«Запорізька феєрія мандрів»

 

Вікторія Дрига,
завідуюча бібліотекою-філією №6
Запорізької МЦБС

 

Бібліотека-філія № 6 централізованої бібліотечної системи для дорослого населення м. Запоріжжя спеціалізується на обслуговуванні людей зрілого віку. Але, не дивлячись на це, її читачі дуже активні люди, і такі форми роботи, як походи на острів Хортицю, екскурсії містом, спільне відвідування вистав користуються попитом вже не перший рік.

У 2016 році закладом було проведено низку заходів з туристичної тематики: екскурсія вулицями міста Запоріжжя «Чарівні родзинки міста», присвячена Дню міста; екологічно-краєзнавча мандрівка «Стежками заповідної Хортиці», екскурсія у Запорізький ботанічний сад. Під час таких заходів читачі не тільки дізнаються багато нового, але й спілкуються між собою та відчувають смак і повноту життя.

Під час прогулянки островом Хортиця учасники милувалися краєвидами нашого улюбленого заповідника, взяли участь у майстер-класі з йоги на березі Дніпра, отримали заряд бадьорості.

Враховуючи побажання читачів, а також те, що 2017 рік об’явлено ООН роком Міжнародного сталого розвитку туризму, наші колеги розробили Бібліотечний колективний проект «Запорізька феєрія мандрів» і будуть працювати за ним протягом року. Мета проекту — задоволення попиту читачів у цікавому, різноманітному, корисному проведенні дозвілля за допомогою бібліотеки, поліпшення якості їх життя, долучення до світових культурних цінностей і традицій.

В планах бібліотеки ще багато цікавих заходів, таких як: народознавче свято на острові Хортиця, знайомство з культурою Японії, створення бібліографічної друкованої продукції на допомогу мандрівникам, віртуальні мандрівки туристичними об'єктами та музеями світу та інше.

Перша віртуальна мандрівка вже відбулася. Учасники заходу поринули у справжній вальс квітів і завдяки фотомандрівці змогли побачити один з найяскравіших і найкрасивіших ландшафтних парків світу Кейкеноф, який знаходиться у Голландії. Цей парк працює тільки два місяці на рік — у квітні і травні — і вражає різноманіттям і красою цибулинних рослин. Читачі також здійснили мандрівку у чарівний світ танцю та відвідали казку — балет «Герда та Кай».

У нашому місті знаходиться понад 10 музеїв, декілька театрів та інші цікаві архітектурні та історичні пам’ятки. Сподіваємося, що разом з читачами ми будемо вивчати рідний край, а також віртуально мандрувати найцікавішими місцями планети віртуально. Бібліотека-філія № 6 пропонує мандрувати разом всім мешканцям міста Запоріжжя, бо мандри розширюють і змінюють світогляд!

 

Гуляйполе – столиця степів

 

Н. Кірієнко,
завідуюча відділом обслуговування
користувачів Гуляйпільської ЦРБ

 

Якщо, подорожуючи, ви відчули дихання степу, гомін вітру, звабливий запах зелених трав, стрекотання цвіркунів, побачили дивовижну синь безмежного неба…ви в Гуляйполі!

«Щоб по-справжньому любити свій край, його треба добре знати», — казав Петро Тронько. Та за радянських часів у нашому Гуляйпільському, такому багатому на історію та видатних людей краю була повна відсутність будь — якої інформації , підручників, будь-якої навчальної та методичної літератури з історії Гуляйпілля. І все це — через вільнолюбивий дух Гуляйпільщини, якого так боялися чиновники.

Але Гуляйпіллю пощастило в тому, що є закохані в свій край патріоти, дослідники, краєзнавці, наші земляки, відомі далеко за межами району та Запорізької області — Кушніренко Іван Кирилович та Жилінський Володимир Ілліч. Це вони знайшли, зібрали, зберегли, систематизували матеріал та видали, вже за часів незалежності України, 66 книжок про славну Гуляйпільську землю. Ці книги для тих, хто подорожує та бажає знати більше про Гуляйпільський край, його історію, його людей. Вони складають золотий фонд нашої бібліотеки, яка носить ім’я нашого земляка, чудового українського поета — лірика, патріота рідної землі В. Діденка. Обов’язково завітайте до бібліотеки, де на книжковій виставці «І світу не пізнаєш, поки свій край не взнаєш» вам у пригоді стане розділ «Ласкаво просимо на Гуляйпільщину. Що варто подивитися?!». Туристична робота — одна із найцікавіших ділянок діяльності бібліотек.

Гуляйполе внесене до реєстру історичних міст України, про нього згадується у двотомнику «Україна туристична». Багато у нашому містечку історичних місць. У колишніх приватних будинках поміщиків, готелі, жіночій гімназії, банку взаємного кредиту тепер розташовані бібліотека і відділ культури, райрада і магазин, краєзнавчий музей.

Місто Гуляйполе засноване в роздольних степах України у 1785 році як військова слобода Дніпровської укріпленої лінії. За легендою, кочував козак з сім’єю і зупинився на Бочанській горі, щоб переночувати у вітряку. Прокинувшись уранці, козак вийшов, глянув у високе небо, кинув поглядом у безмежне різнотрав’я, почув розмаїття пташиних голосів, сказав дружині: «Скільки ж поля гуляє навкруг, тут навіть вовки ситі. То ж збудуємо хату і назвемо це місто – Гуляйполе». Така одна із легенд… Більше інформації кожен турист може взнати з путівника-довідника «Гуляйпілля туристичне» Івана Кушніренка, Володимира Жилінського, який вийшов у 2014 році в видавництві «Дніпровський металург» міста Запоріжжя та є в фонді Гуляйпільської районної бібліотеки.

Путівник – довідник знайомить гостей міста і району з історією розвитку території, пам’ятними (139 пам’ятників археології, 37-історії) та заповідними місцями Гуляйпілля, подає цікаві факти із життя родини Нестора Івановича Махна, знайомить із старими і новими назвами вулиць міста. Книга має три розділи. Розпочинається книга підрозділом «Туристичним маршрутом», з екскурсії по місту — від районного краєзнавчого музею, яке є пам’ятником архітектури та споруджене в 1901 році. Відвідайте музей – справжній храм минувшини, будівля якого — одна з небагатьох, яка стала свідком усіх знаменних подій району від початку минулого століття до нашого часу. Це велична будівля з червоної цегли та високими арочними вікнами і цілим підземним поверхом. Сьогодні тут Гуляйпільський районний краєзнавчий музей, що відомий не лише в Україні, а й у Європі. І цю славу йому значною мірою принесла яскрава історична особистість нашого легендарного земляка — Нестора Івановича Махна та його не менш легендарна тачанка, макет якої далеко видно на подвір’ї музею (встановлена у 2008 році).

