II квартал 2013 р

Другий випуск огляду за 2013 рік вміщує матеріали, присвячені особливостям упровадження Інтернет-технологій у повсякденну практику бібліотек та бібліографічні процеси, формуванню інформаційної структури веб-сайту, який би грамотно і професійно відображав роботу та імідж бібліотеки, питанням створення та розвитку національних та рекомендаційних бібліографічних ресурсів.

* * *

Проблема інформаційних потреб, яка на сьогодні є основною для бібліотек, завжди була в центрі уваги спеціалістів, однак найчастіше вирішувалась як вивчення читацьких інтересів. Її функції та діяльність змінюються із впровадженням комп’ютерізації та отриманням доступу до мережі Інтернет. У зв’язку з цим створення і підтримка власних веб-сайтів стали одними з актуальних напрямів роботи сучасної книгозбірні. Веб-сайт є важливим елементом її образу, який може розповісти не тільки про те, що це за установа, які послуги надає своїм користувачам, а й показати, наскільки ефективно йде освоєння нових інформаційних технологій. Формування інформаційної структури веб-сайта, який би грамотно і професійно відображав роботу та імідж бібліотеки з її електронними ресурсами та послугами в мережі Інтернет, набуває особливої актуальності.

Метою статті А. Витушка та А. Струнгара «Веб-сервіси для підвищення комунікативності бібліотечних сайтів» (Вісн. Кн. палати. – 2013. — № 3) якраз і є знайомство читачів з вибором та обґрунтуванням застосування веб-сервісів на сайті книгозбірні для підвищення ефективності її інформаційної взаємодії з користувачами.

Автори звертають увагу на те, що, перш ніж приступати до створення сайту, потрібно відповісти на низку важливих запитань: для чого, з якою метою створюється сайт, який зміст буде відображено на сторінці? Головною відповіддю стане вивчення потреб користувачів, з урахуванням яких будуть вибудовуватися структура і наповнення сайта (або тематичного порталу).

Серед сучасних веб-сервісів можна назвати такі: системи управління контентом (наприклад, система LibCMS, яка дасть змогу будь-якому бібліотечному фахівцеві, котрий вміє працювати в MSWord, наповнювати, оновлювати і редагувати сайт); портальні технології (прикладом може бути mashup-додатки, виникнення яких стало можливим з розвитком технологій Web2.0 — нової можливості формування спільного, інтегрованого середовища різних учасників інформаційного суспільства); технологія RSS-форматів (за допомогою якої користувачеві надається короткий опис нової інформації, що розміщена на сайті; платформи створення форумів, сервіси створення анкет, тестів, вікторин, віртуальних виставок, екскурсій тощо).

У наш час звичайні форми бібліотечно-інформаційного обслуговування, що здійснюється через веб-сайти бібліотек: МБА та ЕДД¹, ВДС², — замінюють новітні: відео- та Skype-довідки, chat-обслуговування та collaborative browsing-технології, що базуються на соціально орієнтованому програмному забезпеченні, та надають можливість здійснювати спільний перегляд файлів будь-якого типу.

Широке коло можливостей електронного середовища сприяє залученню користувача до інформаційних процесів бібліотек (наприклад, folksonomie—word—soursing-технологія – практика спільного опису інформації за допомогою довільно обраних тегів, яка дає змогу користувачам самостійно додавати ключові слова до записів електронного каталогу).

Серед подібних word—soursing-технологій, що пов’язують бібліотеку з користувачем, можна також назвати: wiki-портали, сайти, інтерфейс яких побудований за принципами, що максимально спрощують спільне створення й редагування єдиного контенту; спеціалізовані FAQ (поширені запитання); рекомендаційні системи (плагіни рекомендацій та посилань), завдяки яким користувачі знайомлять інших відвідувачів сайта зі своїми ідеями тощо.

Означені технології охоплюють широке коло питань, пов’язаних із організацією співтовариств, здатних проводити колективне аналітичне опрацювання інформації й створювати вторинний інформаційний продукт.

Новим серед можливостей налагодження комунікаційної взаємодії бібліотечного співтовариства є використання соціальних мереж та блогів для популяризації власних сервісів і ресурсів, активного спілкування, насамперед професійного, з іншими споживачами інформації та для залучення нових відвідувачів.

