Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу (ст. 17 Конституції України). Бібліотечні ресурси, як складова інформаційних ресурсів держави, потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів.
Цьогорічний випуск аналітичного огляду має на меті підвищення поінформованості фахівців бібліотек України всіх систем і відомств щодо організаційно-правових механізмів та успішних практик актуалізації бібліотечних фондів в умовах військової агресії російської федерації.
Для більш детального вивчення пропонованого матеріалу можна скористатися повнотекстовими джерелами за допомогою прямих посилань, зазначених у огляді.
* * *
Сьогодні, коли відбувається повномасштабна військова агресія росії проти України, що супроводжується численними злочинами проти людяності з боку російського військово-політичного керівництва, важливого значення набуває звільнення від ідеологічної спадщини російської федерації та припинення піднесення російської культури в українському просторі. Питання актуалізації бібліотечних фондів українських бібліотек гостро стоїть на порядку денному. У наш час це виглядає абсолютно природним і вмотивованим.
Бібліотечні фонди, як складова інформаційних ресурсів держави, потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів. Звичайно, нові обставини керуються новими законодавчими та нормативно-правовими актами, що і обумовлюють деякі моменти бібліотечної діяльності. Тому, за усіх суперечливих питань щодо діяльності бібліотек, звертаємося до законодавчих актів.
Міністерство культури та інформаційної політики України, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з метою підвищення поінформованості фахівців бібліотек України всіх систем і відомств щодо організаційно-правових механізмів та успішних практик актуалізації бібліотечних фондів в умовах військової агресії російської Федерації у публічних бібліотеках України розробили Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Детально з рекомендаціями можна ознайомитись за посиланням: https://mkip.gov.ua/files/pdf/rekomendacii.pdf.
В умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізацію бібліотечних фондів мають проводити виважено, з урахуванням виду бібліотеки, і з застосуванням індивідуального підходу до кожного документа, який зберігається в її фонді.
У процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендували не залишати видання, зміст яких порушує вимоги частини третьої статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», а саме:
які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
які глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців та ін., у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди» тощо.
Зважаючи на особливий статус та призначення національних, державних та центральних (обласних універсальних наукових) бібліотек, у разі зберігання в їхніх фондах вищезазначених документів, такі бібліотеки не повинні популяризувати та представляти їх у відкритому доступі читачам.
Крім того, не рекомендовано зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за виключенням окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).
Крім того, бібліотекам рекомендують вести окремий службовий облік документів, списаних у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з метою подальшого врахування при поповненні бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм.
Створення Рекомендацій МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів супроводжувалося широкими дискусіями щодо певних пунктів, але рекомендації є, і нам є на що спиратися і з чим працювати.
Також важливим і обов’язковим до застосування є Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини від Держкомтелерадіо (https://cutt.ly/jJU28HU).
Станом на 01.08.2022 перелік містить 301 книжкову назву. Основне призначення переліку – застерегти суб’єктів господарювання від марних спроб отримати дозволи на ввезення цих видань в Україну, а також зорієнтувати правоохоронні органи, юридичних та фізичних осіб на те, що факти розповсюдження цієї та подібної продукції можуть містити ознаки злочинів, передбачених статтями: 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 300 (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію), 436 (Пропаганда війни) та 436-1 (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) Кримінального кодексу України.
З метою недопущення культурного та інформаційного впливу держави-агресора на суспільні настрої українців Державний комітет телебачення і радіомовлення України з 06.03.2022 року припинив видачу дозволів та зупинив дію наданих дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора («Про припинення видачі та зупинення дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора»: Наказ Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 06.03.2022 № 94. — URL: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=182973&cat_id=181946)
Крім того, комітет звернувся з листами до обласних та Київської військової адміністрацій вжити невідкладних заходів щодо недопущення розповсюдження у бібліотеках книг, виданих в РФ. В листі насамперед йдеться про вилучення книжок з антиукраїнським змістом (https://cutt.ly/uXkCiaq).
Перелік видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надана відмова у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань https://cutt.ly/IHD9wm3. Критерії оцінки видавничої продукції, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті, за посиланням: https://cutt.ly/IHD9wm3
Перелік фізичних та юридичних осіб, стосовно яких застосовані обмежувальні заходи (санкції, відповідно до Закону України «Про санкції») доступний за посиланням: https://sanctions-t.rnbo.gov.ua/
Зокрема, санкції були застосовані до:
видавництв: ТОВ «ТД Алгоритм» (ООО «ТД Алгоритм»), ЗАТ «Книжковий світ» (ЗАО «Книжный мир»), ТОВ «Видавництво «Ексмо» (ООО «Издательство «Эксмо»), ТОВ «Видавництво «Віче» (ООО «Вече»), ТОВ «Видавництво Центрполіграф» (ООО «Издательство Центрполиграф»), ТОВ «Видавництво Яуза» (ООО «Издательство Яуза»), ТОВ «Видавництво АСТ» (ООО «Издательство АСТ»), ТОВ «Видавничий дім «Пітер» (ООО «Издательский дом «Питер»), ТОВ «Яуза-прес» (ООО «Яузапресс») (позиції 20-28 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019);
авторів: Всеволода Сахарова, Лева Вершиніна, Олександра Широкорада, Олександра Терещенка, Михайла Полікарпова, Ростислава Іщенка, Олександра Тамонікова, Олександра Дугіна і Захара Прілєпіна тощо.
