Моделювання мережі публічних бібліотек Запорізької області

Організація та методика моделювання мережі публічних бібліотек

Моделювання мережі публічних бібліотек Запорізької області

Загальні висновки з моделювання мережі публічних бібліотек області

Література

Організація та методика моделювання мережі публічних бібліотек

В нашій країні відбувається реформування культурної сфери як важливого інструменту соціального, економічного та політичного розвитку суспільства. Ми повинні створити ефективну систему задоволення потреб населення в якісних і доступних культурних послугах, підвищення культурного і духовного рівня населення, укріплення національної ідентичності громадян.

На початку поточного року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.01.19 №27-р було схвалено Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами [3]. Ціль Концепції — визначення основних шляхів і способів створення умов для збільшення кількості, підвищення якості культурних послуг, розвитку людського капіталу України через стимулювання створення та споживання культурних послуг. Терміни реалізації Концепції — 2019 — 2022 роки.

З метою втілення основних положень цього документа було розроблено План заходів щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. №35.

Цей план включає:

— затвердження мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами;

— реформування фінансового забезпечення системи надання культурних послуг;

— впровадження політики модернізації наявної інфраструктури для надання культурних послуг;

— створення умов для формування якісного (висококваліфікованого) кадрового забезпечення системи надання культурних послуг;

— розроблення системи здійснення моніторингу та оцінки якості культурних послуг [4].

Рекомендуємо уважно ознайомитися із заходами, передбаченими Планом, оскільки вся наша подальша робота базуватиметься на його положеннях.

Так, заходом 1 завдання 3 зазначеного Плану передбачено проведення інвентаризації та оцінки якісного стану базової мережі закладів культури, у тому числі й бібліотек. Така інвентаризація була проведена влітку 2019 року.

Наступним кроком стало доручення Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука від 18 жовтня 2019 року №36399/0/1-19 щодо моделювання спроможної мережі надання публічних сервісів і послуг в графічній та текстовій формі. Мета цієї роботи — виробити бачення, що і де слід зробити, аби громадяни скрізь мали однаковий доступ до всіх необхідних якісних послуг, і, як результат, забезпечити комфортні умови для проживання людей і в місті, і в селі.

Для початку з'ясуємо деякі теоретичні питання.

Моделювання — метод дослідження різних явищ і процесів, вироблення варіантів управлінських рішень. Суть методу полягає у вивченні не самого об'єкта пізнання, а його зображення у вигляді так званої моделі, але результат дослідження переноситься з моделі на об'єкт. Методом моделювання описуються структура об'єкта (статична модель), процес його функціонування і розвитку (динамічна модель).

Моделювання мереж надання публічних сервісів та послуг дає можливість зрозуміти реальну картину та збалансувати розподіл державних коштів між тими об’єктами, які є дійсно необхідними і пріоритетними для громад на місцях. Результати моделювання можуть стати в нагоді під час планування реалізації завдань та заходів стратегії регіонального розвитку.

Уряд запропонував 8 методик моделювання мереж надання публічних послуг – загальної середньої освіти, первинної медичної допомоги, вторинної медичної допомоги, культури, центрів надання адмінпослуг, соціальних послуг, центрів безпеки, а також молодіжної інфраструктури, фізичної культури і спорту.

Загальний алгоритм моделювання базової мережі закладів культури місцевого рівня складається із наступних кроків:

1. Створення та візуалізація бази геоданих базової мережі закладів культури місцевого рівня області

1.1 Збір інформації та створення бази геоданих

1.2. Геокодування і картографування закладів культури

2. Розрахунок щільності населення в області (осіб/кв. км )

3. Визначення відповідності існуючої мережі закладів культури перспективному стандарту доступності культурних послуг

4. Розрахунок зон доступності до існуючих закладів культури або виявлення територій з надмірно щільним їх розміщенням відповідно до нормативів.

5. Моделювання перспективної мережі закладів культури місцевого рівня [11].

