Бібліохаб як сучасний бібліотечний простір — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека

20.09.2021 Коментарів - 0 Переглядів - 8344

Зміст

Передмова

Хаб: поняття та різновиди

Бібліохаби за кордоном і в Україні: короткий огляд

Створюємо бібліохаб

Молодіжні хаби

Хаби цифрової освіти в бібліотеках

Список публікацій

Додаток 1 Проєкт «library hub: сучасний простір у центральній бібліотеці КЗК “Жовтоводська ЦБС”

Додаток 2 Квест «Моя громада» у бібліохабі Чернігівської селищної ТГ

Передмова

Головна запорука успіху розвитку культурного простору – це нові стандарти надання освітніх, культурних, дозвіллєвих послуг, цікаві творчі проєкти, доступність до інформаційних технологій та ерудовані працівники.

Сьогодні користувачі не згодні приходити в холодну, неопалювану, непривабливу бібліотеку із застарілим обладнанням. Вони потребують комфортних умов, сучасної ресурсної бази, нових послуг, прогресивних технологій. Нові стандарти – це, перш за все, оновлені простори, сучасні форми роботи, цікаві і корисні членам громади, зміна парадигми в цілому.

Усе це можна органічно поєднати у бібліохабі. Цей формат допомагає перетворити бібліотеку із сховища книг, що видаються для читання на певний термін, в епіцентр культури і творчості, у відкритий простір для розвитку особистості і громади в цілому. Облаштовуючи місця для спілкування, дискусій, зустрічей, навчання, дозвілля, ігор, партисипації, бібліотеці водночас вдається зберегти свій стратегічний статус.

Хаб: поняття та різновиди

Слово “хаб” прийшло до нас з Англії в середині ХІХ століття. Англійське hub спочатку від hubbe — це жмут, маса, сукупність. У подальшому використанні воно стало професійним терміном майстрів колісних справ у значенні маточини — центральної частини колеса, з’єднаної з його ободом спицями або диском [22].

Згодом слово “хаб” почали вживати у значенні “вузол”, “центр” чогось, місця, де щось збирається і розподіляється. Наприклад, на транспорті — це пересадочний, перевантажувальний вузол з необхідними сервісами, у якому сходяться всі потоки.

Наприкінці ХХ ст. хаб став комп’ютерним та економіко-управлінським терміном. Він передбачав велику концентрацію ресурсів, розвинену інфраструктуру і розподільчу здатність. Як комп’ютерний термін “хаб” — пристрій для об’єднання комп’ютерів в мережу (мережевий концентратор), як економіко-управлінський — центр ділової активності і перетину економічних інтересів. У банківській справі слово «хаб» використовується для позначення головних офісів банків, розміщених в глобальних фінансових центрах. Найбільшими фінансовими хабами можна назвати Франкфурт, Гонконг, Лондон, Нью-Йорк, Токіо.

На початку ХХІ століття слово «хаб» почало використовуватися також як економіко-географічний термін. Наприклад, «Казахстан – майбутній економічний хаб Євразії».

Зараз цей термін широко застосовується ще й для визначення центру подій, уваги, діяльності. Хаби стрімко увірвалися в соціальне, економічне, культурне та громадське життя. Фахівці відзначають, що наразі важко концептуалізувати це поняття, оскільки сформувалося багато форматів хабів залежно від спрямування, структури, послуг та локації.

Наприклад, у Києві можна завітати до освітнього хабу IdeaHub. Цей заклад надає своїм відвідувачам всі звичні послуги вільного простору, зону коворкінгу, а також пропонує різні навчальні програми з SEO, інтернет-маркетингу, основ HTML та СSS від провідних фахівців цих сфер. Нещодавно у столиці з’явився хаб соціального спрямування для вимушених переселенців – «Будинок вільних людей». Тут зібрані представники багатьох волонтерських організацій і ті, кому потрібна допомога різного роду, відтепер можуть проконсультуватись та знайти її.

Аналіз публікацій дає змогу виділити окремі різновиди хабів у сфері культури — креативні хаби, бібліохаби, молодіжні та цифрові хаби.

Креативні хаби – місця, офлайн або онлайн, що об’єднують творчих людей. Це центри зі значними технічними ресурсами, які дають змогу людям реалізовувати свої ідеї, надають простір та забезпечують умови для творчої роботи. До них відносяться організації, що використовують свої площі та інфраструктуру для нетворкінгу, організаційного та бізнес-розвитку у сфері культури і творчих індустрій. Це також спосіб організації роботи, в основі якого лежить динамічне поєднання різноманітних талантів, дисциплін та навичок для посилення інноваційного потенціалу певного проекту [10].

Бібліохаби. На жаль, Українська бібліотечна енциклопедія не містить цього терміну і в спеціальній літературі поки що немає чіткого визначення цього поняття. Хтось має на увазі відремонтовану та осучаснену бібліотеку в цілому («Після ремонту бібліотека ім. П. Тичини в Києві перетворилася на сучасний бібліохаб»), хтось як «окрему кімнату для спільної праці, проведення тренінгів, лекцій, майстер-класів для творчих, активних, креативних людей, які генерують ідеї для розвитку міста» (Т. Козицька), інші — як структурний підрозділ бібліотеки (“Молодіжний центр LesyaHub знаходиться в бібліотеці імені Лесі Українки”), або як місце, що “об’єднує розвиток і розваги”. Немає єдності і в написанні цього терміну: зустрічаємо “BIBLIOHUB”, “БібліоHUB», “Бібліохаб”, “Бібліотека-хаб». Як бачимо, залишається широке поле діяльності для теоретиків-бібліотекознавців.

Ми ж розглядаємо бібліохаб як сучасний багатофункціональний, вільний і доступний бібліотечний простір для спілкування, соціальних ініціатив, особистісного розвитку, навчання, творчості та активного дозвілля. Він слугує підвищенню рівня освіченості та культури спільноти, соціальній взаємодії і згуртованості громади. Тут члени громади можуть цікаво та корисно проводити час, розробляти спільні проєкти, обговорювати актуальні для них теми, розвиватися та самовдосконалюватися. Бібліохаб – це епіцентр соціокультурних подій, інформаційний центр, територія креативного навчання, самовираження і комунікації, спілкування та дозвілля, майданчик громадянської активності членів громади.

Дуже важливо, щоб і керівники, і користувачі, і самі бібліотекарі правильно розуміли глибинну сутність перетворення бібліотеки на бібліохаб. Ось як відповідально вчинили працівники центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва. Вони відмовилися від назви «Бібліохаб» та повернулись до традиційної «БІБЛІОТЕКА». «Ми побачили, що з’являється дуже багато хабів, і не всі люди вкладають в поняття «хаб» саме те, що намагались вкласти ми. Люди сприймають хаб як ремонт бібліотеки, а це не зовсім так. Тут важливе наповнення — потрібно розширяти коло послуг, впроваджувати нові проекти. ….Ми повернулись до лаконічної назви «БІБЛІОТЕКА» (всі великі літери). За півтора року ми пройшли шлях від бібліотеки до хабу і назад», — пояснюють працівники [2].

