Бібліотека як складова туристичного простору

Передмова

Одним з важливих напрямків нашої роботи є сприяння розвитку туризму. Особливої актуальності ця діяльність набула у зв'язку з проголошенням Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй 2017 року Міжнародним роком сталого туризму заради розвитку. Слоган року – Travel. Enjoy. Respect. – Подорожуй. Насолоджуйся. Поважай.

Популярність туризму пояснюється дуже просто, адже це — вигода в усіх напрямках. Він сприяє процвітанню і благополуччю туристичних регіонів, активно підтримує високий рівень культурного збагачення, яке отримують мандрівники під час своєї поїздки, дає величезний заряд бадьорості.

  У 1979 році Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристської організації при ООН було засновано міжнародне свято – Всесвітній день туризму (27 вересня). Його метою була не тільки пропаганда туризму, а й широке висвітлення внеску галузі в економіку окремих регіонів та світового співтовариства загалом.

Наша держава має значний туристичний потенціал — надзвичайно різноманітні природні туристичні ресурси: кліматичні, водні, приморсько-пляжні, біотичні, ландшафтні, бальнеологічні, фітолікувальні, спелеологічні тощо. Україна володіє також багатими культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами.

Зараз в нашій країні відбувається процес становлення туристичної індустрії. Прийнято Закон України «Про туризм» від 15 вересня 1995 р., яким держава визнає туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури й економіки. У 1997 році Україна стала дійсним членом Всесвітньої туристичної організації. Було підписано двосторонні міжнародні угоди про розвиток туризму та співробітництво. Краєзнавчо-туристичну діяльність в нашій державі забезпечує відповідна нормативно-правова база.

У незалежній Україні Всесвітній день туризму був додатково закріплений указом Президента України від 21 вересня 1998 року № 1047/98 (День туризму). Двадцять першого лютого ми долучаємося до святкування Всесвітнього дня екскурсоводів (гідів). Варто пам'ятати й про те, що, відповідно до Указу Президента України №1/2017, 2017-й рік оголошено Роком Японії в Україні.

Сподіваємося, 2017 рік стимулюватиме розвиток такої важливої галузі для нашої країни як туризм, а бібліотечні працівники знайдуть неординарні рішення та втілять цікаві проекти. Наша мета — допомогти вам у цьому. Вашій увазі пропонується методична розробка тренінгу «Бібліотека як складова туристичного простору».

Чому саме тренінг? Фахівці в галузі тренінгової діяльності вважають, що учаснику тренінгу краще самому один раз зробити щось неправильно, ніж багато разів побачити, як це правильно роблять інші».

Тренінг (від англ. train, training — навчання, виховання, тренування, дресирування) — інтенсивна форма навчання, що поєднує короткі теоретичні семінари та практичне відпрацювання навичок за короткий проміжок часу (1-5 днів). Завдання тренера — за допомогою вправ дати імпульс учасникам для того, щоб вони змогли знайти рішення в тій чи іншій ситуації. Деякі тренери називають цей ефект "спалахом", "осяянням", коли людині раптом стають зрозумілими причини виникнення проблеми та способи її вирішення.

Обов'язкова умова тренінгу — інтерактивність. Вона розуміється двояко: як власна активність і як активна взаємодія з іншими людьми та отримання від них зворотного зв'язку. Інтерактивність передбачає право на помилку і пошук іншого шляху. Якщо слухачам читається лекція, то мається на увазі, що її зміст «правильний». Учасникам важливо лише його зрозуміти, запам'ятати, а потім відтворити. Тому під час звичайних заходів з підвищення кваліфікації співробітникам намагаються передати певні знання, а не виробити нові спільно з ними. З цієї точки зору навчання за заздалегідь підготовленими матеріалами не є тренінгом.

Інтерактивність передбачає пошук нових, наперед не передбачених шляхів. Кращим може виявитися те, що виникло завдяки спільній діяльності під час тренінгу, а не те, що було заздалегідь підготовлено. Такі нові досягнення — побічний, але один з найважливіших результатів тренінгу. У цьому принципова відмінність інтерактивної форми навчання від усіх інших.

