Палітра народної творчості

Передмова

Передмова

Зміни останніх десятиліть, що відбуваються в політичному, економічному, соціальному житті нашої держави, не могли не позначитися на діяльності публічних бібліотек. Сучасна бібліотека, яка б віддзеркалювала і задовольняла реальні потреби населення, неможлива без коригування її традиційного усталеного у громадській свідомості іміджу. Саме тому все частіше сьогодні бібліотеки позиціонують себе як багатопрофільні полістилістичні соціально-культурні інституції, культурно-дозвіллєві центри.
Цікаві можливості у реалізації цієї концепції перед ОУНБ імені О.Горького, зокрема, відкрили тісні творчі зв’язки із професіональними та аматорськими колективами художників Запорізького краю, витоки яких сягають кінця 80-х років минулого століття. Вже тоді новостворений відділ мистецтв бібліотеки став своєрідною виставковою залою для окремих майстрів, які із задоволенням експонували свої твори для широкого загалу читачів, мешканців м.Запоріжжя. З часом художні виставки в бібліотеці набули системності, а поєднання останніх із документним ресурсом відділу мистецтв зробило їх більш видовищними. Серед постійних авторів експозицій були відомі професійні художники Н.Коробова, М.Колядко, Л.Томілін, фотохудожники В.Тарасенко, В.Філонов, О.Кузнєцов, митці-аматори творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”, зокрема: Ю.Краснокутський, О.Стахарний, С.Денисенко, М.Стегайлов, М.Зозуля, Н.Марюха, Т.Мазур, В.Попчук, Г.Павлів, О.Котко, Л.Звьоздочкіна, В.Харлова, І.Щупак, Р.Стрижевська та багато інших.
Особливо тісні творчі зв’язки встановились між бібліотекою і об’єднанням самодіяльних художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва „Самоцвіти Запоріжжя”. Плідна багаторічна праця, започаткована ще 1990 року, створила умови для відкриття нових імен художників-аматорів, організації неповторних експозицій не лише традиційних видів (малярство, вишивка, бісероплетіння, різьблення тощо), але й нетрадиційних напрямків народної мистецької творчості (картини з лушпиння цибулі, риб’ячих кісток, аплікації зі шкіри), пропаганди національної культури. Зусиллями бібліотечних працівників та самоцвітівців за цей період влаштовано понад 40 колективних та персональних виставок, які відвідало близько десяти тисяч читачів, жителів міста та області. Настав час описати та узагальнити накопичений досвід.
Тому і виникла ідея підготувати та видати каталог-ретроспективу художніх виставок творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”, організованих у стінах ОУНБ імені О.Горького, під назвою „Палітра народної творчості”.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на адресу: 69600, м.Запоріжжя, проспект Леніна, 142, відділ мистецтв, чи за телефоном : 787-53-51.

Назад

З історії творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”