Запропоновані «класичні» та «щойно народжені» технології бібліотекам потрібно активно використовувати для підвищення комунікативності бібліотечних сайтів і виходу на якісно новий рівень їхньої взаємодії з суспільством, зокрема, залучення користувачів до інформаційних процесів бібліотек.

Автори вбачають серед перспективних сучасних сервісів доцільним використання, насамперед, RSS-технологій та входження в соціальні мережі.

Розпочату тему продовжує Г. Шеламова в публікації «Идти в ногу со временем» (Библиотека. – 2013. — № 1), яка запевняє, що бібліотека – це той соціальний інститут, який завжди йде в ногу з часом, не змінюючи при цьому своєї основної місії. Але це можливо здійснити тільки активно пропонуючи свої ресурси, розповідаючи про заходи та акції, в тому числі за допомогою реклами. Автор знайомить з можливостями сайту Єлецької міської бібліотеки (Липецька область), який пропонує населенню довідкове обслуговування (віртуальна довідка, продовження терміну користування літературою), корпоративні бази даних (зведений краєзнавчий каталог, електронна бібліотека «Пам’ять Липецького краю», Електронний каталог «Книги» за посиланням на адресу доступу до БД ЛОУНБ), посилання на інші джерела в мережі Інтернет.

Створення сайту забезпечило рівність у наданні безоплатного доступу до інформації усім верствам населення. Як відмічає автор, цей електронний ресурс також може допомогти людям з обмеженими фізичними можливостями активно долучитися до бібліотечного життя міста. З одного боку, читачі можуть одержати інформацію про роботу бібліотек, пропоновані послуги, заходи, нові надходження, поставити будь-яке запитання. З іншого – бібліотечні працівники мають змогу ознайомитися з професійною інформацією на сторінках сайту (списки публікацій «Ми в професійній пресі», методичні матеріали «Замітки методиста» тощо).

Сайт містить інформацію про тематичні книжкові виставки в муніципальних бібліотеках міста, відомості про сучасну літературу, письменників-ювілярів, що сприяє формуванню позитивного відношення до книги та читання. Інформаційний простір сайту посилює культурно-просвітницьку функцію бібліотек. Осторонь не проходять і проблеми читання сучасної молоді та дітей. Для цієї категорії створені «Молодіжна сторінка» та «Батькам».

Творці ресурсу прагнуть зробити його цікавим та змістовним, привабливим та зручним у користуванні, намагаються затримати увагу користувачів та примусити їх повертатися ще і ще раз.

Стаття Т. Жайворонок «Нові моделі доступу до інформації в дитячій бібліотеці» (Світ дит. бібліотек. – 2012. — № 4/5) розпочинається висловом М. Ганді: «Якщо ти хочеш зміну в майбутньому – стань цією зміною в сьогоденні». Ці слова можна повною мірою віднести до роботи бібліотек, що працюють з дітьми та підлітками. Дитяча бібліотека, як і самі її користувачі, здатна фонтанувати креативністю і образністю мислення, іноді інтуїтивно обираючи в своїй роботі те, що буде цікавим для її читачів.

Сьогодні інформатизація вже прийшла і буде розповсюджуватися у всіх сферах дільності дитячої бібліотеки, назележно від наших зусиль. Питання полягає в ефективності використання цифрових технологій, тому що інформатизація сама по собі не є гарантією загального щастя і панацеєю від усіх проблем. Зробити книгу і комп’ютер соратниками, використовуючи досягнення електронно-візуальної культури для вдосконалення якості читання – це набагато важче, ніж поставити в бібліотеці пару комп’ютерів, створити блоги й сайти і ,навіть, заманювати на них підлітків.

Саме в такому інтегративному напрямі працюють Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна та дитячі бібліотеки області. Для вдосконалення роботи з читачами створюють електронні презентації, проводять різноманітні заходи морально-правового, дозвіллєвого характеру, книжково-електронні виставки (книга на паперовому носії представлена, як зазвичай, на стенді, а розповідь про неї йде в мультимедійному форматі з екрану телевізора, розташованого поруч).