Пропонуємо вам орієнтовну програму тренінгу, допоміжні матеріали до вправ, список літератури та кілька електронних презентацій за темою тренінгу. Додаткові матеріали можна знайти у мережі Інтернет та фахових виданнях.

Отож, як говорив Гаррі Поттер – «Carpe diem – Ловіть мить!». Вивчайте, діліться знаннями, інформацією, рекламою, плануйте та проводьте в своїх регіонах заходи зі сталого туризму, запрошуйте гостей та накопичуйте досвід.

Програма тренінгу «Бібліотека як складова туристичного простору»

Мета тренінгу: підготувати працівників бібліотек до роботи на допомогу туристичній галузі.

Обладнання: фліп-чарт, мультимедійний екран, папір, маркери, клейкі папірці.

Вступна частина

Вітальне слово.

Знайомство, очікування від тренінгу, правила.

Огляд програми тренінгу.

Модуль 1 Мотиваційний

1.1 Формуємо єдине понятійне поле

Мультимедійна презентація «Поняття туризму»

Робота в малих групах «Складаємо таблицю «Види туризму»

1.2 Вправа «Бібліотекар — реаліст»

Модуль 2 Пошуковий

2.1 Обговорення «Бібліотека і туризм: грані взаємодії»

2.2 Скарбничка ідей «Нестандартні рішення»

Модуль 3 Творчий

3.1 Інтерактивне спілкування «Бібліотечна виставка з туризму: пошук можливостей»

3.2 Майстер-клас «Секрети успішної екскурсії»

3.3 Робота в групах «Розробляємо туристичні проекти»

Заключна частина

Вправа «Гарні новини»

Матеріали на допомогу проведенню тренінгу

Знайомство з присмаком туризму.

Учасники по черзі називають своє ім'я та прізвище, а також 2-3 туристичні бренди свого регіону, за якими присутні мають здогадатися, з якого села, міста (району) приїхала людина.

Очікування. На аркуші паперу малюємо гору, пропонуємо учасникам записати свої очікування від тренінгу на клейких папірцях, озвучити їх і розмістити біля підніжжя намальованої гори. Наприкінці тренінгу учасники аналізують, які сподівання і наскільки справдилися і переносять папірці ближче до вершини гори.

Правила. Встановлюються залежно від умов проведення тренінгу, розміру, складу групи тощо. Зазвичай встановлюються такі правила тренінгу, як:

— правило вимкненого телефону (обов'язково, дзвінки дуже заважають роботі);

— говорити по черзі, не перебивати один одного;

— говорити коротко і по темі;

— говорити тільки від свого імені; 

— бути позитивними до себе та до інших;

— правило конфіденційності.  

1.1 Формування єдиного понятійного поля.

Учасники по колу одним словом закінчують фразу «Туризм — це…». Ведучий записує усі варіанти на фліп-чарті та узагальнює інформацію за допомогою міні-лекції (5-10хв) на фоні електронної презентації.

Допоміжний матеріал для міні-лекції.

Вважається, що термін «туризм» вигадав відомий письменник Марк Твен, поєднавши слова «тур» (від фр. — подорож) та «авантюризм». Туризм розглядають як подорож, що здійснюється людиною у вільний від основної роботи час в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних та інших цілях.

Туристична подорож передбачає тільки тимчасовий виїзд людини за межі його звичайного середовища, без проведення в місці перебування оплачуваної діяльності, що виключає з категорії туристів людей, які професійно або вимушено виїздять за межі країни (дипломатів і консульських працівників, військовослужбовців, емігрантів, біженців, кочівників тощо).

