Оксана Забужко

Завантажити pdf

• Оксани Забужко — лауреат Шевченківської премії 2019 року
• Твори
• Література про творчість

«Я вірю в логіку історії…»

Оксана Забужко

Оксани Забужко — лауреат Шевченківської премії 2019 року

Оксана Стефанівна Забужко народилася 19 вересня 1960 p. у м. Луцьку у родині філологів. Батько письменниці Стефан Іванович (1926-1983) — педагог, літературний критик і перекладач, наприкінці 40-х років був репресований і відбував заслання в Забайкальському краї. Мати, Надія Яківна (1926-2014) — вчителька української літератури, автор методичних розробок і популярних літературознавчих творів для школярів. Репресії проти української інтелігенції, розпочаті у вересні 1965 р., змусили родину покинути рідне місто та переїхати у 1968 р. до Києва.

Там вона закінчила середню школу у 1977 р. У 1982 р. вступила на філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, де згодом закінчила аспірантуру з естетики. У 1987 р. захистила дисертацію за темою «Естетична природа лірики як роду мистецтва» та здобула звання кандидата філософських наук.

Протягом 1986-1987 pp. викладала естетику в Київській консерваторії ім. П. І. Чайковського. З 1988 р. працює в Інституті філософії НАН України. Кілька семестрів викладала україністику в США, 1994 р. перебувала в Гарвардському університеті як стипендіат Фундації Фулбрайта, була стипендіатом Фонду Рокфеллера (1998), Департаменту культури м. Мюнхена (1999), Видавничого Фонду ім. Ледіга Ровольта (Швейцарія) (2001), Фонду Мак-Артура (2002), Фонду ЄС ім. Мілени Єменської (2004). Свого часу вела авторську колонку у тижневиках «Наша Україна» (1997), «Столичные новости» (2000) та журналі «Панорама» (1996-1998). Викладала літературну майстерність на філологічному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка (2001), виступала з лекціями у провідних університетах Європи та США — Стокгольмському, Пенсільванському, Гарвардському, Колумбійському та ін.

Виступ Оксани Забужко з доповіддю «Українська література як дійова особа історії» на престижній міжнародній конференції «Інтелектуальні та соціальні зміни у Східній Європі» (1992), що проходила у Ратгерському університеті (Нью-Йорк, США), без перебільшення здійснив прорив в американській літературній свідомості. Авторові аплодували Нобелівські лауреати Йосиф Бродський, Чеслав Мілош, Сол Белоу; знані письменники світового рівня Ральф Еллісон, Доріс Лессінг, Адам Міхнік, Василій Аксьонов та багато інших [2, с. 449].

Вона — член Асоціації українських письменників, має низку громадських навантажень – віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України (2006-2010) тощо. Член Спілки письменників України з 1987 р.

Оксана Забужко — автор книг поезій: «Травневий іній» (1985), «Дириґент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980-1998» (2000); книг прози: романів «Польові дослідження з українського сексу» (1996) та «Музей покинутих секретів» (2009), повісті «Казка про калинову сопілку» (2000), збірок «Вибрана проза» (2003), «Сестро, сестро» (2003), «Тут могла б бути ваша реклама» (2015), «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» (2017); наукових праць, книг есеїстки: «Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період» (1993), «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» (1997), «Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х» (1999), «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007), «З мапи книг і людей» (2012), «І знов я влізаю в танк…» (2016) та ін.

Поетичний шлях розпочала ще на початку 1970-х років. Збірка «Весняна акварель» (передмову написав Михайло Стельмах) була підготовлена до друку у видавництві «Молодь» 1973 року, але не видана через активізацію переслідувань національної інтелігенції (її батьки також потрапили до «чорних списків»). Ті вірші Забужко ніколи потім не публікувала, а першу поетичну книжку, уже іншого змісту («Травневий іній»), змогла видати тільки в 1985 р. Повноцінно увійшла в літературний процес разом із поколінням вісімдесятників.

Першим збіркам поезій авторки притаманний високий рівень емоційності та майже безпрецедентна для української поезії відвертість висловлювання почуттів, прагнення осмислити трагічність буття української людини ХХ сторіччя, яскрава метафоричність [189, с. 33].

З прозою Оксана виступила уперше на сторінках журналів «Україна», «Прапор», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу» та ін. Найбільший успіх до Оксани Забужко прийшов у 1996 році завдяки роману «Польові дослідження з українського сексу», який викликав бурхливі та суперечливі реакції критиків і читачів. Письмо Забужко — стилістично новаторське і інтелектуально провокативне — пробудило нерозуміння з боку деяких вітчизняних критиків, незнайомих із здобутками світової критичної думки і фемінізму зокрема. У той же час читачі сприйняли роман дуже добре, він став першим бестселером незалежної України. За соціологічним опитуванням агенції «Еліт-профі» 2006 р. роман був визнаний «книжкою, що найбільше вплинула на українське суспільство за 15 років незалежності». Нині це найширше перекладений у світі твір нової української прози (15 мов), включений до багатьох обов’язкових списків та рейтингів сучасної східноєвропейської класики.

На початку 1990-х років разом з В. Агеєвою, Т. Гундоровою, С. Павличко Оксана Забужко стала однією з головних представниць народжуваного феміністичного дискурсу української гуманітарної науки. Так, у вище згадуваному романі «Польові дослідження з українського сексу», повістях «Інопланетянка», «Дівчатка», «Я, Мілена», «Сестро, сестро» та інших подала зразки гострого аналізу психології людини посттоталітарної доби в стилі постмодерністської прози і феміністичної критики.

Поява роману, з одного боку, продемонструвала можливість комерційно успішного україномовного бестселера, а з другого – спричинила гостру критику прихильників «патріархальних цінностей» у житті й літературі [189, с. 33]. Наслідком став конфлікт з традиційним середовищем Спілки письменників України.

Але, як зазначають критики, прозі Оксани Забужко властивий біологізм, однак не натуралістичний біологізм, як може здатися спочатку, а екзистенціальний. Письменниця говорить про життя не абстрактно, а зсередини. Вона не боїться говорити про таємне, зазвичай закрите для людських очей, — про момент зародження життя, яке бубнявіє тілом і нарощується душею у вогкості й теплоті материнського лона, з волі клітин ділиться і пульсує у ритмі крові [86, с. 216].

Характерною особливістю прози Забужко стають суб’єктивність оповіді, внутрішні монологи та діалоги, цитати й алюзії, органічно вплетені в авторську мову. Можна говорити про те, що в творчості Забужко формується особлива іпостась тіла-мови.

У «Казці про калинову сопілку» письменниця видозмінює асоціативний контекст, у якому живе її героїня з інтелектуального на фольклорно-народний. Фактично вона створює фольклорну готичну повість, поєднуючи задоволення і жах, любов і ненависть, використовуючи материнсько-доньківський архетип [86, с. 217].

Наступна книга — роман-сага «Музей покинутих секретів» (2009), за визначенням самої авторки, «про три життя покоління однієї родини, чиї долі пов’язані між собою протяглими крізь ціле ХХ століття «підпільними» нитями – довготривалими, невидними в межах одного людського життя наслідками раз зробленого вибору», від часів Другої світової війни й боротьби УПА і до наших днів [49, с. 326]. Важливо, що йдеться про реконструкцію не лише індивідуальної, але й колективної пам’яті. Під час роботи над книгою Оксана Забужко буквально студіювала архіви війни НКВД проти українського підпілля кінця 40-х- початку 50-х років.

Фаховий філософ і культуролог, Оксана Забужко пише есеї і працює у жанрі нон-фікшн. Вона також звертається до української історії ХХ століття. Важливою рисою письма Оксани Забужко є його зверненість до світу, націленість не лише на внутрішню аудиторію, доступність для західного читача. У низці культурологічних праць («Дві культури», «Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період», «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу»), статтях Забужко зробила спробу проаналізувати процеси духовної колонізації України, деконструювати комплекс національної меншовартості, розвинути тези про самостійній розвиток української культури в європейському та світовому контекстах.

Невдовзі після виходу в світ «Шевченкового міфа України» (1997) спалахнула дискусія, що тривала до початку 2000-х. Питання стояло про ревізію колоніального спадку в погляді вже не тільки на Шевченка, а й ширше — про те, чи можна, як О. Забужко, говорити про українську культуру не лише в локальному (для українців), а й у загальнолюдському значенні. На захист автора та її концепції виступили Вадим Скуратівський, Василь Лісовий, Вілен Горський та інші вчені.

