-Хочете чаю?-запитав Волтер Стріттер.

-Так дякую,- відповів охоронець-поліцейський.

Потім вони випили чаю та побалакали про останні новини у місті.

Поліцейський сказав:

  • Дякую за чай, я пішов до контори.

Волтер Стріттер подумав «Що зі мною може статися цієї ночі?»

  • Добре, до побачення, — відповів Стріттер.

За цю справу взявся інспектор Холл, який був кращим детективом у відділку. Він прийшов на місце злочину, здригнувся від холоду, мимоволі глянув у камін який явно не знав дрів уже годин п’ять, і усе оглянув. Потім записав у блокнот:

«Жертва покрита снігом. Остання листівка вийшла з Ковентрі в якому йшов сніг».

Він попросив констебля принести листи від В.С. Волтеру Стріттеру.

Вони повернулися до відділку. Інспектор думав, а констебль вирішив почитати одну з книжок Волтера Стріттера. Інспектор на секунду виринув із роздумів і глянув на констебеля (він працював з того дня як знайшли тіло письменника) і побачив там ім’я автора: Волтер Стріттер.

А над ним було ледь помітно на чорній обкладинці було явно не вчора не позавчора але й не більш ніж тиждень тому було написано покійний! І Холл почав щось підозрювати. Адже не міг його констебль передбачити смерть Стріттера!

-Що там у книзі? Вільяме Стейнфорте.

Констебль здригнувся, але відповів:

-Та про одну людину з моїм ім’ям. Купиввв її не так давно, десь день, два тому у офіційному магазині Волтера Стріттера, хорони Господь його душу.

— Вставайте, констебле, хочу надягнути Вам наручники, Зараз будемо оформляти злочин, який ви вчинили.

Вільям Стейнфорт визнав, що він вбив Волтера Стріттера, тому що він негідно описав персонажа з його ім’ям; також він визнав, що це було його перше вбивство, тому тільки він приїхав з Ковентрі зі снігом, вбив автора багатьох відомих творів і, звичайно, випадково засипав снігом тіло.

 

Олексій Кошель