Дарія Віконська – письменниця з княжого роду

Однією з переваг нашого, повного суперечностей, часу, є можливість повертати із забуття особистості, які в тій чи іншій мірі були будівничими Духу Нації. До таких особистостей слід віднести галицьку письменницю і дослідницю літератури Дарію Віконську.

Дарія Віконська – псевдонім. Справжнє ім’я письменниці – Іванна-Кароліна Федорович. Народилася 17 лютого 1893 року у Відні, походила з княжого роду Федоровичів й була донькою українського аристократа та віденської артистки. Її батько Володислав Федорович був великим землевласником, послом до австрійського парламенту, одним із перших голів товариства “Просвіта”, видатним меценатом.

Освіту Дарія здобула в Німеччині, Франції, Великобританії, Італії, тож вільно володіла багатьма мовами. У село Вікно на Тернопільщині батько привіз Дарію вже дорослою. Щоб вона опанувала українську та польську мови, запросив для навчання вихідця із Вікна, професора класичної філології Тернопільської гімназії Миколу Малицького. Вивчивши українську мову, вона зацікавилась історією та літературою українського народу, всім серцем полюбила його звичаї та пісні. Вона також опанувала медицину і фармакологію, сама виготовляла ліки і надавала допомогу селянам Вікна.

Дарія Віконська закохалась у вчителя і всупереч волі батька, вийшла за нього заміж у 1917 році. Подружжя Малицьких володіло маєтками і землями у Шляхтинцях та Лозовій біля Тернополя. Її чоловік був учасником національно-визвольних змагань та одним з найактивніших борців за права українців у міжвоєнній Польщі. 1938 року був обраний сенатором польського Сейму від Українського національно-демократичного об’єднання. Разом з чоловіком виділяли кошти на стипендії, якими розпоряджалося товариство «Просвіта», підтримували молодих письменників.

З приходом радянської армії до Галичини, стається непоправне: у грудні 1939 року Миколу Малицького заарештували за обвинуваченнями в «антирадянській діяльності» та «експлуатації трудящих». 1940 року його засудили до 8 років таборів, де він загинув у 1943 році. Доля Дарії Віконської теж склалася трагічно. У Відні, де вона жила останні роки життя, до її квартири вдерлися органи НКВС. Не бажаючи потрапити до рук ворогів, та намагаючись уникнути насилля, вона вистрибнула з вікна третього поверху. Зазнавши численних ушкоджень, через кілька місяців, 25 жовтня 1945 року померла у лікарні.

Творчий доробок Д. Віконської невеликий за обсягом, але вагомий за змістом. Її першу книжку поетично-філософських діалогів та нарисів про мистецтво і любов «Райська яблінка» (Львів, 1931) назвали «вдалим дебютом», «книжкою з подихом Європи та з великою культурою». Збірка цікава, повна оригінальних думок на світ і життя.

Д. Віконська у своїх літературознавчих дослідженнях відкрила для української культури кількох письменників, які нині є визначальними для епохи модернізму. Її перу належать перші дослідження про творчість Волта Вітмена та Оскара Вайлда. 1934 року у Львові вона видала ґрунтовну працю «Джеймс Джойс: тайна його мистецького обличчя», в якій не лише яскраво змалювала творчий портрет видатного ірландського письменника, а й глибоко відчувши новизну його прози, зробила цікаві та оригінальні висновки, що й досі не втратили своєї наукової вартості. Вона намагалась підкреслювати в творчості ірландського письменника те, що близьке й актуальне і для українців.

Різнобічність зацікавлень Дарії Віконської дозволили їй проявити себе і в етнопсихології. Фундаментальна праця «За силу й перемогу» (Львів, 1938), поставила її в один ряд з такими націологами, як В’ячеслав Липинський та Дмитро Донцов. У цій збірці Віконська подала заповіді українському суспільству в дев’яти розділах, які творять цілісну концепцію корекції базових етнопсихологічних рис у характері української нації. Авторка дала вірну характеристику наших національних та індивідуальних хиб, що не раз були і є причиною наших невдач.

Одна із провідних ідей її студій – місце української культури в європейському просторі. В есеї «Европа й ми» Д. Віконська наголошує, що сильними можуть бути тільки ті нації, які не копіюють чужі здобутки, а творчо їх засвоюють, пристосовуючи до власних звичаїв, традицій та потреб. Деякі з її тверджень для сучасної України є вкрай актуальними.

Обдарування письменниці виявилось і в інших царинах мистецтва, зокрема в музиці й малярстві. Вона була однією з перших фотографинь Галичини. Її виставка у Львові свого часу отримала багато схвальних відгуків. Виступала також фундаторкою мистецького конкурсу у Львові.

Дарія Віконська була однією з тих творчих особистостей, які не лише йшли в ногу з новими віяннями доби, а й випереджали свій час.

Твори

1. Ф84713 83.3(4=Ирл) В43 Віконська Д. Джеймс Джойс: тайна його мистецького обличчя. Жінка в чорному : етюди, поезії в прозі, нариси, діалоги / Дарія Віконська ; упоряд., літ. ред., передм. та прим. Василя Ґабора. — Львів : Піраміда, 2013. — 76, 108 с.

2. 981536 66.5(4Укр) В43 Віконська Д. За силу й перемогу : нариси / Дарія Віконська. Ч. I. : За державну бронзу. – [Львів] : Піраміда, 2016. – 344 с.

3. 981539 83.3(4=Укр)6 В43 Віконська Д. Ars Longa… : літературознавство, мистецтвознавство, культурологія : есеї / Дарія Віконська ; упоряд. та літ. ред. Надії Поліщук. — [Львів] : Піраміда, 2015. — 352 с.

Література про життя й творчість

4. 943816 016:82(477).09 В43 Дарія Віконська (1893-1945 рр.) : біобібліограф. покажчик / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, відділ. «Науково-дослід. центр періодики» ; уклад., автор передмови та приміт. Василь Габор. — Львів : [Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника], 2007. — 162 с.

5. 959576 63.3(4Укр) Л83 Луговий О. Дарія Віконська // Луговий О. Визначне жіноцтво України : історичні життєписи / О. Луговий ; Ол. Луговий. — 2-ге вид. — К. : Ярославів Вал, 2007. — С. 197.

6. 869083 63.3(4Укр) М18 Маланюк Е. Дарія Віконська // Маланюк Е. Книга спостережень : проза. Т. 2 / Є. Маланюк. — Торонто : Гомін України, 1966. — С. 387-391.

7. Мафтин Н. Гендерна утопія й «код самості» в західноукраїнській прозі 30-х рр. ХХ ст. // Слово і час. — 2009. — № 6. — С. 76-83.

8. Набитович І. Дарія Віконська – письменниця з княжого роду // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). — 2017. — № 6. — С. 53-59.

9. 993088 39(477) Ф79 Набитович І. Етнопсихологія українців у літературно-критичній рецепції Дарії Віконської // Формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства та літературознавства : зб. наук. статей / [упоряд.: О. Вертій, О. Новікова]. — К. : Укр. літ. газета, 2018. — Вип. 1. — С. 163-175.

10. Набитович І. Євген Маланюк і Дарія Віконська. Мистецька трансформація історії княжого роду Федоровичів у поемі «Побачення» / І. Набитович // Слово і час. — 2019. — № 6. — С. 46-55.

11. Рихтік А. Провідниця духовних цінностей : до 125-річчя від дня народження Д. Віконської (1893-1945) / А. Рихтік // Дати і події. — 2018. — № 1 : перше півріччя 2018 р. — С. 57-60.