія авторки вражає бароковою несподіваністю образів, пов’язаних між собою віддаленими асоціаціями. «Засобами слова вона спрямовується до того матеріалу, в якому працює радше живопис, скульптура, архітектура – до матеріальності як конструкту, за яким світиться безодня найостаннішого і найжорстокішого, найнесхопнішого», — зазначає Тарас Возняк [77, с. 106]. Її вірші мають багату лексику: розмовно-побутові слова поєднуються в межах одного сонету (а часом і одного рядка) з науковими термінами, раритетні архаїзми – з найсучаснішими висловами.

Однією з прикмет поетики Андієвської є дисонансна рима, яка спирається не на голосні, а на приголосні. Критики вказують на те, що образність віршів постає ніби з «дитячого світосприймання», коли кожен предмет побачено вперше. З цим пов’язане й відчуття «пластичності» світу: кожен образ може перетворитися на інший і завдяки цим взаємопереходам поглядові поета починає відкриватися таємнича суть речей [116, с. 473].

Емма Андієвська впродовж десятиліть не припиняє свого експериментаторства. Її творчість — це експериментально-інтелектуальний напрям [158, с. 15].

Інакшою є її проза. Виважена, навіть втомлива, вона змушує людину передчувати сховане далеко, на кілька рівнів глибше композиційних, вербальних, семантичних шарів, щось незбагненне, що годі й висловити. Якщо поезія, попри багатство архітектурних уламків та деталей, тяжіє до кольору, а отже, живопису, то проза – радше до архітектури та музики, як безнадійних спроб через організацію, структуру, ритм схопити суще і те, що є його підмурівком, — буття. Ця проза, зіштовхуючи людину в абсурдні лабіринти даремних кружлянь, змушує прагнути простого і первинного, таких елементарних речей, як затишок, спокій, розкіш [77, с. 106].

Літературознавець Світлана Водолазька говорить про її прозу так: «Казки, новели, романи – чарівна територія непересічної, загадкової особистості, постійна інтелектуальна провокація з усталеним потягом до експериментування, а їх авторка – вічний двигун нестандартних ідей та концепцій» [75, с. 49-50].

Проза Емми Андієвської віддзеркалюють конфлікт між розумом і духом, раціональним мисленням та ірраціональністю. Перший її роман «Герострати» (1970) був спробою поєднати художній текст із філософським трактатом (ідеї людини, Бога, Вічності та великої людини подаються крізь призму геростратизму). Ідея геростратизму заполонила тоді зовсім молоду авторку настільки, що стала темою кількох прозових творів [158, с. 14].

Наступні прозові твори «Роман про добру людину» (1973) і «Роман про людське призначення» (1982) — несуть у собі потужну патріотичну мотивацію: Україна піднята тут до рівня символу. Сюжети вибудовані на реальному ґрунті, з широким вклиненням сюрреалістичних візій.

У «Романі про добру людину» письменниця звертається до повоєнних часів, коли у Міттенвальдському таборі для переміщених осіб українці-вигнанці, рятуючись від радянської тоталітарної системи, сподівалися на милість чужого світу.

Роман виразно тенденційний. Ідеї оголені й точно позначені. Публіцистично-пристрасний початок про існування безмежно доброї людини, що виправдовує світ і буття в цілому, є світоглядним опертям роману. Хоча, звичайно, насамперед це – антиімперська книжка, що виразно проявляється у специфічній стилістиці твору. Емоційність негативного викривального контексту посилює історична конкретизація достовірних фактів [97, с. 143]. У романі весь світ перекритий Україною, все пояснюється українськими реаліями. Таким чином, міфологічне письмо Андієвської розмикає просторові межі, умогутнюючи поняття України до буттєвого символу.

«Роман про людське призначення» великою мірою суголосний з попереднім романом, його можна навіть розглядати як його продовження: все та ж безкінечна нить оповіді і героями твору виступають все ті ж знедолені українські емігранти, яких вітри історії розсіяли по всьому світу. Тільки тепер ареною дії стають не табори, а вся земна куля. Українські вигнанці опиняються в Канаді, США, Німеччині, Бразилії, Аргентині, Японії… Найприкметнішою їх ознакою залишається все та ж закинутість в світі, неприхищеність, відчуженість [147, с. 170].

Епіграфом тут стоять слова Т. Шевченка «Возвеличу малих отих рабів німих!» Шевченкове «возвеличу» в Емми Андієвської набуває воістину магічного звучання. Це – текст-оберіг, текст-заклинання. З кожного свого героя письменниця намагається видобути могутню захисну силу.

Поміщаючи свого героя серед неозорого плину, «цього дихального й пульсуючого суцільного простирадла», письменниця пристрасно вірить у те, що в людини, «мізерній скалочці буття», світлосяйно зійде дух, і вона, підносячись з «дна всесвітнього відра» у вселенську мандрівку, оприсутнить Космос українським іменем [97, с. 148].

Хистка лінія, що розділяє добро і зло, знову проходить через серце кожного з діючих персонажів, породжуючи в нього відчуття тривоги, болю і сум’яття, обумовлюючи містично-апокаліптичну свідомість. Світ у романі постає як трагічна загрозлива для людини даність. Усі герої шукають порятунку з цієї безвиході, вириваючись з неї у світ ілюзій та видив, паралельний світ поза реальністю.