Спроможна бібліотечна мережа — це сукупність бібліотечних закладів, яка за рахунок ефективного використання наявних ресурсів (кадрових, інфраструктурних, матеріально-технічних, фінансових тощо) забезпечує доступність, рівність, якість надання бібліотечних послуг відповідно до стандартів і нормативів, встановлених державою та запитів споживачів.

Моделювання базової мережі публічних бібліотек передбачало:

— створення гугл — карти “Існуюча мережа публічних бібліотек”;

— ознайомлення з нормативними показниками (стандартом) моделювання мережі публічних бібліотек;

— аналіз розміщення книгозбірень із врахуванням щільності населення, відстані між населеними пунктами, дослідження відповідності встановленим нормативам;

— визначення книгозбірень, що перебувають у зоні ризику;

— визначення населених пунктів та мікрорайонів, в яких необхідно відкрити нові книгозбірні;

— формулювання загальних висновків;

— розробка та погодження моделі мережі публічних бібліотек в територіальних громадах з урахуванням нормативів та методик, затверджених Міністерством культури України;

— створення карти проектної мережі публічних бібліотек (візуалізація послуг).

Таку роботу мали зробити усі органи виконавчої влади в особі структурних підрозділів у сфері культури райдержадміністрацій та міських рад, а обласні методичні центри — узагальнити отримані результати.

В якості основних орієнтирів для моделювання мережі публічних бібліотек використовувалися Стандарт «Забезпечення потреб громадян у читанні» та постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 №72 “Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” [2]. Ці два документа ідентичні, за винятком одного показника — кількості населення як умови відкриття публічної бібліотеки в сільській місцевості: за Стандартом це 500-1000 осіб, за нормативами — 500-750.

Для створення карти “Існуюча мережа публічних бібліотек” на місцях спочатку варто було підготувати робочу таблицю із вказівкою всіх населених пунктів району чи ОТГ та кількості жителів в них. Потім на карті району чи ОТГ (паперовий або електронний варіант) зробити помітки наявної мережі бібліотек, тобто проставити позначки на тих населених пунктах, де є публічні бібліотеки. Ці позначки повинні бути різного кольору залежно від кількості жителів. Наприклад, червоним кольором помічаються населені пункти, в яких є публічні бібліотеки і кількість жителів менше 250, жовтим — від 250 до 500 жителів, зеленим — більше 500 жителів.

Далі слід було окреслити зони обслуговування кожної з цих бібліотек і підрахувати кількість населення в цих зонах. При цьому варто брати до уваги відстань між населеними пунктами (менше чи більше 3 км) і відстань до найближчої бібліотеки у разі прийняття рішення про ліквідацію якої-небудь книгозбірні.

Після детального аналізу слід було зробити обгрунтовані висновки про доцільність чи недоцільність існування конкретних книгозбірень і розглянути варіанти їх реорганізації без порушення прав громадян.

Проте це лише перша частина роботи. Наступний етап — визначення якості послуг, які надають/надаватимуть відповідні публічні заклади, і мають бути у повному обсязі забезпечені органами місцевого самоврядування.

Орієнтиром можуть стати загальні вимоги до організації бібліотечного обслуговування, закріплені Державними соціальними нормативами забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, зокрема:

• публічні бібліотеки повинні бути доступні для населення не менше 40 годин на тиждень. Час роботи публічної бібліотеки не повинен повністю збігатися з часом роботи основної частини населення території, що обслуговує бібліотека;

• зона обслуговування публічної бібліотеки може розповсюджуватися на окремий населений пункт, його частину або кілька населених пунктів;

• у населених пунктах чи житлових масивах, де публічні бібліотеки відсутні, бібліотечне обслуговування населення здійснюється за допомогою нестаціонарних форм (бібліотечний пункт, пересувна бібліотека тощо);

• бібліотечний пункт повинен бути доступним для населення не менше 16 годин на тиждень;

• кількість пересувних бібліотек, графіки та місця їх розміщення визначаються відповідними органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб населення;

• при публічних бібліотеках організовуються пункти доступу населення до Інтернету;

• публічна бібліотека повинна мати один комп’ютер на 500-1500 осіб зони обслуговування;

