10 жовтня 1923 року на Тернопільщині народився Роман Колісник. Він належить до того покоління української еміграції, яке через лихоліття війни і терору, змушене було взятися до зброї, а згодом залишити батьківщину. Наполегливість, людяність і прагнення до самовдосконалення через освіту і творчість дали змогу пройти через терни життєвих випробувань і досягти великих успіхів як письменнику, перекладачу, публіцисту, редактору, науковцю і громадському діячу.
Закінчивши у 1943 році гімназію у місті Чортків, Роман з усім класом подався до дивізії «Галичина». Закінчив війну в ранзі хорунжого в американській зоні окупації..
По звільненні 1947 року жив у Мюнхені, де на той час вирувало українське життя. Вступив до Української вищої економічної школи, згодом один рік працював у тижневику «Українська трибуна», до якої писав репортажі. 1949 року переїхав до Австралії, де працював два роки за державним контрактом у лісництві, а 1957 року виїхав до Канади, де вже були його родичі й друзі. Здобув диплом фінансового аналітика в Університеті Мак-Мастера (м. Гамільтон, провінція Онтаріо). Працював в уряді Онтаріо; водночас – у видавництвах «Вільне слово» та «Новий шлях», редактором журналу «Координатор» і «Вісті комбатанта».
Виступав як публіцист, критик, прозаїк на сторінках періодичних видань Канади, США, Ізраїлю та інших країн, а в роки Незалежності й в Україні.
Його перу належать понад 800 праць. Для художнього стилю письменника притаманні щирість, межова відвертість та іронічний погляд на себе і на світ. Він є автором спогадів і спостережень «Довкола світу» (1982), збірки гуморесок та фейлетонів «Тяжко бути політичним емігрантом» (1986) під псевдонімом Walter Cap. Відвідавши Україну 1991 року, через рік видав репортаж «О, Україна, о, люба ненько».
Роман Колісник доклав чимало зусиль щоб встановити правду про Українську дивізію «Галичина»: пояснити заснування, мету та існування дивізії. Він переклав на українську мову спогади начальника оперативного відділу штабу дивізії «Галичина» Вольфа-Дітріха Гайке «Sie wolten die Freiheit» («Вони хотіли волі»), до якої підготував вичерпні коментарі (вийшла під назвою «Українська Дивізія „Галичина“», 1970). Зрозумівши, що в цьому питанні є багато прогалин і перекручень, дослідник на основі документів видав працю «Військова управа та Українська Дивізія „Галичина“» (2009).
Про тернистий шлях українських воїнів дивізії «Галичина», їх патріотичні сподівання і гіркі розчарування письменник описав у повісті «Останній постріл» (1989), яку було відзначено на восьмому конкурсі ім. Лесі і Петра Ковалевих Союзу Українок Америки.
Роман Колісник брав участь у діяльності різних організацій, підтримував єврейсько-українське товариство, допомагав дисидентам та сприяв демократичним перетворенням в Україні. Він член Об’єднання українських письменників «Слово», Національної спілки письменників України та лауреат численних нагород. У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається його особистий фонд (1,500 одиниць), насамперед листування з відомими діячами науки, літератури й політики, документи про дивізію «Галичина». 2011 року в Канадському інституті українських студій він заснував Вічний фонд ім. Романа і Галі Колісників внеском на 15 000 доларів. Його метою є підтримка перекладів і публікацій україномовних художніх творів, спогадів, щоденників і листування українських авторів з Канади та інших країн діаспори англійською і французькою мовами.
Твори
- Кф662 У2 К35 Кеп В. Тяжко бути політичним емігрантом! : Гуморески / В. Кеп / Walter Cap. – Торонто : Слово, 1986. – 176 с.
- Кф797 63.3(4Укр)624 К60 Колісник Р. Військова Управа та Українська дивізія «Галичина» : Діяльність Військової Управи та німецька політика відносно українських національних збройних сил в роках 1943 — 1945 / Роман Колісник; Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді. – [Торонто] : [Накладом Братства колишніх вояків 1-ої Української Дивізії УНА]. – 168 с.
- Колісник Р. «Запорожець за океаном» // Україна. – 1993. – № 4. – С. 8.
- Колісник Р. «Моя муза дуже лінива» // Літературна Україна. — 1994. – 20 січня.
- Колісник Р. Самовизначення Квебеку; Де знайти пораду?; «Запорожець за океаном»: гуморески // Всесвіт. – 1991. — № 11. – С. 85-88.
Література про життя й творчість
- Ільницький С. Понад усе – правда // Народна газета. – 1993. — № 9.
- 930498 016:82(477).09 У45 Колісник Роман : [бібліогр. список] // Українські письменники діаспори : Матеріали до біобібліографічного словника / Мін-во культури і туризму України; Нац. парламент. б-ка України.- К. : НПБ України. – 2006. – Ч. 1. – С. 148-150.
- Короненко С. Коли муза не лінива: Штрихи до портрета багатогранного Романа Колісника // Літературна Україна. — 2007. — 22 березня. — С. 4.
- Короненко С. Схожий тільки на самого себе… // Літературна Україна. — 2011. — 21 квітня. — С. 12.
- Світлицький О. Рвана рана пам’яті // Народна газета. – 1993. — № 6.
- Слабошпицький М. Веселе слово з-за океану. Роман Колісник. // Київ. – 2004. — № 11/12. – С. 147-150.