Але попри те людина змушена робити вибір. У неї залишається одне неминуче і неодіймане право – стати на сторону добра чи зла. Авторка підводить до думки, що проблема вибору стоїть перед людиною постійно, здійснюється щохвилини, навіть кожної миті.

Ідейно-тематичні постулати тут розчинені в незліченних сюжетних конструкціях, нескінченному сонмі образних побудов, а звичні прийоми художньої умовності знехтувані або ж виступали як пародія.

Як і в попередніх книгах, письменниця творить усепереч традиції, вірна своєму внутрішньому голосу і слуху, цілком зберігаючи авторську суверенність. Чимало з того, що відбувається на сторінках її романів, вражає саме своєю безглуздістю та невірогідністю. Вона зорієнтована на неістинність, нереальність, яка, однак, якимось дивним чином відкриває нові грані реального.

Словесні лабіринти її прози усе ж виводять нас у тунель із світлом. Цим світлом є віра в добро, любов, правду та справедливість. Людина тут завжди бачить свою нездатність і підлість, намагається піднятися з низин аморального падіння, змобілізувати зусилля волі для боротьби з темним і сатанинським в душі і світі [147, с. 169].

Тяжіючи у прозі до великих, монументальних форм, письменниця опрацьовує й короткий жанр: збірки новелеток (її власне жанрове означення) «Подорож» (1955), «Тигри» (1962), «Джалапіта» (1962) найбільш знані дослідниками її творчості. Пізніші – книжка новел «Проблеми голови» і «Казки Емми Андієвської» (обидві — 2000) – це також спроба структурувати власне уявлення про світ як складну взаємопов’язану й взаємообумовлену систему.

Попри різні закони вражальності, прийоми і техніку, що залежать від видів літературної творчості, у яких реалізується геній Емми Андієвської, у всьому її доробку розгортається вивершена концепція буття, що лише формою викладу відрізняється від найфундаментальніших філософій людства, але містить абсолютно автентичний, ще не відомий досі погляд на світ [170, с. 66].

Нагороджена премією Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів за твір «Роман про людське призначення» (1984), має відзнаку «Інтелектуальна мужність» часопису «Ї» (2003), міжнародну літературну премію «Тріумф» (2003), премію «Глодоський скарб» часопису «Кур’єр Кривбасу» (2009), який оголосив 2005-й роком Емми Андієвської й цілорічно друкував її твори й розвідки про неї [158, с. 14].

Цього року книги Емми Андієвської («Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи») були висунуті на здобуття премії багатьма літературними організаціями, зокрема, Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Острозька академія», Національним музеєм літератури України. За результатами голосування комітету Шевченківської премії (23 голоси) письменниця отримала цьогорічну премію з літератури.

Щоб уявити собі силу почуття національної свідомості Емми Андієвської, треба дати слово їй самій: «Я виросла в середовищі, де казали: «Як? Ви пишете українською мовою? Та це самогубство!» І це, уявіть собі, для мене саме стало спонукою…» [92, с. 62].

Наприкінці хочеться зазначити, що все її життя пронизане Любов’ю до України та українців: «Україна для мене – усе, це прекрасна країна, і я вбачаю своє завдання в тому, щоб відкрити світові, яка вона дивовижна і який талановитий народ — українці» [92, с. 58].

