Гуляйпільська земля
Владі Рябцевій, Валерії Коломієць
Тут колись буяла ковила,
І дрохва серед трави пливла.
Хоч цей край багато люду знав –
Степ ніхто плугами не орав.
Приспів:
Тут співали стріли і шаблі,
Буйні вітри кланялись землі.
Не приймай покірності вола,
Вільна воле, ти ж отут жила!
Річка Гайчур, що в степу тече,
Вільна, ніби козака плече.
Степ і воля побратались навіки
З берегами рідної ріки.
Приспів.
Пахне полинами, чистецем,
М’ятою, духмяним чебрецем
Гуляйполе – мила сторона –
Квітне в серці соняхом вона.
Приспів.
м. Переяслав-Хм., 19.03.2012, пн., 22:47.
Гуляйпільський вальс
Ігорю Лазорику
Тихо Гайчура плине вода,
Свої хвилі у Вовчу впліта.
Все ріка пам’ятає,
Все розказує гаю
Про колишні буремні літа.
Вільно полем тут вітер гуля.
Степу пахощі чути здаля,
І рукам мозолястим,
Хліборобам – на щастя –
Колос щедро дарує земля.
Квітнуть небом волошки в степах,
Пісню літа видзвонює птах.
Хай замріяне поле
Усміхається долі,
Хай співа перепілка в житах.
Гуляйполе – колиска моя,
Заповітна і люба земля.
Хай Господь зберігає
Трударів цього краю,
Хай душа їхня квітом буя!
м. Гуляйполе, 18.08.1997, пн.
Запорізький козацький кінний театр
На стадіоні в Гуляйполі
Гарцюють хлопці молоді.
Їх вірні коні – діти волі –
Там крешуть іскри золоті.
Летять із-під копит іскринки,
А в душу падають – зерном.
Крізь серце проросли жаринки,
Ввели у товщу літ стерном.
Дивились люди на це диво –
І крила виростали вмить.
Ось вже хлоп’ятам закортіло
В сідло самим. Ось уявіть:
Здолавши духом літ фортецю,
Мов дуб, міцніли старики!
А щоб додати дійству перцю,
Моргали красеням дівки…
Горіли очі молодечо
Запалом, мужності вогнем:
«І як ці козаки статечні
Ті штуки роблять? Не збагнем!»
Вони козацьку кров збудили,
Що в нас тече з глибин віків.
Нехай Господь дає їм силу
І вправність лицарів-орлів!
м. Гуляйполе, 27.07.1999, вт.
Краплина Гайчура
Батькові Дмитрові Савченку
В дитинстві вчив старанно тато:
«Запам’ятай на все життя,
Що місць прекрасних є багато,
Та є й додому вороття.
Ці Гайчура малі краплини
В Дніпро і море аж пливуть.
Шануй уклінно їх, дитино!
Лиш уяви складну їх путь:
У річку Вовчу Гайчур лине,
А Вовча – у Самару мчить.
Самара у Славуту плине…
Ну як річок цих не любить?
Коли далеко на чужину
Життєвим вітром занесе,
Згадай лиш Гайчура краплину –
І ста́не на місця усе».
м. Гуляйполе – м. Біла Церква, 12.08.2016, пт., 17:20.
Пісня про однокласників
Випускникам рідної Гуляйпільської СШ № 1 1981 року випуску
Давно у полі на світанні
Зустрінув сонце рідний клас.
Цей спогад про шкільне прощання
Зігріє душу ще не раз!
Приспів 1:
Вже інші діти грають «в класики»
І щось малюють на стіні.
Кружляють в танці однокласники,
Роки пригадують шкільні…
Сплили роки і шлях проклали –
Постав щемкий, гарячий слід…
Напасті долі ми здолали
І вберегли себе від бід.
Приспів 1.
Здавався довгим час навчання.
З учителями ж нам везло…
Ми мали радість спілкування,
Спасибі, друзі, за тепло!
Приспів 2:
Тепер онуки грають «в класики»,
Ми вже давно не малюки.
Кружляйте в танці, однокласники,
І зустрічайтесь залюбки!
м. Гуляйполе, 18.06.2016, сб. –
м. Біла Церква, 28.06.2016, вт., 18:57.
Річці Гайчур
Куди б не йшов ти чи не їхав,
Куди б життя не завело,
Карбує мудра доля віхи,
Відзнаки ставить на чоло.
Чекають на твій слід пороги,
Яким в душі читав сонет.
За обрій розбрелись дороги –
І не зібрати їх в букет.
А кличе лагідно з гостинця
Маленька річечка в краю,
Що серце сповнює по вінця
І душу зцілює твою.
Є ріки повноводні, грізні,
А хвилі в них – як в морі вал.
Та кличуть нас в дитинство рідні,
Ведуть в дорогу на вокзал.
Моя ріко дитинства Гайчур –
Окрасо степу з правіків!
Тебе у снах і мріях бачу
І дорогих мені батьків.
м. Гуляйполе,19.05.2013 – м. Біла Церква, 15.08.2016, пн., 13:40.