Біля КСК «Сучасник», після тривалого бойового походу, на лавочці «присів» перепочити наш земляк — керівник селянського повстанського руху на Україні в період громадянської війни 1918 -1921 років Нестор Іванович Махно. Пам’ятник йому урочисто відкрили 24 серпня 2009 року. На його відкритті були жителі і гості міста, керівництво району, на той час Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, голова мистецького об’єднання «Остання барикада» Олесь Доній, народний депутат України Тарас Стецьків. Автор пам’ятника – скульптор В. Дубінін. Збудовано його з ініціативи Юрія Луценка та за підтримки об’єднання «Остання барикада». В Гуляйполі бажаючі можуть придбати сувеніри, в яких увічнено образ Н. І. Махна, побувати у сімейному «гнізді» роду Махна — невеличкому будиночку по вул. Трудовій, де проживає і приймає відвідувачів дружина правнучатого племінника Нестора, який помер у 2004 р.

Багато про що ви дізнаєтесь з довідника та побачите наяву в місті. Адже Гуляйполе відоме не тільки через постать ватажка Революційної повстанської армії (махновців), тут жили і досі мешкають прекрасні люди, патріоти рідного краю. Ви зробите для себе багато відкриттів! Це напівзабуті імена: барона, видатного просвітителя — педагога нашого краю Миколу Олександровича Корфа та Івана Івановича Рачинського — повпредів у царині освіти. Ці двоє непересічні особистості родом з Темирівки Гуляйпільського району. Сучасник, наш земляк Анатолій Тарасенко – письменник, Почесний консул України в м. Костанаї, а ще… «зелений туризм» на Гуляйпільщині…

Гості міста зможуть переконатися, що гуляйпільці бережливо ставляться до історії краю. То ж, ласкаво запрошуємо до столиці степів!

 

Бібліотеки Мелітопольського району 
як складова туристичного простору

 

Н. Сечена, завідуюча відділом
обслуговування читачів
Мелітопольської ЦРБ

 

Сприяння розвитку туризму – один із перспективних напрямків роботи бібліотек Мелітопольської районної ЦБС.

Мелітопольський край має багатий туристично-рекреаційний, культурно-історичний та природний потенціал. Окрім 7 популярних туристичних об’єктів, а саме: Національного заповідника «Кам’яна могила» з колосальною енергетикою та настінними малюнками, якому понад 16-18 тисяч років, «Цілющих Джерел» та «Дуба-патріарха» (с. Терпіння), страусиної ферми «Страус-юг», храму Архистратига Михайла в с. Тихонівка, лінії оборони «Вотан» біля с. Мордвинівка, рекреаційної зони “Тихонівські ставки”, в районі є ще 4 туристично-привабливих об’єкти: центр чеської культури «Чехоград» с. Новогородківка, дендропарк «Еліта» с. Зарічне, «Колодязь щастя» с. Спаське, аномальна зона Суперта с. Садове.

Відвідувачів з інших регіонів приваблюють живописні сільські садиби селища Мирне «Алея троянд», «Соснівський янтар» с. Соснівки, «На хуторі» с. Оленівки, які вже представили себе на Всеукраїнській виставці-ярмарку «Українське село запрошує». Троє власників зелених садиб в Мелітопольському районі стали переможцями Всеукраїнського конкурсу «100 кращих садиб».

Мелітопольський район став першим, де у 2008 році було відкрито регіональний інформаційно-туристичний центр «Великий степ», на базі центральної районної бібліотеки в смт. Мирне. Тут було сформовано Банк даних, де можна отримати вичерпну інформацію для туристів — де можна зупинитися, що подивитись, які заходи відвідати.

А в 2010 році був відкритий Мелітопольський районний центр охорони культурної спадщини і туризму. Основні напрямки роботи центру:

  • надання відомості про туристичні об’єкти та маршрути, про послуги тур агенцій;

  • надання повної інформації щодо свят народного обрядового календаря, фестивалів та інших заходів, що проводяться на території району;

  • інформування про народних майстрів Мелітопольщини та виставки їх робіт;

  • співпраця з туристичними агенціями, організаціями всіх форм власності, приватними особами щодо організації екскурсій та відпочинку.

Районним центром розроблені туристично-екскурсійні маршрути з урахуванням об’єктів природно-заповідного фонду та історико-культурних об’єктів регіону. Бібліотеки Мелітопольської РЦБС тісно співпрацюють з центром і проводять роботу з популяризації об’єктів туризму, розташованих на території району.

Багато в цьому напрямку зроблено центральною районною бібліотекою. При бібліотеці працює туристично-краєзнавчий гурток «Юний археолог», керівником якого є старший науковий співробітник Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна могила» В. С. Джос. Метою гуртка є вивчання найдавнішої історії людства, ознайомлення з музейними та історичними пам’ятками.

Важливою ділянкою краєзнавчо-туристичного напрямку ЦРБ є робота молодіжного клубу «Ріднокрай». Члени цього клубу час від часу мають змогу завітати до зеленої садиби «Алея троянд» (смт. Мирне), щоб ознайомитися з предметами старовини, до «Цілющих джерел» та «Дуба-патріарха» (с. Терпіння), до великого кам’яного пагорба в степу «Кам’яна могила» (смт. Мирне), Старобердянського лісництва (с. Соснівка).

У Мелітопольській центральній районній бібліотеці оформлено туристичний куточок «Стиль життя: подорожі, мандрівки, відпочинок», де представлені ілюстративно-довідкові матеріали туристичних маршрутів Мелітопольського краю. Бібліографом постійно випускаються бібліографічні посібники краєзнавчо-туристичного напрямку, зокрема шорт-аркуш «Сім чудес Мелітопольського краю», інформаційні листівки з туристичними маршрутами Мелітопольщини. З цими матеріалами можна ознайомитися в бібліотеці на виставках або в інформаційному куточку «Імперія інформації», а також «погортати» онлайн на блозі бібліотеці та соціальних сторінках у Фейсбуці та інших соцмережах.

В інтернет-центрі бібліотеки постійно проводяться віртуальні екскурсії по туристичним об’єктам Мелітопольщини. Великою популярністю користується віртуальний тур по Кам’яній могилі, де можливо переміщатися по території заповідника on-line.

Завжди цікаво та пізнавально проходять у бібліотеці віртуальна мандрівка «Обери свій маршрут», «Туристичний калейдоскоп довідкових видань», виставка-знайомство «Новий маршрут на мапі Мелітопольщини», виставка-знайомство «Подорожуй Мелітопольським краєм».

Центральною районної бібліотекою у 2016 році до Дня бібліотекаря для працівників Мелітопольської районної централізованої бібліотечної системи було апробовано бібліотечно-туристичний маршрут «Заповідними місцями Мелітопольщини».

  • «Цілющі джерела» та «Дуб-патріарх» (з відвідуванням Терпіннівської б/ф № 8),

  • Садиба «Алея троянд» та «Кам’яна могила» (відвідування центральної районної бібліотеки, де можна було познайомитись з роботою туристичного центру «Великий степ»),

  • Тихонівський храм Архистратига Михайла та музей села (Тихонівська б/ф № 23),

  • Садиба «На хуторі» Оленівка.