Твори

1. Віґілії / Е. Андієвська ; іл. В. Макаренко. — [Нью-Йорк] : Сучасність, 1987. — 239 с. : іл. — (Бібліотека Прологу і Сучасності ; ч. 57).
2. Вілли над морем : сонети / Е. Андієвська. — Львів : НВФ «Укр. технології», 2000. — 120 с.
3. Герострати : роман / Е. Андієвська. — Munchen : Сучасність, 1971. — 500 с.
4. Джалапіта : вибрані твори / Е. Андієвська. – Львів : ЛА «Піраміда», 2006. — 160 с.
5. Джалапіта : проза. Фаланги : вірші / Емма Андієвська // Українське слово: хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. : у 3 кн. – К., 1994. – Кн. 3. – С. 511-529.*
6. Знаки. Тарок / Е. Андієвська. — К. : Дніпро, 1995. — 175 с.
7. Ідилії : сонети / Е. Андієвська. — К. : Всесвіт, 2009. — 252 с.
8. Із циклу «Відозви» : [поезії] / Емма Андієвська // Слово : збірник / Об-ня укр. письменників «Слово» ; [редкол: С. Гординський та ін.]. – Едмонтон, 1973. – [Т.] 5. – С. 5-7.*
9. Казка про дракона, шевця, що не вмів дарувати заподіяної кривди та інших / Емма Андієвська // Слово : збірник / Об-ня укр. письменників «Слово» ; [редкол.: С. Гординський та ін.]. – Едмонтон, 1980. – [Т.] 8. – С. 81-86.*
10. Казка про Галайла / Емма Андієвська // Слово : збірник / Об-ня укр. письменників «Слово» ; [редкол.: С. Гординський та ін.]. – Едмонтон, 1973. – [Т.] 5. – С. 82-85.*
11. Казки / Е. Андієвська. — Париж ; Львів ; Цвікау : Зерна, 2000. — 136 с.
12. Маратонський біг : поезії / Емма Андієвська. – К. : Люта справа, 2016. — 299 с. : іл.
13. Межиріччя : сонети / Емма Андієвська. — К. : Всесвіт, 1998. — 133 с.
14. Міражі : сонети / Емма Андієвська. — К. : Всесвіт, 2009. – 248 с.
15. Міста-валети : сонети й білі вірші / Емма Андієвська. — К. : Журнал «Всесвіт», 2012. — 255 с.
16. Мова сну = сегменти / Емма Андієвська. — [Б. м.] : [б. в.], [1996]. — [24] с. : іл.
17. Мутанти : сонети / Емма Андієвська. — К. : Всесвіт, 2010. – 247 с.
18. Погляд з кручі : сонети / Емма Андієвська. – К. : Всесвіт, 2006. – 175 с.
19. Подорож / Е. Андієвська. – 2-ге вид. — К. : Кобза, 1994. – 224 с.
20. [Поезії] / Емма Андієвська // Слово : збірник / Об-ня укр. письменників «Слово» ; [редкол.: С. Гординський та ін.]. – Едмонтон, 1978. – [Т.] 7. – С. 5-7.*
21. Проблема голови : новелі / Е. Андієвська. — Львів : НВФ «Укр. технології», 2000. — 59 с.
22. Рожеві казани : сонети / Е. Андієвська. — К. : Всесвіт, 2007. — 219 с.
23. Роман про добру людину / Е. Андієвська. — Мюнхен : Сучасність, 1973. — 291 с.
24. Спокуси Святого Антонія / Емма Андієвська. — [Мюнхен] : Сучасність, 1985. — 222 с. : іл. — (Бібліотека Прологу і Сучасности ; ч. 166).
25. Твори : в 10 т. Т. 1 / Е. І. Андієвська ; упоряд. О. Деко. – Мюнхен ; Хмельницький : Поділля, 2004. — 240 с. – Зміст: Поезії із збірок «Поезії», «Народження ідола», «Риба і розмір», «Кути опостінь».*
26. Твори : в 10 т. Т. 2 / Е. І. Андієвська. – Хмельницький : Поділля, 2006. — 288 с. – Зміст: Поезії із збірок «Первні», «Базар», «Пісні без тексті», «Наука про землю».*
27. Фульгурити : сонети / Е. Андієвська. — К. : Всесвіт, 2008. – 232 с.
28. Хвилі : поезії / Емма Андієвська. – К. : Всесвіт, 2002. – 160 с.
29. Хід конем : поезії / Е. Андієвська. — К. : Всесвіт, 2004. – 168 с.
30. Щодення: перископи : поезії / Емма Андієвська. — Київ : Друк. двір Олега Федорова, 2017. — 315 с.
31. Шухлядні краєвиди : поезії / Емма Андієвська. — Мюнхен : Укр. Вільн. ун-т, 2015. — 281 с.

* * *

32. Гуманізація : оповідання. З «Межиріччя» : вірші / Емма Андієвська // Сучасність. – 1997. — № 7/8. – С. 9-14.*
33. Зі збірки «Архітектурні ансамблі» : сонети / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 141-156.*
34. Зі збірки «Атракціони з орбітами й без» : [вірші] / Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 184. – С. 146-169.*
35. Зі збірки «Вігілії» / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 124-140.*
36. Зі збірки «Знаки. Тарок» / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 161-193.*
37. Зі збірки «Мутанти» : сонети / Е. Андрієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2010. — № 250/251. – С. 259-269.*
38. Зі збірки «Подорож» : новелети / Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 182. – С. 105-115.*
39. Зі збірки «Спокуси святого Антонія» / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 108-123.*
40. Із новель поза збірками / Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 182. – С. 168-179.*
41. Казка про рінину, подарунок моря / Емма Андієвська // «Сучасність» 1961-1985 : вибране. – [Б. м.] : Сучасність, 1987. – С. 119-128.*
42. Казка про упиреня, що живилося людською волею [Електронний ресурс] / Е. Андієвська // Рідний край. — 2011. — № 1. — С. 20-22. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2011_1_6
43. Казка про яян / Е. Андієвська // Урок української. – 2007. — № 6. – С. 45.*
44. Казки : вибране / Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 182. – С. 116-149.*
45. Крива з базарів страшного суду : поема / Емма Андієвська // Сучасність. – 1966. — № 10. – С. 3-6.*
46. Крізь небуття перехопивши подих : вірші / Емма Андієвська // Дзвін. – 1995. — № 11. – С. 16-20.*
47. Кухонні натюрморти й циркові ідилії : поезії / Емма Андієвська // Сучасність. – 1986. — № 4. – С. 4-9.*
48. Лябіринт : фрагмент з роману / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 182. – С. 170-188.*
49. Поезії / Емма Андієвська // Сучасність. – 1988. – № 3. – С. 5-9.*
50. Поезії / Емма Андієвська // Сучасність. – 1992. — № 5. – С. 5-8.*
51. Поезії із збірок / Емма Андієвська // Всесвіт. – 1991. — № 9. – С. 183-190.*
52. Роман про добру людину / Емма Андієвська // Сучасність. – 1972. — № 6. – С. 6-29 ; № 7/8. – С. 19-53 ; № 9. – С. 9-34 ; № 10. – С. 9-37 ; № 11. – С. 9-40.*
53. Роман про добру людину : фрагменти з роману / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 176. – С. 79-143.*
54. Роман про людське призначення : фрагменти з роману / Емма Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 178. – С. 124-170.*
55. Роман про людське призначення : [уривки] / Емма Андієвська // Сучасність : [збірка номерів за 1976 рік] / Укр. т-во закордон. студій «Сучасність». — Мюнхен : Сучасність, 1976. – С. 13-28 (№ 3) ; С. 17-32 (№ 4).*
56. Сонети / Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2009. — № 236/237. – С. 4-23.*
57. Сонети / Е. Андієвська // Укр. літ. газ. – 2015. – 9 жовт. (№ 7). – С. 13.*
58. Сонети з циклу «Тарок» / Емма Андієвська // Березіль. – 1993. — № 7/8. – С. 14-18.*
59. Ходіння по візу : [новела] / Емма Андієвська // Сучасність. – 1992. — № 4. – С. 16-17.*