• публічна бібліотека оснащується комп’ютерною технікою та іншим обладнанням, пристосованим до потреб сліпих, осіб з порушенням зору та осіб з дислексією;

• публічна бібліотека повинна мати універсальний фонд документів на різних носіях інформації;

• фонди публічних бібліотек, крім обласних універсальних наукових бібліотек, повинні щороку оновлюватися не менше ніж на 5 відсотків, у тому числі шляхом:

— закупівлі книжкових видань — не менше 250 примірників на 1000 осіб зони обслуговування публічної бібліотеки;

• • • — передплати періодичних видань — не менше 15-20 найменувань газет та журналів;

— отримання документів з інших джерел, не заборонених законодавством;

• публічна бібліотека має розміщуватися в окремому приміщенні чи будівлі в місці, вільно доступному для відвідувачів;

• будівлі та приміщення публічної бібліотеки, а також прибудинкова територія повинні бути доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до будівельних норм, стандартів і правил;

• для визначення штатної чисельності працівників публічних бібліотек використовують типові норми часу на основні процеси бібліотечної роботи, які затверджує Мінкультури [2].

  Генеральний директор Національної бібліотеки України Т. Вилегжаніна запропонувала такі основні критерії якості бібліотечних послуг:

• відповідність вимогам економічної ефективності;
• активна участь бібліотеки в соціальному і культурному житті громади;
• навчальна роль бібліотеки (навчання інформаційній грамотності);
• компетентність персоналу (якість послуг більш ніж раніше залежить від бібліотечних фахівців, їх професійної компетентності);
•  політика бібліотеки щодо залучення нових користувачів, у. т.ч. віддалених.
  

  При цьому було сформовано й загальні критерії умов надання послуг:

  — відкритість і доступність інформації щодо бібліотечного закладу;

  — комфортність умов надання послуг і доступність їх отримання, у т.ч. електронних сервісів бібліотеки;

  — вартість додаткових послуг;

  — зручність розташування і розклад роботи;

  — доброзичливість, ввічливість, компетентність працівників;

  — рівень інформування щодо нових надходжень;

  — час очікування при отриманні послуг;

  — задоволення якістю отриманих послуг [7].

  Можливо, будуть встановлені якісь інші критерії. Проте у будь-якому разі наступний етап дослідження полягатиме у перевірці відповідності роботи книгозбірень таким критеріям, і ми повинні бути готовими до нього.

Моделювання мережі публічних бібліотек Запорізької області

Моделювання мережі надання публічних послуг бібліотеками області було здійснено у листопаді 2019 року. Нагадаю, що базову мережу бібліотек Запорізької області було сформовано із закладів культури місцевого рівня, які функціонували на момент набрання чинності Законом України «Про культуру», тобто станом на 12 січня 2011 р. За час, що минув, було ліквідовано 40 книгозбірень, і на 01.11.2019 мережа книгозбірень виглядала так:

— всього публічних бібліотек сфери дії Міністерства культури України — 471

— публічних бібліотек загального призначення — 433

— публічних бібліотек для дітей — 37

— публічних бібліотек для юнацтва — 1 [12].

Кількість публічних бібліотек, що знаходилися в межах ОТГ Запорізької області – 252 заклади (53,5%), з них:

• публічних бібліотек загального призначення – 241;

• публічних бібліотек для дітей – 11;

• публічних бібліотек для юнацтва – 0.

  Усі заклади були нанесені на карту “Існуюча мережа публічних бібліотек Запорізької області” (мал.1).

Результати дослідження статистичних даних та матеріалів, наданих структурними підрозділами у сфері культури райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад дали змогу дійти певних висновків, які подано нижче.

Мал.1 Існуюча мережа публічних бібліотек Запорізької області

Бібліотечна мережа об'єднаних територіальних громад (ОТГ)

Аналіз кількості публічних бібліотек в ОТГ, показав, що вона в цілому відповідає оптимальному плану формування мережі ОТГ України (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Кількість публічних бібліотек в ОТГ Запорізької області, відповідно

до оптимального плану формування мережі ОТГ

На жаль, у 3 (Мирненській, Павлівській, Новоолексіївській) ОТГ відсутні бібліотеки у центрах громад, що є неприпустимим. Відповідно до нормативних документів, в адміністративному центрі кожної ОТГ повинна функціонувати як мінімум одна публічна бібліотека, яка б надавала повний перелік якісних послуг населенню і координувала діяльність інших книгозбірень.

