Кочін І.В., доктор медичних наук, академік УАОІ,

Киктенко В.Я., Гончаренко В.І., Калюжний С.В.,

Сидоренко П.І., кандидат медичних наук, доцент, Гут Т.М.

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

Запорізький експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

Ключові слова:кадри служби медицини катастроф, професійний психофізіологічний відбір, психологічна структура особистості, психофізіологічні дослідження.

Вступ. Проблеми психології особистості працівників державної служби медицини катастроф (дсмк) є центральним у підборі кадрів здатних до роботи в екстремальних умовах надзвичайних ситуацій 2, 3, 4, 5. формування та діагностика особистості працівника служби, визначення найефективніших напрямів виховного впливу на нього неможливі без знання психологічної структури особистості та закономірностей її формування, розвитку і самовдосконалення [1, 6, 7].

Мета дослідження. Визначити складові психологічної структури особистості як методологічну основу дослідження психічних та психофізіологічних процесів у загальній оцінці психологічного стану працівників (дсмк) для подальшого експертного висновку щодо придатності до роботи у екстремальних умовах надзвичайних ситуацій з надання екстреної медичної допомоги постраждалим [3].

Матеріали і методи дослідження. Контингентом для дослідження, щодо досягнення поставленої цілі та виконання завдань, який найбільшим чином відповідає за змістом та умовами праці медичних бригад постійної готовності першої черги дсмк, є особовий склад бригад швидкої медичної допомоги, чисельність якого є цілком достатньою для отримання статистично вірогідних результатів та обґрунтованих висновків 4, 5.

Особистість працівника ДСМК – складна система, в якій диференціюються та інтегруються всі психічні явища, що розвиваються в індивіді під впливом різноманітних факторів. Тому особистість можна визначити як систему систем 2, 7. У свою чергу, особистість кожного працівника ДСМК визначається і характеризується певною психологічною структурою. Проведені дослідження свідчать, що окремі риси та властивості особистості не просто об’єднані в єдину суцільну структуру, а ще й утворюють певну ієрархію 1, 7. Провідна парадигма у розумінні психологічної структури особистості була нами визначена як єдність елементів та їх всебічних зв’язків. Такий підхід до методолого — теоретичного визначення психологічної структури особистості має принципове наукове та практичне значення і протистоїть парадигмі аморфності, яка відкинута сучасними дослідниками [1, 2, 6, 7].

Результати досліджень та їх обговорення. Нами у дослідженні виділено та розглянуто п’ять підструктур особистості: спрямованість, здібності, характер, система управління і психічні процеси.

     Більшість вчених [1, 2, 6]також дотримуються вищевикладеної сентенції і пропонують динамічну функціональну психологічну структуру особистості. В її основі у властивостях особистості лежать критерії відношення соціального і біологічного. В психологічній структурі виділяються чотири ієрархічні підструктури (табл.).

Таблиця

Динамічна функціональна психологічна структура особистості

         Узагальнення вищенаведених наукових надбань, аналітично-синтетичний та системний підхід до визначення психологічної структури особистості дав обґрунтовані підстави українським психологам [1, 2, 7]стверджувати, що в основі цієї структури лежать три базові виміри: соціально-психолого-індивідуальний, діяльнісний, генетичний-віковий. Вищеподані виміри становлять ієрархічну систему цілісної психологічної структури особистості, яку треба використати для дослідження працівників ДСМК.

         Запропонований теоретико-методичний підхід дозволяє здійснити аналітико-синтезуючу процедуру системної психологічної структури особистості на конкретному рівні узагальнення, який цікавить дослідника, і перейти до якісно вищого та більш глибокого розуміння вивчаємого феномена. Найвищий рівень узагальнення поняття „психологічна структура”, з якого починається його конкретизація – це системна інтегральна характеристика особистості як складної соціально-психолого-індивідуальної за своєю природою системи з певними властивостями, що постійно розвивається й реалізується у формі діяльності та спілкування. Тобто перед нами постає конкретна особистість працівника ДСМК із властивостями, які є важливими щодо оцінки та визначення стосовно придатності до виконання професійних обов’язків у надзвичайних ситуаціях.

         На другому рівні здійснюються аналіз і синтез трьох вимірів – соціально-психолого-індивідуального, діяльнісного, генетичного – як базових параметрів психологічної структури особистості.

         На третьому рівні здійснюється диференційований та інтегративний аналіз і синтез складових кожного з трьох вимірів. Наприклад, соціально-психолого-індивідуального виміру: спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, досвіду, інтелектуальних процесів і психофізіологічних якостей.