Цікаво та змістовно у Мелітопольському районі працюють і бібліотеки-філії.

Завідуючою Спаською б/ф № 18 Н. Рашевською у 2008 році при бібліотеці було створено міні-музей села «Заглянемо у сиву давнину». У результаті кропіткої пошукової роботи були зібрані унікальні матеріали з історії села, починаючи з сивої давнини. Музей став одним з найцікавіших місць для відвідування. Тут можна познайомитися з речами, що характеризують минулу епоху. В музеї створено етнографічний куток, народний архів, де зібрані документи, щоденники, фотографії, листи.

Наталя Рашевська в 2016 році стала учасником проекту «Співпраця бібліотек і музеїв Мелітопольщини, як ресурс розвитку освіти дорослих», виграла міні-грант і отримала фінансову підтримку для реалізації проекту «Жива історія мого села» — виготовлення фотоальбому випускників школи, починаючи з 1939 року. В соціальній мережі була створена група, де випускники Спаської школи мають змогу передивитися шкільні фото, а також завантажити свої.

Одним з туристичних об’єктів району є храм Святого Архистратига Михайла, що розташований в с. Тихонівка. Його було побудовано і освячено в 1870 році. Ця будівля і зараз вражає своєю красою та величчю. Після знайомства з особливостями та історією цієї культової споруди можна відвідати і музей села, який працює при Тихонівській б/ф № 23. Створено його було за ініціативою завідуючої бібліотеки Селіванової Любові Василівни. Вона приклала багато зусиль, щоб зібрати фотографії, документи та експонати для нього.

Ще два туристичних об’єкти знаходяться в с. Терпіння. Це дуб-патріарх, якому близько 600 років і він є найстарішим у нашій області — після загибелі Запорізького дуба. Свого часу під цим дубом зупинялись представники царського дому — Катерина ІІ, Олександр ІІ, Микола ІІ. Зараз це дерево є пам’яткою природи й потребує охорони. Поруч із дубом знаходяться “Цілющі джерела”. Вода в них чиста, бо проходить через кілька пластів вапна, і цілюща, тому що вміщує елементи срібла. Цій воді приписується чарівна сила, вода не псується протягом років. А поруч з цими об’єктами знаходиться Терпіннівська сільська бібліотека № 8 (завідуюча Л. А. Качанова).

При бібліотеці працює інтернет-центр. Тут користувачі безкоштовно можуть отримати будь-яку інформацію стосовно туристичних об’єктів. В бібліотеці проводяться різноманітні масові заходи краєзнавчої тематики, які включають в себе екскурсії до Дуба-патріарха та Цілющих джерел.

Також окремо хочеться розповісти про роботу в цьому напрямку Астраханської б/ф № 1 (завідуюча І. Буякова). Село Астраханка має дуже багату історію. Воно було засновано у 1825 році переселенцями-молоканами, росіянами, українцями. За ініціативою бібліотекарів К. С. Четвертакової та І. В. Буякової було створено музей села, де зібрані унікальні експонати: традиційний одяг молокан, священна для них річ – самовар. При бібліотеці створена й українська світлиця «Калинонька». Поруч з Астраханкою в с. Оленівка знаходиться садиба «На хуторі».

Всі туристичні об’єкти входять до екскурсійного маршруту «Золоте кільце Астраханки», за яким залюбки проведе вас завідуюча бібліотекою Інна Буякова.

Ми вважаємо, що туризм задовольняє допитливість людини, збагачує духовно, оздоровлює фізично, сприяє розвитку особистості, поєднує відпочинок з пізнанням нового.

 

Що може сільська бібліотека

 

В. Солтис,
директор Якимівської ЦБС

 

У Новоданилівський сільський книгозбірні бібліотекар О. Смялковська приділяє велику увагу своїм читачам та роботі з ними на свіжому повітрі. Вона організувала цикл заходів «Літня літературна Альтанка». У рамках заходів до Дня туризму проведена подорож рідними стежками «З рюкзаками та книжками». Мета заходу – залучити дітей та підлітків до культурного та здорового образу життя. Похід пройшов по території рідного села і дуже вразив туристів — свіже повітря, цікаві факти з історії рідного села, пам’ятники старовини, цікаві книжки на природі.

Захід «Полюбляю я рибалку» зібрав усіх любителів рибалити. Читачі різних вікових категорій та бібліотекар ходили на рибалку на річку Малий Утлюг, де знайомилися з майстерністю рибаків та з книгами про риболовлю, а потім варили юшку, використовуючи рецепти з кулінарних книг. Щоб підбадьорити дітей, у селі Новоданилівка напередодні дня знань проведено свято "Вечір у вогнища". Організатори вечора — бібліотекар сільської бібліотеки та працівники сільського будинку культури — розпалили вогник, пригощали дружню компанію печеною картоплею, читали вірші, співали пісні під гітару та грілися біля нічного багаття. На вечір завітав голова сільської ради і подарував присутнім подарунки. Проводи літа були вдалими і залишаться приємним спогадом про чудові теплі дні.

 

Віртуальні мандри для юнаків

 

М. Тищенко, завідуюча відділом
обслуговування користувачів
Вільнянської ЦРБ

 

Особливою популярністю серед читачів юнацького віку у Вільнянській центральній районній бібліотеці користуються заходи із залученням інформаційних технологій.

Однією з самих затребуваних форм молодіжного спілкування стали віртуальні екскурсії по рідному краю. Центральна районна бібліотека розробила для читачів юнацького віку цикл віртуальних екскурсій «Вільнянськ у фотографіях». Під час першої прогулянки за темою «Цілюща вода Запорізького краю» учні разом із бібліотекарями здійснили цікаву мандрівку на Панське озеро, відвідали Терпіннівські термальні джерела, а також природну цікавинку району – Вільнянський водоспад, поблизу села Герасівки. Під час віртуальної подорожі читачі слухали бувальщини та легенди про ці природні видатні місця Запорізької області.

Мандруючи “Вулицями старого Вільнянська”, читачі дізналися про заснування міста, про його розвиток та розбудову, почули цікаві історії з минулого свого рідного міста, з неабияким зацікавленням розглядали фото старого Вільнянська, вгадуючи вулиці та старі будівлі, що були розміщені на них. Особливу цікавість викликали фото, що зафіксували шкільне життя 80-х років минулого століття.

Під час тематичної мандрівки «Країнами Європи», яка проводилась за допомогою мультимедійної презентації, юнацтво знайомилося з цікавими видатними місцями країн Західної Європи, по фотографіям вгадували визначні пам’ятки, називаючи міста, де вони знаходяться, підбирали відповідні «трійки»: «письменник – країна – столиця», «літературний герой – країна — автор та назва твору», відповідали на цікаві запитання вікторини про традиційні свята та страви різних народів.