Книга «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007) стала своєрідною спробою реконструкції численних дотеперішніх «міфів» про Лесю Українку. У цьому безпрецендентному для України інтелектуальному бестселері українська культурна історія осмислена через Лесю Українку, жіночу постать, як «Іншого», з постколоніальної точки зору. Забужко пише також про роль і свідомість української шляхти, яку, якщо скористатися образами самої Лесі Українки, можна назвати «великопанською» спільнотою.

У 2011 році побачило світ видання «Вибране листування на тлі доби: 1992-2002: з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами», що представляло історію багатолітньої дружби одного з найвидатніших мовознавців ХХ-го століття, провідного еміграційного мислителя, критика й культуролога, професора Колумбійського університету в Нью-Йорку Юрія Шевельова (1908-2002) та письменниці Оксани Забужко. У книзі, з одного боку, спільними зусиллями автори вибудовують картину 1990-х років – з її ілюзіями й розчаруваннями, першими кроками й відкриттями, а з іншого – на читача чекає не лише ближче знайомство з двома визначними культурними постатями, але й захоплююча інтелектуальна пригода в бурхливому історичному пейзажі рубежу віків [110, с. 6 (31 січ.)]. У 2013 році вийшло друге, доповнене видання, приурочене 105-й річниці з дня народження видатного мовознавця.

Книга вибраних есе з доробку письменниці під назвою «З мапи книг і людей» вийшла друком у 2012 році. Їх об’єднує тема культурного простору довкола нас. Чотири розділи збірки – «Читати», «Писати», «Бачити», «Жити» — умовно групують тексти, написані протягом 1999-2012 років. На «мапі» Оксани Забужко позначені книжки, люди, місця, міста, фільми, виставки, які, з-поміж інших, мали формативний вплив на долю авторки і які одночасно можуть слугувати своєрідним культурним маркером для збірного портрета сучасного українського інтелектуала. Розповідь від першої особи, тонко переплетений жанровий мікс мемуару, рецензії, біографії, філософського роздуму та культурологічної розвідки зробили це видання привабливим для всіх, хто має смак до вдумливого читання.

2014 рік ознаменувався виходом збірки про події 2013-2014 років під назвою «Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву», якою опікувалась Оксана Забужко та була одним із авторів текстів (всього 150). Збірка відтворює алгоритм Євромайдану за записами самих українців та об’єднує велику кількість думок найрізноманітніших авторів. За задумом Оксани Забужко, метою було простежити у хронологічній послідовності зміну настроїв і глибинні психологічні трансформації в українському суспільстві, скласти колективний портрет «народження нації», що за кілька місяців пройшла шлях від мирного протесту до національно-визвольної війни [208, с. 100]. Письменниця зазначає у передмові: «…Ми вчимося по ходу дії того, на що іншим націям пішли століття. В тому числі – говорити про себе самим: без сторонніх підказок, ні на кого не озираючись…» [76, с. 40].

У 2016 році вийшла книга вибраних текстів письменниці 2012-2016 років «І знов я влізаю в танк…», яка вмістила у себе статті, есе, інтерв’ю та спогади. У передмові авторка написала, що це книжка про війну. Тільки не про ту, залізом і кров’ю, що з зими 2014-го прийшла на нашу землю, а про «інформаційну», «психологічну» або «гібридну». Саме вона-то й є головною, тотальною, а «залізо і кров» — лиш її похідною: придатком, що на наших очах невхильно редукується до атавізму [12, с. 11]. І саме до неї ми виявились драматично не готові. Оксана Забужко стверджує: «Можна сказати, що це авторський «портрет доби» — дискретний, змонтований з різних текстів… Можна сказати, що це історія моєї персональної війни – досі не конче видимої чи врозумливої українському читачеві. А можна, трохи перефразувавши класика, сказати, що «історія моєї війни є частина історії війни моєї батьківщини» [12, с. 21].

Оксана Забужко успішно перекладає з англійської та французької мов. Так, зі старофранцузької мови переклала вибрані катрени Нострадамуса, з англійської – вірші С. Плятт та роман П. Сміта «Місто Ангелів», з російської – твір білоруської письменниці С. Алексієвич «Чорнобиль. Хроніка майбутнього». Вона також є одним із редакторів-упорядників англомовної антології «From Three Worlds: New Writing from Ukraine» (1996) та автором книги вибраних віршів та есеїв «A Kingdom of Fallen Statues», що вийшла у Торонто (Канада) у тому ж році.

Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книжками вони виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції тощо. Книжка розмов із варшавською публіцисткою Ізою Хруслінською «Український палімпсест» спочатку вийшла польською мовою і взимку 2013-2014 рр. стала для польських еліт важливим джерелом знань про Україну, допомігши визначитися з політичною підтримкою Майдану.

За її книгою есеїстики «Хроніки від Фортінбраса» (2001) знято однойменний фільм (режисер О. Чепелик). Вистави за творами письменниці йдуть на театральних сценах України, Європи і Північної Америки. Поезії Забужко покладені на музику багатьма українськими та зарубіжними композиторами. Так, на її вірші в США і Канаді написані кілька ораторій та опера «Клітемнестра» (композитор В. Балей), в Україні п’ятий концертний альбом «Дорога зі скла: LIVE» українського гурту «Тельнюк: Сестри» створений переважно на її вірші. У 2015 р. чеське Радіо «Влтава» (Прага) підготувало театралізовану аудіоверсію роману «Музей покинутих секретів» (драматичний цикл із 15 передач).

Творчість письменниці відзначена багатьма нагородами та преміями, серед яких: «Мистецькі вершки-1996», Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (1996), Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання) (1997) — за вірші з книжки «A Kingdom Of Fallen Statues», Фундації Ковалевих (1997) — за повісті «Інопланетянка» та «Я, Мілена», Департаменту культури м. Ґрац (2002), Перша премія з літератури Союзу Українок Америки та премія фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, Гран-прі Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» (всі нагороди 2008) – за книгу «Notre Dame d’Ukraine», Літературна премія Центральної та Східної Європи «Анґелус» (Польща) (2013) — за «Музей покинутих секретів». Крім цього, роман «Музей покинутих секретів» посів 1 місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2010» в номінації «Красне письменство». Письменниця стала трикратним лауреатом премії журналу «Корреспондент» у номінації «Краща українська книга року» — за «Let My People Go» (2005), «Notre Dame d’Ukraine» (2008) та «Музей покинутих секретів» (2010). 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України».

У 2009 році Оксана Забужко була нагороджена Орденом Княгині Ольги III ступеня за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України. У 2015 — стала лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг», а у 2018 – отримала Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

У 2019 році плідна праця Оксани Забужко була відзначена Шевченківською премією за збірку публіцистики та есеїстики «І знов я влізаю в танк…».