Спільний інтерес до мистецтва, відродження та розвитку його народних складових згуртував ентузіастів, самобутніх аматорів живопису, вишивки, розпису, різьблення по дереву і камінню, інкрустації, писанкарства тощо, і за їх ініціативи 1982 року при обласному Будинку народної творчості (нині обласний центр народної творчості) було створено творче об’єднання самодіяльних художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва „Самоцвіти Запоріжжя”. Беззмінним керівником об’єднання (до 2005 року) був Юрій Семенович Краснокутський – один із його найактивніших зачинателів, художник-любитель, лауреат багатьох виставок (в т.ч. і всесоюзних та всеукраїнських), відзначений за творчі здобутки премією обласного відділення Українського фонду культури.
Реалізуючи свою головну мету – відновлення, розвиток  традицій народного мистецтва краю запорізького козацтва, пропаганда його серед населення, заохочення молоді до творчості – члени об’єднання одночасно удосконалювали власну майстерність, завойовували все нових і нових прихильників, навіть і поза межами України. Наприклад, козацькі рушники, в тому числі і заслуженої вчительки України, народної майстрині Валентини Гаврилівни Харлової, викликали невимовне захоплення парижан. Нині понад 80 членів об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” удостоєні звання „Майстер декоративно-прикладного мистецтва України” та „Самодіяльний художник України”. Ні один широкомасштабний культурно-просвітницький захід області не обходиться без виставок майстрів-самоцвітівців.
З будь-якої виставки, будь-якого фестивалю учасники об’єднання повертаються із заслуженими винагородами: подяками, дипломами. Таке поцінування талантів майстрів-аматорів надихає кожного з них на нові звершення.
Власне, завдяки творчому потенціалу обласного об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”, намаганням його членів розширити рамки своєї діяльності 15 років тому утворено і Запорізький осередок Національної спілки народного мистецтва України, яка зараз налічує біля 47 осіб.
Активно опікуючись вихованням нових поколінь майстрів народно-ужиткового мистецтва, самоцвітівці передають свої уміння, знання, професійну майстерність молоді шляхом участі в уроках народознавства, мистецьких студіях, гуртках. І ось вже вихованці заслуженого майстра народної творчості України Таїсії Мазур, приймаючи участь у фестивалі міжнародної організації  „Людина-людині”, поповнили своїми оригінальними доробками експозицію музею дитячого національного костюму штату Канзас (США).
Надзвичайної поваги заслуговує популяризація народного мистецтва членами об’єднання серед різних категорій жителів Запорізького краю. Скільки експозицій власних доробок представлено ними у навчальних закладах, бібліотеках (в т.ч. і в ОУНБ імені О.Горького), інших організаціях і установах обласного центра за період           існування – важко перелічити. Значна кількість чудових витворів самодіяльних митців прикрашає особисті зібрання колекціонерів, музеїв, зали громадських організацій, закладів.
… Плине час , змінюються обставини і ситуації. На жаль, дехто із самоцвітівців виїхав за кордон (в Росію, Ізраїль),  пішли з життя відомі аматори Ю.О.Дорда, О.Г.Пересипко, К.О.Лисиця, М.І.Суходоєва,  Н.П.Голубчикова, Л.К.Дипаоло, В.І.Попчук. Проте ідея, закладена багато років тому засновниками творчого об’єднання самодіяльних художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва „Самоцвіти Запоріжжя” в основу його функціонування, успішно реалізується: збільшується коло бажаючих долучитися до прекрасного, самостійно оволодіти навичками та техніками народної творчості, лави співтовариства поповнюються молодими умільцями, збагачується традиціями світогляд сучасних запоріжців. Оновився і керівний склад об’єднання очолила енергійна, діяльна Л.О.Васильєва. Продовження славних традицій народних митців нашого краю – перспектива подальшої успішної діяльності творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”.

Назад

   Запоріжанка, закінчивши середню школу 1981 року, пішла працювати ученицею ательє  індпошиву та ремонту одягу, бо з дитинства помагала займатися рукоділлям: шити, вишивати, в’язати гачком та спицями.
Трудилася швачкою до 1993 року, а 1994 року навчала крою та шиттю бажаючих на курсах в БК ЗТЗ.
З „Самоцвітами Запоріжжя” доля звела 2003 року. Опинившись серед однодумців та завзятих творців, Лариса Олександрівна ще більшою самовідданістю віддалася своїм уподобанням.
2005 року молоду, енергійну майстриню одноголосно самоцвітівці обрали керівником об’єднання.
Останнім часом майстриня захоплюється вишивкою стрічками та батиком. Вже другий рік організовує виставки творчого об’єднання до Дня міста, Дня Незалежності України в ОУНБ імені О.М.Горького, міської бібліотеки імені Комарова. Активним учасником всіх цих експозицій є і сама Лариса Василівна. Для творчих доробок майстрині характерні яскраві кольори, закоханість у рідну природу, а ще відчувається особливе її ставлення до квітів.

Назад

ВАЩУК ДІНА КОСТЯНТИНІВНА, 1926 року народження,
живопис

Захоплювалася малюванням з юних років, але не завжди був час для улюбленого заняття. Працювала вчителькою російської мови і малювання, художником-оформлювачем. Серйозно зайнялася творчістю у 1986 році (після виходу на пенсію). Активно співпрацює з „Самоцвітами Запоріжжя”, учасниця багатьох обласних та всеукраїнських виставок. У картинах Діни Костянтинівни чітко простежується ще одне її уподобання — закоханість у квітникарство, природу рідного краю. Саме тому сюжети її малюнків, натюрмортів просякнуті цією тематикою, що робить їх більш індивідуальними, особистісними. 