Я згодна з колегами і вважаю, що коли йдеться про бібліотеку в цілому, вона може за своєю суттю мати всі ознаки хабу, тобто, бути інформаційним, комунікативним, просвітницьким, культурним, партисипативним центром громади, але традиційну назву при цьому має зберегти. Якщо ж мова йде про структурний підрозділ, який діє при книгозбірні (цифровий хаб, молодіжний хаб, спільнохаб), тоді цей термін більш прийнятний. Звичайно, останнє слово залишиться за нашими бібліотекознавцями.

Молодіжні хаби — це публічні простори нового типу, де можна в рамках однієї локації консолідувати всі зусилля для розвитку культурних та соціальних проєктів для територіальної громади [14].

Цифрові хаби — простори, де кожен громадянин може безкоштовно отримати доступ до платформи ”Дія. Цифрова освіта”, щоб пройти навчання з цифрової грамотності та отримати необхідні консультації [23].

Бібліохаби за кордоном і в Україні: короткий огляд

Бібліохаби давно розповсюджені у США та Європі. Саме вони докорінно змінили бібліотечні системи цих країн. Там бібліотеки — це синергія знань, сучасних технологій, естетичного дизайну і комунікацій між людьми. По суті, це комфортні високотехнологічні громадські простори з функціями коворкінгу, які орієнтовані на особистість та змінюються під її потреби. Книгозбірні перетворюються в центри зосередження суспільного життя не тільки району, а й усього міста в цілому.

Наприклад, Бібліотека Book Mountain and Library Quarter у голландському місті Спейкеніссе переступила межі звичайного розуміння бібліотек в плані концепції і функціоналу. По суті – це цілий комплекс будов, пов’язаних між собою, де можна знайти конференц-зали, аудиторії, офіси, освітній центр на екологічну тематику, заклади харчування, торговельні простори, готель і навіть соціальне житло в 42 квартири!

Будівля бібліотеки Сooroy (Квінсленд, Австралія) складається з двох павільйонів, які являють собою нову велику бібліотеку для місцевої громади і бібліотеку incudes-технологій з приміщеннями професійної підготовки, громадськими кімнатами, вітальнею і кафе, з якого можна вийти в місцевий парк культури і відпочинку.

Бібліотека в Бірмінгемі (Англія) сьогодні є найбільшою у Великобританії і одним з найвідоміших культурних центрів Європи і світу. Тут регулярно проходять різноманітні вистави, майстер-класи, фотосесії та інші івенти, часто встановлюються вражаючі інсталяції, які залучають до бібліотеки відвідувачів будь-якого віку та інтересів [17].

В Україні також відбувається переосмислення функцій і ролі книгозбірень як культурних інститутів і з’являються бібліохаби. Це не може не тішити, адже означає, що книгозбірні ремонтуються, оснащуються технікою, осучаснюються, розширюють сферу діяльності. Уже широко відомі київські, львівські, запорізькі, луганські та інші бібліохаби.

Так, львівська Медіатека — сучасний мультимедійний центр в поєднанні з унікальним книжковим фондом ЦМБ імені Лесі Українки, Wiki бібліотека – оновлена книгозбірня, яка є частиною проєкту Lviv OpenLab і поєднує в собі комфортний простір для читання, обговорень, надихаючих лекцій і зустрічей.

У Києві проєкт «Сучасний бібліотечний простір – “БібліоHUB» розпочато в в 2017 році. Він передбачає модернізацію бібліотек з перетворенням їх у сучасні простори, які надихають зовні і всередині, сприяють навчанню протягом життя, дозволяють зустрітись із друзями та змістовно відпочити, долучають до соціальної взаємодії.

Наразі учасниками проєкту стали 7 районів столиці та 8 бібліотек, які отримали новий фірмовий стиль, сучасний вигляд та інноваційні технології. Книгозбірні модернізовано, створено сучасні простори, що стають культурними центрами, центрами дозвілля та самоосвіти. Так, бібліотека «Свічадо», (Святошинський р-н) отримала новий фірмовий стиль у жовтому і сірому кольорах, запровадила інноваційні технології. У бібліотеці оновлені усі меблі, встановлено 3D принтер, техніку для людей з порушенням зору, проєктор, підвісні мікрофони тощо. Приміщення разділено на зони, наявні тактильні лінії для людей з вадами зору. У залі доступна як дитяча література, так і книги для дорослої аудиторії.

«Справжня радість — це спостерігати наш загальний розвиток і бачити, як змінюються бібліотеки одна за однією, стаючи одна краща іншої. Ми накопичуємо досвід, і сьогодні «Свічадо» є одним з кращих в нашій родині бібліохабів, — повідомила директор Департаменту культури КМДА Діана Попова [9].

Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва — бібліотека з міні-коворкінгом та власним івент-румом, де проходять зустрічі з відомими письменникам, муралістами та акторами. Дітей тут навчають живопису і англійської, дорослих — скетчінгу, а пенсіонерів — комп’ютерній грамотності. Тут необов’язково зберігати тишу, можна робити селфі в фотозонах, валятися на підвіконні та навіть танцювати брейк-данс.

Бібліотека ім. П.Тичини, після ремонту перетворена в сучасний бібліохаб з новим фірмовим стилем і логотипом. Тут проведено капітальний ремонт, оновлено меблі, створені належні умови для осіб з інвалідністю. Тепер в бібліотеці, крім універсального книжкового фонду з усіх галузей знань і періодичних видань, відкрили зону Wi-Fi і місця для роботи з ноутбуками, дитячий куточок і зону з настільними і відеоіграми. В оновленій бібліотеці проходитимуть культурні презентації, зустрічі з письменниками, кінопокази фестивальних фільмів і різні тренінги в рамках проєкту «Освітній хаб міста Києва». Крім того, в бібліотеці з’явилося спеціальне обладнання для людей з вадами зору.

BIBLIOHUB у центральній бібліотеці м. Лисичанськ Луганської області — третій простір із мережі «Мій FOX HUB». Для відвідувачів доступні:

— коворкінг-зона, оснащена сучасними меблями та обладнанням для роботи і навчання, проведення дискусій, освітніх заходів;

— лаунж-зони зі зручними диванами, кріслами, телевізором, гітарами, настільними іграми для проведення дозвілля, спілкування та соціалізації, чи проведення соціальних та культурних заходів;

— ігрові зони, що мають аерохокей, столики для пісочної анімації та пазли.

— медіа-зона, оснащена сучасним медіа-обладнанням для ведення блогів, створення соціальних відео та новин, проведення інтерв’ю та створення власного каналу на YouTube про життя молоді у Лисичанську [19].

Створюємо бібліохаб

Методика створення бібліохабу ще не узагальнена, але ми можемо користуватися існуючими напрацюваннями та досвідом колег. Наприклад, зараз дуже розповсюджені молодіжні центри (хаби), які створюються в тому числі й на базі бібліотек. Для невеликих книгозбірень більше підійде назва «Молодіжний простір». Ця методика прийнятна і для створення бібліохабу як такого.