Твори

1. Автостоп : поезії / О. С. Забужко. — К. : Укр. письменник, 1994. — 95 с.
2. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 : з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. — К. : Висока Полиця : Факт, 2011. — 504 с. : іл.*
3. Вірші, 1980-2013 / Оксана Забужко. — К. : Комора, 2013. – 301 с.
4. [Вірші] / Оксана Забужко // Літургія кохання : антологія української любовної лірики кінця ХІХ — початку ХХІ століття / упоряд. Івана Лучука (на основі антології «Оріон золотий» в упоряд. Володимира Лучука). — Тернопіль : Богдан, [2008]. – С. 522-527.*
5. Дві культури / О. С. Забужко. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990. — 48 с. — (Серія 2 «Світогляд» ; № 7).*
6. Диригент останньої свічки : поезії / Оксана Забужко. – К. : Рад. письменник, 1990. – 143 с.*
7. Дівчатка : [оповідання] / Оксана Забужко // Українська мала проза XX століття : антологія / упоряд. Віра Агеєва. — К. : Факт, 2007. – С. 1402-1438.*
8. До проблеми історизму в філософському світогляді Т. Г. Шевченка / О. Забужко // Творчість Т. Г. Шевченка у філософській культурі України : зб. наук. пр. / АН України, Ін-т філософії ; відп. ред.. М. І. Лук. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 47-53.
9. Друга спроба : вибране / О. Забужко. — К. : Факт, 2005. – 320 с.*
10. Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української гендерної міфології / О. Забужко // Сучасна культурологія : навч. посіб. / за заг. ред. К. В. Кислюка. — К. : Кондор, 2016. — С. 311-315.*
11. З мапи книг і людей : [зб. есеїстики] / Оксана Забужко. — [Кам’янець-Подільський] : Meridian Czernowitz, 2012. – 376 с.*
12. І знов я влізаю в танк… : вибрані тексти 2012-2016: статті, есе, інтерв’ю, спогади / Оксана Забужко. — К. : Комора, 2016. – 416 с. : іл.*
13. «І на кожну любов – забагато літератури» : поезія / Оксана Забужко // Червоне і чорне. 100 українських поеток і 100 українських поетів XX сторіччя : поетична антологія у 2 т. / уклад. Бориса Щавурського. — [Тернопіль] : Богдан, [2011]. — [Т. 1?]. Червоне і чорне. 100 українських поеток XX сторіччя. – С. 639-662.*
14. Казка про калинову сопілку / Оксана Забужко. — К : Комора, 2013. — 104 с.*
15. Книга буття. Глава четверта : повісті / Оксана Забужко. — К. : Факт, 2008. — 164 с. — (Поза фокусом). — Зміст: Книга Буття. Глава четверта ; Інопланетянка.*
16. Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву / автор проекту Оксана Забужко ; упоряд. Тетяна Терен ; передм. Світлани Алексієвич. – К. : Комора, 2014. – 312 с.
17. Львів. Кава опівночі : [проза] / Оксана Забужко // Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 : з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. — К. : Висока Полиця : Факт, 2011. – С. 471-472.*
18. Новий закон Архімеда : вибрані вірші / О. Забужко ; мал. І. Яхін. — Харків : Акта, 2000. — 248 с. — (Серія «Avs Poetica»).
19. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. – 2-ге вид., випр. / О. С. Забужко. — К. : Факт, 2007. — 638 c. — (Серія «Висока полиця»).*
20. Notre Dame D`Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. — Вид. 2-ге , перероб. й допов. — Київ : Комора, 2014. — 636 с.
21. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. — Вид. 3-тє. — Київ : Комора, 2018. — 655 с.
22. Пам’яті «проклятих поетів» : [проза] / Оксана Забужко // Жити — пити : зб. оповід. / [уклад.: Г. Вдовиченко, Л. Денисенко]. — Харків : Клуб Сімейн. Дозвілля, 2013. – С. 9-22.*
23. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється : оповідання та повісті / Оксана Забужко. — К. : Комора, 2017. – 416 с.*
24. Посткриптум: монолог перекладача про подзвін покинутих храмів / Оксана Забужко // Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 : з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. — К. : Висока Полиця : Факт, 2011. – С. 473-480.*
25. Репортаж із 2000-го року : зб. ст. / О. С. Забужко. — К. : Факт, 2001. — 96 с.
26. Сестро, сестро : повісті та оповідання / Оксана Забужко. — 4-те вид. — К. : Факт, 2009. — 260 с.*
27. Сестро, сестро… : [оповідання] / Оксана Забужко // Українська мала проза XX століття : антологія / упоряд. Віра Агеєва. — К. : Факт, 2007. – С. 1391-1401.*
28. Тут могла б бути ваша реклама : [збірка] / Оксана Забужко. — Харків : Клуб Сімейн. Дозвілля, 2015. – 320 с. : портр. — Зміст: Польові дослідження з українського сексу : роман ; Вибрані оповідання (1981-2013).*
29. Тут могла б бути Ваша реклама : [оповідання] / Оксана Забужко // Україна — Європа / [упоряд. та вступ. ст. О. В. Красовицького]. — Харків : Фоліо, 2014. – 5С. 180-187.*
30. Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період / О. Забужко. — К. : Факт, 2006. — 156 с. — (Висока полиця).*
31. Філософія української ідеї та европейський контекст. Франківський період / О. С. Забужко. — К. : Основи, 1993. – 126 с.*
32. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. С. Забужко. — К. : Абрис, 1997. — 142 с.
33. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. — 3-тє вид. — К. : Факт, 2006. — 148 с. — (Висока полиця).*
34. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / Оксана Забужко ; [передм., упоряд. Р. Семків]. — 5-те вид., переглянуте і допов. — Київ : Комора, 2017. — 300 с.

* * *

35. Дар маргінальності / Оксана Забужко // Березіль. – 2003. — № 3/4. – С. 144-155.*
36. Деміфологізація історії [у творчості Шевченка] / О. Забужко // Слово і час. – 1990. — № 3. – С. 36-40.*
37. Дещо про злиденність філософії : [матеріали кругл. столу «Філософ. думки» про стан сучас. укр. філософії] / Оксана Забужко // Філос. думка. — 2011. — № 2. — С. 27-31.*
38. До характеристики філософсько-історичної концепції Лесі Українки / О. Забужко // Філос. і соціол. думка. – 1989. — № 4. – С. 86-96.*
39. Література як «випереджальна філософія»: рефлексія над антиісторизмом в українській культурі першої половини ХІХ сторіччя / О. Забужко // Філос. думка. — 2011. — № 1. — С. 70-82.*
40. Музей заброшенных секретов : гл. из кн. / О. Забужко ; пер. с укр.: Е. Мариничева, В. Горпиненко // Нов. мир. – 2011. — № 7. – С. 6-58 ; № 10. – С. 29-72 ; № 12. – С. 32-85.*
41. Останній матч : [поезії] // Дніпро. – 2010. — № 5. – С. 136-137. – Зміст: Балада про офсайд / Оксана Забужко ; Ринг / Борис Олійник.*
42. Планета Полин: Довженко – Тарковський – фон Трієр, або Дискус нового жаху : [есе] / Оксана Забужко // Сучасність. – 2012. — № 9. – С. 60-101.*
43. Українство як філософська проблема на сучасному етапі / Оксана Забужко // Слово і час. – 1992. — № 8. – С. 29-35.*
44. Une princesse lointaine: Леся Українка як культурно-інтерпретаційна проблема / Оксана Забужко // Слово і час. – 2001. — № 2. – С. 6-18 ; № 3. – С. 45-53.*
45. «Це все пишеться на езотеричному рівні…» : [епістолярій] / Юрій Шевельов, Оксана Забужко // Березіль. – 2008. — № 9/10. – С. 62-73.*
46. Шевченків міф України: спроба філософського аналізу / О. Забужко // Слово і час. – 1997. — № 3. – С. 4-8.*
47. Шевченко та історія вітчизняної суспільної науки / О. Забужко // Слово і час. – 1990. — № 12. – С. 94-95.*