         Четвертий рівень конкретизації аналізу і синтезу психологічної структури особистості утворюють психічні властивості, функції і процеси.

         На п’ятому рівні конкретизації аналізу та синтезу психологічної структури стає можливою класифікація конкретних властивостей і власне здібностей особистості до певних видів діяльності, наприклад, працівника ДСМК, тобто здійснюється якісний перехід до практичного застосування результатів проведеного наукового дослідження. Тим вагомішими є виконання наукових досліджень серед працівників ДСМК та використання їх результатів у практичній організації роботи служби, оскільки умови праці при надзвичайних ситуаціях характеризуються як складні та небезпечні. Не кожний працівник за своїми психофізіологічними та психологічними властивостями здатний до виконання професійної роботи у таких екстремальних умовах.

         Перші чотири рівні конкретизації психологічної структури особистості можна розглядати як такі, що характеризують її макроструктуру, а інші рівні (починаючи з п’ятого) – як такі, що належать до мікроструктури. Перехід від макроструктури до мікроструктури пов’язаний з вимогами, які висуваються до особистості (наприклад, спеціаліста ДСМК) конкретними видами діяльності та поведінки, ролями, соціальним статусом, рангом, який обирає, застосовує й реалізує людина в конкретних умовах способу життя. На думку авторів вище висловлений підхід має наукову перспективу та надзвичайно велике практичне значення до застосування у ДСМК, але вимагає ретельного дослідження взаємодії між підструктурами, компонентами та рівнями розвитку психологічної структури особистості із застосуванням найсучасніших досягнень різних галузей наукової думки, обчислювальної техніки та спеціально розробленого програмного забезпечення [2, 3, 5, 7].

Висновки.

1. Психологічна структура особистості є цілісним утворенням, сукупністю взаємопов’язаних та взаємовпливових соціально значущих психічних властивостей, відношень та дій індивіда, яких набуто у процесі онтогенезу і які визначають його поведінку як соціального суб’єкта дії та спілкування.
2. При визначенні психологічної структури особистості слід постійно мати на увазі, що особистість – це саморегульована динамічна розвивально-функціональна система.
3. Під час складання психологічної характеристики працівника ДСМК необхідно вивчити закономірності, які пов’язують між собою окремі підструктури та їх компоненти.

Література

1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. — Серия «Учебники нового века». — М. — СПб.: Питер, 2005. — 351 с.
2. Єна А.І. Система професійного психофізіологічного відбору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. – Автореф. дис. … докт. мед. наук. — К., 2004. — 40 с.
3. Кочін І.В., Черняков Г.О. Психологічне забезпечення діяльності особового складу Державної служби медицини катастроф у надзвичайних ситуаціях: Тези доповідей: IXКонгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Присвячений 25-річчу СФУЛТ 19-22 серпня 2002 р. – Луганськ-Київ-Чикаго: ТАКІ СПРАВИ, 2002. – С. 44.
4. Медицина катастроф: Підручник /За ред. І.В. Кочіна. -К.: Здоров’я, 2002. – 352 с.
5. Основи організації та діяльності служби медицини катастроф у надзвичайних ситуаціях: Підручник /Під заг. ред. докт. мед. наук           І.В. Кочіна. – Запоріжжя: ЗДІУЛ, 2000. – 252 с.
6. Психофизиология: Учебник для вузов. – 2-е изд. доп. и перераб. /Под ред. Ю.И. Александрова. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.
7. Філіппов М.М. Психофізіологія людини: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 136 с.

SUMMARY

methodical approaches to estimation of mental conditions and psychological structure of personality of worker GOVERNMENT SERVICE OF MEDICINE OF CATASTROPHES

Kochin I.V., Kiktenko V.Y., Goncharenko V.I., Kalujny S.V.,
Sidorenko P.I., Gut T.M.

The importance of the methodological problems for the examination the psychology among the workers of the Government service of medicine of catastrophes(GSMC)as the distinctive variety of the national wrecking service whose main aim is the rendering of special medical help to sufferers in conditions of various extreme situations, is governing by the needs of the selection and organization the members of the service, which are capable to work in complicated and dangerous conditions during the catastrophe. Professional activity of this people has distinctive collective nature and that’s why psychological compatibility is getting crucial importance. Complicated mission that needs decision based on mental and physiological researches is formation the canons of professional earning capacity, safe activity of the GSMCworkers in the conditions of extreme situations and prognostication of their conditions during the liquidation of medical repercussions of extreme situations. The creation of mental and physiological centers in all the regions will help quickly resolve the problems of developing GSMCbased on scientific outlines.