Так, розроблено Типове положення про молодіжний центр та Національний знак якості для молодіжних центрів. У мережі інтернет можна знайти портал «Децентралізація» (https://decentralization.gov.ua), який має розділ «Молодь» з рубрикою «Молодіжні центри в ОТГ»). Тут представлено посібники «Молодіжні центри. Основні принципи та засади», «Молодіжні центри в Україні», «З чого розпочинати створення молодіжного центру», а також матеріали з досвіду роботи: «Молодіжні центри: український досвід», «Молодіжні центри: європейський досвід» (доступ: https://decentralization.gov.ua/youth/molodizhni-tsentry-v-hromadakh)

За ініціативи членів Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації було підготовлено методичні рекомендації «Молодіжні простори в бібліотеках» [14]. Цей посібник надає рекомендації зі створення молодіжних просторів у бібліотеках, знайомить з процедурою їх створення та методиками успішного виконання поставлених завдань. Корисним буде представлений іноземний досвід діяльності молодіжних просторів, а також перелік та контакти бібліотек України, де такі простори вже працюють.

Узагальнивши існуючу інформацію, можемо зробити такі висновки.

Створення бібліотечного хабу передбачає кілька етапів:

І етап – формування ініціативної групи. І створення, і діяльність хабу передбачає активну участь зацікавлених представників громади – влади, ініціаторів змін, активних користувачів, громадських організацій, бібліотекарів;

ІІ етап – розробка стратегії діяльності: дослідження потреб жителів громади, виділення груп, для яких бібліохаб власне й існуватиме; визначення візії, місії, стратегії та напрямів діяльності хабу;

ІІІ етап – створення та початок діяльності. За активної участі цільових груп визначаються графік (час, зручний не для працівників, а для користувачів, у т. ч. ввечері й у вихідні дні), формати роботи, розробляється дизайн. Члени громади можуть добровільно долучатися до ремонтних робіт або обладнання просторів. Залучення молоді є необхідним, оскільки саме молодь вносить енергію, свіже мислення і творчу іскру до процесу проєктування, їй подобається яскравий, динамічний, сучасний інтер’єр [14].

Підкреслимо, що повинно бути кардинальне оновлення простору книгозбірні, бажано — із залученням дизайнерів, забезпеченням доступу для маломобільних груп населення, опалення, достатнього освітлення, вентиляції, наявності санвузла, зручних меблів, і, за можливості, – міні кухні. Інтер’єри бібліохабів досить широко висвітлюються в мережі інтернет, там можна знайти безліч світлин і варіантів. Хотілося б застерегти від одного: у бажанні звільнити більше простору організатори встановлюють дуже високі (аж до стелі) стелажі. Це, по перше, незручно і користувачам, і бібліотекарям і, по друге, суперечить принципам мерчандайзингу, оскільки нижні і верхні полиці вважаються «холодними», або навіть «мертвими» зонами. Доречнішими будуть стелажі на коліщатах, які можна легко пересунути, трансформувавши простір. І вже зовсім неприйнятні такі стелажі у дитячих зонах.

Бібіохаб повинен створюватися із дотриманням пожежних та санітарно-гігієнічних норм, використанням екологічних та енергоефективних технологій, забезпечувати привабливі і комфортні умови для рівного доступу всіх користувачів, в тому числі з інвалідністю та особливими потребами. До речі, дуже детально інклюзія у молодіжних просторах описана у посібнику «Молодіжні простори в бібліотеках» [14].

Оскільки хаби являють собою безкоштовні приміщення для заходів та роботи різноманітних об’єднань і виступають ресурсними центрами з наданням безкоштовного обладнання для робочих заходів, необхідно придбати відповідне обладнання — проектор, мікрофони, екран, комп’ютери, сканери, принтери, відеокамера, фотоапарат тощо).

Бібліотека допомагає збільшувати соціальний капітал вразливим групам населення, таким як молодь, літні люди, інваліди, мігранти та етнічні меншини. Особливо корисними в цій ролі виявляються творчі лабораторії (мейкерспейси), які трансформують образ бібліотеки в останні кілька років. Мейкерспейси дають відвідувачам бібліотеки можливість займатися творчістю, щось створювати і здобувати знання і навички в областях, які можуть бути недоступними поза бібліотекою.

У таких лабораторіях може бути все: від звукозаписувального обладнання та комп’ютерних програм до швейних машин, від 3D-принтерів до мікроскопів, від цифрових камер до окулярів Google Glass. Завдяки мейкерспейсам користувачі бачать бібліотеку не як «портал», який кудись веде, а як «платформу», яка пропонує послуги, інформацію та інструменти, необхідні для того, щоб йти в ногу з часом і втілювати нові ідеї.

Не забудьте й про ігри — «Світ громад», історична настільна гра «100 років боротьби», «Життєвий капітал», «Мафія», «Крокодил». Та й звичайні настільні ігри не завадять. Наприклад, у Біленьківській сільській бібліотеці Запорізького району вже багато років поспіль збираються любителі шашок та шахів. Особливо їх приваблює бібліотека взимку – коли у селян більше вільного часу. Тут ще тривають роботи зі створення хабу, та вже зрозуміло, що шахово – шашковий клуб органічно впишеться в його структуру.

Хаб – це вузол, який об’єднує якісь складові, тому логічно продумати, які саме зони, простори він включатиме. Зазвичай це зони навчання, комфорту, спілкування і відпочинку з додатковими послугами (бібліоняня, арт-брама, курси з вивчення англійської та української мов і т.д.). Визначитися з тим, які зони обрати, чим їх наповнити, як обладнати допоможе посібник Української бібліотечної асоціації “Чотири простори бібліотеки: модель діяльності” [24].

Наприклад, в Оскільській сільській бібліотеці створили такі простори — EoyngZone, InternetLand, CоmmunicationHub — молодіжну зону, інтернет зону та зону спілкування. Якщо одна з цілей бібліохабу — відкрити таланти, розвивати здібності та демонструвати результати роботи відвідувачів — варто виділити оригінальний мистецький простір з подіумом, місцем для презентацій, виставок, обговорень, майстер класів. Для проведення цікавого дозвілля виділяється місце для ігор, демонстрування фільмів, обміну думками; для самовдосконалення – зона для роботи з групами (технічної творчості, розробки стартапів тощо) і місця для індивідуальних занять.

Складовою частиною бібліохабу зазвичай стає коворкінг-центр. Ково́ркінг (анг. Co-working — спільно працювати) у широкому сенсі — модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому значенні — колективний офіс.

Коворкінги характеризує гнучка організація робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Атрибути сучасного коворкінгу: вільний доступ до інтернету, комфортні місця для работи, додаткове технічне оснащення, міні-кухня.

Ну і, звичайно, пам’ятаємо про зону комфортного читання. Відкриті стелажі з книгами, які можна вільно брати і роздивлятися. Читальної зали немає, замість неї по всій території — дивани, м’які крісла і затишні ніші в стінах. Окуляри для тих, хто погано бачить і забув вдома власні. Затишний куточок для усамітненого читання з додатковим освітленням. І нові книги. Багато нових книг!