Що стосується Міністерства культури і інформаційної політики, то зараз готуються нормативи, які дозволять правомірно вилучати книжки з бібліотек. Наразі є певні бюрократичні перепони, які не дозволяють цього зробити, потрібно щоб були дотримані всі процедурні моменти. Для цього створена Рада з питань розвитку бібліотечної справи (далі – Рада), куди увійшли і працівники міністерства, Інституту книги, національних бібліотек і публічних бібліотек.
24 червня 2022 року у форматі відеоконференції Рада з питань розвитку бібліотечної справи обговорила «Питання актуалізації бібліотечних фондів в умовах воєнної агресії росії проти України».
Зустріч стала першою із серії публічних експертних обговорень з метою підвищення поінформованості фахівців бібліотек України щодо організаційно-правових механізмів та успішних практик актуалізації бібліотечних фондів в умовах збройної агресії російської Федерації.
Учасниками відеоконференції, окрім Ради, представників Міністерства культури та інформаційної політики України і Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, стали представники національних і публічних бібліотек з майже всіх областей нашої країні. Запис засідання доступний за посиланням: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=798871297722636
Під час засідання наголошувалося, що бібліотечні фонди як складова інформаційних ресурсів держави потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів. Метою відкритого засідання було обговорення результатів дослідження стану фондів публічних бібліотек, проведеного у травні-червні 2022 року фахівцями Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, а також узагальнення практики застосування у публічних бібліотеках України «Рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізацій бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України».
Досвідом актуалізації бібліотечних фондів поділилися директори деяких бібліотек України. Завдяки очищенню фондів в бібліотеках створені простори для навчання та організації дозвілля користувачів.
Дані, отримані на першому етапі дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», проведеного фахівцями Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, дають можливість робити певні висновки про вплив перших трьох місяців російської збройної агресії на діяльність публічних бібліотек України. Негативні процеси в бібліотечній сфері спостерігаються в усіх регіонах України, у т.ч. і в тих, які не потрапили в зону бойових дій.
Як свідчать результати дослідження, загальний фонд публічних бібліотек України (сільських, селищних і міських) складає майже 154,5 млн одиниць.
При цьому:
книжки, видані до 1991 року, складають понад 50 % фондів 40,8 % міських бібліотек і 50,4 % сільських та селищних бібліотек;
видання 1991 – 2013 років становлять від 20 до 50 % фондів у 66,7 % міських бібліотек та 61,9 % сільських та селищних бібліотек;
видання 2014 – 2022 років також становлять від 20 до 50 % фондів 33,2 % міських бібліотек та 22,3 % сільських та селищних бібліотек.
Аналіз мовного складу фондів публічних бібліотек України показав, що співвідношення книг українською та російською мовами дуже неоднорідне. І хоча із сукупного фонду 57% літератури –державною мовою, а російською – 42%, деякі області мають від 60% до 80% фонду державною мовою, а деякі – лише 40-45%, а натомість фонд російською досягає 60%.
Опитування показало, що протягом останніх 3–5 років в основному здійснюється списання книжкових видань, надрукованих до 1991 року.
Щодо оновлення фондів, з розрахунку на одну публічну бібліотеку, середній показник щорічних надходжень для більшості областей становить від 101 до 300 примірників видань. Бібліотеки Києва стабільно отримували понад 500 примірників видань.
У фондах публічних бібліотек не вистачає нових видань, особливо художньої літератури. Разом із тим близько 20% сільських бібліотек та понад 30% міських бібліотек мають фонди, максимально наближені до нормативу оновлення 5%.
Попри зменшення обсягів фондів публічних бібліотек, їхній склад у розрізі за мовами видання поступово змінюється у бік збільшення частки видань українською мовою та незначного збільшення видань іноземними мовами. Повний текст дослідження представлений за посиланням https://oth.nlu.org.ua/?p=6096.
Питання вилучення з публічних бібліотек усіх книжок з пропагандистським змістом, у тому числі й російської класики, а також питання заміщення російської літератури в публічних бібліотеках Волині обговорюється в інтерв’ю з першою заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народною депутаткою Іриною Констанкевич та директорами волинських бібліотек (Юлія Малєєва. «Геть руки від Москви»: як відбувається дерусифікація волинських бібліотек (Волинські новини : сайт. – URL : https://www.volynnews.com/news/all/het-vid-moskvy-iak-vidbuvayetsia-derusyfikatsiia-volynskykh-bibliotek/).
