У славетному місті Едінбурзі, що у скелястій Шотландії 3 березня 1847 року в родині профессора філології Лондонського університету Мелвілла Белла народився малюк, якому при хрещенні дали ім´я Александер. Його виховання носило традиційний академічний характер. Вже к тринадцятиріччю Александер Белл закінчив Едінбурзьську Королівську школу та був відряджений до Лондона для опанування тонкощів ораторського мистецтва й вивчення літератури. У 1863 році майбутнього вченого запрошують на місце викладача риторики і музики в Академію Уестон-Хауз. Паралельно він вивчає акустику й фізіологію людського мовлення, допомагає батькові як асистент Лондонського університету.

У 1870 році родина Беллів їде до Канади і оселяється у містечку Брантфорд провінції Онтаріо. А у 1871 році Александер переїздить до Бостона, де працює в спеціалізованій школі для дітей з вадами слуху та мовлення. Він вивчає особливості людського слуху в Массачусетському отоларингологічному госпіталі, створює апарат, в якому особлива мембрана під впливом звукових хвиль передає відповідні коливання на голку для запису отриманої інформації на барабан, що обертається.

У 1876 році в Філадельфії на Всесвітній електротехнічній виставці винахід Александера Белла став сенсацією. Але патент на дивовижний апарат, “телеграф, який говорить”, не наважилася купити жодна з існуючих компаній. Тоді винахідник створює власну компанію “Товариство телефона Белла”. Він продовжує наполегливо працювати над удосконаленням винаходу і згодом отримує успіх, визнання, чималі доходи. Крім цього, його досягнення в галузі акустичної фізіології відзначено почесним науковим ступенем Гейдельбергського університету.

Белл у співпраці з Чарльзом Самнером Тэйнтером створюють систему звукозапису — грамофон. Також Белл працює над створенням апарату, що передає на відстань звуки за допомогою світла і у 1880 році з´являється апарат під назвою — фотофон, який став прототипом сучасної волоконно-оптичної мережі зв´язку. У нього безліч проектів, в тому числі в галузі авіації та гідродинаміки. Так, у 1901 році він створив пірамідального повітряного змія. Його захоплення поділяла дружина — Мейбл Белл (Хаббард). У 1907 році Александер и Мейбл організували «Ассоціацію дослідницької аеронавтики», а у 1909 році разом з однодумцями був створений аероплан під назвою «Срібний дротик».

Інженерний геній Белла став у нагоді, коли вчений працював над вдосконаленням човна на підводних крилах (HD-4), який незабаром поставив новий рекорд швидкості на воді.

Александер Белл увійшов до історії науки як один з основоположників телефонії, фундатор сурдопедагогіки, розробник в галузях авіації та гідродинаміки.

Помер видатний вчений 4 серпня 1922 року. На вшанування його пам'яті у Сполучених Штатах були вимкнені усі телефони, яких на той час було понад 13 мільйонів.
 

883259

30у

Р93

Рыжов, К. В.

Сто великих изобретений [Текст] / К. В. Рыжов. – М. : Вече, 2001. – 528 с.

Об А. Белле на стр. 195-200.

 


66439

72

У36

Уилсон, М.

Американские ученые и изобретатели [Текст] / М. Уилсон ; Митчел Уилсон ; [пер. с англ. В. Рамзеса]. – [Изд. 2-е, сокр.]. – М. : Знание, 1975. – 136 с. : 

Об А. Белле на стр. 43-52.

 


Полищук Е. Голос издалека // Сети и телекоммуникации. – 2000. – № 4. – С. 90-94.


Система для передачи звука // Информатика. — 2001. – № 42. – С.1, 32.

 


882967

63.3(0)

Х22

Харт, М. Х.

Сто великих людей [Текст] / М. Х. Харт. – М. : Вече, 2001. – 544 с.

Об А. Белле на стр. 238-240.

 


887088

30у

И44

Иллюстрированная хроника открытий и изобретений [Текст] : с древнейших времен до наших дней : наука и технология : люди, даты, события / [авт. Дж. Кларк ; пер. с англ. М. Я. Беньковской и др.]. – М. : Аст : Астрель, 2002. – 336 с. 

Об А. Белле на стр. 116, 120, 124, 125, 168, 241-242.


901452

63.3(0)

О-95

Очкурова, О. Ю.

50 гениев, которые изменили мир [Текст] / О. Ю. Очкурова, Г. В. Щербак, Т. В. Иовлева. – Х. : Фолио, 2003. – 510 с. 

Об А. Белле на стр. 44-54.

 


Ф11589

30

И90

История техники [Текст] / авт. кол.: А. А. Зворыкин [и др.] ; Акад. наук СССР, Ин-т истории, естествознания и техники. – М. : Соцэкгиз, 1962. – 772 с. 

Об А. Белле на стр. 318, 743.

 


Ф81050

92

Б79

Большая энциклопедия [Текст] : в 62-х т. . Т. 5 : Банту языки — Берсенев / [науч.-ред. совет. : Г. А. Месяц и др. ; гл. ред. С. А. Кондратов ; редкол. : Г. В. Кожевников и др.]. – М. : Терра, 2006. – 592 с.

Об А. Белле на стр. 359-360.