Ви запитаєте – де взяти кошти на все це? Варіанти різні. Звичайно, у змінах повинна бути зацікавлена влада. Так було в Чернігівському районі (потрібне було місце для засідань комісій, зустрічей з громадянами, громадських обговорень), у місті Запоріжжі (модернізація бібліотек стала фішкою передвиборної кампанії). Велику роль відіграють міжнародні донори, зокрема, федеральна компанія GIZ з Німеччини (профінансувала молодіжні хаби у бібліотеках м. Токмака, смт Чернігівка, с. Остриківка).

Ефективне джерело залучення коштів — громадський бюджет. Його використовували бібліотекарі міст Полтава, Жовті Води, Хмельницький та інші. Так, у Полтаві ініціативу колег підтримали 837 жителів, а на її реалізацію з міського бюджету було виділено 500 тис. грн. Приклад написання проєкту для “Бюджету участі” ми наводимо у додатку 1.

Крім того, є випадки, коли молоді мешканці громади ставали ініціаторами змін і власними силами на базі місцевих бібліотек створювали простори для спілкування і відпочинку.

…І ось приміщення готове, стрічки перерізані. Залишилася одна велика справа — наповнити змістом цей сучасний відкритий простір. Зробити ремонт і змінити вивіску бібліотеки на «BiblioHUB» або «Бібліотека-хаб» недостатньо. Це має бути комплексна активація бібліотек на основі вивчення потреб кожного мікрорайону обслуговування, перетворення їх в модулі, орієнтовані на запити конкретної спільноти. Наповненість роботи хабу залежатиме від пріоритетів конкретної громади, вікового складу населення, інтересів мешканців та інших факторів. Як зазначають укладачі посібника «Молодіжні простори», «має бути не пасивне відвідування, а ініціювання заходів, які потрібні саме молодим людям. Для цього молодіжний простір в бібліотеці може співпрацювати з громадськими об’єднаннями на підставі партнерських домовленостей, спільно формувати тематичне наповнення своєї діяльності» [14].

Вкрай важлива також модернізація свідомості персоналу (підвищення рівня його креативності), створення свого «фірмового» стилю роботи, власного «обличчя». Корисними будуть професійні візити до громад, які вже мають досвід роботи бібліохабів.

Мають змінитися і графік роботи книгозбірні, й модель організації часу. За необхідності доведеться подовжити час роботи книгозбірні, можливо, перенести вихідні дні. Якщо ваш хаб універсального характеру (тобто, для всіх членів громади), варто так організувати роботу, щоб зручно було всім віковим категоріям. Наприклад, заходи для пенсіонерів варто проводити у той час, коли основна частина жителів працює або навчається. Діти займуть свій простір після уроків, а вечірній час – переважно для молоді. Учасники коворкінгів мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному цілий день. У зонах навчання учасники можуть збиратися у відповідний час, визначений для занять, а у дозвіллєвих – вільно (якщо не передбачені якісь івенти).

Загалом виділяють такі напрями діяльності хабів:

сприяння підвищенню громадської активності членів громади, діалогу з владою;
підтримка діяльності громадських об’єднань, місцевих ініціатив;
сприяння проєктній діяльності;
інформальна освіта, сприяння грамотності (базовій, медійній, цифровій, соціально-правовій); підвищення рівня готовності членів громади до використання електронних послуг;
організація змістовного дозвілля;
інклюзія;
розвиток творчих здібностей, культурних традицій;
розвиток лідерських та управлінських якостей;
розвиток креативності та нестандартного мислення;
профорієнтаційна робота серед молоді;
пропаганда здорового способу життя;
організація волонтерської роботи;
…

Формати діяльності бібліохабів можуть бути досить різноманітними, залежно від тематики та напряму роботи: громадські обговорення, скриньки побажань, гуртки, школи, фестивалі, кінопокази, бібліо- та book-квести, нічні екскурсії, англомовні курси й клуби, ток-шоу, різноманітні тренінги та майстер-класи, навчальні поїздки, волонтерська діяльність тощо.

У роботі хабу можна передбачити тренінги для розвитку комунікативних навичок, особистісного росту, професійного самовизначення, майстер-класи професіоналів та дружні зустрічі з успішними людьми. Це можуть бути семінари і тренінги з розвитку важливих соціальних життєвих навичок (ефективне працевлаштування, управління особистим і сімейним бюджетом, взаємини з оточуючими та ін.), з безпечної поведінки; майстер – класи (фотомайстерність, відеомайстерність, здоровий спосіб життя, ораторське мистецтво та ін.); школи діджеїв; арт – терапія; індивідуальні консультації психолога; цікаве, корисне і насичене дозвілля (ігри, вікторини, квести, зустрічі з цікавими людьми).

Ми повинні пам’ятати: сутність трансформації полягає в тому, щоб не тільки відремонтувати й осучаснити інтер’єр приміщення, але й кардинально змінити зміст роботи, об’єднати різні групи користувачів, стати культурним і громадським центром територіальної громади. Необхідно постійно наповнювати простір життям, активністю, новими програмами, вкладати ресурси в розвиток людського і професійного потенціалу, постійно приділяти увагу тому, щоб програми, що реалізуються на базі центру, давали подальшу перспективу зростання і розвитку.

Таким центром вдалося стати Чернігівському бібліохабу нашої області. Тут постійно кипить життя, обговорюються важливі для громади питання, проводяться цікаві заходи. Так, нещодавно на базі бібліохабу пройшов тренінг з питань розробки стратегічних документів розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Провела захід експертка з питань політики розвитку МСП О. Красовська та аналітик Агенціїї сталого розвитку Запорізької області Ф. Хрустальов. Тренінг об’єднав представників органів місцевого самоврядування, малого і середнього бізнесу, культури, Держспоживслужби. Учасники провели СВОТ аналіз наявного стану підприємництва території, визначили сильні і слабкі сторони, ризики і можливості своєї громади. Такий аналіз надасть змогу розробити концепцію розвитку малого і середнього бізнесу в громаді. Цікаво пройшов і квест «Моя громада». Його опис ми надаємо у додатку 2.

Якщо вам здається, що у цій феєрії івентів загубилися власне бібліотечні форми, пропоную матеріал для осмислення. Сьогоднішні потреби людей вказують на те, що їм конче потрібна «фільтрована», систематизована і достовірна інформація з великого спектру питань. Це – головне, хоч і складне завдання. Звідси висновок: реформування бібліотечної справи має рухатися в бік інформаційної функції, а саме — аналітико-синтетичної переробки інформації. Складність проблеми не має лякати. Слід покладатися на сучасні технології: автоматизацію і телекомунікацію. Ці засоби «перевернуть» звичні бібліотечні уклади і породять нові – інформаційні.

Молодіжні хаби

Такі молодіжні публічні простори одночасно можуть бути як:

— платформа для самоорганізації міської активної спільноти;
— майданчик для проведення форумів, конференцій, концертів, лекцій, майстер-класів;

— простір для спільної праці активних молодіжних спільнот міста (активістів культури, ай-ті, велоруху, молодіжних ГО та інших;

— платформа для самоорганізації активних громадян та гуртування навколо ідеї спільної праці направленої на сталий розвиток населеного пункту.