Серйозний напрям і великі можливості в роботі з читачами – створення власних мультимедійних ресурсів: наприклад, інтерактивний плакат «Ювілейний стиль», «Електронні ресурси на кожен день», серія видань «Палітра творчого читання». До речі, щорічно в бібліотеці створюється близько 50 презентацій.

На сторінках блогу «Бібліотечна гавань» анонсуються майбутні заходи, виставляється інформація про нові книги, відеоролики про проведені акції.

У планах – розміщення пост-релізів для ЗМІ на сайті бібліотеки, який відіграє провідну роль у здійсненні бібліотечної комунікації. Його рзділи «Бібліотечні акції», «Наші проекти» регулярно оновлюються, також представлені «Віртуальна довідка», «Електронний каталог», літературні ігри і вікторини.³

З успіхом використовуються соціальні мережі. За допомогою «ВКонтакте» відбулася акція «Листівка до 8 березня», під час якої діти в графічному редакторі або он-лайн робили вітальні листівки, кращі з яких були використані для привітання колег. До Дня бібліотек організовано флеш-моб «Сторінка 30, дев’яте речення». У період літніх канікул проведено Дні запитань і відповідей «Всесвіт on—line» тощо.

Таким чином, підсумовує автор, електронні ресури – найефективніший і найкоротший шлях спілкування з наявними і потенційними читачами.

Сучасна бібліотека, що стала повноправною частиною віртуального простору, з кожним днем усе впевненіше рухається вперед у роботі з освоєння інформаційних ресурсів. Довідково-бібліографічне обслуговування – це одна з основних послуг будь-якої бібліотеки, яка активно переміщується у віртуальний простір.

Стаття Олени Земської «Віртуальний – теж наш читач!» (Світ дит. бібілотек. – 2013. — № 1) знайомить з роботою служби «Віртуальна довідка» Севастопольської ЦДБ ім. А. П. Гайдара – повноправного партнера Міжнародного проекту «Віртуальна довідково-інформаційна служба публічних бібілотек»⁴, до якої приєдналася ще в листопаді 2006 року.

Автор переконує, що приєднання до даного проекту дає бібліотеці такі переваги: оператор засвоює навички довідкового обслуговування віддалених користувачів і має можливість участі у віртуальних семінарах, практикумах, форумах; інформація про бібліотеку, як учасника корпоративного проекту, виставлена на широко відомому порталі, що дозволяє залучити потенційних користувачів на власний сайт, вибудувати співтовариство друзів-однодумців.

Але, як зазначає автор, працювати віртуальним оператором непросто. Необхідно не тільки оперативно орієнтуватися в глобальній мережі, а й вміти логічно мислити, виділяти суть в кожному запиті, володіти завзятістю в пошуці і досить широким інтелектом, та найголовніше – мати бажання працювати і вдосконалюватися.

Також в публікації звертається увага на підвищення комфортності обслуговування за допомогою веб-сайту бібліотеки, зокрема, таким ресурсам, як «Великі українці» (містить багато цікавої інформації та посилання на різні Інтернет-ресурси), віртуальна подорож «Кам’яний літопис Севастополя» тощо.

Досвід роботи онлайнової інформаційно-довідкової служби «Бібліотечний консультант» бібліотеки ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» пропонує стаття Людмили Шепетухи «Онлайнові послуги в бібліотеці» (Бібл. форум України. – 2013. — № 1). Ця служба була створена в 2012 році як один з видів інтерактивного онлайнового сервісу. Користувач заповнює форму запиту на сайті бібліотеки, а бібліотекар під час відповіді має можливість скористатися електронним каталогом та іншими довідковими базами даних, поповнити Інтернет-навігатор найбільш цікавими та цінними веб-ресурсами, супроводити текстову відповідь візуальним матеріалом у вигляді тематично підібраних зображень. У веб-інтерфейсі відповіді супроводжують зручні інтуїтивно зрозумілі зображення («книга», «завантажити», «Інтернет-адреса», «каталожна картка»), що значно спрощує сприйняття інформації на екрані та робить ресурс привабливим для користувача.