Мережа сільських бібліотек (у т.ч. ОТГ)

Відповідно до Стандарту «Забезпечення потреб громадян у читанні» – у сільських населених пунктах публічна бібліотека відкривається одна на 500 — 1000 осіб, за умови відстані між найближчими закладами не менше 3 км.

За даними Головного управління статистики по Запорізькій області загальна кількість сіл у нашому регіоні складає 914 одиниць [8]. Вони розміщуються у щільно заселених урбанізованих районах центральної частини регіону (Василівський, Вільнянський, Запорізький, Кам'янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Оріхівський, Пологівський райони) та в малозаселених сільських районах (Бердянський, Великобілозерський, Куйбишевський, Приазовський, Чернігівський і Розівський), віддалено розташованих від великих міст.

Дослідженням встановлено, що лише 338 сіл області мають бібліотечні заклади, показник охоплення населених пунктів складає 37,0 відсотків. З існуючих на 01.01.2019 357 сільських книгозбірень 106 (22,5% закладів області) розташовані в населених пунктах з чисельністю населення менше 500 осіб (табл. 4.2). Ці бібліотеки перебувають у зоні ризику.

Спостерігається диференціація у розрізі районів за кількістю публічних бібліотек, що перебувають у зоні ризику. Найбільша кількість таких закладів концентрується у Токмацькому — 14 (61%), Розівському — 6 (55%), Новомиколаївському 9 (53%), Приазовському — 16 (50 %) районах, найменша – у Пологівському (6%), Запорізькому (9%), Якимівському (9%) районах. Всього по 1 такому закладу у Велико-Білозерському, Михайлівському, Пологівському районах, 2 — в Якимівському районі, по 3 — у Вільнянському та Запорізькому районах.

Таблиця 4.2

Публічні бібліотеки, розміщені в населених пунктах з чисельністю населення

менше 500 осіб, у розрізі районів

Лише у трьох районах (Василівському, Приморському, Якимівському) передбачено ліквідацію книгозбірень, які перебувають у зоні ризику (по одній в кожному районі). Розуміємо позицію керівників структурних підрозділів у сфері культури райдержадміністрацій, які намагаються зберегти існуючу мережу, використовуючи поняття “населення зони обслуговування”.

Відповідно до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” публічна бібліотека створюється згідно з соціальними нормативами, встановленими відповідними органами державної влади (ст. 12) [1]. Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року №72, встановлюють, що зона обслуговування публічної бібліотеки може розповсюджуватися на окремий населений пункт, його частину, або кілька населених пунктів [2].

Більшість публічних бібліотек, що перебувають у зоні ризику, знаходяться саме в такому положенні. Зважаючи на це, вважаємо за недоцільне ліквідовувати бібліотечні заклади, які мають достатню кількість населення у зонах обслуговування. Якщо ж цього показника виявиться недостатньо — книгозбірня має бути реорганізована або ліквідована.

На жаль, структурні підрозділи у сфері культури райдержадміністрацій надали нам лише інформацію про загальну кількість бібліотек, які перебувають у зоні ризику, без додаткових даних та картування зон обслуговування. Сподіваємося, що аналітична складова дослідження не була проігнорована.

Це важливо з огляду на те, що у листі Міністерства культури України від 26.11. 2019 №1972/35/15-19 “Щодо погодження перспективного плану базової мережі закладів культури місцевого рівня” рекомендовано “переглянути пропозиції щодо моделювання мережі публічних бібліотек в населених пунктах з чисельністю населення менше 500 осіб, застосувати технократичний підхід і запропонувати ліквідацію бібліотек в населених пунктах з чисельністю населення менше 250 осіб, а бібліотеки в населених пунктах з чисельністю населення 250-500 осіб реорганізувати в бібліотечні пункти” (п.3). У листі вкотре підкреслюється, що результати моделювання носять рекомендаційний характер, оскільки питання ліквідації, реорганізації чи створення комунальних закладів культури відноситься до власних повноважень органів місцевого самоврядування.