Література про творчість

60. Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка : Указ Президента України від 7 берез. 2018 р. № 60 : [серед лауреатів — Емма Андієвська] // Уряд. кур’єр. – 2018. – 13 берез. (№ 48). – С. 7.*
61. Андиевская Э. Одна на свете украинка : [интервью с писательницей Эммой Андиевской / провел В. Рафеенко] // Фокус. – 2015. — № 48. – С. 54-57.*
62. Андієвська Е. «Щоб держава незалежна була…» : [інтерв’ю з Еммою Андієвською / записала Тамара Ващенко] // Слово Просвіти. – 2018. – 8-14 берез. (№ 10). – С. 15.*
63. Емма Андієвська // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. / за ред. В. Г. Дончика. – К. : Либідь, 1998. – Кн. 2. – С. 185-188.*
64. Емма Андієвська : [біогр. дані, бібліографія, поезії, уривки із проз. творів «Джалапіта», «Подорож»] // Поети «Нью-Йоркської групи» : антологія / упоряд. О. Г. Астаф’єв, А. О. Дністровий. – Харків : Ранок : Веста, 2003. – С. 236-271.*
65. Емма Андієвська [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська
66. Астапенко І. Верлібр Емми Андієвської: формально-структурні та внутрішньо-змістовні характеристики // Слово і час. — 2017. — № 9. — С. 79-85. — Бібліогр.: 13 назв.*
67. Астапенко І. Верлібри Емми Андієвської в контексті еволюції жанру [Електронний ресурс] // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2017. — Вип. 76. — С. 125-128. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIFL_2017_76_30
68. Астапенко І. А. Особливості поетичного ідіостилю Емми Андієвської ХХІ століття [Електронний ресурс] // ScienceRise. — 2017. — № 6. — С. 58-61. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2017_6_13
69. Астапенко І. Поетичні перископи Емми Андієвської // Літ. Україна. – 2017. – 10 серп. (№ 31). – С. 11. – Рец. на кн.: Щодення: перископи / Е. Андієвська. – К. : Друк. двір Олега Федорова, 2017. — 315 с.*
70. Астапенко І. Сонет Емми Андієвської: індивідуально-авторська модифікація жанру [Електронний ресурс] // Слово і час. — 2016. — № 3. — С. 29-36. — Повний текст публікації буде доступний після 01.04.2018 р. на сайті nbuv.gov.ua.
71. Астапенко І. Художній час і простір Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія: Філологія. — 2016. — Вип. 2. — С. 34-37. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_8
72. Барабаш Ю. Нью-Йоркская группа украинских поэтов «Вне традиции» как традиция : [в т. ч. упоминается творчество Эммы Андиевской] // Дружба народов. – 2002. — № 8. – С. 201-212.*
73. Біла А. «Сюрреалістична серійність» Емми Андієвської // Український літературний авангард : пошуки, стильові напрямки / А. Біла. — К. : Смолоскип, 2006. – С. 359-369.*
74. Бойчук Б. Нью-Йоркська група у перспективі часу : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Кур’єр Кривбасу. – 2008. — № 222/223. – С. 266-275.*
75. Водолазька С. Антологія трансцендентної самотності Емми Андієвської // Слово і час. – 2004. — № 1. – С. 49-53.*
76. Водолазька С. А. Постмодерністські акценти у творчості Емми Андієвської : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / С. А. Водолазька ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2003/03vsatea.zip
77. Возняк Т. Емма Андієвська в дорозі : [творчість письменниці] / Тарас Возняк // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 105-108. ; Київ. – 1993. — № 9. – С. 166-169.*
78. Возняк Т. «Небуття хамелеон» в поезії Емми Андієвської // Сучасність. – 1992. — № 5. – С. 144-147.
79. Галицька Р. Р. Релігійно-духовний дискурс жіночої поезії 60-х років XX ст. (на матеріалі творів Емми Андієвської, Анни-Марії Голод, Ірини Жиленко, Зореслави Коваль, Ліни Костенко і Марти Мельничук-Оберраух) : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Р. Р. Галицька ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2008. — 24 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2008/08grrjpr.zip
80. Гнатюк М. «Маратонський біг» Емми Андієвської : [презентація нов. зб. Емми Андієвської] // Літ. Україна. – 2016. – 15 груд. (№ 48). – С. 7.*
81. Гнатюк М. Спасове яблуко Емми Андієвської // Кур’єр Кривбасу. – 2011. — № 256/257. – С. 3-12.*
82. Гнатюк М. «Та дух – вітрина – й в пеклі — малина» : маратонський біг Емми Андієвської : до 85-ліття поетеси й художниці // Літ. Україна. – 2016. – 17 берез. (№ 10). – С. 12.*
83. Головецька Н. Два уроки з вивчення «Казки про яян» : [розробка уроку] / Н. Головецька // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2007. — № 7. — С. 33-36. ; Всесвіт. літ. та культура в навч. закладах України. – 2007. — № 11. – С. 34-36.*
84. Гордасевич Г. Роман про добро і зло : [про «Роман про добру людину» Емми Андієвської] // Вітчизна. – 1997. — № 1/2. – С. 147-149.*