Література про творчість

48. Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка : Указ Президента України від 7 берез. 2019 р. № 59 : [серед інших – О. С. Забужко за книгу «І знов я влізаю в танк»] // Уряд. кур’єр. – 2019. – 13 берез. (№ 49). – С. 4.*
49. Агеєва В. «Світ, як він є — не для нас, але сам собою…» : [про творчість О. Забужко] / В. Агеєва // Дороги й середохрестя : есеї / Віра Агеєва. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. — С. 280-314.*
50. Андарачна М. М. Контент жіночності (на матеріалі текстів Оксани Забужко «Сестро, сестро», «Я, Мілена» та повісті «Дівчатка») [Електронний ресурс] / М. М. Андарачна, Ю. М. Єгорова // Наук. зап. Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Серія: Літературознавство. — 2014. — Вип. 1 (1). — С. 3-10. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzl_2014_1(1)__3
51. Анісімова Н. П. «…Все іще можна зіграти інакше…»: театралізований «світ навиворіт» у поезії Оксани Забужко [Електронний ресурс] / Н. П. Анісімова // Наук. вісн. Миколаїв. держ. ун-ту ім. В. О. Сухомлинського. Серія: Філол. науки. — 2014. — Вип. 4.14. — С. 7–12. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmduf_2014_4
52. Анісімова Н. П. Історія як «мистецтво грати в шахи» в ліриці Оксани Забужко [Електронний ресурс] / Н. П. Анісімова // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. Філол. науки. — 2014. — № 2. — С. 6-16. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2014_2_3
53. Атанасьєва Д. С. Інтертекстуальні зв’язки «Казки про калинову сопілку» Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Вісн. Дон. нац. ун-ту. Серія Б: Гуманітар. науки. – 2011. – Вип. 1. – С. 13-17. – Режим доступу: http://repo.donnu.ru:8080/jspui/bitstream/123456789/3203/1/2011-1.pdf#page=13
54. Багрійчук Н. Семантика евфемізмів у художньому тексті (на матеріалі збірок творів О. Забужко «Сестро, сестро» та Г. Пагутяк «Захід сонця в Урожі») [Електронний ресурс] // Мовозн. вісн. — 2012. — Вип. 14/15. — С. 342-347. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2012_14-15_55
55. Бакумкіна М. О. Художні функції онімів у поетиці Оксани Забужко // Вивчаємо укр. мову та літ. – 2018. — № 7/8. – С. 66-70.*
56. Белоконенко Л. А. Конфликтная коммуникация в художественном произведении как отражение авторской позиции [Электронный ресурс] : [в т. ч. упоминается творчество О. Забужко] // Вестн. ЧелГУ. — 2013. — № 37 (328). – С. 126-129. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/konfliktnaya-kommunikatsiya-v-hudozhestvennom-proizvedenii-kak-otrazhenie-avtorskoy-pozitsii
57. Бібєрова Г. Ф. «Жіночий портрет». Поезії Лесі Українки і Оксани Забужко – діалог через століття // Актуальні проблеми слов’янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. – К., 2005. – Вип. Х. – С. 395-402.
58. Бібєрова Г. Месниця? Зрадниця? Феміністка? Міф про Клітемнестру в поезії Оксани Забужко // Слово і час. — 2006. — № 6. — С. 53-63.*
59. Бовсунівська Т. В. Стильовий еклектизм прози Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми укр. лінгвістики: теорія і практика. — 2009. — Вип. 19. — С. 44-59. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2009_19_7
60. Борисюк І. Міф творення в поезії Оксани Забужко // Мандрівець. — 2015. — № 1. — С. 57-61. — Бібліогр.: 14 назв.*
61. Брега Л. О. Гендерна природа психологізму у творах О. Забужко та О. Токарчук : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філолог. наук : [спец.] 10.01.05 — порівняльне літературознавство / Брега Людмила Олександрівна ; МОН України, Берд. держ. пед. ун-т. — Бердянськ, 2016. — 20 с.*
62. Брега Л. Жіночий простір роману О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] / Л. Брега // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. Літературознавство. — 2014. — № 19. — С. 13-17. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_5
63. Брега Л. Про сни Токарчук і реальність Забужко // Слово і час. — 2017. — № 1. — С. 104-105. — Бібліогр.: 5 назв.*
64. Бусел С. В. Взаємодія східної і західної традиції в українській літературі: гендерний аспект образності [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.05 / С. В. Бусел ; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Тернопіль, 2006. — 20 с. – Режим доступу: https://u.to/Sp-9FA
65. Ваверчак Н. «Ткаля, що тче національну пам’ять» : [про презентацію кн. Оксани Забужко «З мапи книг і людей», Київ] / Неля Ваверчак // День. – 2013. – 12 лют. – С. 12.*
66. Ваверчак Н. Чи стане Забужко лауреаткою премії «Ангелус»? : [про творчість Оксани Забужко] / Н. Ваверчак, О. Яремчук // День. – 2013. – 18 жовт. (№ 189/190). – С. 22.*
67. Вареникова Е. В. Шевченкознавство: «вічні» перспективи розвитку [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» О. Забужко] // Traektoriâ Nauki = Path of Science. — 2016. — № 9. – С. 3.1-3.5. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/shevchenkoznavstvo-vichni-perspektivi-rozvitku
68. Випасняк Г. Іконічність образу національного героя: за романом О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] // Питання літературознавства. — 2012. — Вип. 85. — С. 121-130. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2012_85_18
69. Волковецька Н. Діалог минулого і сучасного у романах Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та Марини Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи» [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. акад.»]. Серія філол. — 2012. — Вип. 27. — С. 133-135. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_27_43
70. Волковецька Н. Модифікація української ментальності як результат кризи ідентичності (на матеріалі романів української письменниці Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» і британської письменниці Марини Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи») [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. Літературознавство. — 2013. — № 3. — С. 22-26. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2013_3_8
71. Волковецька Н. В. Художнє втілення архетипів самості, персони і тіні в романах О. Забужко «Музей покинутих секретів» й Дж. Фоера «Все освітлено» [Електронний ресурс] // Наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Філол. науки. — 2015. — Вип. 39. — С. 36-39. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2015_39_9
72. Гайдученко Г. Емоційно-експресивна функція оказіоналізмів у прозі Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія: Лінгвістика. — 2014. — Вип. 21. — С. 200-204. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_2014_21_51
73. Галета О. Історія «на дому» // Кур’єр Кривбасу. – 2012. — № 266/267. – С. 364-368. – Рец. на кн.: Вибране листування на тлі доби: 1992-2002… / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. – К. : Висока полиця : Факт, 2011. – 504 с.*
74. Герльт Є. Польові дослідження націоналістичного дискурсу: випадок Оксани Забужко [Електронний ресурс] / Є. Герльт [пер. з англ. А. Портнова] // Україна модерна. Марксизм на сході Європи. – К. : Критика, 2009. – Вип. 14 (3). – С. 291-296. – Режим доступу: http://www.uamoderna.com/images/archiv/14/17_UM_14_Dyskusii_Gerlt.pdf
75. Голобородько Я. «Катехізис любові» Оксани Забужко (контроверсійні рефлексії) // Слово і час. — 2017. — № 7. — С. 115-123.*
76. Головченко Н. Книжка «Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву» як художня література внекласного формату : [автор проекту Оксана Забужко] // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. — 2015. — № 1. — С. 39-44. — Бібліогр.: 6 назв.*
77. Горобець Ю. Харків першим побачив нову книгу Оксани Забужко : [про презентацію кн. «Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002»] / Юлія Горобець // Слобід. край. – 2011. – 15 січ. (№ 5/6). – С. 15.
78. Грачова Т. Феномен поетичного мислення О. Забужко у контексті постмодерного літературного простору [Електронний ресурс] // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. — 2011. — Вип. 16. — С. 84-86. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spml_2011_16_21
79. Гребенюк Т. В. Гріх зазіхання на богорівність у прозі О. Забужко // Подія в художній системі сучасної української прози: морфологія, семіотика, рецепція : монографія / Тетяна Гребенюк. — Запоріжжя : Просвіта, 2010. — С. 330-352.*
80. Гребенюк Т. В. Оксана Забужко // Художня культура українського постмодернізму : (на матеріалі сучасної прози) : навч. посіб. / Т. В. Гребенюк ; МОН України, МОЗ України, Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя : [б. в.], 2007. — С. 52-61. — Бібліогр.: 50 назв.*
81. Гребенюк Т. Трансформація прийомів детективної оповіді в романі Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» // Pomiedzy : Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe / Uniwersytet Wroclawski Wydzial Filologiczny. – Torun ; Wroclaw : A. Marszalek, 2015. – Т. 1. — С. 233-242.*