Проте є й інший бік: органи влади зобов'язані забезпечити надання повного обсягу бібліотечних послуг та їх достатню якість у всіх закладах, які залишаться відповідно до перспективного плану. На жаль, статистичні дані свідчать про те, що брак коштів на бібліотечну сферу призвів до ігнорування питань поповнення бібліотечних фондів, низького рівня комп’ютеризації публічних бібліотек (особливо у сільській місцевості), скорочення кількості годин роботи публічних бібліотек та прихованого закриття так званих «тимчасово не працюючих» з різних причин бібліотек.

Чи готові органи місцевого самоврядування до модернізації книгозбірень? Як поставляться до можливої реорганізації члени громади? Чи можна назвати бібліотеками заклади, які працюють в умовах скороченого тижня (на 0,25 ставки)? У ході дослідження ці питання необхідно було узгодити з керівниками органів місцевого самоврядування, депутатами та членами громад, що не завжди робилося.

Разом з тим, на території Запорізької області існує 13 населених пунктів з чисельністю населення понад 500 осіб, з них 4 — з чисельністю населення понад 1000 осіб, у яких публічні бібліотеки відсутні (Таблиця 4.3). Найбільша кількість таких населених пунктів концентрується у Приморському і Вільнянському районах.

Особливу тривогу викликає відсутність бібліотек у селах Мирне (аміністративний центр ОТГ, населення — 3180 осіб) та Нововасилівка (населення — 2544 особи, відстань до найближчої бібліотеки 12 км).

Таблиця 4.3

Населені пункти з чисельністю населення більше 500 осіб, у яких відсутні публічні бібліотеки, у розрізі районів

Мережа бібліотек у містах та селищах міського типу

Відповідно до Стандарту «Забезпечення потреб громадян у читанні» у містах та селищах міського типу публічні бібліотеки створюються з розрахунку:

• 0,5-5 тис. осіб – 1 публічна бібліотека;

• 5-50 тис. осіб – 1 публічна бібліотека на 5-15 тис. осіб;

• 50-100 тис. осіб – 1 публічна бібліотека на 15-20 тис. осіб;

• 100-500 тис. осіб – 1 публічна бібліотека на 20-25 тис. осіб;

• понад 500 тис. осіб – 1 публічна бібліотека 25-30 тис. осіб.

Всього в нашій області 14 міст, із них 5 — міста обласного і 9 —районного значення. Кількість селищ міського типу — 22.

Аналіз чисельності публічних бібліотек міських територій показав, що мережа книгозбірень в цілому відповідає вимогам Стандарту. Однак у 4 містах та 6 селищах міського типу кількість публічних бібліотек більша від передбаченої стандартом (Таблиці 4.4; 4.5). У більшості випадків маємо справу з давно сформованою, усталеною мережею, яка задовольняє жителів мікрорайонів цих населених пунктів. Вважаємо, що питання доцільності реорганізації мережі у даному випадку потребує додаткових консультацій з населенням та органами місцевої влади.

Водночас, не мають бібліотечних закладів такі великі селища, як Кам'яне Вільнянського, Мирне Мелітопольського районів.

Таблиця 4.4

Кількість публічних бібліотек у селищах міського типу Запорізької області

Таблиця 4.5

Кількість публічних бібліотек у містах Запорізької області

Публічні бібліотеки Запорізької області, що знаходяться в зонах обслуговування інших закладів .

 У ході моделювання було виявлено публічні бібліотеки, що розташовані у зонах обслуговування інших закладів. Всього таких нараховується 18 (хоча цифра може збільшитися при більш детальному дослідженні). Переважно це дитячі бібліотеки, які або розташовані в одній будівлі з бібліотекою для дорослих, або на відстані менше 3 км. Питання їх об'єднання потребує додаткового вивчення і консультацій. Крім того, у селі Костянтинівка Мелітопольського району в одній будівлі опинилося три бібліотеки, що є підставою для об'єднання.