Назад

У 1956 році закінчив школу і паралельно студію образотворчого мистецтва. Любов до малювання супроводжує аматора все свідоме життя і він віддається цьому  захопленню сповна,  починаючи з 1955 року. Особливо ж вражають його краєвиди. Ліричність, задушевність пейзажів Станіслава Степановича не залишають ніколи байдужими відвідувачів виставкових салонів. З часом його полонила деревина, як матеріал для втілення творчих задумів, і з 1980 року він почав займатися ще й різьбленням по дереву. Членом творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” Дорошенко С.С. став 1993 року, а 2001 року прийнятий до Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Назад

Народилася в м. Запоріжжі. Закінчивши вечірню школу, навчалася у технікумі, вечірньому відділенні металургійного інституту. У  1961-1983 рр. працювала інженером-конструктором на ЗТМК. З дитинства полюбляла рукоділля, особливо вишивання хрестиком. Мистецтвом бісероплетіння почала оволодівати з 1976 р., з часом досягла значних успіхів у створенні чудових, унікальних виробів з різнокольорових скляних зерняток.
1989 року прийшла до творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” і стала активною учасницею всіх його заходів. Пропагуючи одне з найстаріших ремесел, організовувала персональні виставки своїх виробів на рідному заводі.
Творчість Людмили Олександрівни відзначена дипломами за участь у виставках „Мій край, моя Вітчизна!” (1987р.), до 500-річчя Запорозького козацтва (1991 р.).
Має звання  „Майстер народного мистецтва”, „Майстер „Золоті руки”.

Творча думка, фантазія, терпіння – ось фундамент, на якому будує своє мистецтво майстер бісероплетіння Звьоздочкіна Л.О.

Назад

Народився в селі Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Мріячи бути льотчиком, після закінчення середньої школи вступив до Вищої воєнної авіаційної школи  і в 1943 році отримав диплом штурмана. Потім було навчання у льотному училищі у Москві, після якого (з 1944 року) потрапив на фронт. Очевидно, лихоліття Великої Вітчизняної війни загострили потяг Олександра Дмитровича до прекрасного, і після Перемоги він „перекваліфікувався”: став працювати художником-оформлювачем, заочно закінчив факультет живопису Московського педагогічного університету імені Н.К.Крупської (1961 р.).
З 1968 року мешкає в Запоріжжі, працював художником в БК „Орбіта”. До „Самоцвітів Запоріжжя” прийшов у 1988 році, приймав активну участь у виставках об’єднання в Запоріжжі, Києві. Творчість аматора-живописця відзначена чисельними нагородами, оскільки ліричні, тонко виписані пейзажі його зачудовують глядачів.

Назад

Народилася у Запоріжжі, 1982 року закінчила середню школу № 47. Намагаючись оволодіти азами живопису, протягом 1980 – 1986 рр. навчалася у народній студії                      БК „Металург”.  Спеціальну освіту художника-дизайнера отримала у Київському художньо-промисловому технікумі. Працювала в БК  заводу „Кремнійполімер” художником-оформлювачем, викладачем художнього відділення  ДМШ № 4.
Членом творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” стала 1996 року.
Учасниця багатьох обласних та республіканських виставок. В основі її творчості – художній портрет, який відзначається глибоким психологічним проникненням образів і героїв полотен.
На рахунку художниці більше 200 робіт, багато з яких придбано приватними колекціонерами Росії, Ізраїля, Канади, Іспанії та Японії.

