Розділ 6

У Міхи не було жодної платівки із Західного Берліну, незважаючи на те, що мав дядька, який там проживав. Платівки ж не запхаєш у свої кальсони, щоб пронести контрабандою, а для таких пригод, як подвійне дно у багажі, дядько Хайнц був не готовий. Йому вистачило того разу, коли прикордонник дещо ретельніше роздивлявся його паспорт, і Хайнц відразу пошкодував, що постійно мав переживати цей проклятий страх – бути спійманим – і все через своїх бідних родичів.

І коли Хайнц прийшов наступного разу, його ніхто не впізнав, бо за пять тижнів він схуднув із 166 до 130 фунтів. Він нічого не їв. «Майже як у таборі в Сибіру!» — розповідав він і кожного дня перевіряв вагу. «Я тут більше пітнів, ніж у сибірському кам’яному кар’єрі!».Хайнц став такий легкий, що навіть пружини рипіли інакше, коли він сідав у крісло.

«Хайнц, у тебе що — солітер?» — запитав Міха злякано, коли побачив свого дядька.

«Ні», — відповів Хайнц і почав роздягатися. «Я дещо привіз!» Під його костюмом, який звисав, ніби з вішака, був ще один костюм, який ідеально йому пасував. «Це для тебе! — урочисто сказав Хайнц Міхі. — Для того, щоб ти справив враження у своїй танцювальній школі! А зараз я піду і добряче у вас наїмся!» Дядько дзвінко розсміявся.

Розділ 8

Партієць пішов, і все, що побачив західний берлінець з НДР, — була овочева крамниця з мізерним асортиментом. Суперзелена цілий рік. Ось що він побачив1. На Сході має бути овочева крамниця, така як на Заході, і навіть дешевше. Функціонер сам подбав про це, ще й з такою енергією, що навіть не побачив у цьому жодної ворожості.За кілька тижнів вибір у старенькій овочевій крамниці став значно ширшим. Щоправда, сталося щось таке, чого ніхто не очікував. Всі навколо почали говорити, що в кінці Сонячної алеї встановили чудову овочеву крамницю. Якось так вийшло, що це вже стало майже вітанням, коли хтось казав: «Я щойно скупився». І йому відповідали: «Ну, і що там?». За декілька днів овочева крамниця наСонячній алеї стала справді відомою, прямо-таки легендарною. Вона створювала біля себе чергу, яка постійно збільшувалася. Найперше, що бачив відвідувач із Заходу, а отже з НДР, була довга-предовга черга… Ні, не так партієць це собі уявляв. Він одразу наказав зачинити крамницю і обдумував тепер, які ж товари є виключно у НДР. Ось, що потрібно продавати в овочевій крамниці.У своїх найсміливіших мріях партієць бачив велику кількість людей із Західного Берліну, що стоять у черзі до нового магазину. Нарешті він прийняв остаточне рішення, але нікому про це не розповідав.

Крамницю перебудували, вітрини були завішені і ніхто наСонячній алеї не знав, що там тепер буде. Звичайно, булобагато різних чуток.Крамниця, де продаватимуть речі, яких не було на Заході? І що це має бути за магазин? Зрештою, пішли чутки, що там будуть продаватися лише експортовані товари: гітари, різдвяні пірамідки, Wernesgrüner2

У день відкриття крамниці Сонячна алея була заповнена людьми, сповнениминадії, із грошима напоготові. Коли з вітрин нарешті впали завіси, вони побачили червоні прапори, портрети Хонікера, гвоздики, сорочки ВНМ, барабани піонерів й емблеми. Усіх розмірів і варіацій. Після цього до адміністрації було подано сім заяв на виїзд із країни.

1 – Suppenjründetjanze Jahr üba. Det hatte jesessen (німецький діалект)

2 – сорт пива

 

Карабута Анастасія Дмитрівна