82. Грисюк В. П. «Польові дослідження з українського сексу» О. Забужко у контексті рекламних соціально-комунікаційних технологій [Електронний ресурс] // Діалог: медіа-студії. — 2014. — Вип. 18/19. — С. 51-61. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dialog_2014_18-19_7
83. Громова Н. Мовні контрасти як засоби експресивності у творах О. Забужко та Ю. Андруховича [Електронний ресурс] // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. — 2011. — Вип. 16. — С. 357-360. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spml_2011_16_86
84. Гузенко С. В. Складнопідрядні речення як засіб реалізації комунікативних стратегій у публіцистиці О. Забужко [Електронний ресурс] / С. В. Гузенко, О. Р. Ляшок // Наук. вісн. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. Серія: Філол. науки (мовознавство). — 2016. — № 5 (1). — С. 100-103. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvddpufm_2016_5(1)__26
85. Гузьо Г. Оксана Забужко: «Українці хронічно почуваються «лузерами»… : [про презентацію кн. «Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002», Львів] / Галина Гузьо // Висок. Замок. – 2011. – 27 черв. – С. 5.
86. Гундорова Т. Феміністичний постмодерн: Оксана Забужко // Післячорнобильська бібліотека : український літературний постмодернізм : [монографія] / Тамара Гундорова. — К. : Критика, 2013. — С. 209-222.*
87. Давидова А. В. Роман О. Забужко «Музей покинутих секретів» у світлі літературної критики [Електронний ресурс] // Наук. зап. Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Серія: Літературознавство. — 2013. — Вип. 2 (2). — С. 41-47. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzl_2013_2(2)__9
88. Давыдова А. В. Творчество Оксаны Забужко и Дженис Кулык Кифер: поиск национальной и гендерной идентичности [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. акад.»]. Серія філол. — 2013. — Вип. 36. — С. 129-131. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_36_41
89. Даниліна О. В. Автобіографія як метажанр у творчості Оксани Забужко // Вісн. ЗНУ. Філол. науки. — 2013. — № 3. — С. 52-59. — Бібліогр.: 9 назв.*
90. Даниліна О. В. Книга Оксани Забужко «З мапи книг і людей»: жанр чи метажанр? [Електронний ресурс] // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Філол. науки. — 2013. — № 22. — С. 100-108. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_22_13
91. Даниліна О. Оксана Забужко і Юрій Шевельов: діалог інтелектуалів різних поколінь [Електронний ресурс] // Українозн. альм. — 2013. — Вип. 14. — С. 129-131. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2013_14_37
92. Даниліна О. В. «Український палімпсест. Оксана Забужко в розмові з Ізою Хруслінською» як метажанровий текст у контексті національно-культурного життя українців і поляків [Електронний ресурс] // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2015. — Вип. 8. — С. 202-208. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrpol_2015_8_18
93. Денисенко І. І. Характеристика явища лексичної синонімії у творі О. Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Ніжин. держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя]. Серія: Філол. науки. — 2013. — Кн. 1. — С. 187-192. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2013_1_38
94. Денискіна Г. О. Реалізація парадоксальності як типу мовомислення у текстах есе (на матеріалі «З мапи книг та людей: есеї» Оксани Забужко) [Електронний ресурс] // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 10, Проблеми граматики і лексикології укр. мови. — 2014. — Вип. 11. — С. 182-186. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2014_11_42
95. Дмитренко Н. Жінки при владі стають стовпами репресивної системи, поневолення : [погляд Оксани Забужко на роль творчості Лесі Українки] / Н. Дмитренко // Україна молода. – 2014. – 28-29 берез. (№ 46). – С. 24.*
96. Дончик В. Г. До людського й людяного : [вступ. слово до повісті Оксани Забужко «Книга буття. Глава четверта. Футурологічна притча»] / В. Г. Дончик // З потоку літ і літпотоку / В. Г. Дончик ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Шевченка. — К. : Стилос, 2003. – С. 267-268.*
97. Єрмоленко С. І. Формування етнолінгвістичної компетенції у студентів-філологів (на прикладі мови публіцистики Оксани Забужко) // Мовна особистість у контексті сучасної літератури : монографія / Олена Даниліна, Світлана Єрмоленко. — Мелітополь : Вид. буд. ММД, 2013. — С. 135-148. — Бібліогр.: 6 назв.*
98. Жук О. Секрети Забужко : [відома письменниця презентувала сімейну сагу про любов і бойові стежки УПА] / О. Жук // Україна молода. – 2009. – 25 груд. (№ 242). – С. 2.*
99. Оксана Забужко : [біогр. дані та список літ.] // Феномен жіночої прози в сучасній вітчизняній літературі : бібліогр. покажч. / КЗ «ЗОУНБ ім. О. М. Горького» ЗОР ; [уклад.: М. Маслова, Ю. Щеглова ; ред. І. Степаненко]. — Запоріжжя : АА Тандем, 2011. – С. 31-49.* – Також доступно в інтернеті: /fenomen-zhinochoyi-prozy#q9 [1]
100. Оксана Забужко // Сучасні письменники України : біобібліограф. довідник / Нац. спілка письменників України, Київ. обл. творче об-ня «Культура» ; [упоряд. А. Гай]. — уточн. і допов. — Біла Церква : Буква, 2012. – С. 158.*
101. Оксана Забужко : [мала проза письменниці] / Тамара Гундорова // Українська мала проза XX століття : антологія / упоряд. Віра Агеєва. — К. : Факт, 2007. – С. 1389-1390.*
102. Забужко Оксана Стефанівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія : сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Забужко_Оксана_Стефанівна
103. Забужко О. Без інтелектуального хребта будемо бабратися в тому самому болоті : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / провели: Юлія Косинська, Олег Крук] // Україна молода. – 2009. – 4 верес. (№ 162). – С. 18-19.*
104. Забужко О. Виграють ті, хто скерований на стаєра : [виступ укр. письменниці на ХХІ Форумі видавців у Львові / записав Богдан Залізняк] // Слово Просвіти. – 2014. – 18-24 верес. (№ 37). – С. 9.*
105. Забужко О. «Дідівських чи прадідівських бібліотек у цілісному вигляді в Україні, Либонь, і не вціліло, тут добре, якщо люди вціліли» : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / записала Л. Якимчук] // День. – 2013. – 21 черв. (№ 107/108). – С. 23.*
106. Забужко О. Доки поруч оця ФСБшна імперія, життя нам не буде : [інтерв’ю з письменницею / записали: Богдан Завітій, Олена Павлова] // Слово Просвіти. – 2014. – 31 груд. (№ 52). – С. 2-4.*
107. Забужко О. Коментар до дії : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / провела Людмила Таран] // Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 : з доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами / Оксана Забужко, Юрій Шевельов. — К. : Висока Полиця : Факт, 2011. – С. 449-470.*
108. Забужко О. Країну врятують конструктивні громадянські рухи знизу : [інтерв’ю з письменницею / записав Є. Стадний] // День. – 2012. – 26 жовт. (№ 194/195). – С. 21.*
109. Забужко О. Моє життя таке, яким я його собі зробила : [бесіда з Оксаною Забужко / записала Майя Орел] // Україна молода. – 2015. – 16 верес. – С. 8-9.*
110. Забужко О. Нас хочуть позбавити європейської України : [інтерв’ю з Оксаною Забужко] // Укр. літ. газ. – 2014. – 31 січ. (№ 2). – С. 6-7 ; 14 лют. (№ 3). – С. 6-7 ; 28 лют. (№ 4). – С. 8-9.*
111. Забужко О. «Насправді багатий – хто віддає. Гребе бідний, бо йому – завжди мало…» : [бесіда з Оксаною Забужко / записав Сергій Дзюба] // Деснян. правда. – 2013. – 21 берез. (№ 12). – С. 5.
112. Забужко О. Одна в поле : [интервью с Оксаной Забужко / провела Майя Орел] // Фокус. – 2016. — № 46. – С. 48-51.*
113. Забужко О. «Письменники у нас негодовані…» : [інтерв’ю з Оксаною Забужко із архіву 2008 р. / провів Сергій Васильєв] // ШО. — 2017. — № 3/5. — С. 26-31.*
114. Забужко О. «Пишу для таких, як сама» : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / записала Оксана Андріяшик] // Літ. Україна. – 2010. – 6 трав. (№ 16). – С. 7.*
115. Забужко О. «Поезію можна писати в тюрмі і злиднях, а проза потребує громадянського суспільства» : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / провів Володимир Коскін] // Демократ. Україна. – 2010. – 4 черв. (№ 22). – С. 17.*
116. Забужко О. Шевченко – це абсолютне неприйняття вірусу зла : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / спілкувалась Ольга Радомська] // Літ. Україна. – 2019. – 9 берез. (№ 10). – С. 3.*
117. Забужко О. «Я вбираю в слова те, що витає в повітрі» / інтерв’ю з Оксаною Забужко / провела Тетяна Терещенкова // Березіль. – 2007. — № 3/4. – С. 151-169.*
118. Забужко О. Я пишу для середнього класу : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / провела Вікторія Стах] // Український бестселер. Книжка року’2001 / упоряд. К. Родик. — Львів : Кальварія, 2001. – С. 205-212.*