У результаті дослідження бібліотечна мережа Запорізької області виглядає таким чином (Таблиця 4.6)

Таблиця 4.6

Кількісна характеристика мережі публічних бібліотек Запорізької області

Загальні висновки з моделювання мережі публічних бібліотек області

• У нашій області загальна кількість публічних бібліотек одна з найменших в Україні. В регіоні вже проведена значна робота з оптимізації мережі бібліотечних закладів, проте наразі вона все ще не відповідає встановленим нормативам.

  1. • Особливу стурбованість викликає організація бібліотечного обслуговування сільського населення. Лише 37,0 відсотків сіл області мають бібліотечні заклади. При цьому 106 публічних бібліотек розташовані в населених пунктах з чисельністю населення менше 500 осіб, що автоматично переводить їх у зону ризику і потребує детального дослідження зон обслуговування та пошуку інших форматів обслуговування.

У 13 селах з чисельністю населення понад 500 осіб відсутні публічні бібліотеки. У цих населених пунктах доцільно відкрити нові книгозбірні.

У 6 селищах міського типу і 5 містах кількість публічних бібліотек більша від передбаченої Стандартом. Пропонуємо дослідити стан бібліотечного обслуговування окремих мікрорайонів цих населених пунктів і тільки потім робити висновки щодо реорганізації мережі. У місті Мелітополі варто розширити мережу книгозбірень, оскільки їх кількість менша, ніж передбачено нормативами.

В адміністративних центрах більшості ОТГ наявні публічні бібліотеки, що відповідає стандарту. Але у трьох з них (Мирненській, Павлівській, Новоолексіївській ОТГ) такі книгозбірні відсутні, що є грубим порушенням існуючих нормативів. Особливе занепокоєння викликають наміри подальшої ліквідації бібліотек, що перебувають в адміністративних центрах ОТГ, та перетворення книгозбірень (у ряді випадків) на придатки інших закладів.

У Запорізькій області дуже незначна частина публічних бібліотек розташована у зонах обслуговування інших закладів. Питання об’єднання цих бібліотек потребує додаткового вивчення, оскільки вони обслуговують різні категорії користувачів.

Проведена робота — це лише початковий етап реформування мережі публічних бібліотек. На жаль, він був втілений в дуже стислі терміни, що не дало змоги структурним підрозділам у сфері культури здійснити повноцінний аналіз існуючої мережі, дотриматися запропонованої методики, обрати ефективну модель організації бібліотечного обслуговування населення. Серйозне занепокоєння викликає той факт, що вже після закінчення моделювання мережі публічних бібліотек почала надходити інформація про наміри депутатів деяких ОТГ ліквідувати частину книгозбірень, в т.ч. в адміністративних центрах ОТГ. Це свідчить про те, що моделювання базової мережі відбувалося без узгодження з органами влади на місцях.

Вважаємо, що робота над моделюванням перспективної мережі публічних книгозбірень має бути продовжена. На нашу думку, найоптимальнішою моделлю бібліотечної системи в умовах реформування адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, є функціонування мережі публічних книгозбірень у власному праві без об’єднання з іншими інституціями громади (будинки культури, шкільні бібліотеки тощо). При цьому громади оптимізують мережу бібліотек на своїй території, дотримуючись визначених стандартів [13].

Варто мати на увазі наміри Міністерства культури України змінити процедуру узгодження ліквідації книгозбірень, переклавши ці функції на відповідні департаменти обласних державних адміністрацій. Для цього мають бути внесені зміни у чинний закон “Про бібліотеки та бібліотечну справу в Україні”.

Крім того, наголошуємо, що відповідальність за збереження і розвиток сільських книгозбірень багато в чому залежить і від працівників — їх активності, готовності змінюватися, вчитися, здобувати нові навички, працювати на потреби громади.