85. Гризун А. Поезія багатозначних підтекстів (українська суґестивна лірика ХХ століття) : монографія / Анатолій Гризун. — Суми : Унів. кн., 2011. — 360 с. – Із змісту: Протосугестія «Празької школи» та Нью-Йоркської групи. Її типологія і класифікація : [згадується творчість Емми Андієвської]. – С. 115-124 ; Стильова спеціалізація української сугестивної поезії ХХ століття : [згадується творчість Емми Андієвської]. – С. 151-165.*
86. Гриценко О. Сни про базар : (кілька слів про поетесу Емму Андієвську) // Всесвіт. – 1991. — № 9. – С. 191-192.*
87. Гусар-Струк Д. [Рецензія] // Сучасність. – 1988. — № 10. – С. 101-103. – Рец. на кн. : Вігілії / Емма Андієвська. – Мюнхен : Сучасність, 1987. – 240 с.
88. Дворніцька Л. Синкретизм символіки у творах Віри Вовк та Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Українознав. альм. — 2016. — Вип. 19. — С. 118-122. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2016_19_29
89. Деко О. … Мов одна пелюстка : Еммі Андієвській – 70 // Літ. Україна. – 2001. – 5 квіт. (№ 13). – С. 7.*
90. Дроздовський Д. Сонети Емми Андрієвської як вияв катахретичної свідомості / Дмитро Дроздовський // Слово і час. — 2009. — № 10. — С. 26-38.*
91. Дятлик О. «Я ладна перевернути світ» : [вручення третьої мистец. премії «Глодоський скарб» Еммі Андієвській] // День. – 2009. – 17 квіт. (№ 67/68). – С. 2.*
92. Єржабкова Б. Спроба портрету Емми Андієвської з нагоди 70-ліття // Визвол. шлях. – 2001. — № 4. – С. 58-75.*
93. Жодані І. М. Інтерсеміотичність у творчості письменників Нью-Йоркської групи (Емма Андієвська і Віра Вовк) : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.06 / Ірина Михайлівна Жодані ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. – 16 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2007/07jimavv.zip
94. Жодані І. Сонети Емми Андієвської : (на матеріалі зб. «Межиріччя») // Укр. мова та літ. – 2003. — № 10. – С. 17-18.*
95. Журавська О. В. Часопростір прози Е. Андієвської як рівень проявлення ідентичності (на матеріалі «Роману про добру людину») [Електронний ресурс] / О. В. Журавська, О. А. Росінська // Наук. пр. [Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилян. акад.»]. Серія: Філологія. Літературознавство. — 2011. — Т. 166, вип. 154. — С. 53-58. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2011_166_154_13
96. Зборовська Н. Про романи Емми Андієвської // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 176. – С. 143-148.*
97. Зборовська Н. Про романи Емми Андієвської // Слово і час. – 1994. — № 3. – С. 77-81.*
98. Зборовська Н. Прозові рефлексії над мисленням. За «Романом про добру людину» Емми Андієвської // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 178. – С. 117-124.*
99. Зимомря І. Проза Емми Андієвської та Тоні Моррісон: релігійні мотиви як об’єкт рецепції [Електронний ресурс] / І. Зимомря, Л. Угляй // Актуальні питання гуманітарних наук. — 2013. — Вип. 6. — С. 172-181. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2013_6_21
100. Зимомря І. Психологічний дискурс прози Емми Андієвської та Тоні Моррісон: образ матері як концепт [Електронний ресурс] / І. Зимомря, Л. Угляй // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. — 2012. — № 36. — С. 220-224. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUl_2012_36_53
101. Зимомря І. Психологія кризових станів. Роман Емми Андієвської «Герострати» // Слово і час. – 2004. — № 8. – С. 75-82.*
102. Зубець Н. Традиційне і нове в мовотворчості Емми Андієвської – прозаїка [Електронний ресурс] / Н. Зубець, А. Калюжна // Філол. науки. — 2016. — Вип. 24. — С. 88-93. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2016_24_13
103. Ільницький М. Меандри внутрішніх краєвидів. Творчість поетів Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Дзвін. – 1995. — № 7. – С. 129-144.
104. Ільницький М. «Нью-Йоркська група» : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] / М. Ільницький // На перехрестях віку : у 3 кн. / Микола Ільницький. — К. : Києво-Могилян. акад., 2009. — Кн. ІІІ. — С. 768-806.*
105. Канарська В. П. Античний світ у поезії Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2012. — Вип. 31. — С. 229-231. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_66
106. Канарська В. П. Національний міфосвіт поезії Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. П. Канарська // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2012. — Вип. 29 (1). — С. 146-148. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_29(1)__41
107. Канарська В. П. Синтез живопису й музики у збірці Емми Андієвської «Мутанти» [Електронний ресурс] // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2011. — Вип. 25. — С. 445-447. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2011_25_139
108. Канарська В. П. Філософія буття у поезії Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2011. — Вип. 28. — С. 160-162. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2011_28_46