119. Забужко О. Якою була б цивілізація, якби не Сандармох… : [бесіда з письменницею / записала Марія Томак] // День. – 2012. – 3-4 лют. (№ 18/19). – С. 10-11.*
120. Загороднюк В. Образ Дарини Гащинської в контексті державотворчої ідеї в романі Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] // Південний архів. Філол. науки. — 2017. — Вип. 70. — С. 27-30. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pafn_2017_70_7
121. Задорожна О. С. Україна та жінка як ключові образи художньо-інтелектуальної реальності Оксани Забужко — постмодерніста : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Задорожна Олена Сергіївна ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2013. — 18 с.
122. Задорожна О. С. «Феміністська» поетика творів Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Літературозн. студії. — 2015. — Вип. 43 (1). — С. 229-236. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2015_43(1)__32
123. Іванов М. «Гібридна війна»: авторська рецепція Оксани Забужко (за матеріалами інтерв’ю 2014-2015 рр.) [Електронний ресурс] // Образ. — 2015. — Вип. 3. — С. 17­24. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obraz_2015_3_4
124. Іванишин П. В. Вульгарний «неоміфологізм»: від інтерпретації до фальсифікації Т. Шевченка : монографія : [трактування творчості Т. Шевченка у працях Г. Грабовича та О. Забужко] / П. В. Іванишин. – Дрогобич : Відродження, 2001. – 174 с.
125. Илюшина И. Человек слова : [Оксана Забужко] // Корреспондент. – 2012. — № 41. – С. 60-62.*
126. Ільків А. В. Жанр щоденника в українській літературі другої половини XX — початку XXI ст. [Електронний ресурс] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / А. В. Ільків ; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2008. – 20 с. – Режим доступу: https://u.to/EqH9FA
127. Ісаєнко К. П. Стилістичні особливості прози О. Забужко та М. Матіос (спроба порівняльного аналізу) [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Ніжин. держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя]. Серія: Філол. науки. — 2012. — Кн. 1. — С. 12-14. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2012_1_4
128. Калинюшко О. HOMO FABER як HOMO VIATOR: модерна та постмодерна візії (на матеріалі лірики Лесі Українки та Оксани Забужко) [Електронний ресурс] / Олеся Калинюшко // Волинь філол.: текст і контекст. – 2016. – Вип. 22. – С. 399-409. – Режим доступу: https://volyntext.eenu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/711/690
129. Качак Т. Б. Художні особливості жіночої прози 80-90-х років XX століття [Електронний ресурс] : [у т. ч. на прикладі творів О. Забужко] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Т. Б. Качак ; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. — Кіровоград, 2006. — 20 с. – Режим доступу: https://u.to/RqH9FA
130. Квіт С. Нарешті: філософія української ідеї // Слово і час. – 1993. — № 4. – С. 80-81. – Рец. на кн.: Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період / О. С. Забужко. – К., 1992. – 116 с.*
131. Кизима Т. Взаємодія концептів Світове Дерево і Людина в поетичній мові Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Лінгвістичні студії. — 2011. — Вип. 22. — С. 277-281. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_22_57
132. Клепуц Л. Особливості емансипаційної функції ненормативної лексики у творчості Оксани Забужко і Анжели Картер [Електронний ресурс] / Леся Клепуц // Літературозн. обрії. Праці молод. учених. — 2010. – Вип. 16. – С. 247-252. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/30988/51-Kleputs.pdf?sequence=1a
133. Кметь В. Фольклорні мотиви у творчості Оксани Забужко [Електронний ресурс] / Кметь Вікторія // Література. Фольклор. Проблеми поетики / Київ. нац. ун-ті ім. Т. Шевченка. — 2011. — Вип. 35: Присвячений дослідженню творчої спадщини Л. Ф. Дунаєвської. – С. 234-242. – Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/folklore/35/33.pdf
134. Ковінько М. В. Специфіка функціонування авторської маски в оповіданні О. Забужко «Інструктор з тенісу» [Електронний ресурс] // Літературознавчі студії. — 2015. — Вип. 1 (1). — С. 265-273. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2015_1(1)__29
135. Кононенко Є. Heroine or bad girl? : [творчість Ліни Костенко та Оксани Забужко] / Євгенія Кононенко // Героїні та герої / Євгенія Кононенко. — [К.] : Грані-Т, [2010]. – С. 75-126. — (De profundis).*
136. Кононенко Є. Співоча душа України (Маруся Чурай. Леся Українка. Ліна Костенко) : [у т. ч. згадується книга Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine»] / Євгенія Кононенко // Героїні та герої / Євгенія Кононенко. — [К.] : Грані-Т, [2010]. – С. 32-74. — (De profundis).*
137. Коскін В. «Вчімося самозахищатися» : [розмова з Оксаною Забужко з приводу виходу в світ книги «Оксана Забужко. Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002»] // Демокр. Україна. – 2014. – 17 січ. (№ 3).*
138. Костенко Т. Їх розділяло півстоліття, але зблизило слово : [про кн. «Оксана Забужко. Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002»] / Тетяна Костенко // Висок. Замок. – 2012. – 22 лют. – С. 10.
139. Коцарев О. Роздуми над війною проти нас. Оксана Забужко представила [свою нову зб. публіцистики та есеїстики] «І знов я влізаю в танк…» // День. – 2017. – 21-22 квіт. (№ 70/71). – С. 31.*
140. Кроп Т. Оксана Забужко: «Книжка має стільки версій, скільки людей її прочитало…» / Тетяна Кроп // Демократ. Україна. – 2010. – 2 квіт. (№ 13). – С. 19.*
141. Кропивко І. В. Тілесність як спосіб вираження маргінальності в романах О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу» та М. Вітковського «Хтивня» [Електронний ресурс] // Літ. в контексті культури. — 2014. — Вип. 24 (1). — С. 104-109. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lvk_2014_24(1)__19
142. Кудіна Н. Морфологічні вираження просторових відношень в українській мові (на матеріалі «Казки про калинову сопілку» Оксани Забужко) [Електронний ресурс] // Вісн. Львів. ун-ту. Серія філол. — 2012. — Вип. 56 (1). — С. 109-114. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2012_56(1)__15
143. Кульчинський О. Іранці розуміють, чому Ганнуся стала вбивцею: українська література заговорила на фарсі : [розмова з перекладачкою Катериною Криконюк, у т. ч. про повість О. Забужко «Казка про калинову сопілку»] // Всесвіт. – 2011. — № 3/4. – С. 205-210.*
144. Лаврик Д. С. Біблеїзми як засіб вираження материнського й батьківського коду (на матеріалі художніх творів Т. Г. Шевченка, О. С. Забужко, О. С. Пушкіна) [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія: Філологія. — 2014. — Вип. 11 (1). — С. 34-37. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_11(1)__12
145. Лавринович Л. Б. Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.05 / Л. Б. Лавринович ; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Тернопіль, 2002. — 20 с. — Режим доступу: https://u.to/oaH9FA
146. Лаврова Ж. Вільна птаха Оксана Забужко : [інтерв’ю з Оксаною Забужко / провела Ж. Лаврова] // Натали. – 2017. — № 1. – С. 10-15.*
147. Лебединцева Н. Офелія як контекст: коло «вічного вигнання» у поетичній інтерпретації О. Забужко / Лебединцева Наталія // Ренесансні студії. – 2016. – Вип. 25/26. – С. 119-132.
148. Левчук І. Топонімікон роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу» [Електронний ресурс] / І. Левчук, Т. Шепелюк // Волинь філологічна: текст і контекст. — 2012. — Вип. 14. — С. 105-111. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2012_14_14
149. Лисенко В. О. Забужко – англійською : [про презентацію зб. «Королівство повалених статуй» на Міжнар. фест. авторів у Торонто] / В. Лисенко // Слово і час. – 1997. — № 5/6. – С. 77.*
150. Лілік О. О. Історія України й історія родини в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» (вивчення твору у ВНЗ) // Вісн. ЗНУ. Філол. науки. — 2012. — № 4. — С. 114-118. — Бібліогр.: 5 назв.*
151. Масенко Л. «Код Лесі Українки» в художньому дискурсі Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Київ. полоніст. студії. — 2012. — Т. 19. — С. 187-191. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kps_2012_19_30
152. Мислива В. Біблійні алюзії у творчості Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Літературозн. обрії. Праці молод. учених. — 2014. — Вип. 19. — С. 266-271. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Litobr_2014_19_53
153. Мислива В. Жанрова своєрідність «Казки про калинову сопілку» Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Житомир. літературозн. студії. — 2013. — Вип. 7. — С. 145-151. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gls_2013_7_19
154. Мислива В. Інтертекстуально-феміністична комунікація життя та творчості Сільвії Плат і Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. акад.»]. Серія філол. — 2012. — Вип. 28. — С. 157-166. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_28_18