У будь-якому випадку реформування бібліотечної системи має передбачати:

— розвиток мережі бібліотечних закладів, а не її руйнацію;

— перетворення бібліотек на культурні, інформаційні, освітні, просвітницькі центри громад, особливо у сільській місцевості;

— якомога швидшу комп’ютеризацію публічних бібліотек і підключення їх до мережі Інтернет;

— запровадження широкого кола онлайн-сервісів;

— створення доступного, комфортного простору для надання бібліотечних послуг.

Під час прийняття рішень про долю бібліотечних закладів представникам місцевих органів влади радимо взяти до уваги такі аргументи.

Бібліотека, як соціальна інституція, забезпечує спадковість ідей, збереження культурного надбання та історичного досвіду, зафіксованого у документній формі. В умовах інтеграції України до європейського інформаційного простору ресурси і послуги бібліотек набувають статусу стратегічних, оскільки безпосередньо впливають на рівень розвитку людського капіталу, соціально-економічного розвитку та інформаційної безпеки держави.

Бібліотека – безкоштовний центр інформації; центр освіти, науки, розвитку, самореалізації, культури і дозвілля.

Бібліотека – майданчик для комунікації і соціального діалогу представників влади і громади.

Бібліотека – центр громади і створює умови для формування активних громадян.

Бібліотека – пункт доступу громадян до публічної інформації та адміністративних послуг, сприяє розвитку е-урядування та е-демократії.

Бібліотека сприяє формальній і неформальній освіті впродовж життя, самоосвіті та саморозвитку [13].

Література

1. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://https://kodeksy.com.ua/pro_biblioteki_i_bibliotechnu_spravu.ht. — Назва з екрану.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 №72 “Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні”. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/72-2019-n). — Назва з екрану.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. №27-р “Про схвалення Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-eformuvannya-sistemi-zabezpechennya-naselennya-kulturnimi-poslugami). — Назва з екрану.

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. №35 “Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverya-sistemi-zabezpechennya-naselennya-kulturnimi-poslugami). — Назва з екрану.

5. Амельченко Ю. Бібліотека ОТГ: новий формат існування // Бібл. форум: історія, теорія і практика. — 2019. — №1. — С. 13-15.

6. Бібліотечна Україна в цифрах (2017-2018 рр.) : стат. збірник. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://profy.nlu.org.ua/articles.php?lng=uk&pg=9225. — Назва з екрану.

7. Вилегжаніна Т. Якісні бібліотечні послуги — запорука ефективної діяльності бібліотек // Бібліотечна планета. — 2019. — №1. — С. 4 — 6.

8. До 80-річчя Запорізької області: ювілейний стат. збірник / Гол. упр. статистики у Запорізькій обл. — Запоріжжя, 2018. — 124 с.

9. Крат М. Сільські бібліотеки — стратегічний ресурс держави в умовах кризи: [моделі реформування мережі сільських публічних бібліотек в умовах ОТГ] // Бібл. планета. — 2016. — №3. — С. 16-18.

10. Мальована А. Бібліотеки Польщі: досвід для України // Бібл. планета. — 2018. — №3. — С. 27-30.

11. Моделювання базової мережі закладів культури місцевого рівня (на прикладі Полтавської області) / М-во культури України; U-LEAD; М-во розвитку громад та територій України. — Київ, 2019. — 41 с.

12. Показники діяльності бібліотек за 2018 рік / КЗ “Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека” ЗОР. — Запоріжжя, 2019. — 8 с.

13. Реформування системи публічних бібліотек України в контексті децентралізації / М. Крат, О. Софій; Громадська організація «Європейський діалог»; Міжнародний фонд «Відродження»; Фонд розвитку аналітичних центрів. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dialog.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/11/Bibliotek-A5-4mm-prew.pdf. — Назва з екрану.

14. Сучасна публічна бібліотека від А до Я : довідник / Н. І. Розколупа, Т. І. Богуш, Л. В. Лагута [та ін.] ; М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. — Київ, 2019. — 191 с.

15. Тітова Н. Публічні бібліотеки Дніпропетровщини: вектори організаційно — структурних змін : [децентралізація] // Бібл. планета. — 2019. — №2. — С. 7-10.

Підготували: Л. Мажара, О. Тарлінська