(02.04.1977–17.02.2015)
А. І. Шумило, солдат, народився 2 квітня 1977 року у с. Новомихайлівському Вільнянського району Запорізької області в багатодітній родині. Навчався у ЗОШ I–III ступенів, мав професійно-технічну освіту. У 1995–1996 роках проходив військову службу у Збройних Силах України. Проживав у с. Новомихайлівське Вільнянського району. Із жовтня 1996 і до часу мобілізації працював слюсарем, трактористом-машиністом екскаватора у КП «Водоканал» м. Вільнянська.
А. Шумило призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року до в/ч 4533 м. Кіровограда (нині Кропивницький). Після призову служив розвідником-кулеметником у 57-ї окремій мотопіхотній бригаді. Воював під ст. Дебальцеве. Загинув 17 лютого 2015 року – отримав поранення несумісне з життям у бою поблизу с. Чорнухине Попаснянського району Луганської області. Прощання вільнянців з А. Шумилом відбулося 5 березня 2015 року в районному будинку культури, а поховали його на сільському кладовищі в Новомихайлівському (Вільнянський район).
Розпорядженням голови Вільнянської районної держадміністрації від 04.03.2015 № 68 «Про День жалоби» у Вільнянському районі 5 травня 2015 року оголошено Днем жалоби за загиблим у боях під ст. Дебальцеве військовослужбовцем Анатолієм Шумилом.
Указом Президента України від 15.05.2015 року № 270/2015 за особливу мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі А. І. Шумило нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
2 вересня 2015 року на базі Михайло-Лукашівської ЗОШ I–III ступенів відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки випускнику навчального закладу А. І. Шумило, який загинув у зоні АТО.
27 листопада 2017 року А. І. Шумило нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно).
Література
- Хоробрі серця неможливо зупинити: посвята загиблим землякам-запоріжцям, які віддали своє життя за мир та спокій на рідній землі / Вільнян. гімназія «Світоч» Вільнян. райради Запорізької обл., Книжковий медіаклуб Вільнян. гімназії «Світоч»; [авт.-упоряд. О. М. Пєстрікова]. — Запоріжжя : [Кераміст], 2016. — Із змісту : Шумило А. І. — С. 115.
- Україна. Президент. Про відзначення державними нагородами України : Указ від 15 трав. 2015 р. № 270 // Офіційний вісник Президента України. — 2015. — 3 черв. (№ 13). — С. 11. — У т. ч. солдата Шумила А. І. нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Герої України : [серед інших – солдат Шумило А. І., нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) згідно з Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року] // Вклоняємось доземно українському солдату / [Р. Драпак, Н. Ткачук. — 2-ге вид.]. — К. : [Народна армія], 2015. — С. 177.
- Романовський, В. Для захисту прав родин загиблих : [А. Шумило] / В. Романовський // Дніпров. вогні. — 2017. — 22 берез. (№ 22). — С. 2.
- Воронцова, О. Події, що нас захоплюють : [виповнилося два роки від дня загибелі воїна АТО А. Шумила] / Олександра Воронцова // Запоріз. правда. — 2017. — 23 лют. (№ 8). — С. 9.
- Воловоденко, В. Його ім’я – у наших серцях / В. Воловоденко // Дніпров. вогні. — 2017. — 22 лют. (№ 14). — С. 2.
- Романовський, В. Війна забрала його життя, але не скорила : [А. І. Шумило нагороджений орденом «За мужність» посмертно] / В. Романовський // Дніпров. вогні. — 2016. — 20 лют. (№ 14). — С. 2.
- Романовський, В. Він був одним із нас : [у Михайло-Лукашівській школі відкрито мемор. дошку воїну АТО] / В. Романовський // Дніпров. вогні. — 2015. — 5 верес. (№ 68). — С. 1.
- Над Україною не зачиняють небо… : [відкрили мемор. дошку на базі Михайло-Лукашівської ЗОШ] // Вісті району. — 2015. — 3 верес. (№ 16). — С. 8.
- Життя за Україну // Запоріз. правда. — 2015. — 9 лип. (№ 76–77). — С. 11.
- В Вольнянске простились с погибшим земляком // МИГ. — 2015. — 12 марта (№ 11). — С. 4.
- В АТО – уже 73 потери : [погиб А. Шумило] // Наше время. — 2015. — 12 мар. (№ 10). — С. 2.
- Вольнянский район : [в с. Михайло-Лукашево состоялась церемония прощания с погибшим в АТО А. Шумило] // Надежда. — 2015. — 11–17 марта (№ 11). — С. 1.
- Свій останній бій Анатолій Шумило прийняв під Дебальцево // Дніпров. вогні. — 2015. — 7 берез. (№ 18). — С. 6.
- Межейко, В. Герої не вмирають! / Віктор Межейко // Запоріз. правда. — 2015. — 5 берез. (№ 24–25). — С. 2.