 

Краєзнавчі мандрівки рідним містом

 

Валентина Тюркеджи,
завідуюча методико-бібліографічним
відділом Бердянської ЦРБ

 

Кожного року Бердянськ приймає тисячі туристів. В бібліотеки приходять як організовані групи, так і поодинокі відвідувачі з різних міст і сіл України. На самому гарному місці читачів зустрічає краєзнавча книжково-ілюстративна виставка, яка не тільки знайомить з історією міста, а й дає змогу познайомитися з туристичними об’єктами Бердянська, самому або за допомогою бібліотекарів сформувати туристичний маршрут. Зацікавили наших користувачів виставки-екскурсії «Вулицями старого Бердянська», «Моє місто в історії моєї країни», «Стежками рідного краю», «Музеї Бердянська», «Пам’ятник, я тебе знаю», «Екскурсійне бюро бібліотеки», «Курорти Азова» тощо.

У день інформації «Сім чудес Північного Приазов’я» читачам була презентована книжкова виставка «Місто, морем народжене», екскурс картинною галереєю «Перлина Приазов’я», проведено огляд місцевих періодичних видань. Читачі взяли участь у поетичних читаннях «Діамант в короні Приазов’я».

Гарним попитом користується виставка «Відкрий для себе рідне місто», на якій розміщено кросворд; відповіді на питання діти дізнавались, переглянувши та прочитавши представлені книги. Інформаційні екскурси з історії та сьогодення Бердянська видаються в серії Вип.14 «Музеї Бердянська» та Вип.17 «Курортно-оздоровча та туристична сфера Бердянська», користуються особливим попитом серед гостей міста.

Своєрідною візитною карткою абонементу для дорослих центральної бібліотеки м. Бердянська стала робота з різними соціальними групами населення і, перш за все, з людьми похилого віку. Доброю традицією стала активна співпраця з бердянським геріатричним пансіонатом. Для читачів, мешканців цього закладу, які приїхали з різних куточків України, бібліотекарі проводять багато цікавих заходів, пов’язаних з історією міста Бердянська.

В рамках програми «Хай буде теплою осінь життя» працівники абонемента для дорослих ЦРБ організували літературно-краєзнавчу мандрівку рідним містом для мешканців геріатричного пансіонату. З транспортом допоміг пансіонат, а екскурсійний супровід забезпечила бібліотека. Учасники мандрівки відвідали історичні місця Бердянська, побували на Бердянській косі, завітали до Центральної бібліотеки. Для багатьох це була справжня подія, до якої і готувалися заздалегідь, і згадували потім довго. Пенсіонери та інваліди не тільки гарно провели час, а й змогли отримати багато цікавої інформації, ознайомитися з добіркою краєзнавчих видань. Своїми враженнями від літературно-краєзнавчої мандрівки учасники поділилися під час проведення радіопередачі (у пансіонаті існує внутрішній радіотрансляційний вузол).

Не так багато наших читачів мають можливість подорожувати країнами світу, але бібліотека, використовуючи сучасні технології, пропонує віртуальні подорожі, слайд-подорожі, WEB — мандрівки: «До вашої уваги – найкращі музеї світу», «Мандрівки країнами ЄС», «Запрошуємо на європейські фестивалі».

Бібліотекарі активно використовують сторінки в соціальних мережах, блоги та сайти бібліотек для реклами Бердянська.

 

Історія міста — історія людей

 

Н. Турчина, завідуюча відділом
обслуговування користувачів
Кам'янсько-Дніпровської ЦРБ

 

Мобільні екскурсії дуже приваблюють молодь, дозволяють не тільки розширити краєзнавчі знання, але й зрозуміти важливість збереження цих міст для нащадків.

Проект з велотуризму — один із цікавих напрямків діяльності Кам'янсько-Дніпровської центральної бібліотеки. У рамках цього проекту проводяться різноманітні екскурсії як у самому місті, так і за його межами. На маршрути залучають сторонніх експертів з питань краєзнавства, місцевих істориків, педагогів.

Краєзнавчий вело-екскурс «Історія міста – історія людей» був проведений до Дня міста. Учасники заходу на своїх велосипедах у вихідний день разом із бібліотекарем та класним керівником вирушили у подорож по вулицях Кам'янки-Дніпровської. Зупинками були старі будинки, побудовані ще на початку ХХ століття, які збереглися до нашого часу і є пам’ятками історії: будинок земської лікарні, будинок першої бібліотеки міста, будинок початкового училища та школи, будинки промисловців Г. П. Каганського та І. В. Базовкіна, житловий будинок Є. М. Панкеєва та інші.

Діти познайомилися з історією будинків, дізналися імена меценатів на кошти яких будинки були збудовані. Програма вело-екскурсу складалася з цікавих ігрових зупинок, привалів, вікторин, конкурсів.

Велотуризм спонукає кам’янців поглянути на довкілля з особливої точки зору: археологічної, історичної, архітектурної.

 

Додаток 1

Бібліотечний проект «Запорізька феєрія мандрів»

 

Тип проекту: пілотний, колективний

Категорія учасників: різновікова

Виконавці та партнери:

  • колектив бібліотеки-філії № 6 Запорізької міської централізованої бібліотечної системи;

  • користувачі бібліотеки;

  • «Новый театр»;

  • майстерня карамелі «Веселі карамелі»;

  • Спілка ветеранів Вознесенівського району;

  • волонтери.

Обґрунтування:

Наша бібліотека знаходиться у центрі міста і обслуговує читачів зрілого віку. Серед наших читачів дуже багато людей з активною життєвою позицією, які віддають перевагу заходам пізнавального характеру, корисним для здоровя і розширення кругозору, а саме екскурсіям, походам у театр, екологічним мандрівкам стежками острова Хортиця, вулицями міста Запоріжжя. Протягом останніх років наша бібліотека пропонувала їм цікаві заходи, на яких вони могли спілкуватися з природою, мистецтвом, один з одним, дізнатися про щось нове і корисне, а також цікаво провести час.

Беручи до уваги зацікавленість наших читачів в заходах такого напрямку, а також необхідність популяризації державної політики (2017 рік заявлено як Міжнародний рік сталого туризму в Україні), ми вирішили створити проект «Запорізька феєрія мандрів» і працювати за ним у 2017 році.

Мета проекту: Задовольнити попит читачів у цікавому, різноманітному, корисному проведенні дозвілля у бібліотеці, поліпшити якість їх життя, долучити до світових культурних цінностей і традицій.

Завдання проекту:

  • духовно-естетичне самовдосконалення, виховання культури у наших читачів;

  • заохочення більшої кількості читачів до активного способу життя;

  • залучення до співпраці міські заклади сфери культури, мистецтва і туризму;

  • популяризація державної політики, а саме Міжнародного року сталого туризму, яким обявлено 2017 рік;

  • більш повне використання можливостей бібліотеки: книжкового фонду, періодичних видань, Інтернету;

  • створення у бібліотеці атмосфери, сприятливої для спілкування та приємного проведення вільного часу;

  • виховання у читачів цікавості і любові до рідного краю.

 

Період проведення проекту: 2017 рік

 

Реалізація проекту

Календарний план заходів

Січень

Презентація проекту «Запорізька феєрія мандрів».

