О. О. Коляда, І. В. Кочін, П. І. Сидоренко
Запорізька медична академія післядипломної освіти, м. Запоріжжя
Кафедра медицини катастроф
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна, м. Кіровоград
Інтерес до майбутнього, зокрема в області медицини катастроф, витікає з безпосередньої та гострої практичної потреби сьогодення. Необхідність передбачення вірогідного розвитку подій в майбутньому ніколи раніше не була такою гострою, як зараз. Передбачення надзвичайних ситуацій (НС) дає можливість завчасно приготуватися до них, врахувати їх негативні наслідки, а якщо це можливо — втрутитися в хід розвитку, контролювати їх. Під прогнозуванням розуміють наукове (тобто засноване на системі фактів і доказів, встановлених причинно-наслідкових зв'язків) виявлення вірогідних шляхів і результатів майбутнього розвитку явищ і процесів, оцінку показників, що характеризують ці явища і процеси для більш менш віддаленого майбутнього. Прогнози, що розробляються для таких процесів, озброюють органи і установи Державної служби медицини катастроф (ДСМК) різного роду передплановими матеріалами і оцінками, що дозволяють більш глибоко і всебічно обґрунтувати той або інший варіант плану щодо застосування сил та засобів охорони здоров’я, точніше врахувати вплив діючих або назріваючих тенденцій в рівнях і структурі можливих медико-санітарних наслідків НС. Прогнозування в нашому уявленні є специфічним видом науково-прикладного аналізу. Головна його особливість полягає в тому, що він націлений на майбутнє; друга важлива риса — облік невизначеності, пов’язаної з цим майбутнім. Невизначеність обумовлена відсутністю знань про точне значення тих або інших параметрів, що відображають вплив основних або додаткових чинників, про дійсні умови, в яких розвиватиметься НС. Розвиток теорії і практики моделювання і прогнозування НС, що формують рівень і структуру санітарних втрат, за допомогою експертно-дорадчої комп’ютерної системи дозволяє розширити спектр інструментальних методів інформаційного аналізу, вживаних в повсякденній управлінській діяльності керівників органів і установ ДСМК. Вчасна і достовірна інформація з прогнозування щодо погіршення обстановки, що зумовлює можливості виникнення НС техногенного та природного характеру, про масштаби НС, шкідливі фактори, що супроводжують НС, про реальні її медико-санітарні наслідки, стан системи охорони здоров’я в зоні НС, наявні сили і засоби ДСМК тощо — необхідний компонент та запорука успішної ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Інформаційне забезпечення органів державної влади про всі можливі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість ДСМК, що відповідає за організацію та надання екстреної медичної допомоги постраждалим та ліквідацію медико-санітарних наслідків НС, приймати управлінські рішення, відповідні до ситуації. За допомогою експертно-дорадчої комп’ютерної системи та кореляційного аналізу встановлюється наявність зв’язку між явищами, що вивчаються: питома щільність небезпечних об’єктів та обсяг можливих санітарних втрат, а також вплив геофізичних умов на структуру санітарних втрат серед населення. Весь процес з пошуку залежностей, що цікавлять, за допомогою експертно-дорадчої комп’ютерної системи включає ряд етапів, починаючи від підготовки інформації і закінчуючи інтерпретацією отриманих результатів. Визначення меж окремих етапів носить умовний характер внаслідок їх тісного взаємозв’язку. Використання закономірностей, що містяться в одержаних математико-статистичних моделях експертно-дорадчої комп’ютерної системи, для прогнозування очікуваних санітарних втрат забезпечує розрахунок оцінки ефекту від планованих заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Застосування методу математико-статистичної екстраполяції для прогнозування можливих санітарних втрат наближає нас до оптимального планування екстреної медичної допомоги в територіальних центрах екстреної медичної допомоги. Слід вважати за доцільне створення експертно-дорадчої системи з прогнозування можливих наслідків НС на територіальному рівні.