155. Мислива В. М. Паратекстуальні елементи у творчості Оксани Забужко // Літературозн. студії. — 2011. – Вип. 5. – С. 110-116. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/6915/1/Вікторія Мислива.PDF
156. Мислива B. «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко: література масова чи елітарна [Електронний ресурс] // Сучас. літературозн. студії. — 2012. — Вип. 9. — С. 319-326. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sls_2012_9_36
157. Мислива В. М. Фаустівські мотиви як інтертекстуальне тло повісті «Інопланетянка» Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. акад.»]. Серія філол. — 2012. — Вип. 27. — С. 233-235. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_27_72
158. Мислива В. Шевченківські алюзії у творчості Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Волинь — Житомирщина. — 2010. — № 21. — С. 97-102. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2010_21_15
159. Міняйло Р. Я-концепція українського інтелігента, або Методологічні завваги до програми духовного відродження українського суспільства : (роздуми до дискурсу з Оксаною Забужко) / Роман Міняйло, Володимир Сабадуха // Сучасність. – 2012. — № 1/3. – С. 164-186. – Бібліогр.: с. 183-186.
160. Мойсеїв І. Авторський міф… Оксани Забужко // Слово і час. – 1999. — № 1. – С. 85-86. – Рец. на кн.: Шевченків міф України : спроба філософського аналізу / О. С. Забужко. — К. : Абрис, 1997. — 142 с.*
161. Москвич Ю. В. Образ міста в поезії О. Забужко [Електронний ресурс] // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Філол. науки. — 2013. — № 2 (1). — С. 51-57. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_2(1)__11
162. Наливайко Д. Шевченко, романтизм, націоналізм : [серед концепцій духовного світу і творчості Т. Шевченка згадується розвідка Оксани Забужко] / Дмитро Наливайко // Слово і час. – 2006. — № 3. – С. 3-21.*
163. Натяжко С. Анна Ґавальда і Оксана Забужко: психоаналітичний аспект сучасної жіночої прози [Електронний ресурс] // Султанівські читання. — 2016. — Вип. 5. — С. 165-173. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/culs_2016_5_18
164. Негодяєва С. А. «Донецький текст» у рецепції Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Філол. науки. — 2013. — № 22 (2). — С. 245-250. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_22(2)__40
165. Ніколаєнко О. О. Культурно-національна ідентичність в контексті феміністичного дискурсу (на матеріалі романістики О. Забужко) [Електронний ресурс] // Гуманітарні студії. — 2014. — Вип. 22. — С. 51-57. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gums_2014_22_8
166. Остроушко О. А. Семантичні й функціональні особливості онімів у поезії І. Жиленко, О. Забужко, Ю. Покальчука [Електронний ресурс] // Філол. студії. Наук. вісн. Криворіз. держ. пед. ун-ту. — 2012. — Вип. 8. — С. 242-258. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhSt_2012_8_26
167. Переломова О. С. Інтертекстуальність сучасного фемінного художнього дискурсу (спостереження за структурою тексту повісті О. Забужко «Інопланетянка») [Електронний ресурс] // Вісн. СумДУ. – 2011. — № 11, т. 1. – С. 89-93. – Режим доступу: http://r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/789/1/16_Perelom.pdf
168. Печерских Л. О. «Музей покинутих секретів» О. Забужко у жанровій системі українського постмодерного роману [Електронний ресурс] // Наук. зап. Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Серія: Літературознавство. — 2011. — Вип. 3 (2). — С. 155-164. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzl_2011_3(2)__22
169. Пєшкова О. І. Концептосфера оповідання Оксани Забужко «Дівчатка» в перекладацькому аспекті [Електронний ресурс] // Studia philologica. — 2018. — Вип. 10. — С. 105–109. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stfil_2018_10_17
170. Поліщук Я. Жінка, пам’ять, мова : [про роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів»] // Ревізії пам’яті : літературна критика / Ярослав Поліщук. — Луцьк : Твердиня, 2011. — С. 118-127.*
171. Поліщук О. Б. Художній діалог автора і персонажа в новітній українській прозі (90-ті роки XX ст.) [Електронний ресурс] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / О. Б. Поліщук ; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2004. — 19 с. – Режим доступу: https://u.to/DqL9FA
172. Похилюк О. М. Евфемізми в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] // Мова і культура. — 2011. — Вип. 14, т. 1. — С. 347-353. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2011_14_1_61
173. Пошивайло М. Ще одна смілива книжка: [п’яте перевид. кн. О. Забужко «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу»] // Укр. літ. газ. – 2017. – 24 берез. (№ 6). – С. 13.*
174. Пшеничний Є. Про Оксану Забужко, «шизофренічні послання» і моральні орієнтири // Літ. Україна. – 2012. – 11 жовт (№ 39). – С. 6-7.*
175. Радько Г. Архетипи та екзистенціали в «Казці про калинову сопілку» Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Філол. семінари. — 2013. — Вип. 16. — С. 263-269. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fils_2013_16_33
176. Ричка В. М. [Рецензія] // Укр. іст. журн. – 1998. — № 5. – С. 123-125. – Рец. на кн.: Шевченків міф. Спроба філософського аналізу / Оксана Забужко. – К. : Абрис, 1997. – 144 с.*
177. Родик К. «Польові дослідження…»: плюс-мінус 20 років. 140 сторінок літературного канону : [20 років тому у книгарнях з’явилась кн. «Польові дослідження з українського сексу»] // Україна молода. – 2016. – 1 берез. (№ 26). – С. 11.*
178. Родик К. Родовід як історія повсякдення. Інтелектуальна кухня пані Забужко : [про кн. Оксани Забужко «Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською»] // Україна молода. – 2014. – 2 груд. – С. 13.*
179. Ромазан О. О. Феміноцентричний погляд на суспільно-політичні проблеми в поезії Сильвії Плат та Оксани Забужко // Вісн. ЗНУ. Філол. науки. — 2009. — № 2. — С. 67-70. — Бібліогр.: 10 назв.*
180. Ромазан О.О. Художнє втілення гендерних проблем у творчості Сильвії Плат та Оксани Забужко [Електронний ресурс] : автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.05 / О. О. Ромазан ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. — Дніпропетровськ, 2010. — 19 с. – Режим доступу: https://u.to/UqL9FA
181. Романчук О. Поговоримо про сокровенне. Урок-диспут за повістю Оксани Забужко «Дівчатка» // Укр. мова та літ. – 2016. — № 7/8. – С. 40-48.*
182. Рутар Х. Д. Фотографія в історичному романі: пам’ять та доказ (на матеріалі «Музею покинутих секретів» Оксани Забужко і «Танго смерті» Юрія Винничука) [Електронний ресурс] // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філол. науки. — 2018. — Вип. 15. — С. 163-171. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2018_15_24
183. Савич К. Репрезентація жіночих образів у літературних творах О. Кобилянської, Лесі Українки та О. Забужко [Електронний ресурс] // Наук. зап. [Нац. ун-ту «Остроз. акад.»]. Серія: Культурологія. — 2010. — Вип. 5. — С. 252-256. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2010_5_33
184. Сизова О. Ф. Особливості відтворення в перекладі гендерної ідентичності суб’єкта жіночого поетичного дискурсу (на матеріалі англомовних перекладів з української) [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.16 / О. Ф. Сизова ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2007. – 20 с. – Режим доступу: https://u.to/naL9FA
185. Сколоздра-Шепітко О. Р. Літературно-художня онімія роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. — 2013. — Вип. 6 (3). — С. 225-236. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apftp_2013_6(3)__33
186. Скуратівська Я. Мандри на території Оксани Забужко // День. – 2013. – 15 лют. (№ 28/29). – С. 23. – Рец. на кн.: З мапи книг і людей / Оксана Забужко. – 2012.*
187. Сподарець В. І. Авторська казка на фольклорний мотив («Казка про калинову сопілку» О. Забужко) [Електронний ресурс] // Наук. пр. [Чорномор. держ. ун-ту ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могил. акад.»]. Серія: Філологія. Літературознавство. — 2016. — Т. 276, вип. 264. — С. 107-111. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdufl_2016_276_264_20
188. Стернічук В. Жанрово-стильові особливості епістолярного діалогу Юрія Шевельова − Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. Літературознавство. — 2014. — № 19. — С. 129-133. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2014_19_26
189. Стріха М. В. Забужко Оксана Стефанівна // Енциклопедія Сучасної України / голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.] / НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклоп. дослідж. НАН України. — К. : [Поліграфкнига], 2010. — Т. 10: З – Зор. – С. 33-34.*