 

Лютий

Фото-мандрівка «Невідома Азія» (фото від заядлого мандрівника).

 

Березень

Театральні зустрічі «Театр. Опускається завіса…» (до Дня театру).

 

Квітень

Пам’ятка мандрівнику (корисні Інтернет ресурси, за проектом «Запорізька феєрія мандрів).

 

Травень

Віртуальна-екскурсія «Незвичайні пам’ятники і музеї Європи» (до Міжнародного дня музеїв (18.05) та Дня Європи (20.05);

Рекомендований список літератури «Літній настрій, або яку книгу взяти у подорож».

 

Червень

Народознавчий вояж «Зелене свято у травах іде» ( до Дня Святої Трійці).

 

Липень

Інформаційний коктейль «Таємничі місця планети» (за періодичними виданнями).

 

Серпень

Фотоетюди на природі «Камера — продовження очей і розуму» (до Всесвітнього дня фотографії);

Конкурс на краще фото «Єдина мить – і світ у обєктиві» (до Всесвітнього дня фотографії).

 

Вересень

Екологічна прогулянка «Стежками заповідної Хортиці» (до Всесвітнього дня туризму (27.09).

 

Жовтень

День карамелі. Екскурсія до майстерні «Веселі карамелі”, майстер-клас з виготовлення цукерок (до Всесвітнього дня цукерок (18.10).

 

Листопад

Екскурсія «Музеї Запоріжжя»;

Історично-краєзнавчий вояж «Перший гетьман» (до 500-річчя від дня народження Дмитра Вишневецького).

 

Грудень

Чайна церемонія «Шлях до досконалості або мистецтво, яке захоплює дух» (до Дня чаю, Року Японії в Україні, 15.12)

Очікувані результати:

  • залучення нових читачів;

  • створення позитивного іміджу бібліотеки;

  • підвищення значення бібліотеки, як центру дозвілля, виховання культури спілкування та цікавості до рідного краю, культурних цінностей і надбань інших країн світу;

  • формування читацького активу бібліотеки із людей з активною життєвою позицією.

 

Місце проведення : бібліотека-філія № 6 ЦБС для дорослих м. Запоріжжя.

 

Відповідальний: В. М. Дріга, завідуюча бібліотекою-філією №6.

Додаток 2

«В СТРАНЕ ВОСХОДЯЩЕГО СОЛНЦА»

Сценарий путешествия-знакомства

Место проведения: читальный зал библиотеки им. Лермонтова Мелитопольской городской централизованной библиотечной системы

Звуки аэропорта. Туристы смотрят на табло.

Объявление рейса «Мелитополь – Токио». Звук самолета.

    1. Стюардесса 1: Здравствуйте, дорогие пассажиры. Наш экипаж приветствует вас на борту самолета, выполняющего международный рейс по маршруту «Мелитополь – Токио». Пристегните ремни безопасности.

Звук самолета при взлете

Стюардесса 2: Чтобы во время полета Вы не скучали, я проведу для всех небольшую экскурсию. А начну свой рассказ со старинной легенды.

…Когда-то, много веков назад, правил в Китае могучий император. Ничего на свете он не боялся. Боялся только старости и только об одном думал: править и жить как можно дольше.

Император приказал лекарю приготовить снадобье, которое продлило бы его молодость. Хитрый лекарь низко склонился перед императором и сказал: «О, могучий повелитель. Я мог бы приготовить такой эликсир, но для этого надо достать чудесные цветы, которые растут на востоке, на далеких островах».

Император приказал немедля доставить эти цветы во дворец. Но лекарь предупредил повелителя: секрет в том, что сорвать их должен человек с чистым сердцем — только тогда растение даст свою чудесную силу…

Задумался император, он знал, что никто из приближённых не выполнит это условие. И решил отправить на острова 300 юношей и 300 девушек: среди них найдётся немало людей с чистым сердцем! Так и сделали — снарядили много кораблей и отправили их во главе с императорским лекарем к дальним островам.

На одном из них нашли они прекрасный цветок — хризантему и не могли налюбоваться ею!

Неизвестно, годился ли этот цветок для эликсира, но, без сомнения, и сегодня он радует сердце и молодит душу!

Мудрый лекарь, зная коварный и жестокий нрав своего императора, понимал, что тот прикажет казнить всех, как только получит снадобье. Поэтому они решили остаться и основали на островах новое государство — Японию. Кстати, история умалчивает, приготовили они чудесный эликсир или нет, но хризантема стала для всех жителей этого государства любимым цветком…

Япония, или как называют эту страну — Страна восходящего солнца, расположена на четырёх крупных и почти на четырёх тысячах мелких островах, омываемых Тихим океаном, Японским, Охотским и Восточно-Китайским морями, вытянувшихся дугой в 3,5 тыс. км с северо-востока на юго-запад вдоль восточного побережья Азии.

Япония — последняя страна в мире, формально сохранившая титул Империи.

Японская императорская династия никогда не прерывалась. Правящий сегодня император Акихито — прямой потомок первого императора Дзимму, основавшего Японию в 711 году до нашей эры. Правит эта династия более 2 тысячелетий. Император Акихито стал первым японским императором, вступившим на престол при нынешней Конституции страны, отводящей ему роль Символа нации.

Флаг Японии официально утверждён 5 августа 1854. Белое поле символизирует чистоту, справедливость, благоустройство. Красный диск изображает восходящее солнце. Гербом страны восходящего солнца является Герб императорской фамилии Акихито – желтая хризантема, состоящая из 16 двойных лепестков, которая символизирует солнце.

Столицей империи с 1869 года является город Токио. Название обозначает «Восточная столица». Это крупнейший город мира. Общая длина улиц города составляет 22 тыс. км, что превышает половину длины экватора. В городе около 4 млн. домов. В Токио, когда-то неприметной рыбацкой деревушке, сегодня проживает более тринадцати миллионов жителей. Это больше, чем в некоторых странах.

Крупнейшими городами Японии считаются: Киото, Нагасаки, Хиросима, Йокогама, Саппоро, Нагано. Во всех северных городах Японии, где зимой выпадает снег, подогреваются тротуары и улицы. Гололёда не бывает, и снег убирать не надо.

Национальным символом Японии является гора Фудзи — самая высокая точка Японии – 3776 м. Находится в частном владении с 1609 года.

Дерево-символ «Страны восходящего солнца» – сакура, дерево красоты и юности. Цветение сакуры для японцев – национальный праздник.

Японцы гордятся своей страной настолько, что жалеют всех иностранцев, с которыми стряслась большая беда, состоящая в том, что все МЫ бедняги, имели несчастье родиться НЕ в Японии.

Звук самолета при посадке

Стюардесса: Наш самолет совершил посадку в Токийском аэропорту «Нарита». Просьба не покидать свои места до полной остановки. А вот и встречающие нас гостеприимные хозяева, которые продолжат экскурсию по достопримечательностям Японии.