Методика створення молодіжних хабів описана вище. Ми ж хочемо звернути увагу на деякі деталі. При створенні молодіжних бібліотечних просторів необхідно дивитися вперед як мінімум на 20 років. Це дуже складне завдання — уявіть, як змінилися суспільство і технології за останні 20 років.

Простір для друкованого фонду. Дослідження показують, що молоді люди користуються всім спектром існуючих форматів. Фонд молодіжної бібліотеки в Гамбурзі (Німеччина) включає 50% друкованих та 50% цифрових матеріалів. Важливий не формат, а щоб молодь читала — так, як їй зручніше.

Розставляти друкований фонд необхідно таким чином, щоб молоді відвідувачі могли знаходити те, що їм потрібно, швидко і легко. Останнім часом книги частіше розставляють за темами і жанрам, щоб їх було легше знаходити. За такої розстановки відвідуваність бібліотек і видача книг збільшується, відвідувачі можуть самостійно шукати необхідні їм книги, бібліотекарі витрачають менше часу на розстановку і звільняють час для спілкування з читачами.

Простір для цифрових технологій. Технології — вічна проблема для бібліотекарів. Варто тільки вам придбати останні новітні технології, як вони відразу застарівають. Створюючи цифрові простори для молоді, необхідно враховувати неминучість змін. Наприклад, 20 років тому не було необхідності облаштовувати робочі місця з розетками для пристроїв відвідувачів, Wi Fi, а сьогодні це вкрай важливо.

Однак слід пам’ятати, що крім тих, хто використовує смартфони та планшети, щоб оплачувати рахунки, стежити за здоров’ям і нікуди не спізнюватися, є й ті, у кого немає власних мобільних пристроїв і доступу до інтернету. Бібліотека не повинна випускати з поля зору цю категорію читачів: саме для них вона може бути особливо корисною, створюючи рівні можливості в плані доступу до цифрових просторів. Вирішуючи, як буде виглядати і функціонувати бібліотечний простір, пам’ятайте, хто ваші користувачі і які їхні потреби в області цифрових технологій.

Громадський простір. Відповіді на опитування показують, що потенційні відвідувачі хочуть не тільки брати книги і працювати на комп’ютерах, але і використовувати бібліотеку для чогось більшого. Відзначається важливість бібліотеки для спільної роботи над різними проектами.

Комфортний простір. Бібліотечний простір має бути фізично комфортним і емоційно безпечним. При проведенні опитувань з’ясовується, що молоді відвідувачі бібліотеки вважають більш привабливим бібліотечний простір з яскравими квітами і м’якими пуфиками. Ті, хто не ходить в бібліотеку, також підкреслюють, що зручні сидіння — один з чинників, які сприяють відвідуванню бібліотеки з метою навчання або спілкування.

Приклад молодіжного хабу: LESYA HUB (Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса, 112; facebook.com/lesyahub). Його мета: об’єднати молодих людей міста Дружківки в активну групу.

Хаб створено при Дружківській центральній бібліотеці імені Лесі Українки за ініціативи бібліотекарів та самої молоді. Він став місцем зустрічей та неформального спілкування, де можна знайти однодумців, співрозмовників, партнерів, втілити свої творчі задуми, урізноманітнити дозвілля.

На реалізацію проекту було отримано фінансову підтримку програми «Бібліоміст» і «Львівської освітньої фундації». За допомогою цих коштів було здійснено закупівлю технічного обладнання, настільних ігор та матеріалів.

Молодіжний центр LESYA HUB (Дружківська ЦМБ ім. Лесі Українки) — культурний простір для творчості, зустрічей і розваг. Це місце, де збирається молодь для спільної роботи, відпочинку, обміну інформацією. LESYA HUB виступає як майданчик для розвитку, самовдосконалення та реалізації творчих ідей.

В рамках простору проходять різноманітні масові заходи (воркшопи, виставки, зустрічі з письменниками та митцями, турніри з настільних ігор), адже раніше для цих цілей використовувалися різні непристосовані для цього локації бібліотеки. Тоді залишалася невирішеною проблема з відповідним комфортним місцем для роботи об’єднання. Але у 2017 році культурний простір «LesyaHub» взяв участь у проекті «Гідна країна для гідних людей», який було спрямовано на створення інноваційних центрів розвитку для молоді та дітей у Донецькій області. В рамках програми було заплановано створення двох залів – мистецької лабораторії «ART-ROOM» та центру неформальної освіти «SPEECH-ROOM».

Перша локація працює як резиденція для митців різних напрямів – художників, архітекторів, урбаністів, фотографів. Це місце, де проходять книжкові толоки, творчі зустрічі з відомими українськими культурними діячами: письменниками, поетами, режисерами, акторами, музикантами. Тут відбуваються пересувні виставки, експозиції, інсталяції сучасних молодих українських художників, в тому числі в рамках співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка (м. Київ).

Активно використовується вільний простір бібліотеки для експозицій і виставок. Першою виставкою були плакати «Діячі України» (Київського клубу ілюстраторів Pictoric), далі приймали виставку картин Лілії Тептяєвої з Івано-Франківська, організували молодіжну виставку «Разом», присвячену толерантності (Освітній центр «Простір толерантності»). Усі виставки супроводжуються тематичними майстер-класами, зустрічами з дизайнерами, проведенням тренінгів для гідів і т.д. Тренери з Києва проводили на базі LESYA HUB форум-театр. І, звичайно, в бібліохабі проходять зустрічі з цікавими людьми. Зі своїми презентаціями книг приїжджали Костянтин Грубич, Тарас Прокопишин, була в гостях львівська художниця Софія Філіпчук [ 21].

Друга локація слугує для реалізації нових ідей у гарній, приємній атмосфері, яка сприяє творчому настрою, дає можливість знайти однодумців, нових друзів. Це освітня локація, яка покликана допомогти учням, студентам виявити потенціал особистості за допомогою літератури, тренінгів, воркшопів, також в ній проходять заняття з вивчення англійської мови, дискусії і клуб з настільних ігор. Хаб став комунікаційним центром для активної та діяльної молоді міста.

Хаби цифрової освіти в бібліотеках

В Україні вперше цифрова грамотність стала пріоритетом держави. Одна із ключових цілей Міністерства цифрової трансформації — навчити 6 млн українців цифрової грамотності за 3 роки.

Для цього було заплановано зробити 3 основних кроки:

– організувати хаби цифрової освіти;

– дати можливість пройти тест «Цифрограм»;

– запустити національну платформу «Дія. Цифрова освіта».

Хаби цифрової освіти — це простори, куди може завітати кожен громадянин та безкоштовно отримати доступ до платформи ”Дія. Цифрова освіта”, щоб пройти навчання з цифрової грамотності, отримати консультації й допомогу з боку працівників, та отримати сертифікати. Хаби допомагають людям, які не мають власних гаджетів зрозуміти, як ними користуватися, а також освоїти необхідні навички для того, щоб безпечно поводитись в цифровому світі і цифровому суспільстві.