Назад

КОТКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, 1945 року народження,
різьблення по дереву, червонодеревник

Народився в селі Варварівка Гуляйпільського району Запорізької області. Отримав середню спеціальну освіту, служив в Радянській армії, працював у торгівельному флоті, на різних підприємствах м. Запоріжжя.
Художньою творчістю почав займатися ще в юному віці. Серед мистецьких уподобань – живопис, ювелірна справа, карбування, різьблення по дереву та каменю. Тільки  в зрілому віці знайшов себе,  і головним для майстра стали такі жанри, як накладне різьблення із застосуванням різних порід дерев без фарбування, виготовлення шкатулок, настінних панно, а також монтаж мініатюр і квіткових композицій в пляшках.
Тепло дерева, основного матеріалу виробів аматора, різнофактурність його порід, не абияка фантазія Олександра Олександровича дозволяють створювати справжні шедеври.

Назад

КРАСНОКУТСЬКИЙ ЮРІЙ СЕМЕНОВИЧ, 1929 року народження,
живопис 

За фахом – інженер-конструктор, за покликанням душі-художник. Один з організаторів та беззмінний керівник творчого об’єднання самодіяльних майстрів народного мистецтва ”Самоцвіти Запоріжжя” (1984-2005 рр.). Юрій Семенович лауреат премії обласного відділення Українського фонду культури, лауреат оглядів народної творчості (1985 р. – Київ; 1987 р. – Москва), володар диплому „Майстер Золоті руки” та багатьох інших нагород. Улюблений жанр митця– реалістичний пейзаж. Його художні полотна лаконічні, чіткі, композиційно вирішенні. Тонке відчуття природи рідного краю дозволяє митцю-аматору достовірно відображати винятковість найзаповітніших куточків Хортиці, Дніпра, урочищ. За 50 років творчої діяльності Ю.Краснокутський створив понад 2000 робіт (живопис, графіка, корнепластика). Твори майстра знаходяться в колекції Запорізького художнього музею, прикрашають приміщення ряду установ обласного центра, входять до особистих зібрань шанувальників прекрасного в Україні, Росії, Німеччині, США, Канаді.

Назад

КРІПКА РОЗАЛІНА АНТОНІВНА, 1937 року народження,
вишивка хрестом

Бібліотекар за професією, працювала в книгозбірнях ВУЗів м. Мелітополя, заводу „Запоріжтрансформатор”. Вона завжди була небайдужою до народно-прикладного мистецтва. Особливо ж приваблювала Розаліну Антонівну вишивка хрестом, техніку якої почала освоювати ще з дитячих літ.
До „Самоцвітів Запоріжжя” вступила 1997 року. Неодноразово приймала участь у виставках об’єднання, що організовувалися в ОУНБ імені О.М.Горького, Запорізькій міській бібліотеці імені В.Комарова, БК „Запоріж-трансформатор” та ін. Зачудовувалися відвідувачі розмаїттям її квітучих вишиванок, витонченою досконалістю робіт і під час персональної виставки.

Назад

            У творчому об’єднанні „Самоцвіти Запоріжжя” перебуває з часу його заснування. За фахом вчитель математики і українознавства, вона вдало поєднує у навчальному процесі свою закоханість у народне образотворче мистецтво, розширюючи  світогляд дітей та виховуючи патріотів рідного краю.
Ніна Семенівна – переможець багатьох конкурсів, оголошуваних журналом „Жінка” в 1999-2001 рр., нагороджена  чисельними грамотами, дипломами, має звання „Майстер народного образотворчого мистецтва”, є кандидатом у члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Поетичні композиції майстрині з золотої соломки, філігранно виконані картини з життя та побуту українського народу, його історії постійно знаходять вдячних шанувальників її таланту.

Назад

МАТВЕЄВА ЗОЯ  ОЛЕКСАНДРІВНА, 1926 року народження,
мереживоплетіння 

            Після закінчення Рибінського авіаційного технікуму (1947 р.) за направленням приїхала працювати в Запоріжжя, яке стало її ріднім містом.
З ранніх літ захоплювалася багатьма видами народної творчості та особливо душа прикипіла до в’язання (гачком, спицями). Пристрастю ж життя стало коклюшне мереживо, яким вона  досконало оволоділа на початку 80-х років, закінчивши спеціальні курси. Свої фантазії мереживниця втілює в серпанкових розкішних серветках, скатертинах, комірцях, хусточках, головних уборах.  Зоя Олександрівна член творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” (з 1989 р.), член Національної  спілки майстрів народного мистецтва України (1990 р.), має звання „Майстер золоті руки”, активна учасниця обласних та всеукраїнських виставок народного мистецтва.