Японка 1. Кон'ничива (Добрый день)! Добро пожаловать в Японию, страну, где традиции предков прекрасно уживаются с современностью. Мы расскажем вам про Японию, красивую и гармоничную, шумную и неугомонную… Каждый найдет здесь что-то особенное, что затронет частичку души, ведь КОКОРО (что в переводе с японского «Душа») и есть сама Япония!

Японка 2. Мы рады всех видеть в стране, так не похожей на Украину. Интерес европейцев к Стране восходящего солнца растет год от года. Вот и в Украине 2017 год, по инициативе Президента Украины, объявлен годом Японии в Украине. И это прекрасно, ведь сближение украинского и японского народов способствует развитию диалога культур, таких своеобразных и интересных.

Японка 1. Япония — страна, понять которую нужно не только умом, но и душой. В Японии пальто подает женщина, все кошки без хвостов, японцы трапезничают с помощью палочек, едят и спят на полу, а траурным является белый цвет.

На сером зелень, золото на красном, —

И неизменна, и многообразна

Япония – прекрасная страна.

К гостям она радушна и щедра.

Японка 2. Арена экзотических историй,

Где в каждой точке в спину дышит море,-

Страна прекрасных горных территорий,

Страна, где учатся серьезно в школе.

Японка 1. Страна, в которой творчество ни смерить,

Страна цикад, шоссе и суеверий,

К гостям она радушна и щедра.

Япония – прекрасная страна.

Японка 2. Культура Японии таит в себе массу загадок. Утонченная чайная церемония, хрупкое и изящное, не похожее ни на что, театральное искусство, традиционная литература и живопись, садовое искусство, обстановка внутренних помещений, выращивание карликовых деревьев (бонсай), самобытная керамика, каллиграфия, живопись тушью, тончайший фарфор — все это стало фирменными символами японской культуры. Японская культура развивалась веками. Именно сейчас произведения японских мастеров продаются на аукционах за семизначные цифры.

Японка 1. Гордость любой страны составляет ее народ. Японцы — народ-загадка нашего века, это непредсказуемый, парадоксальный народ. Японцы — чуткие, живые, но одновременно с этим — невозмутимые и молчаливые люди. Во время нашей экскурсии мы поговорим именно о них – жителях Японии. Конечно, за одну экскурсию невозможно рассказать обо всем. Но большое всегда начинается с малого. Давайте перелистаем страницы истории.

Японка 2. Кто же это, друзья?

Человек глядит на вишни в цвету, а на поясе длинный меч!

Конечно же, это самурай. Самураи – прославленные элитные японские воины, знаменитые своим мужеством, воинским мастерством и, прежде всего, своим Кодексом чести – БУСИДО. Сословие самураев появилось в Японии в VІІІ столетии и сразу же заняло особое место в японской живописи и литературе. Образ экзотических японских рыцарей и сегодня окружён романтическим ореолом в глазах европейцев. О мужестве самурая, который делает себе харакири, таким образом, восстанавливая свою честь, слагают поэмы и снимают фильмы.

Но соответствует ли действительности образ бесстрашного воина, вооружённого до зубов традиционным японским оружием, которым он отлично владеет? Правда ли то, что честь священна для любого самурая, и он готов отдать жизнь за её сохранение?

К сожалению, предательство среди благородных воинов было вполне распространенным явлением. Особенно пышным цветом оно расцвело в период Сэнгоку (Эпоха воюющих провинций, вторая половина XV – начало XVII века). Битв было много, и отрезать голову своему начальнику и положить ее к ногам врага у многих самураев стало нормой.

С окончанием Эпохи воюющих провинций в Японии надолго воцарился мир. Многочисленные профессиональные солдаты оказались не у дел и были вынуждены скитаться по стране в поисках достойной работы — они готовы были убивать даже за пропитание.

Японка 1. История Японии знает и других воинов. Синоби, дзенин, крадущиеся, ниндзя.

Фильм про ниндзя

Ямато – дамасий — «японский дух». Это понятие напоминает нам о японских боевых искусствах. Айкидо, джиу–джицу, каратэ, дзюдо и особая борьба сумо – это одна из визитных карточек Японии.

Выступление каратистов

Японка 2. Словно нить драгоценных жемчужин протянулась из глубины веков вереница немеркнущих сокровищ литературного наследия Страны восходящего солнца.

Произведения поэтической и художественной прозы Страны восходящего солнца отличаются непередаваемым изяществом и утонченностью вкуса их авторов, несут особую эстетическую атмосферу, которая растворяется в неумолимом потоке времени, выносит на поверхность истории новых героев и новые имена.

А японское стихосложение! Японский народ любит и охотно создает короткие стихи — сжатые поэтические формулы, где нет ни одного лишнего слова. Из народной поэзии эти стихи переходят в литературную форму, продолжают развиваться в ней и дают начало новым поэтическим стилям. Так родились в Японии национальные стихотворные формы: пятистишие — танка и трехстишие — хокку.

Сейчас я прочитаю вам несколько хокку, а вы ответите, что напоминают вам эти строки.

Сын серого козла жил у старой женщины.

В бамбуковую рощу ушел пастись.

Изменчиво всё в этом мире, вечны лишь рожки да ножки.

 

Жил-был у бабушки серенький козлик,

Вот так, вот-так, серенький козлик.

Вы, наверное, помните это грустный стишок, где от козлика остались только ножки да рожки.

 

Потеряла лицо Таня-сан —

Плачет о мяче, укатившемся в пруд.

Возьми себя в руки, дочь самурая.

Кто предложит перевод?

(Наша Таня громко плачет…)

Игривая летняя муха

Села на варенье из сакуры.

Вот и закончилась хайку.

 

Кто продолжит?

(Муха села на варенье,

Вот и всё стихотворенье).

 

Очень интересны и японские загадки. Давайте попробуем отгадать их.

Ведущие поочередно загадывают загадки.

Ходят вокруг дома, звеня колокольчиками. (Дождевые капли)

На горной дороге рассыпаны перчатки. (Листья клена)

Гнутый мост и полная луна над прудом. (Глиняный чайник)

Исправлять задом ошибки головы, что это? (Карандаш с ластиком на конце)

Весь покрыт шерстью, перед каждым пресмыкается. (Кот)

Выходит в поле в меховых одеждах, что это? (Кукуруза)

Одноглазый одноногий послушник дружен с женщинами. (Игла)

Пока не ударишь по голове, не слушается. (Гвоздь)

Японка 2. Какие все молодцы! Оказывается, Ваш ум подготовлен и для восточных премудростей!

Японка 1. Для многих поколений европейцев символами Японии стали оригами — фигурки, сделанные из бумаги, — фонарик и журавль.

Именно с журавликом связано одно трагическое событие для народа Японии.

6 августа 1945 года японские города Нагасаки и Хиросима подверглись атомной бомбардировке.

Плывут, спокойны в утреннем течении,

Немые волны, словно дым руин.