Робота з користувачами проводиться в режимі онлайн на сторінці сайту, відвідувачі в реальному часі можуть ставити свої запитання і тут же отримувати відповіді від операторів. До речі, в системі одночасно мають змогу працювати кілька операторів і вести діалог між собою та користувачем.

На основі комплексного підходу на сайті бібліотеки було сформовано «Інформаційно-бібліографічний сервіс», який включає, окрім онлайн-служби, ще й такі інформаційні ресурси: корисні добірки, посилання на сайт за тематикою, електронну бібліотеку, електронний каталог. За одним пошуковим запитом користувач отримує пакет необхідної довідкової інформації: записи з електронного каталогу про наявність інформаційних джерел в бібліотеці, посилання до відповідних веб-ресурсів глобальної мережі, довідку про наявні електронні книги, виконані бібліографічні довідки з архіву довідкової служби.

Одним із основних видів інформаційних продуктів бібліотек є підготовка бібліографічної інформації: бібліографічних та реферативних баз даних, каталогів, бібліографічних покажчиків. Ініціатором створення комплексних бібліографічних ресурсів був бельгійський дослідник Поль Отле, який вважав бібліографічну роботу основною функцією бібліотек. Сьогодні нові технології дають змогу втілити ідеї Поля Отле щодо створення світової енциклопедії знань, доступ до якої здійснюється за допомогою бібліографії.

І хоча на початку ХХІ століття бібліографія значно змінилась: розширилась її об’єктна сфера; вона ввібрала весь універсам джерел знання (фільмографія, медіаграфія, ізографія, вебліографія тощо); змінилась технологічна основа підготовки та якість бібліографічної продукції, швидкість генерування та розповсюдження, – однак, основна місія бібліографії залишилась незмінною – забезпечення інтелектуального доступу до джерел знання (ноосфери). І навіть за умов повноцінної формалізації та автоматизації бібліографічних процесів неможливо відмовитися від індивідуальної творчої роботи бібліографа-професіонала.

У цьому аспекті важливим для України є формування національних бібліографічних веб-ресурсів, створення на їх основі інтегрованої системи національної бібліографії. Особливий інтерес, з точки зору презентації України у міжнародних комунікаціях, становить національна бібліографія, метою якої є найповніше дослідження та опис української друкованої продукції за трьома основними ознаками, які окреслюють зміст та обсяг поняття «українська книга»: твори друку, видані українською мовою, незалежно від місця видання; твори друку, видані всіма мовами на території сучасної України; твори друку про Україну та її народ, видані всіма мовами, незалежно від місця видання.

В публікації Катерини Лобузіної «Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів» (В помощь работнику НТБ. – 2013. – Вип. 1) детально розглянуто індивідуальні підходи до організації бібліографічних баз даних різнотипових видань та проаналізовано засоби інтеграції різнорідних бібліографічних ресурсів у єдиний комплекс баз даних національного друкованого репертуару.

С. П. Бавін в статті «Проект «Книжная вселенная» — начало пути» (Библиография. – 2013. — № 1) з сумом констатує, що вітчизняні бібліотеки практично втратили систему організації читання художньої літератури, яка існувала ще декілька десятиріч тому і позитивно сприймалася як бібліотекарями, так і читачами. Мова йде про фундаментальні рекомендаційні покажчики, які охоплювали широкий діапазон читацьких уподобань в галузі вітчизняної та іноземної художньої літератури.

Нині коло читання пересічного читача складається, на жаль, в основному із полегшеної «одноразової» літератури. Видавнича політика Росії, як зазначає автор (а реалії нашої країни нічим не відрізняються), зміщена у бік випуску літератури зниженої (з точки зору складності форм та змісту) інформаційної цінності. Зростає суто розважальна складова читання та прагнення людей (особливо молодших поколінь) звести до мінімуму затрати інтелектуальних зусиль при читанні. В інформаційному просторі країни домінують джерела та канали одержання фрагментарної аудіовізуальної інформації, у той самий час запити переважної частини населення щодо точної та систематизованої друкованої або електронної інформації не задовольняються.

Бібліотечні працівники також зазнають нестачу в доступній, професійно організованій інформації про широкі пласти духовного надбання, відображеного в незміренному масиві художньої літератури нашого часу та минулих століть.