Назад

МАЗУР ТАЇСІЯ  МИХАЙЛІВНА, 1949 року народження,
традиційна українська вишивка 

            Таїсія Михайлівна – учениця заслуженої вчительки України, народної майстрині В.Г.Харлової — вперше експонувала свої вишивки на виставці, організованій об’єднанням „Самоцвіти Запоріжжя” у 1988 році. З часом, досконало оволодівши різноманітними технічними прийомами, багатством орнаментальних мотивів, майстриня почала демонструвати надзвичайно високий художній рівень вишивки. Глибока витонченість, народність, неповторність її виробів заворожує.
У 1991 році вона  отримала звання „Народний майстер України”, стала членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, а згодом президентським стипендіатом, першим лауреатом Запорізького відділення Українського фонду культури.
Чимала заслуга  Т.Мазур як дизайнера, модельєра у відновленні зразків національного одягу. Виготовлені невтомними руками майстрині чудові сорочки, спідниці, сукні, дивовижні рушники є частиною її багатої творчої душі.  Щиро передаючи юним своє уміння створювати голкою і ниткою неповторну красу, Таїсія Михайлівна виховала вже не одну вишивальницю і в об’єднанні „Самоцвіти Запоріжжя”, і в Запорізькій гімназії мистецтв № 25.
Неперевершені доробки народної майстрині можна побачити на персональних виставках (м.Київ, м.Запоріжжя), в музеях, приватних колекціях громадян України, Канади, Німеччини, Йорданії, Автралії.

Назад

 Майстриня народилася в с.Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області.
На дитячі роки Ради Денисівни прийшлася Велика Вітчизняна війна. 1944 року зі школи дівчинку мобілізували до трудових резервів і довелося поєднувати навчання з відбудовою рідного  Запоріжжя.
Рукоділлям почала займатися ще змалку, цьому навчала мати. До „Самоцвітів Запоріжжя” прийшла в 1995   році, вже 1999 року отримала звання „Майстер декоративно-прикладного мистецтва”. Завжди приймає активну участь у виставках об’єднання. Вишивані пейзажі, натюрморти, жанрові композиції національного плану, ретельно вигаптувані хрестиком, зачудовують всіх відвідувачів вернісажів Ради Денисівни.

Назад

ПАШКО ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ, 1934 року народження,
живопис 

Закінчив Запорізький   металургійний технікум, а після служби в армії – Дніпропетровський металургійний інститут, працював інженером-конструктором.
Починаючи з шкільних літ захоплюється малюванням, живописом, навчається в художніх студіях, тісно спілкується з професійними художниками. Постійно приймає участь в міських, обласних, всеукраїнських виставках.
Багато років є активним членом творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”, лауреат Всесоюзного конкурсу самодіяльної художньої творчості, присвяченого 40-річчю Великої Перемоги. Його твори відрізняються глибокою самобутністю та народністю.

Назад

ПОПЧУК ВАЛЕНТИНА  ІВАНІВНА, 1936-2006 роки життя,
українська традиційна вишивка

Народилася в с. Софіївка Запорізької області (зараз м.Вільнянськ). Закінчивши семирічку (1950 р.), працювала в лікарні санітаркою. З ентузіазмом відгукнулася на заклик щодо всенародної відбудови шахт і з 1955 по 1959 рік працювала на шахті „Полуантрацит” Краснодонського району Луганської області. Там доля звела з майбутнім чоловіком, який теж працював на шахті, і, побравшись, молода сім’я переїхала до Запоріжжя. Подальша трудова біографія Валентини Іванівни пов’язана із ЗКМЗ.
З дитинства майстриня захоплювалася рукоділлям, особливо ж любила українську народну вишивку. За роки зайнять улюбленим вишиванням Валентина Іванівна вигаптувала  десятки рушників, сорочок, картин. Останнього часу пристрастю її стало вишивання ікон.
До „Самоцвітів Запоріжжя” прийшла 1985 року і була однією із найактивніших учасниць виставок об’єднання. Отримала звання „Майстер ”Золоті руки”.
На жаль, Валентина Іванівна пішла з життя восени 2006 року, майже відразу після свого 70-річного ювілею. Але згадка про її чудові вишиті витвори назавжди залишиться в пам’яті людей.