Цифровими хабами можуть стати різні організації, але ключову роль у реалізації цього проєкту мають відіграти бібліотеки. Приємно, що це розуміють і у Міністерстві цифрової трансформації. «Моя мрія – трансформувати всі бібліотеки країни в диджитал-хаби, на базі яких люди зможуть отримувати цифрові навички», – сказав міністр цифрової трансформації М. Федоров [12].

Наразі Міністерство цифрової трансформації України спільно з Українською бібліотечною асоціацією активно розвиває проєкт «Дія. Цифрова освіта», одним із завдань якого є сприяння комп’ютеризації сільських бібліотек України і перетворення їх на хаби цифрової освіти.

Для того, щоб бібліотека стала хабом цифрової освіти, вона повинна мати, принаймні, один комп’ютер, підключений до мережі інтернет, та одного фасилітатора, який готовий відповісти на уточнюючі запитання. Обов’язково потрібно пройти офіційну реєстрацію на сайті “Дія. Цифрова освіта” (osvita.diia. gov.ua). Для цього слід зайти на сайт, знайти розділ “Мережа хабів” і подати заявку. Додатково ви можете подивитися ролик, у якому покроково роз’яснюється методика реєстрації бібліотеки як цифрового хабу [Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=KJPAzIoRK2s].

На вказану вами електронну пошту прийде лист, який підтверджуватиме статус офіційного хабу, а також папка із промоматеріалами проєкту. Команда проєкту підготувала наліпки для зони вхідних дверей, які підтверджують, що бібліотека є офіційним хабом. Також у ній збережені офіційний логотип проєкту, макети постерів, соціальна відеореклама та подарункові наліпки для гостей.

Усі зареєстровані бібліотеки-хаби заносяться на інтерактивну карту хабів цифрової освіти. Там можна дізнатися адресу, графік роботи, номер телефону конкретного цифрового хабу [Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/hubs]. Пропонуємо бібліотекам, які стають амбасадорами проєкту «Дія. Цифрова освіта», повідомляти про свою залученість, додаючи хештег ‪#‎cyfra_library до інформації у соціальних мережах.

Мінцифри за сприяння Української бібліотечної асоціації реалізує проєкт “Цифровізація бібліотек”, за яким книгозбірням буде передано 5 тис. комп’ютерів. Він переміг на антикризивому PR марафоні в номінації “Найкращі практики взаємодії бізнесу з державою”. Наразі вже 8 областей отримали комп’ютери, які надає Благодійний фонд “FAVORIT FOUNDATION”. Комп’ютери не нові, але підходять для використання бібліотеками як для суто бібліотечної роботи, так і для доступу користувачів до інтернету та можливості здобути цифрові навички на платформі “Дія. Цифрова освіта”. Техніку вже отримали Вінницька, Закарпатська, Львівська, Хмельницька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Черкаська області. Сподіваємося, що незабаром дійде черга й до нас, наразі схвалено перелік із 150 сільських і селищних бібліотек Запорізької області для участі у проєкті.

Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека за підтримки обласного відділення Української бібліотечної асоціації організувала спеціальний тренінг для сільських бібліотекарів, мета якого — навчити, як трансформувати бібліотеки у цифрові хаби. На базі комп’ютерів, що надійшли від Міністерства цифрової трансформації та благодійного фонду “Фаворит Фаундейшн”, працівників навчили азам роботи в операційній системі Linux, познайомили з освітніми серіалами, новими послугами, та визначили статус і роль центральних бібліотек у громадах. За три дні навчання пройшло 72 працівника з 29 громад області.

Основа діяльності цифрового хабу — Національна онлайн-платформа з цифрової грамотності [Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua].

Користуючись нею, відвідувачі бібліотекі можуть пройти Національний тест на цифрову грамотність «Цифрограм» [Режим доступу: https://osvita.diia.gov.ua/digigram]. Він складається з 90 питань і займає приблизно 30 хвилин часу. Тест дає можливість дізнатись про рівень своїх знань з цифрової грамотності і виявити ті сфери, які варто розвивати. Після складання тесту користувач отримує сертифікат, що підтверджує його знання та навички.

Звертаємо увагу: на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності розміщено також понад 60 освітніх серіалів, які користувачі можуть подивитися і за допомоги бібліотекарів опанувати основи цифрової грамотності та безкоштовно пройти навчання. Представлено освітні серіали різної тематики — від оплати комуналки та отримання базових цифрових навичок до протидії домашньому насильству та навчанню держслужбовців (“Базові цифрові навички”, “Штучний інтелект”, “Цифрові навички для вчителів”, “Кіберняні” та інші).

Як використовувати платформу бібліотекарям, організовувати навчання та допомагати відвідувачам можна дізнатися, переглянувши запис вебінарів «Тренінг для тренерів», «Інтерактивне навчання», «Персональні дані» та інші.

Крім того, цифрові хаби мають брати участь у Європейському тижні грамотності (комунікаційна та освітня кампанія з цифрової грамотності). Отже, закликаємо бібліотеки приєднуватися до мережі і здійснювати таку важливу для мешканців регіону роботу.

До ваших послуг — Регіональний консультаційно-тренінговий центр Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (пр. Соборний, 142, тел.: 096 21 10 90, ел. пошта: rctc.zounb@gmail.com). Тут ви можете пройти безкоштовні курси “Базова комп’ютерна грамотність”, “Смартфон”, отримати консультації, а також взяти участь в онлайн-тренінгах.

Список публікацій

1. Бібліотека-хаб: сховище книг чи центр спільноти? Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=5V1_fwcVH0E. – Назва з екрану.

2. Бібліотека – не хаб: зруйнувати стереотипи та спростити систему. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://project.weekend.today/library_shevchenko. – Назва з екрану.

3. Бібліотека — хаб проєкту Дія. Цифрова освіта. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://konstlib.net/dya. – Назва з екрану.

4. БібліоХаб: сучасний простір у центральній бібліотеці міста: громадський проект / Т. Козицька. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://gp.khm.gov.ua/projects/archive/8/show/76. – Назва з екрану.

5. Библиохабы: что это и для чего. Электроннный ресурс. – Режим доступа : // https://biblioteka-franko.od.ua/stati/bibliohabyi-chto-eto-i-dlya-chego.html. – Назв. с экрана.

6. Бояринова О. Нова роль бібліотеки в житті громади. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/nova-rol-biblioteky-v-zhytti-gromady. – Назва з екрану.

7. Бояринова О. Що таке сучасна бібліотека. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/shcho-take-suchasna-bibliotekа. – Назва з екрану.

8. Бояринова О. Таке неможливо залишити без уваги. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://m.facebook.com/permalink.ph?p . – Назва з екрану.

9. В Киеве открылся восьмой по счету бибиохаб. Электронный ресурс. – Режим доступа : http://kievvlast.com.ua/news/v-kieve-otkrylsya-vosmoj-po-schetu-bibliotechnyj-hab. – Назв. с экрана.

10. Глосарій креативних індустрій. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://uccs.org.ua/hlosarij-kreatyvnykh-industrij. – Назва з екрану.