Туризм — поняття багатозначне. Його можна розглядати як:

— один з видів активного відпочинку, найкращий спосіб відволіктися від суєти, побачити нове і цікаве, набратися позитивних емоцій. Це, перш за все, дозвіллєва діяльність, мета якої — отримання задоволення від пізнання та нових вражень. Туризм задовольняє допитливість людини, збагачує її духовно, оздоровлює фізично, сприяє розвитку особистості, дозволяє поєднувати відпочинок з пізнанням нового;

— один зі шляхів виховання взаєморозуміння між народами та поваги до культурних цінностей. Туризм дає можливість познайомитися з культурою інших країн і регіонів, зміцнює міжрегіональні та міжнародні дружні зв'язки, розвиває народну дипломатію, стабілізує відносини між регіонами і державами;

— одну з пріоритетних сфер світової економіки. Туризм став явищем всесвітного масштабу й перетворився на потужну сферу світової економіки. Рівень його розвитку є своєрідним показником стану суспільства, його матеріального достатку. Туризм сприяє розвитку як окремих галузей, так і цілих країн. Згідно з даними ООН, щорічно понад мільярд людей здійснюють подорожі в інші країни. Завдяки цьому туризм став провідним сектором економіки, на частку якого припадає 10 відсотків глобального ВВП і 6 відсотків загального світового експорту. У резолюції ООН окремо зазначається, що індустрія туризму сприяє скороченню тягаря злиднів і прискоренню всебічного розвитку. За швидкі темпи розвитку туризм визнано економічним феноменом ХХ сторіччя.

Функції туризму: оздоровча, пізнавальна, просвітня, комунікабельна; задоволення потреб у зміні вражень; задоволення потреб у зміні місця перебування, надання економічних благ і послуг відповідно до вимог туриста; сприяння раціональному використанню вільного часу людей, збільшенню зайнятості та підвищенню життєвого рівня місцевого населення, збагаченню соціально-економічної інфраструктури та міжрегіонального співробітництва країн і народів.

Сталий туризм — концепція, що ґрунтується на принципах сталого розвитку. Це туризм, що задовольняє всі наявні потреби, але при цьому розвивається таким чином, щоб забезпечити аналогічними можливостями майбутні покоління.

Принципи сталого туризму:

— охорона навколишнього середовища, мінімізація збитку в процесі туристичної діяльності, екологічний нагляд за станом туристичного освоєння територій;

— контрольоване використання технологій туристичного обслуговування, передусім автотранспорту, енергії, питної води тощо;

— соціальна справедливість щодо місцевих громад, тобто прибуток та інші блага від туризму мають розподілятися на паритетних засадах, з урахуванням інтересів місцевого населення, а не переходити до іноземних інвесторів і національної еліти;

— естетична гармонія туристичного природокористування, яка полягає у тому, що туристична діяльність та інфраструктура повинні органічно вливатися в історично сформоване середовище і зберігати унікальну своєрідність кожної місцевості [16].

Робота в малих групах «Види туризму»

Учасники діляться на кілька підгруп і на окремих аркушах готують таблиці:

— види туризму за територіальною ознакою та віком;

— види туризму за метою поїздок (походів);

— види туризму за способами пересування.

Допоміжна інформація для тренера.

  На сьогодні існує значна кількість різних видів туризму, але, на жаль, досі немає їх чіткої загальноприйнятої класифікації. Це пояснюється тим, що види туризму просто не підлягають жорсткій класифікації, а виокремити чисті форми і види сучасного туризму практично неможливо. Наприклад, у Законі України "Про туризм" наведено такі види туризму: дитячий; молодіжний; сімейний; для осіб похилого віку; для інвалідів; культурно-пізнавальний; лікувально-оздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений); сільський; підводний; гірський; пригодницький; мисливський; автомобільний; самодіяльний [1]. На жаль, ця класифікація не досить структурована і не розкриває усіх видів та напрямів туризму.

Найважливішими ознаками класифікації вважаються такі: мета подорожі, місце туризму, форма відпочинку, способи пересування, вік, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити, фінансові можливості клієнтів тощо.

За територіальною ознакою туризм буває внутрішній і міжнародний. Міжнародний туризм підрозділяється на в'їзний і виїзний.

	За віком туризм поділяють на дитячий, молодіжний і зрілий.
	За часом подорожі: короткочасний, постійний, тривалий і сезонний туризм.