Кто бросил им, как жертвоприношение,

Букет багрово-красных георгин?

Лишь август подойдет – слышны рыдания,

Болезненно сжимаются сердца.

И горестно текут воспоминания,

И, кажется, не будет им конца.

Колокола звонят и звоном славят

Могучей жизни трепетный рассвет.

Течет река… кому она доставит

Плывущий по волнам ее букет?

В городе Хиросима жила маленькая девочка Сасаки Садако. После атомного взрыва она заболела лучевой болезнью. В один из августовских дней 1955-го в больницу к Садако пришла ее лучшая подруга и принесла с собой бумагу для оригами. Она показала Садако, как складывать из бумаги журавлика, а заодно рассказала и прекрасную легенду. Так, журавль, которого очень почитают в Японии, приносит счастье и долголетие. По легенде, больной человек непременно поправится, если сложит из бумаги тысячу журавликов.

И Садако принялась за работу. Девочка свято поверила и в прекрасную сказку, и в возможность выздоровления. Садако умерла 25 октября 1955 года, и на её похороны прилетело намного больше тысячи бумажных журавликов.

В 1958 году в Парке Мира в городе Хиросима была установлена статуя, изображающая Садако с бумажным журавликом в руке. На постаменте статуи написано:

«Это наш крик, это наша молитва, мир во всем мире».

Песня о журавлике

Японка 2. Еще одной особенностью Японии являются гейши — японские красавицы, чье общество стоило баснословных денег. Провести время с гейшей было мечтой и могущественного императора, и последнего бедняка. Ведь это был фантастический, закрытый мир для избранных, наполненный некой чудесной сказкой. Эти миниатюрные красавицы умели соблазнять без прикосновений. В чем же таился секрет таинственных фарфоровых красавиц, чьего общества и сегодня ищут богатые и влиятельные мужчины со всех уголков земли? Гейша, в переводе с японского, «человек искусства». Гейши умели подарить сказку, помогали окунуться в мир красоты; все были образованы, умели петь, играть на музыкальных инструментах. Весь мир знает танец с веерами и зонтиком.

Клип «Танец гейши»

Кстати, знаете ли вы к чему в Японии особенно трепетное, сакральное отношение? Это поцелуй.

В Японию привезли скульптуру Родена «Поцелуй». Это известная на весь мир скульптура прелестных фигур юноши и девушки. Японцы были в шоке от безнравственности этой скульптуры. Но не вид обнаженной пары возмутил жителей Страны восходящего солнца, а то, что парочка целуется. «Неприличную часть тела» замотали рисовой бумагой. Этой частью были головы. До сих пор даже в аниме поцелуи показываются крайне редко, и в любом случае это высшая степень проявления чувств.

А еще гейши искусно владели чайной церемонией. Чайная церемония и все, что имеет к ней отношение, и в наши дни является ярким выражением японской культуры. В Японии говорят, что «чайная церемония – это искусство воплощения изящества Пустоты и благости Покоя».

Чай был завезен в Японию с материка монахами-буддистами и употреблялся только при медитации. Существует легенда о появлении чая.

…Один монах медитировал много месяцев, но, утомившись, – уснул. Тогда он разозлился на себя и вырезал свои веки. Когда он отшвырнул их на землю, из них вырос куст чая. Попробовав лепестки, Монах ощутил прилив бодрости и сил. Теперь он смог продолжить медитацию.

Японская чайная церемония долго видоизменялась и приняла конкретную форму, как обряд только в 1500 году.

Основные принципы чайной церемонии:

Гармония (ва)

Почтительность (кэй)

Чистота (сэй)

Тишина и покой (сэки)

Видео чайной церемонии.

Японка 1. Конечно, мы не сможем показать вам полную чайную церемонию. Но просто напоить чаем попробуем.

Чаепитие

Японка 1. Саёнара (До свидания).

Японка 2. Аригато мина! (Спасибо всем). До новых встреч!

Звуки аэропорта. Туристы смотрят на табло. Стоп-кадр. Объявление рейса «Токио – Мелитополь». Звук самолета.

Стюардесса: Здравствуйте, дорогие пассажиры. Наш экипаж приветствует Вас на борту самолета, выполняющего международный рейс по маршруту Токио – Мелитополь. Пристегните ремни безопасности. Берем курс домой.

Звук самолета при взлете.

Стюардесса предлагает всем гостям ознакомиться с книгами, помещенными на выставке, и рассказывает о возможностях библиотеки по предоставлению дополнительной информации в Интернет-центре.

 

Додаток 3

 

Копия газетной статьи о мероприятии в

Приазовской централизованной библиотечной системе




 

Додаток 4
«ЯПОНИЯ ДАЛЕКАЯ И БЛИЗКАЯ»
Сценарий тематического вечера

 

Место проведения: центральная районная библиотека Приазовской централизованной библиотечной системы

Страной восходящего солнца

назвали соседи её,

встаёт из-за моря здесь солнце,

за горы садится оно.

 

Ведущий: Вы когда-нибудь были в Японии? Тогда рассаживайтесь удобней, сейчас наша гостья расскажет об этой удивительной стране.

Анико-сан: Кон'ничива (здоровается)

Ведущий: Кон'нитива — добрый день. Это Анико-сан поприветствовала вас и сказала – здравствуйте. Поздоровайтесь и вы с ней на японском языке — Коннитива (люди здороваются).

Анико-сан: Япония маленькая страна, расположена, как Англия, на островах. Во всех северных городах Японии, где зимой выпадает снег, подогреваются тротуары и улицы: гололёда не бывает, и снег убирать не надо. При этом нет центрального отопления. Каждый обогревает квартиру, как может. Символ Японии — гора Фудзи (слайд).

Ведущий: Япония – нация здоровых людей с самым низким показателем детской смертности и самым высоким показателем средней продолжительности жизни в мире. Национальный состав Японии, можно сказать, однородный. Японцы составляют более

99% населения. Очень важным фактором роста экономики являются большие капиталовложения в научные исследования и разработки. Исключительную роль играет и японская система образования, считающаяся одной из лучших в мире.

Анико-сан. В Японии очень красиво: есть горы, долины, равнины, кристально чистые реки и озера (слайд). Страна имеет густую сеть горных рек, на многих из них построены гидроэлектростанции. Растительность в Японии разнообразна: пихта, японская сосна, сахарные пальмы, бананы, бамбук. На островах много обезьян, есть японский олень, встречается уникальный черный заяц, синяя птица, японский черный медведь.
В морях много рыбы.

Гости рассматривают слайды с изображением природы и видов Японии.

Ведущий: Какая красивая природа у вас. Какие же правила поведения и обычаи существуют в Японии?

Анико-сан: В нашей стране не принято пожимать руки друг другу, рукопожатие заменяют поклоны. Японцы кланяются в знак приветствия, чтобы выразить благодарность, выделить старшинство человека.

Приветствия по-японски звучат так:

  • добрый день – кон'нитева;

  • до свиданья – сайонара;

  • да хай;

  • хорошо – гутто.