11. Какой должна быть библиотека в современном мире? Электронный ресурс. – Режим доступа : http://literratura.org/non-fiction/597-kakoy-dolzhna-byt-biblioteka-v-sovremennom-mire.html. — Назв. с экрана.

12. Мінцифра перетворить 6 тисяч українських бібліотек на хаби. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://chytomo.com/mintsyfra-peretvoryt-6-tysiach-ukrainskykh-bibliotek-na-khaby. – Назва з екрану.

13. Молодіжна зона у бібліотеці – простір можливостей / О Манятіна; ЦБС «Свічадо». Електронний ресурс. – Режим доступу : https://ru.calameo.com/books/0062302715bc43629f159 . – Назва з екрану.

14. Молодіжні простори в бібліотеках : посібник / УБА; Асоціація молод. центрів України. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/375/Method.pdf. – Назва з екрану.

15. Перевтілення київських бібліотек: реалізація проєкту «Сучасний бібліотечний простір – БібліоHUB» / Горчинська В. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://oth.nlu.org.ua/?p=4181. – Назва з екрану.

16. Проєкт “Library hub: сучасний простір у центральній бібліотеці КЗК “Жовтоводська ЦБС”. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.zhv-cbs.edukit.dp.ua/proekt_library_hub_suchasnij_prostir_u_centraljnij_biblioteci. – Назва з екрану.

17. Современная библиотека: что это, какая и зачем?. Электронный ресурс. — Режим доступа : https://rubryka.com/ru/article/suchasna-biblioteka-shho-tse-yaka-i-navishho. – Назв. с экрана.

18 Сухенко Т. Чому варто трансформувати публічні бібліотеки й у що саме. Електронний ресурс. – Режим доступу :

https://life.pravda.com.ua/columns/2019/11/15/238896. – Назва з екрану.

19. У бібліотеці Лисичанська відкрили молодіжну платформу BIBLIO HUB. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://chytomo.com/u-bibliotetsi-lysychanska-vidkryly-molodizhnu-platformu-biblio-hub. — Назва з екрану.

20. У Запоріжжі продовжують осучаснювати міські бібліотеки. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://zp.gov.ua/uk/articles/item/9046/. — Назва з екрану.

21. У Лисичанську відкрили мережу платформ «Мій FOX HUB». Електронний ресурс. – Режим доступу : https://shotam.info/u-lysychansku-vidkryly-merezhu-platform. – Назва з екрану.

22. Хаб: матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/ Хаб. – Назва з екрану.

23 Цифрові хаби : [визначення]. Електронний ресурс.- Режим доступу : osvita.diia.gov.ua/hubs. – Назва з екрану.

24. Чотири простори бібліотеки: модель діяльності: практичний посібник / автори-укладачі: О. Бояринова, О. Бруй, Л. Лугова, Я. Сошинська, І. Шевченко; Українська бібліотечна асоціація. — Київ : ВГО Українська бібліотечна асоціація, 2020. — 104 с. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/594/. – Назва з екрану.

25. Шамота О. В ногу з часом: полтавська бібліотека стала громадським хабом і збирає сотні відвідувачів. Електронний ресурс. – Режим доступу : https://poltava.to/news/53296. – Назва з екрану.

26. Эркаева Г. Модельная библиотека нового типа: мой взгляд. Электронный ресурс. – Режим доступа : http://blogslava.ru. — Назв. с экрана.

Підготувала: Л. Мажара

ДОДАТОК 1

Проєкт «Library Hub: Сучасний простір у Центральній бібліотеці

КЗК «Жовтоводська ЦБС»

1. Назва проекту Library Hub: сучасний простір у Центральній бібліотеці КЗК «Жовтоводська ЦБС»

2. ВИД ПРОЕКТУ: ЗАГАЛЬНОМІСЬКИЙ

3. Місце реалізації завдання: 52204, м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, 8, Центральна бібліотека КЗК «Жовтоводська ЦБС»

4. Короткий опис проєкту

Створення у центральній бібліотеці КЗК «Жовтоводська ЦБС» безкоштовного мультимедійного простору для зустрічей, навчання, обміну думками та ідеями. Library Hub – це окрема кімната для спільної праці, проведення тренінгів, лекцій, майстер-класів для творчих, активних, креативних жовтоводців, які генерують ідеї для розвитку нашого міста.

5. Опис проекту

Метою проекту є створення сучасного територіального інформаційного та культурно-просвітницького центру вільного доступу громади до інформації на різних носіях, переоснащення застарілої бібліотеки в сучасний інтелектуальний простір. Саме тому з’явилась ідея адаптації Центральної бібліотеки міста Жовті Води до сучасних потреб та вимог жовтоводців.

В Жовтих Водах живуть талановиті люди, яким небайдужа доля свого міста і які хочуть розвивати місто. Тому таким людям потрібно частіше збиратися разом, але дуже важко в місті знайти безкоштовне приміщення для спільної роботи невеликої групи людей. Тому Центральна бібліотека йде на зустріч таким людям, і надає можливість навіть у вихідні дні. Центральна бібліотека знаходиться в центрі міста, тому дуже зручно до неї добиратися. Бібліотеку відвідує дуже багато читачів, тому вирішено в приміщенні бібліотеки, в окремій кімнаті створити Library Hub площадка для розвитку самовдосконалення та реалізації творчих ідей, який буде обладнано сучасний обладнанням для спільної комфортної роботи наших користувачів.

Проєкт сприятиме появі нового сучасного загальнодоступного культурного простору та майбутньому розвитку культурної мережі для всіх соціальних груп населення, рівномірної, поширеної містом, що означатиме рівний доступ громадян (в тому числі мешканців віддалених районів) до культурних подій, а отже і впливатиме на якість культурної ситуації в місті в цілому.

6. Для кого цей проект (основні групи мешканців, які зможуть користуватись результатами реалізації завдання)

Цей проєкт розрахований на людей, які мають спільні інтереси; громадських активістів; молодь; поетів та письменників міста; учасників тренінгів, які будуть відбуватися в бібліотеці; люди, які знаходяться у відрядженні; гості міста, внутрішньо-переміщені особи, учасники АТО та члени їх сімей, безробітні, люди похилого віку, самотні, діти, якими не опікуються батьки, діти з малозабезпечених багатодітних сімей, люди з обмеженими можливостями.

7. Пропоноване рішення вирішення проблеми і його обґрунтування

У Центральній бібліотеці, можна виділити окрему кімнату площею 32,8 кв.м, де облаштувати Library Hub. Це буде безкоштовна альтернатива Інтернет-кафе та платним коворкінговим центрам для жовтоводців всіх вікових категорій, де, крім користування стаціонарними комп’ютерами, є Wi-Fi, можна читати книги, влаштовувати тематичні зустрічі, тренінги, майтер-класи тощо. Бібліотека є публічним закладом, доступним для населення. Одного разу створивши Library Hub, можна ним користуватися постійно.