Назад

Закінчила Московський заочний народний університет мистецтв за спеціальністю ходожник-оформлювач.
Ріта Вікторівна  лауреат  фестивалю народної творчості, нагороджена дипломом за вагомий внесок у розвиток національної культури краю та дипломом за заснування нового творчого напрямку в народному образотворчому мистецтві.
До об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” прийшла у 2003 році. Незвичний матеріал, з яким працює майстриня, оригінальність і своєрідність реалізації творчих задумів завжди викликають інтерес у глядачів експозицій.

Назад

СТАХАРНИЙ ОЛЕКСІЙ ЮХИМОВИЧ,
1926 року народження, живопис

 Народився у місті Єнакієво Донецької області. Змалечку мав потяг до живопису, з десятирічного віку відвідував міську студію образотворчого мистецтва. Проте Велика Вітчизняна війна внесла суттєві корективи у життя: вивезення фашистами у Німеччину на примусові роботи, втеча з ешелону, арешт, риття протитанкових окопів, знову втеча, повернення до рідного міста, добровільний запис на фронт, підозри особистів, праця на шахті, навчання у вечірній школі. …Після закінчення Магнітогорського технікуму почав працювати на заводі „Дніпроспецсталь” майстром-плавильником. В 1955 році отримав на виробництві важку черепно-мозкову травму та лишився лівої руки. Повернувшись на завод, на довгих 29 років забув про своє дитяче захоплення художньою творчістю. Лише вийшовши на пенсію (1991 р.), повернувся з самозабуттям до улюбленого заняття – живопису. За 15 останніх років написав понад 950 картин та етюдів, був  постійним учасником обласних та Всеукраїнських виставок, автор 20-ти персональних експозицій .
Художника-аматора О.Стахарного відзначає своєрідна манера написання, добротність, яскравість кольорів на полотнах, закоханість у рідний край.

Назад

СТЕГАЙЛОВ МИКОЛА  ІВАНОВИЧ, 1930 року народження,
живопис

Народився у с. Ольгино Новосибірської області. Середню школу закінчив у 1947 році, потім 4 роки служив у лавах Радянської армії, де отримав професію зв’язківця, якій і присвятив все трудове життя.
Скільки пам’ятає себе Микола Іванович, він завжди  тримав у руці олівець чи пензель. Тому, приїхавши в 1961 році до Запоріжжя, де мешкали його близькі родичі, вирішив навчатися живопису. Закінчив заочно Московський народний університет імені Н.К.Крупської (факультет живопису).
М.І.Стегайлов – один із фундаторів творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”, без його  активної участі не обходиться жодна обласна, республіканська чи  всеукраїнська виставка народного мистецтва. Творчість самодіяльного художника відзначена чисельними нагородами, дипломами, званням „Майстер традиційного народного мистецтва”. Найхарактернішою ознакою малярських та графічних робіт М.Стегайлова, створюваних у примітивному стилі, є їх істинна глибина, народність, вірність натурі, правда життя.
Персонажі його жанрових картин – кішка чи півень, лось чи ягня – виписані з любов’ю та гумором, а квіти здаються такими живими і  запашними, що виникає бажання їх понюхати або ж торкнутися руками.

Назад

Народилася у м. Пскові, але все свідоме життя пов’язане із Запоріжжям. З дитинства полюбляла робити щось власноруч (шила, в’язала). Тому, закінчивши Київський інститут легкої промисловості, працювала 9 років у сфері побуту. Та все ж бажання реалізувати себе в художній творчості, залучати до розуміння прекрасного молодь перемогло. Ірина Володимирівна вже понад 22 роки викладає у школі такий предмет як „художня праця”, керує відповідним методичним об’єднанням учителів Жовтневого району м.Запоріжжя.
Травоплетінням майстриня захопилася у 1981 р., з 1998 року почала працювати в техніці „аплікація соломкою” та „мозаїка із яєчної шкарлупи”.
До лав творчого об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя” Ірина Володимирівна  вступила 1996 року, і саме тут її майстерність піднялася на новий рівень, вона отримала почесне звання „Майстер „Золоті руки”.
Любов до рідного краю, асоціативне бачення навколишнього, фантазія і терпіння дають можливість І.Юдочкіній повністю розкривати свій творчий потенціал і створювати неперевершені шедеври декоративно-прикладного мистецтва.