 

В домах Японии принято сидеть и есть за низкими столиками, спать на соломенных матах. Обувь оставляют в прихожей. При разговоре с японцем не принято хмуриться и показывать свое дурное настроение.

Ведущий: Япония – страна «наоборот». В этой удивительной стране едят палочками, пальто подаёт женщина, руль расположен с правой стороны, кошки бесхвостые, здесь пишут сверху вниз,

(На книжной выставке выставлены образцы японского письма. Ведущие показывают несколько иероглифов и дают их толкование).

Анико-сан: Надо сказать, что множество видов искусства пришли к вам из Японии.

Ведущий: И правда, все знают искусство оригами. Бумажный фонарик и журавль стали символами Японии для многих поколений европейцев. Умение складывать фигурки из бумаги стало признаком хорошего тона и изысканных манер. (Слайд)

Вы любите собирать букеты? В Японии искусство по составлению букетов называется «икебана». (Слайд)

Анико-сан: Сегодня я хотела бы вас ознакомить с еще одним японским искусством, которое называется ошибана — живопись сухими цветами. Для создания картин мастера вместо красок используют природный материал. В этой технике выполняются портреты, пейзажи, натюрморты и невероятно красивые композиции. (Показать образцы ошибаны).

Бонсай — выращивание карликовых деревьев. (Слайд)

Нэцкэ – это резьба по кости и камню. (Слайд)

Национальная одежда японцев – кимоно. (Слайд)

Кимоно это просторный халат с широкими рукавами, подвязанный широким поясом – оби. Сегодня надевают кимоно нечасто, только в самых торжественных случаях, на Новый год или свадьбу. Японские дети тоже очень любят носить кимоно.

  1. Ведущий: Люди этой страны очень любят детей, поэтому здесь есть два праздника: «день мальчиков» или «Праздник первого дня лошади» традиционно отмечается в Японии 5 мая  и «день девочек» или «День первой змеи». Это очень веселый праздник. Его отмечают весной 3 марта.

Анико: А еще, кстати, есть праздник, аналогичный привычному нам 8 марта, когда мужчины дарят женщинам подарки и поздравляют их. Отмечается этот праздник 14 марта и называется Белый День. Белый День – это продолжение праздника Святого Валентина, который был предложен для празднования кондитерскими компаниями, чтобы дамам не было обидно. Ведь в день святого Валентина только женщины поздравляют мужчин. За два этих праздника в Японии сбывается больше половины годового оборота шоколада.

Ведущий: Древняя традиция стихосложения в Японии, передаваемая из поколения в поколение, выработала свои правила и манеры письма. Хокку, японская поэзия, сочетает в себе минимализм и созерцательное погружение в предмет. Это высокое искусство, к которому мы также прикоснемся сегодня. Мы будем разгадывать глубинный смысл каждого хокку. Самые проницательные из вас получат призы!

Итак, начнем! Мы читаем хокку, вы поясняете!

1. Жили у старой женщины

Две рыбы фугу.

Одна белая, другая серая — две веселых рыбы. (Жили у бабуси 2 веселых гуся)

2. Сын серого козла жил у старой женщины.

В бамбуковую рощу ушел пастись.

Изменчиво всё в этом мире, вечны лишь рожки да ножки.

(Жил был у бабушки серенький козлик)

3. Сын быка движется неровной походкой.

Вздохни полной грудью — кончаются татами,

Падения не избежать. (Идет бычок, качается)

4. Внимательно вглядись в траву —

Здесь сидел зеленый кузнечик, похожий на плод огурца.

Ай да лягушка. (В траве сидел кузнечик)

5. Ить, ни, сан, си, го — беспечен гуляющий заяц.

Попал под удары охотничьих нунчак.

Шлёп-шлёп, ой-ой-ой. (Раз, два, три, четыре, пять, вышел зайчик погулять)

Призы – конфеты и палочки для еды

Ведущий: Анико-сан, как все-таки в Японии все романтично: гейши, саке, харакири…

Анико: А ты хорошо ориентируешься в японских словах, работал переводчиком?

В. Я думаю, среди наших гостей есть переводчики гораздо лучше меня. Проверим?

Я называю русское слово, а вы должны вспомнить соответствующее ему японское. Пусть это будет не совсем точный аналог, но подходящий по смыслу.

Юмор приветствуется. Наиболее активному и находчивому «японоведу» даем звание «Русско-японский переводчик» и вручаем приз.

Анико-сан называет слова, а я считаю правильные ответы.

Примеры слов и аналогов:

священная гора – Фудзияма;

борьба – карате, айкидо, дзюдо;

сырая рыба – суши;

наемный убийца – ниндзя;

бумагопластика – оригами;

комиксы — манга;

самоубийца – камикадзе;

самоубийство – харакири;

халат – кимоно;

водка – саке;

горчица – вассаби;

буква – иероглиф;

толстяк – борец сумо;

воин – самурай;

Матрешка – Дарума;

стишок – хокку;

мультик – аниме;

букет – икебана;

соевый сыр – тофу;

Ура! – Банзай!

ВЕДУЩИЙ: В Японии говорят, что «чайная церемония – это искусство воплощения изящества Пустоты и благости Покоя». ЧАЙ был завезен с материка в Японию монахами-буддистами и употреблялся только при медитации.

Существует легенда, рассказывающая о появлении чая.

…Один монах медитировал много месяцев, но, утомившись – уснул. Тогда он разозлился на себя и вырезал свои веки. Когда он отшвырнул их на землю, из них вырос куст чая. Попробовав лепестки, Монах ощутил прилив бодрости и сил. Теперь он смог продолжить медитацию.

Японская чайная церемония долго видоизменялась и приняла конкретную форму как обряд только в 1500 году. По мнению японцев, чайная церемония воспитывает простоту, естественность, опрятность. Обычно продолжается свыше 3 часов. За это время подается 2 вида чая: жидкий и густой.

Анико: Японская мудрость гласит:

— Свежий чай подобен бальзаму;

— Чай, оставленный на ночь, подобен змее.

(Чайная церемония)

В "Чайной комнате" всё должно быть готово к приходу гостей: музыка, горячий чай, расставленные столы, сладости, красиво разложенные по тарелкам.

Если есть желания стилизовать чаепитие, предложите хозяйкам церемонии одеться во что-то, похожее на японское кимоно, а вместо обычного чёрного чая заварить японский ароматизированный или просто зелёный либо травяной. Ограничьте количество сахара в чае – эта плохая привычка пришла от европейцев. Лучше предложите гостям "заедать" чай мёдом, изюмом и курагой. Украсьте комнату, а если отважитесь преодолеть собственные стереотипы, то попробуйте пить чай, сидя на полу на кариматах ("пенке") или ковриках – пусть проведение этой маленькой "чайной церемонии" тоже станет поводом для вдохновения и творчества!

Материал предоставлен на языке автора. В сценарии использована информация из интернета

Материал предоставлен на языке автора. В сценарии использована информация из интернета