Популяризація книги та читання як професійний обов’язок бібліографів турбує і співробітників Російської державної бібліотеки. Саме тому відділ бібліографії розпочав масштабний проект під назвою «Книжковий всесвіт», мета якого – відновлення системи організації читання через популяризацію художньої літератури за допомогою видання великих рекомендаційно-бібліографічних покажчиків. Планується перевидання оновлених бібліографічних покажчиків з художньої літератури, які добре себе зарекомендували в минулі роки, та створення нових.

Діапазон подання художньої літератури широкий: російська та зарубіжна класична та сучасна література; різноманітні тематичні, хронологічні, територіальні зрізи; жанрова специфіка – проза, поезія, драматургія тощо. У перспективі серія представить сучасному читачеві всю палітру доступних, але підзабутих або зовсім для когось невідомих, художніх цінностей різних епох, країн та народів.

У чому специфіка та своєрідність роботи зі створення таких покажчиків? По-перше, не треба забувати, що завдання рекомендаційної бібліографії – популяризація та просвітництво. Виходячи із цих завдань, формується структура та зміст, як бібліографічного покажчика в цілому, так і його складових – анотацій, оглядів тощо. Створюється своєрідний алгоритм відношення до конкретного письменника, його творів, історико-літературного оточення, сприйняття його творчості. Бібліограф вирішує, яким чином найбільш оптимально і, по можливості, захопливо, донести інформацію до читача, щоб спонукати виникненню цікавості до творчості того чи іншого письменника. Окрім цього, ціленаправлено формується і власна бібліографічна складова.

Рекомендаційна бібліографія пропонує систему читання, і в цьому ще одна її відмінність від різноманітних довідників з літератури, у тому числі існуючих в Інтернеті. Ще ніхто не сформував собі кола читання, на думку автора, за допомогою довідників. Людина створює його або інтуїтивно, асоціативно, за порадою друзів, або звертає увагу на вже існуючі системи.

Тему розповіді продовжує публікація Ірини Баркової «Под «шляпой волшебника». Рекомендательная библиография покаления NEXT» (Библ. дело. – 2012. — № 18). Вона запевняє, що одне із важливих завдань дитячої бібліотеки — створення інформаційного середовища, забезпечення відкритого та оперативного доступу читачів до усіх інформаційних джерел, організація вільного бібліографічного спілкування.

На допомогу реалізації цього завдання приходить рекомендаційна бібліографія. Автор застерігає, що справити враження на сучасного читача – завдання не з легких, а бібліографічні посібники тим паче рідко привертають увагу. Для того, щоб зацікавити читача, таке видання повинно мати нестандартний зміст та незвичайну форму, відрізнятися новизною бачення та лексики.

Пропонована стаття знайомить з безліччю форм видавничої продукції, яку створює ДЦБС м. Новокузнецька: від яскравих посібників- іграшок для найменших до електронних бібліографічних видань, які мають гіперпосилання до текстів, розміщених в загальнодоступних бібліотеках – для підлітків. Як приклад наводиться електронний рекомендаційний покажчик «Понимающий мир», який містить декілька розділів і знайомить читачів з кращими творами художньої літератури другої половини ХХ-початку ХХІ століть. Подача матеріала, цікаві вступні тексти та анотації, яскраві ілюстрації – все це сприяє спонуканню цікавості до книг. І ще у читачів є можливість більше дізнатися про авторів, почитати електронні та послухати аудіо книги, подивитися фільми за їхніми мотивами.

Автор закінчує статтю словами видатного бібліографа М. О. Рубакіна: «Господа взрослые, укажите детям на существование возможно большего числа хороших книг, а воспользоваться вашими указаниями по своему хотению и выбрать из них по своему разумению наиболее для них интересное – это сумеет и сам юный читатель».

З-поміж проблем, які сьогодні жваво обговорюють бібліотечні спеціалісти, на перший план виходять визначення місії й призначення бібліотеки, цілей її діяльності, поліпшення іміджу, шляхи залучення бібліотекаря до інноваційної творчості, його етика. Перед бібліотечною спільнотою постають питання: як стати гідними конкурентами Інтернету та ЗМІ, залишитися цікавими і затребуваними суспільством? Як зробити так, щоб людина, вийшовши з бібліотеки, захотіла знову сюди повернутися?