Назад

—       Гривцова О.   Розквітли „Самоцвіти” (В обл. біб-ці              ім. Горького відкрилась виставка робіт творів об’єднання „Самоцвіти Запоріжжя”) // Запоріз. правда. – 2006. — № 60. – 22 квіт. – С. 4.

—      Латанський С.   „Розквітнув” шостий поверх (Про виставку „Самоцвітів Запоріжжя”, відкриту в відділі мистецтв ЗОУНБ імені О.М.Горького) // Запоріз. правда. – 1999. – 30 берез.

—     Латанский С.   Расцвел читальный зал библиотеки: (В отделе искусств открыта выставка «Самоцветы Запорожья») // Индустр. Запорожье. – 1998.- 19 мая.

—      Латанский С.   Грани «Самоцветов»: (Выставка в отделе искусств ЗОУНБ имени А.М.Горького) // Индустр. Запорожье. – 1998. – 20 янв.

—      Латанский С.   Хвала не злату, а стеклу: (О выставке работ А.Котко, мастере вышивки бисером) // Индустр. Запорожье. – 1997. – 14 янв.

—     Латанський С.   Майстер, виховай учня: (Про виставку нар. майстрів) // Запоріз. Січ. – 1996. – 24 груд.

—      Тарасенко В.   Выставки: (Работы творч. об-ния «Самоцветы Запорожья» в ЗОУНБ им. А.М.Горького) // Наш город. – 1996. – 25 апр.

—       Латанский С.   Тепло рук резчика: (Выставка мастера резьбы по дереву Б. Андрюшина в отделе искусств ЗОУНБ им. А.М.Горького) // Запороз. Січ. – 1996. – 26 берез.

—      Поддубная Е.   Сверкают «Самоцветы» в библиотеке: (О выставках «Самоцветов Запорожья» в ЗОУНБ им. А.М.Горького) // Запор. Січ. – 1995. – 7 окт.

—      Искусство юных: (О выставке работ воспитанников нар. умельцев, членов творч. об-ния «Самоцветы Запорожья») // «Наш город». – 1995. – 8 июня.

—      Выставки: (О выставке поделок из рыбьей кости И.Щупак из творч. об-ния «Самоцветы Запорожья» в отделе искусств ЗОУНБ им. А.М.Горького) // Наш город. – 1994. –           31 мая.

—      Где живут чудеса: (О выставке работ мастеров декоративно-приклад. искусства из творч. об-ния «Самоцветы Запорожья» в Запорож. обл. научн. б-ке) // Наш город (Суббота). – 1994. – 2 апр. – С.5.

—      Федорова А.   „І на тім рушникові…”: (О выставке изделий мастеров «Самоцветов Запорожья» в отделе искусств ЗОУНБ им. А.М.Горького) // Наш город. – 19994. – 15 февр.

—      Пейзаж и портреты: (В б-ке открыта персональная выставка самодеят. художника С.С.Дорошенко) // Запор. Січ. – 1993. – 25 дек.

—      Мастерство, талант и фантазия: (О выставке работ кружевницы М.И.Суходоевой, члена «Самоцветов Запорожья») // Индустр. Запорожье. – 1993. – 19 окт.

—     Чабаненко М.   Вишивка, мов пісня: (Виставка вишиванок народ. майстрів М.Майзус, Т.Мазур і В.Попчук) // Запоріз. Правда. – 1993. – 10 лист.

—      Там на картинах – пух и перья: (Выставка картин, выполн. из природн. материалов, Е.А.Загорученко) // Запороз. Січ. – 1993. – 5 травня.

—      Приглашают кружевницы – мастерицы: (О выставке) // Запор. Січ. – 1993. – 14 квітня.