109. Карабович Т. Деконструкція мотивів ностальгії та вигнання у творчості поетеси Емми Андієвської [Електронний ресурс] / Т. Карабович // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філол. науки. — 2016. — Вип. 9. — С. 252-258 . — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2016_9_34
110. Карабович Т. Публікації Емми Андієвської на тлі Нью-Йоркської групи в еміграційному виданні «Слово» (1962-1996) // Слово і час. — 2016. — № 9. — С. 58-63. — Бібліогр.: 13 назв.*
111. Катаєва М. Талант найвищої проби. Лауреатом національної премії ім. Шевченка з літератури стала Ємма Андієвська // Вечір. Київ. – 2018. – 7 берез. (№ 10). – С. 18.*
112. Кідалова Н. Емма Андрієвська. Казка-притча «Говорюща риба» : цикл уроків // Укр. мова та літ. – 2014. — № 23. – С. 16-21.*
113. Ковалів Ю. У лабіринтах метафори Емми Андієвської (50-80-роки) / Юрій Ковалів // Слово і час. — 2010. — № 9. — С. 23-30.*
114. Ковтонюк Н. П. Архетипна семантика кола в «Романі про добру людину» Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Літературознавчі студії. — 2013. — Вип. 40 (1). — С. 341-349. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2013_40(1)__46
115. Коптілов В. В. Андієвська Емма / В. В. Коптілов, О. Г. Астаф’єв // Енциклопедія Сучасної України / голов. редкол.: Дзюба І. М. (співголова) [та ін. ; НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Координац. бюро Енциклопедії Сучас. України НАН України]. – К., 2001. – Т. 1. – С. 473.*
116. Коптілов В. Космічна енергія вірша : до ювілею Емми Андієвської // Літ. Україна. – 2001. – 5 квіт. (№ 13). – С. 7.*
117. Коропчук П. «Вродило щедро, а малий ужиток», або Та, котра ходить крізь стіни : [творчість Емми Андієвської] / Петро Коробчук // Політика і культура. – 2001. – 16-21 січ. (№ 1). – С. 18.*
118. Лисенко Т. Мікро- і макросвіти у творчості Емми Андієвської // Слово і час. – 2004. — № 1. – С. 45-49.*
119. Луцій С. Модерністські тенденції романістики української діаспори 1960-1980-х рр.: проза Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Бібліотечка «Дивослова». – 2017. — № 2. – С. 18-29.*
120. Лущій С. І. Казкові елементи в романах Е. Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філол. науки. — 2015. — Вип. 8. — С. 200-207. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2015_8_29
121. Маланій О. Поетичні «натюрморти» Емми Андієвської [Електронний ресурс] / О. Маланій // Волинь філологічна: текст і контекст. — 2012. — Вип. 13. — С. 145-158. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2012_13_20
122. Матеуш В. О. Революція Емми Андієвської : [критика] / Віталій Матеуш. — Хмельницький : Цюпак, 2006. — 52 с. : іл.*
123. Микита Л. Прозова творчість Емми Андієвської у світлі трьох її творів / Лариса Микита // Сучасність : [зб. номерів за 1976 р.] / Укр. т-во закордон. студій «Сучасність». — Мюнхен : Сучасність, 1976. – С. 36-51 (№ 4).*
124. Мойсієнко А. «Напруга, що сприймається як стиль», або «Архітектурні ансамблі Емми Андієвської» // Літ. Україна. – 1994. – 24 берез. (№ 17/18). – С. 6.*
125. Осадчук П. Поезія перестворює світ : [передмова] / Петро Осадчук // Твори : в 10 т. / Е. І. Андієвська ; упоряд. О. Деко. – Мюнхен ; Хмельницький : Поділля, 2004. — Т. 1. – С. 3-13.*
126. Павличко С. Нью-Йоркська група в контексті модернізму : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. — № 3. – С. 25-37. ; Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 1999. — № 5. – С. 155-167.*
127. Павличко С. Модерністичний рух на Заході в 60-70-ті роки : [Нью-Йоркська група. Серед інших згадується творчість Емми Андієвської] // Теорія літератури / Соломія Павличко. – К. : Основи, 2002. – С. 381-419.*
128. Підпалий А. Структурний розгляд експериментальних особливостей вільних поетичних форм Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] / Андрій Підпалий // Слово і час. — 2007. — № 11. — С. 33-42. — Бібліогр.: 12 назв.*
129. «Провидіння не любить ледачих…» : [розмова Людмили Таран з Еммою Андієвською] // // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 179/181. – С. 157-161.*
130. Просалова В. «Світ інших бачень»: літературно-мистецькі кореляції у творчості Емми Андієвської [Електронний ресурс] / В. Просалова // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. — 2011. — Вип. 16. — С. 170-182. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apulf_2011_16_19
131. Просалова В. Художні особливості казок Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Синопсис: текст, контекст, медіа. — 2016. — № 3. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stkm_2016_3_6
132. Просалова В. «Я свою Україну ношу, як слимак свою хатку…» : [про автор. казки укр. письменниці Емми Андієвської] / В. Просалова // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка / Донец. від-ня Наук. т-во ім. Шевченка. — Донецьк : [б. в.], 2017. — Т. 43. — С. 175-184. — Бібліогр.: 7 назв.*