Щоб відповісти на ці питання автор статті «Корпоративна культура в бібліотеці» Н. Богун радить звернутися до складових корпоративної культури як набору базових цінностей, переконань, неписаних договорів і норм, котрі сповідують усі члени колективу, а також способи і методи виконання роботи (Бібл. планета. – 2013. — № 1).

Сьогоднішній інтерес до корпоративної культури невипадковий, адже необхідну користувачам атмосферу комфортного перебування в бібліотеці можна створити лише за умови наявності в ній високого рівня культури. Автор, аналізуючи матеріали зарубіжних фахових періодичних видань, зокрема, звертає увагу на перелік рис, які мають бути притаманні бібліотекарю ХХІ століття:

• відвага (оскільки лише людина смілива, така, що не боїться ризиків, може розвиватися як професіонал і розвивати професію);

• вміння швидко призвичаюватися до нових умов (бібліотека повинна встигати за вимогами часу та потребами своїх користувачів);

• орієнтація на обслуговування (здатність почути користувача і зрозуміти його потреби);

• збалансованість (правильно співвідносити бюджетні кошти, часові витрати, потреби користувачів і застосування технологій);

• колегіальність (вміння працювати в команді, ділитися досвідом і знаннями з колегами);

• допитливість (бібліотекар не повинен лякатися складних запитань, а має знаходити на них відповіді);

• креативність (не варто обмежуватися лише стандартним вирішенням проблем, спираючись на свій або чийсь попередній досвід. Бібліотекар майбутнього не повинен боятися запитати: «А чому ні?»);

• розважність (не гарячкувати, адже прийняті рішення мають бути мотивованими та аргументованими);

• уміння зацікавити (вносити елементи гри у свою роботу);

• партнерство (пошук способів і шляхів співпраці з іншими установами і структурами);

• цілеспрямованість (ставити перед собою мету і наполегливо рухатися до неї);

• відданість справі;

• наполегливість (активно відстоювати як власні переконання, так і потреби користувача).

Свої зауваження і побажання надсилайте до інформаційно-бібліографічного відділу КЗ "ЗОУНБ ім. О. М. Горького" ЗОР за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 142, тел. 787-53-57 чи www.zounb.zp.ua (e—mail: bibliograf@zounb.zp.ua).

Список використаних джерел

1. Бавин С. П. Проект «Книжная вселенная» — начало пути / С. П. Бавин // Библиография. – 2013. — № 1. – С. 31-34.

2. Баркова И. Под «шляпой волшебника». Рекомендательная библиография поколения NEXT / Ирина Баркова // Библ. дело. – 2012. — № 18. – С. 29-31.

3. Богун Н. Корпоративна культура в бібліотеці. (За матеріалами зарубіжних фахових періодичних видань) / Н. Богун // Бібл. планета. — 2013. — № 1. – С. 11-13.

4. Вітушко А. Веб-сервіси для підвищення комунікативності бібліотечних сайтів / Антон Вітушко, Артур Струнгар // Вісн. Кн. палати. – 2013. — № 3. – С. 23-25.

5. Жайворонок Т. Нові моделі доступу до інформації в дитячій бібліотеці / Тетяна Жайворонок // Світ дит. б-к. – 2012. — № 4/5. – С. 46-47.

6. Земська О. Віртуальний – теж наш читач! / Олена Земська // Світ дит. б-к. – 2013. — № 1. – С. 11-12.

7. Лобузіна К. Інформаційні технології стіворення національних бібліографічних ресурсів / Катерина Лобузіна // В помощь работнику НТБ. – 2013. — № 1. – С. 23-28.

8. Шеламова Г. Идти в ногу со временем! / Галина Шеламова // Б-ка. – 2013. — № 1. – С. 25-29.

9. Шепетуха Л. Онлайнові послуги в бібліотеці / Людмила Шепетуха // Бібл. форум України. – 2013. — № 1. – С. 20-21.