190. Сугоняко О. Поза. Позиція. Дія. Роздуми, викликані кн. Забужко // Літ. Україна. — 1999. – 18 берез. — С. 6. – Рец. на кн.: Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. С. Забужко. — К. : Абрис, 1997. — 142 с.*
191. Сур’як М. Художня інтерпретація минулого у романі «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. — 2015. — № 42. — С. 106-114. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUl_2015_42_22
192. Таран Л. Секрети немузейних таємниць : [про роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів»] / Людмила Таран // Культура і життя. – 2010. — № 18/22. – С. 12.*
193. Тарасова Н. «Жіночність» як один із провідних концептів у поезії О. Забужко [Електронний ресурс] / Н. Тарасова, В. Люлька // Філол. науки. — 2014. — Вип. 17. — С. 29-36. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fil_Nauk_2014_17_7
194. Терен Т. Оксана Забужко: «Я написала роман народу, позбавленого написаної історії» [Електронний ресурс] // Рідний край. — 2010. — № 1. — С. 142-146. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2010_1_28
195. Терен Т. Під крилом «Ангелуса» : [про присудження Оксані Забужко Міжнар. літ. премії для письменників із країн Центр. Європи] / Тетяна Терен // Слово Просвіти. – 2013. – 24-30 жовт. (№ 42). – С. 15.*
196. Ткачівська М. Р. Особливості міжмовної фразеологічної еквівалентністі у романі Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» та його німецькомовному перекладі [Електронний ресурс] / М. Р. Ткачівська, Л. Б. Солюк // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія: Філологія. — 2014. — Вип. 12. — С. 187-190. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_12_52
197. Томак М. Роман про кризу класичної фізики. Оксана Забужко представила «Музей покинутих секретів» / Марія Томак // День. – 2009. – 29 груд. (№ 237). – С. 1.*
198. Трофименко Т. Постколоніальність і травмованість // ШО. – 2017/2018. — № 11/2. – С. 89-90. – Рец. на кн.: Після третього дзвінка вхід до зали забороняється / О. Забужко. – К. : Комора, 2017.*
199. Файзулліна Г. С. Етнокультурографія в українському постмодерністському філософському романі («Музей покинутих секретів» Оксани Забужко) [Електронний ресурс] // Проблеми соц. роботи: філософія, психологія, соціологія. — 2015. — № 2. — С. 111-115. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prcr_2015_2_19
200. Федурко М. Мовлення наратора художнього тексту: соціопрагматичний аспект (за романом Оксани Забужко «Музей покинутих секретів») [Електронний ресурс] // Проблеми гуманітар. наук. Філологія. — 2013. — Вип. 32. — С. 253-263. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgn_fl_2013_32_21
201. Філоненко Н. М. Дискурс сексуальності в романах О. Забужко і Ю. Андруховича: гендерний аспект // Актуал. пробл. слов’ян. філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. – 2012. – Вип. 26, ч. 1. – С. 355-361. – Бібліогр.: с. 360.
202. Харченко В. К. Голосовые эпитеты в художественном тексте: перспективы лексикографирования [Электронный ресурс] : [в т. ч. упоминается творчество О. Забужко] // Науч. вед. БелГУ. Серия: Гуманитар. науки. — 2015. — № 6 (203). – С. 44-45. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/golosovye-epitety-v-hudozhestvennom-tekste-perspektivy-leksikografirovaniya
203. Харченко В. К. Художественная перцепция в Романе Оксаны Забужко // Мова. Свідомість. Концепт : зб. наук. пр. / Мелітоп. держ. пед. ун-т ім. Б. Хмельницького, Сєверодвін. філія ГОУ ВПО «Помор. держ. ун-т ім. М. В. Ломоносова» ; [редкол.: Сімашко Т. В. та ін.]. — Мелітополь : Вид. буд. ММД, 2012. — Вип. 2. – С. 211-213.*
204. Харчук Р. Про Тараса Шевченка в незалежній Україні : [серед ін. згадуються праці О. Забужко] / Роксана Харчук // Укр. культура. – 2013. — № 3. – С. 36-39.*
205. Цимбалюк М. Ткаля національної пам’яті : [презентація книги Оксани Забужко «З мапи книг і людей»] / Микола Цимбалюк // Слово Просвіти. – 2013. – 21-27 лют. (№ 8). – С. 13.*
206. Чередник Л. А. Трансформація образу Офелії у поезії Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Вісн. Маріуп. держ. ун-ту. Серія: Філологія. — 2016. — Вип. 14. — С. 51-57. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_2016_14_9
207. Черняк Ю. І. Специфіка актуалізації ціннісної семантики «Гамлета» В. Шекспіра в українському шекспірівському дискурсі [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.05 / Ю. І. Черняк ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2011. — 20 с. – Режим доступу: https://u.to/dp39FA
208. Чирков О. А. Українські книжки 2014 р. як реакція постколоніального суспільства на воєнну агресію колишньої метрополії : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] // Гілея. — 2017. — № 8 (123). — С. 99-104. — Бібліогр.: 28 назв.*
209. Читати – модно, бо… майже нікому : [за матеріалами бесіди з письменниками Оксаною Забужко та Юрієм Андруховичем, товарознавцем Рівнен. книгарні «Дружба» Оксаною Мельник] / підгот. Вікторія Кузнецова ; коммент. Тетяни Горбукової, Лілії Шевчук, Ірини Мельник // Вільне слово. – 2012. – 6 берез. (№ 19). – С. 4.
210. Чопик Р. Semper idem (з нагоди перевидання монографії Оксани Забужко «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу») [Електронний ресурс] // Актуальні проблеми укр. літ. і фольклору. — 2016. — Вип. 24. — С. 86-101. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apulf_2016_24_8
211. Чумак Т. Сучасний літературний процес в Україні : [у т. ч. згадується творчість Оксани Забужко] // Дивослово. – 2019. — № 3. – С. 7-17.*
212. Чухно В. Гендерний аспект у соціолінгвістичному дискурсі Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Вісн. Львів. ун-ту. Серія філол. — 2009. — Вип. 46, ч. 1. — С. 183-187. – Режим доступу: http://194.44.198.33/faculty/Philol/www/visnyk/46_2009/46_2009_Chuhno.pdf
213. Шаренко Ю. О. Займенники я і ти як репрезентанти поетичного світу Оксани Забужко [Електронний ресурс] // Лінгвістичні дослідження. — 2014. — Вип. 37. — С. 97-102. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2014_37_18
214. Шаф О. «Синдром самозакоханості» у феміноцентричній ліриці рубежу ХХ — ХХІ ст. (на матеріалі поезії Оксани Забужко, Теодозії Зарівної, Мар’яни Савки) [Електронний ресурс] // Літературозн. обрії. Праці молодих учених. — 2014. — Вип. 19. — С. 262-265. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Litobr_2014_19_52
215. Шаф О. В. Леся Українка – Оксана Забужко: до проблеми творчої комунікації [Електронний ресурс] // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Іноземні мови. — 2012. — Вип. 20 (2). — С. 243-249. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_in_mov_2012_20(2)__34
216. Шведова М. Образні стереотипи сприйняття часу в ідіостилі О. Забужко (на матеріалі збірки вибраних поезій «Друга спроба») [Електронний ресурс] // Лінгвістичні студії. — 2010. — Вип. 21. — С. 218-221. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2010_21_45
217. Шебеліст С. В. Особливості розвитку сучасної української есеїстики в системі журналістських жанрів [Електронний ресурс] : [у т. ч. згадується творчість О. Забужко] : автореф. дис… канд. наук з соц. комунікацій: 27.00.04 / С. В. Шебеліст ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. — К., 2009. — 18 с. – Режим доступу: https://u.to/qJ39FA
218. Шевченко Н. «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко: жанрова своєрідність та авторська номінація [Електронний ресурс] // Філол. дискурс. — 2016. — Вип. 4. — С. 191-203. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fild_2016_4_22
219. Шелудько А. В. Складні слова синтаксичного типу в українсько-англійському перекладі (на матеріалі прози Оксани Забужко) [Електронний ресурс] // Проблеми семантики слова, речення та тексту. — 2010. — Вип. 24. — С. 292-299. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pssrtt_2010_24_37
220. Шуть В. Я. Інтерсеміотичність поетики сучасної української есеїстики (на матеріалі творчості Юрія Андруховича та Оксани Забужко) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Шуть Валентина Яківна ; Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. — Київ, 2014. — 20 с.
221. Шуть В. Я. Рецепція соцреалістичної естетики в есеїстичному доробку О. Забужко [Електронний ресурс] // Літературозн. студії. — 2013. — Вип. 37 (2). — С. 448-453. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lits_2013_37(2)__70
222. Янкович О. Своєрідність внутрішнього світу героїнь сучасної жіночої прози. На прикладі творчості Т. Толстої, Л. Петрушевської, Л. Уліцької та О. Забужко. 11 кл. // Всесвіт. літ. в шк. України. – 2016. — № 12. – С. 11-18.*
223. Яремчук О. «Ангел» Центральної Європи летить до України : [про нагородження літ. премією «Ангелус» Оксани Забужко за роман «Музей покинутих секретів»] // День. – 2013. – 22 жовт. (№ 191). – С. 11.*