133. Пуніна О. «Риби» Емми Андієвської та Олега Солов’я: смислові перетини : [про однойменні новели укр. письменників — представників «донец. тексту»] // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка / Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк : [б. в.], 2017. — Т. 43. — С. 185-194. — Бібліогр.: 15 назв.*
134. Райс Е. Поезія Емми Андієвської / Емануїл Райс // Сучасність. – 1963. — № 2. – С. 43-51.*
135. Ревакович М. Елементи дегуманізації в поезії Емми Андієвської. (Пост)модерністські маски: естетика гри в поезії Емми Андієвської та Богдана Рубчака / Марія Ревакович // Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність / Марія Ревакович ; [пер. з англ.: М. Дмитрієва та ін.]. — К. : Критика, 2012. — С. 87-109.*
136. Ревакович М. Еротика в поезії Нью-Йоркської групи: декілька семіотичних і рецептивних міркувань : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Слово і час. – 2000. — № 2. – С. 28-32.*
137. Ревакович М. Крізь іншу призму: про феномен і поезію Нью-Йоркської групи. Еротика в поезії Нью-Йоркської групи: декілька семіотивних і рецептивних міркувань. Периферія проти центру: поетика вигнання у творчості Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] / Марія Ревакович // Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність / Марія Ревакович ; [пер. з англ.: М. Дмитрієва та ін.]. — К. : Критика, 2012. — С. 19-87.*
138. Римар Н. В. Емма Андієвська. «Говорюща риба» : урок // Вивчаємо укр. мову та літ. – 2014. — № 27. – С. 19-21.*
139. Рубчак Б. Т. Поезія звільненої особистості / Б. Т. Рубчак // Кур’єр Кривбасу. – 2004. — № 170. – С. 121-126.
140. Ситченко А. Вивчаємо «Казку про яян» Емми Андієвської // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2009. — № 11. — С. 12-13.*
141. Смерек О. Колорит художнього світу Емми Андієвської : [на матеріалі «Роману про добру людину»] // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2003. — № 4. – С. 48-56.*
142. Смерек О. Українська топіка в романтиці Емми Андієвської // Київ. старовина. – 2003. — № 6. – С. 94-106.*
143. Смерек О. С. Художньо-філософські шукання в романістиці Емми Андієвської : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / О. С. Смерек ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2004. — 20 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2004/04soarea.zip
144. Смірнова Н. П. Особливості моделювання художнього світу в казках Е. Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. вісн. кафедри ЮНЕСКО Київ. нац. лінгвіст. ун-ту. Філологія, педагогіка, психологія. — 2011. — Вип. 22. — С. 168-173. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkyu_2011_22_29
145. Смольницька О. Біблійна символіка самоцвітних каменів у поезії Нью-Йоркської групи на прикладі творів Емми Андієвської і Віри Вовк [Електронний ресурс] // Філол. дискурс. — 2017. — Вип. 5. — С. 109-122. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fild_2017_5_12
146. Соловей О. Еротика і містифікація в поезії Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Рідний край. — 2013. — № 1. — С. 84-90. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2013_1_21
147. Сорока П. Експериментальна проза Емми Андієвської // Березіль. – 1999. — № 7/8. – С. 169-174.*
148. Стех М. Р. Далекосхідні стежки до меж невимовного : [творчість Емми Андієвської] // Кур’єр Кривбасу. – 2005. — № 183. – С. 137-160.*
149. Стех М. Пошуки істини крізь інтелектуальну візію всесвіту. Дещо про поезії Е. Андієвської // Сучасність. – 1989. — № 2. – С. 27-41.*
150. Струк Д. Як читати поезії Емми Андієвської // Українське слово: хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. : у 3 кн. – К., 1994. – Кн. 3. – С. 216-223.*
151. Супрун В. М. Ідіопоетика художнього дискурсу письменників Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] / В. М. Супрун // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. — 2014. — № 4. — С. 39-41. — Бібліогр.: 5 назв.*
152. Таран Л. «Провидінняне любить ледачих» : розмова з Еммою Андієвською та Іваном Кошелівцем, українськими письменниками з Німеччини // Україна. – 1993. — № 8. – С. 18-19.*
153. Тарнавський Ю. Акварій у морі: про минуле і сучасне Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] / Юрій Тарнавський // Кур’єр Кривбасу. – 2006. — № 200. – С. 162-177.*
154. Тарнашинська Л. Емма Андієвська // Літ. Україна. – 1994. – 24 берез. (№ 17/18). – С. 6. – Є тексти віршів.*
155. Тарнашинська Л. Б. Емма Андієвська: «Все моє життя – це ходіння крізь стіни» // Закон піраміди: діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї / Л. Б. Тарнашинська. — К. : Пульсари, 2001. – С. 131-139.*
156. Тарнашинська Л. Емма Андієвська: відома й невідома // Art line. – 1998. — № 3. — С. 48-49.*