8. Види безкоштовних послуг, які будуть надаватися на базі бібліотеки:

вивчення для всіх громадян міста іноземної мови;
навчання громади міста комп’ютерної грамотності;
різноманітні тренінги, зустрічі з відомими людьми, як наживо, так і через скайп-зв’язок;
надання інформації з євроінтеграції;
безкоштовна консультація через скайп-зв’язок з юристами першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
на постійній основі проведення дозвілля та культурно-освітніх заходів з різноманітної тематики;
проведення art-time, майстер-класів, скраббукінгів різного напрямку.

Усі види послуг будуть надаватися на базі Центральної бібліотеки КЗК «Жовтоводська ЦБС», тому що ця бібліотека постійно розвивається, передбачає систематичну модернізацію структури обслуговування, інформаційного та візуального середовища. В нинішніх умовах жодна організація, — а бібліотека, що обслуговує різні верстви населення, тим більше, — не може розвиватися без постійного удосконалення інформаційних технологій, оновлення методів діяльності.

План заходів з реалізації проєкту

1. Провести Інтернет-мережу.

2. Закупити меблі та технічне облаштування для бібліотеки.
3. Встановити технічні засоби.

4. Інформувати жовтоводців про послуги «Library Hub».

Ключові показники оцінки результату проекту

Соціальні показники: Library Hub – безкоштовна бібліотечна послуга, що важлива під час скрутного фінансового становища жовтоводців. Результат роботи таких просторів перевірений досвідом Європейських країн, де вони створені у публічних бібліотеках. Зустрічі у бібліотеці, в свою чергу, спонукають до читання, розвитку критичного мислення, проведення інтелектуального дозвілля. Інтелектуальний розвиток громадян є запорукою національної свідомості, стабільності місцевої громади та держави загалом.

Ми хочемо бачити зали бібліотек, де будуть вчитися як школярі, так і пенсіонери, де будуть як книжки, так і сучасні медіа матеріали, де можна прочитати як паперову книгу, так і електронну.

Ми хочемо бачити повні читальні зали навіть влітку.

Ми хочемо, щоб в бібліотеці проходили різні культурні, мистецькі, освітні заходи та акції.

Очікуваний термін реалізації проекту

Проект може бути реалізований за чотири місяці 2018 року, а результати його будуть довготривалими.

Ризики (перешкоди) у реалізації проекту, на які слід звернути увагу

У майбутньому можуть збільшитися витрати на комунальні послуги: світло, воду.

Приклади (кейси) схожих рішень.

Проєкт базується на європейському та американському досвіді модернізації бібліотек. Серед прикладів: Бібліотека в місті Саммаміш, Вашингтон, США. Створення культурного простору «LESYA HUB» на базі центральної місько бібліотеки ім. Лесі Українки в м. Дружківка.

ДОДАТОК 2

Квест «Моя громада» у бібліохабі Чернігівської селищної ТГ

Синєпольська Л. В., бібліограф КЗ “Чернігівська ЦБС” Чернігівської селищної ради

Бібліотеки нашого району завжди намагалися бути корисними своїй громаді, виступали з соціальними ініціативами, працювали на задоволення інформаційних потреб людей. Усвідомлюючи, що успіх децентралізації значною мірою залежить від підтримки громади, ми вирішили ознайомити молодь з особливостями функціонування об’єднаних територіальних громад.

Але як це зробити? Молоді не подобаються нудні бесіди чи довгі доповіді. І тут ми згадали про квест. Це сучасна форма організації дозвілля, інтелектуально-динамічна гра, зміст якої полягає у проходженні командою вказаного маршруту за умови виконання спеціальних завдань.

Учасниками заходу стало 36 осіб, різних за статтю, професією, віком та вподобаннями. Але всі вони змогли продемонструвати свою креативність, активність, неабиякі знання рідної громади та вміння висловити свою думку щодо перспектив її розвитку. Дехто з учасників записався заздалегідь, через Інтернет, декого ми запросили самі.

Усіх бажаючих взяти участь у квесті ми розділили на шість команд. Програма квесту передбачала шість локацій, які готували відповідальні за них працівники бібліотек та селищної ради. Перед початком гри командам були роздані путівники (путьові листи), за якими вони рухалися від локації до локації, виконуючи завдання. Після завершення чергового завдання команди переходили до виконання наступного. Поділюся з вами напрацюваннями нашої команди.

Завдання 1. «Громадський бюджет». Командам потрібно було запропонувати якнайбільшу кількість проектів, які можна було реалізувати на 41 тисячу гривень. Це вартість одного проекту, які зазвичай подаються на бюджет участі нашої громади. Скільки цікавих ідей названо, стільки балів і отримує команда. За дану локацію відповідала представниця Чернігівської селищної ради Альона Синєпольська, яка приймає заявки проектних ідей на бюджет участі.

Завдання 2. «Цікаве про громаду». Учасники команд мали назвати цікаві факти про нашу громаду. За кожен такий факт, команда отримувала два бали. При цьому учасники могли отримати підказку — заздалегідь підготовлені зображення та описи цікавих фактів. Але в такому разі команда отримувала всього один бал. За дану локацію відповідала представниця Чернігівської селищної ради Юлія Ковтун, яка добре знає історію громади та різні цікаві факти з минулого та сучасного нашого краю.

Завдання 3. «Старостинські округи». У нашій громаді 11 старостинських округів, 1 селищна рада, 41 населений пункт. На столі ми прикріпили таблички з назвами старостинських округів, а поруч на маленьких папірцях були надруковані назви населених пунктів ОТГ. Команді необхідно було правильно розмістити населені пункти по старостинських округах. За кожен правильно сформований округ отримували один бал. За дану локацію відповідала бібліограф Чернігівської районної бібліотеки для дітей Ольга Лехман, яка добре знає адміністративно- територіальний устрій ОТГ.

Завдання 4. «Я знаю свого депутата». Депутатський корпус Чернігівської селищної ради складається з 26 депутатів. На столі були розкладені світлини депутатів і командам необхідно було назвати їхні прізвища. За кожну правильну відповідь отримували один бал. За дану локацію відповідала бібліограф Чернігівської районної центральної бібліотеки Алла Береза.

Завдання 5. «Логотип громади». На аркушах фліпчарту команди зображували розроблений ними логотип Чернігівської об’єднаної територіальної громади. Оскільки ОТГ поки що не має свого логотипу, команди фантазували і отримували за своє творіння до п’яти балів. За дану локацію відповідала бібліотекар Чернігівської селищної бібліотеки-філії Катерина Череп.

Завдання 6. «Перлини громади». На великій мапі нашої громади учасники мали правильно розмістити видрукувані заздалегідь назви визначних місць. За кожну правильну відповідь команди отримували один бал. За дану локацію відповідала бібліотекар Чернігівської районної центральної бібліотеки Тетяна Савран.

Учасники виконували завдання дуже старанно, намагалися зробити все швидко і правильно. Журі залишалося тільки підрахували бали, визначити переможців та вручити призи. Квест усім дуже сподобався — розв’язуванням логічних завдань, пошуком оригінальних рішень, співпрацею і особливим командним духом. Було цікаво і весело. Сподіваємося, що відтепер наші учасники стануть справжніми ініціаторами змін у громаді.