(12.03.1990–29.08.2014)
М. О. Прохоров народився 12 березня 1990 року в с. Любимівці Михайлівського району Запорізької області. Закінчив Любимівську ЗОШ І–ІІІ ступеня. З 2005 до 2008 рік навчався в Михайлівському ВПУ № 52, отримав диплом за фахом «Тракторист-машиніст та слюсар-ремонтник». Строкову службу проходив з 11.2008 до 10.2009 водієм у військах ППО (Львівська обл.). Був призваний Василівсько-Михайлівським ОРВК за мобілізацією 29.03.2014 року. Обіймав посаду стрільця (механіка-радіотелефоніста) в 93-й ОМБр 1-го батальйону в/ч пп В2830 ЗСУ.
Микола Прохоров загинув 29 серпня 2014 р. внаслідок вогнепальної вибухової уламкової травми під час виходу з Іловайського «котла» поміж с. Многопілля – с. Червоносільське – с. Осикове. 3-го вересня 2014 року обгоріле тіло солдата було привезене до дніпропетровського моргу, а 16 жовтня 2014 року його тимчасово поховали як невпізнаного героя під номером на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська. І тільки після тривалих експертиз ДНК 3-го липня 2015 року тіло М. Прохорова було перепоховане в рідній Любимівці.
Два місяці потому односельці зібралися на мітингу біля школи, де було встановлено меморіальну дошку земляку. У нього залишилися мама, брат, дружина і маленька донька, з якими останнім часом він мешкав в с. Осипенко Бердянського району.
Указом Президента України № 9/2016 від 16.01.2016 року М. О. Прохоров нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
21 червня 2017 року солдат М. О. Прохоров нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
Література
- Україна. Президент. Про відзначення державними нагородами України : Указ від 16 січня 2016 р. № 9 // Офіційний вісник Президента України. — 2016. — 4 лютого (№ 5). — С. 9. — У т. ч. солдата Прохорова М. О. нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Хоробрі серця неможливо зупинити: посвята загиблим землякам-запоріжцям, які віддали своє життя за мир та спокій на рідній землі / Вільнян. гімназія «Світоч» Вільнян. райради Запорізької обл., Книжковий медіаклуб Вільнян. гімназії «Світоч»; [авт.-упоряд. О. М. Пєстрікова]. — Запоріжжя : [Кераміст], 2016. — Із змісту : Прохоров М. О. — С. 69.
- Крок у безсмертя : [вірш присвячений бійцю АТО М. Прохорову] // Шинкаренко В. Від серця — до серця : поезія / Віктор Шинкаренко. — Запоріжжя : АА Тандем, 2015. — С. 10–11.
- Кошкалда, О. Не дали память осквернить : [побратимы заменили сгоревший крест на могиле участника АТО] / Ольга Кошкалда // Индустр. Запорожье. — 2017. — 9 февр. (№ 6). — С. 21–22.
- Почтили память погибших под Иловайском : [Н. Прохорова] // МИГ. — 2016. — 1 сент. (№ 35). — С. 3.
- Наградили орденами посмертно : [в т. ч. Н. Прохорова] // МИГ. — 2016. — 25 февр. (№ 8). — С. 3.
- Родини загиблих бійців отримали нагороди : [у т. ч. М. Прохорова] // Мы и наше время. — 2016. — 25 февр. (№ 7). — С. 3.
- Мемориальная доска в память о бойце, погибшем под Иловайском / [фото Сергея Томко] // Миг. — 2015. — 10 сент. (№ 37). — С. 4.
- Життя за Україну // Запоріз. правда. — 2015. — 9 лип. (№ 76–77). — С. 11.
- Логанов, Є. Наш земляк Микола Прохоров – вже не зниклий безвісті, його поховали під Дніпропетровськом / Євген Логанов // Запоріз. правда. — 2015. — 23 трав. (№ 57). — С. 2.
- Список осіб, яких нагороджено орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня з 1 січня 2015–2017 рр. [Електронний ресурс] : [в т. ч. солдата Прохорова М. О., згідно з розпорядж. голови обл. ради від 21.06.2017 р. № 180-н] // Запорізька обласна рада : офіц. сайт. — Режим доступу : http://www.rada.zp.ua/content/nagorodzheni-osoby-iii-stupenem