157. Тарнашинська Л. «Світ – все ще є…», або Парадокси Емми Андієвської // Всесвіт. – 2001. — № 3/4. – С. 109-111.*
158. Тарнашинська Л. Тисяча й одна загадка Емми Андієвської // Укр. літ. газ. – 2016. – 8 квіт. (№ 7). – С. 14-15 ; 23 квіт. (№ 8). – С. 14-15.*
159. Тищенко О. О. Домінантні риси сюрреалістичної поетики Е. Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія: Філологія. — 2015. — Вип. 17 (1). — С. 50-52. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2015_17(1)__15
160. Фасоля А. Давайте знайомитись: Нью-Йоркська поетична група : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2003. — № 7. – С. 41-45.*
161. Фасоля А. Зустріч із поетами Нью-Йоркської групи : [хід уроку. У т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2003. — № 5. – С. 36-49.*
162. Фисюк О. Як стати Людиною? (Екзистенціальні мотиви в творчості поетів Нью-Йоркської групи, комбінований урок дослідження) // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2000. — № 3. – С. 115-123.*
163. Фізер І. Інтерв’ю з членами Нью-Йоркської групи : [у т. ч. згадується творчість Емми Андієвської] // Сучасність. – 1988. — № 10. – С. 11-38.*
164. Філінюк В. А. Образне слово в системі поетичного тексту Емми Андієвської : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / В. А. Філінюк ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2006. — 20 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2006/06fvatea.zip
165. Філінюк В. Поетика сонетів Емми Андієвської: філософський образ світу [Електронний ресурс] // Філол. дискурс. — 2016. — Вип. 4. — С. 173-182. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fild_2016_4_20
166. Філінюк В. A. Типологія порівняльних конструкцій в творчості Тараса Шевченка й Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2009. — Вип. 20. — С. 681-684. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2009_20_183
167. Цепкало Т. Міфопоетика лунарного образу в поезії Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Серія: Філологія. — 2016. — Вип. 2. — С. 284-288. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_56
168. Цуркан І. «Біжу вперед, не оглядаючись…» : [про Емму Андієвську] // Вісн. Таврійськ. фундації. – 2006. – Вип. 2. – С. 195-198.*
169. Чеховська Л. Й. «Джалапіта» Е. Андієвської. Спроба прочитання сюрреалістичного твору : (презентація) // Проектне навчання на уроках української літератури у середній школі : наук.-метод. посіб. / Л. Й. Чеховська. — Запоріжжя : [Запоріжжя], 2010. – С. 188-193.*
170. Шаф О. В. Емма Андієвська / О. В. Шаф // Історія української літератури, ХХ — поч. ХХІ ст. : у 3 т. : навч. посіб. / за ред. В. І. Кузьменка : [кол. авт.: В. І. Кузьменко та ін.]. — К. : Академвидав, 2014. — Т. 2. — С. 64-75. — Бібліогр.: 5 назв.*
171. Шаф О. Життя потойбіч : до проблеми культурного часопростору Емми Андієвської // Кур’єр Кривбасу. – 2011. — № 258/259. – С. 350-356.*
172. Шаф О. Образи геометричних фігур у сонетах Емми Андієвської останнього десятиріччя (збірки «Півкулі і конуси», «Рожеві казани») / Ольга Шаф // Слово і час. — 2010. — № 10. — С. 71-76.*
173. Шаф О. Поезія та живопис Емми Андієвської: художньо-естетична парадигма // Кур’єр Кривбасу. – 2010. — № 252/253. – С. 395-402.*
174. Шаф О. В. Сонет Емми Андієвської в західноєвропейському контексті : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / О. В. Шаф ; Дніпропетр. нац. ун-т. — Дніпропетровськ, 2007. — 21 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC/2007/07sovazk.zip
175. Шевченківську премію із літератури отримала Емма Андієвська // Укр. літ. газ. – 2018. – 23 лют. (№ 4). – С. 2*
176. Шевченкіана 2018: підсумки : [інтерв’ю з лауреатами Шевченківської премії-2018 / з Еммою Андієвською спілкувалася Олена Гутик] // Літ. Україна. – 2018. – 22 лют. (№ 7). – С. 1, 3-4.*
177. Ярмак О. Гомоеротизм у сюрреалістичних онейричних світах Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Рідний край. — 2016. — № 1. — С. 100-104. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2016_1_26
178. Ященко Ю. Інтерсеміотичний аспект малої прози Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми укр. літ. і фольклору. — 2013. — Вип. 20. — С. 138-145. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apulf_2013_20_18
179. Ященко Ю. В. Коротка проза Емми Андієвської як «мистецька автобіографія» [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія: Філологія. — 2014. — Вип. 13. — С. 70-72. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_13_20
180. Ященко Ю. В. Світобачення митця чи філософія творчості: модерний феномен Емми Андієвської [Електронний ресурс] // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Філол. науки. — 2013. — № 22 (2). — С. 295-303. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_22(2)__47