«Геть від Москви» – гасло української літературної дискусії 1920-х років, започаткованої, зокрема, Миколою Хвильовим. На жаль, ця літературна дискусія закінчилась для її учасників «червоним терором». Але навіть через 100 років це гасло не втратило актуальності, ба більше, саме зараз помітні плоди імплементації російських імперських наративів в українську культуру.
Саме тому Ірина Констанкевич наголошує про невідкладне вилучення з публічних бібліотек усіх книг з пропагандистським змістом, у тому числі з російської класики, адже в цих книгах у підтексті є російські наративи, які тривалий час транслювали колоніальний пафос, з яким зайшов «рускій мір». Це рішення абсолютно не суперечить нашій Конституції чи засадам демократії, бо чітко спирається на наші закони, кожен з яких пройшов апробацію в ЄС. Йдеться про Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Закон України «Про захист суспільної моралі», рішення РНБО «Про Стратегію інформаційної безпеки».
Як проходитиме процес оновлення фондів? Який обсяг того, що треба замінити якісним українським контентом? Скільки часу і грошей на це потрібно? Як вчинити з технічною літературою та перекладами світової класики на російську мову? Як балансувати у питанні книжок, коли мова йде про демократичні права і свободи? Свій погляд на ці питання розкриває директорка Українського інституту книги Олександра Коваль в інтерв’ю інтернет-виданню LB.ua, яке записала журналістка, програмна директорка Litosvita Світлана Стретович: «Не всіх 500 російських письменників ми повинні знати, можливо, вистачить і десяти». Повний текст за посиланням: https://lb.ua/culture/2022/07/08/522491_oleksandra_koval_ne_vsih_500.html
За словами пані Коваль, планується замість російських книжок бібліотечні полиці поповнити якісною українськомовною літературою та книгами українських видавництв.
Тему продовжує публікація Діани Зубар «Російська література обнулила себе 24 лютого»: що буде з книжками РФ в одеських бібліотеках» (Суспільне новини : са йт . – URL: https://suspilne.media/240636-rosijska-literatura-obnulila-sebe-24-lutogo-so-bude-z-knizkami-rf-v-odeskih-bibliotekah/).
В статті представлений досвід одеських книгозбірень щодо актуалізації фондів, дослідження про потреби українських читачів та про те, як обиратимуть книги, які більше не опиняться на полицях та у відкритих фондах бібліотек.
Очильниці одеських бібліотек наголошують на різних підходах щодо вилучення російськомовних видань з публічних та наукових бібліотек, а також зазначають, що для сучасного українського читача російська література та іноземні переклади російською втрачають актуальність, в тому числі через якісні українські.
Вимоги до публічних та наукових бібліотек різні: книги в обласних закладах, які рекомендовані до вилучення, лише усунуть з електронного та читацького каталогів. Територіальні громади ж будуть списувати ці видання. Є примірники, щодо яких зроблять винятки, наприклад, книги кінця ХУІ століття або рукописні книги. Звичайно, це рідкісний фонд, який не буде списуватись.
За словами директорки Одеської національної наукової бібліотеки Ірини Бірюкової, наявність переважної більшості російськомовної літератури створює дисбаланс у фондах українських бібліотек. Через цей дисбаланс і перевагу російськомовної літератури поза увагою читачів та бібліотекарів лишається безліч літератури країн Європи та світу.
При цьому ситуації із тим, що книжкові полиці бібліотек будуть пустувати, не виникатимуть, адже є різні ініціативи для обміну якісною літературою з іншими країнами.
Щодо актуалізації та змін у бібліотечних фондах, то нічого нового для бібліотечних фахівців не відбувається. Бібліотеки, які активно співпрацюють з читацькою спільнотою, постійно переглядають свої фонди, в багатьох з них немає літератури, щодо якої є перестороги. Маємо ретельніше перевірити та актуалізувати наявні бібліотечні фонди, щоб допомагати державі Україна відстоювати свою територіальну цілісність та незалежність на культурному та інформаційному фронті.
Звичайно, що серед російськомовного фонду переважає частина літератури, яка рекомендована для вилучення. Є чимало проблем або нюансів із заміною перекладної літератури, з фаховою літературою, краєзнавчою. Але ми усе це здатні вирішити. Нам вкрай потрібно, аби література була якісною, україномовною, доступною. Адже недарма окупанти нищать українську літературу в бібліотеках, бо це потужна зброя.
А ми працюємо далі, не спиняючись, змінюючи вкотре формати, розширюючи спектр послуг для онлайн- та офлайн-користувачів і віримо в Перемогу! Слава Україні!
Додаток 1
Тема актуалізації фондів публічних бібліотек не вщухає та продовжує збурювати в суспільстві багато дискусій. Тож Український інститут книги розробив серію інформаційних матеріалів, в яких пояснено, які саме книжки та чому мають бути вилучені з бібліотек, адже вони були і залишаються зброєю пропаганди РФ як правонаступниці СРСР.
Детальніше в інфографіках, які можна завантажити як окремі картинки, так і зберегти як пам’ятку з усією інфографікою в одному місці, можна знайти за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1RrXsY9paSP4Bz_4DfFydMxeqyxY90_Jp/view.