За метою туризм поділяють на:

— рекреаційний туризм, що включає: видовищно-розважальні програми, туристично-оздоровчі програми, заняття за інтересами;

— спортивний туризм, що включає водний, лижний, гірський;

— лікувально-оздоровчий туризм, до якого слід віднести не просто потребу в лікуванні, але і поєднання його з деякими іншими функціями туризму;

— культурно-пізнавальний туризм, обумовлений потребами в розширенні знань з різних напрямків;

— ностальгічний туризм, в основі якого лежить потреба у відвідуванні місць, пов'язаних з подіями індивідуальної біографії людини і його сім'ї;

	- пригодницький (екстремальний) туризм, що передбачає задоволення потреб людини у випробуванні своїх можливостей в різних гострих ситуаціях. Він поділяється на кілька різновидів: похідні експедиції, сафарі-тури (полювання, рибалка), яхтинг (морські та річкові подорожі);
	- релігійний туризм (що включає паломництво), заснований на релігійних потребах людей різних конфесій;
	 - місіонерський туризм, викликаний потребою людини якнайповніше реалізувати своє духовне призначення розповсюдженням тих чи інших духовних цінностей. Проте така діяльність може бути названа туристичною тільки в тому випадку, якщо вона не пов'язана з отриманням певної винагороди;
	- подієвий туризм передбачає задоволення потреби людини у відвідуванні будь-якого конкретного заходу;
	- комунікаційний туризм, що задовольняє потреби людини в міжособистісних контактах (пошуки супутника життя, партнера по колекціонуванню тощо);
	- екологічний туризм — метою якого є відвідування природного об'єкту — ландшафту, озера, печери, дерева тощо.  Він заснований на відвідуванні заповідних територій, участі в природоохоронній діяльності. Різновидом екотуризму вважається зелений  (сільський) туризм — тимчасове розміщення туристів з метою відпочинку. Завдяки розвитку зеленого туризму вдалося зберегти прекрасні альпійські луки Швейцарії, вітряки і канали Нідерландів, старі парки й вілли Італії; 
	- освітній туризм - подорожі з метою навчання, наприклад, для вивчення мови;
	- соціальний туризм - це подорожі, субсидовані з коштів, що виділяються державою на соціальні цілі.

За способом пересування: авіаційний, залізничний, автотуризм, автобусний, морський круїз, річковий круїз, піший, велотуризм, автостоп; 

	За способом організації поїздки розрізняють: організований і приватний (неорганізований) туризм.
	За ступенем самостійності: індивідуальний (FIT) і груповий туризм (Group).

За типом пропозиції:

— комплексне обслуговування (package tour), включає авіаперевезення, трансфер, розміщення в готелі, харчування, екскурсійне обслуговування та інші послуги;

— все включено (all-inclusive) — особливий вид розміщення, що надається готелями з включенням в ціну всього набору готельно-ресторанних послуг;

— клубний відпочинок (club holidays) — організований для членів будь-якого клубу;

— особлива увага (VIP) — передбачає підвищений рівень сервісу і підвищену ціну (трансфер на лімузині, урочиста зустріч в готелі, президентський номер і т.п.).

	За ступенем активності — активний, коли турист сам вибирає цілі - об'єкти, які він хотів би відвідати, сам прокладає маршрут (альпінізм, рафтинг, треккінг)  і пасивний туризм.

Зрештою можна отримати таку таблицю.

 Таблиця 1.

Класифікація видів туризму за різними ознаками

До цієї таблиці хочемо додати кілька різновидів туризму, особливо актуальних для бібліотек.

Культурний туризм — відвідування історичних, культурних, географічних пам'яток, ознайомлення з етнічними особливостями народу, культурний обмін, відвідування культурних акцій, подій тощо. Основним принципом культурного туризму є принцип стійкого розвитку — підтримка місцевої культури, збереження культурних і природних об'єктів, покращення життя місцевого населення.

Бібліотечний туризм — це різновид туризму, за якого об'єктом туризму стає книгозбірня. Його основною метою є підвищення кваліфікації, обмін досвідом, пропаганда творчості письменників і поетів. Звичайно, важлива і культурна програма. А ще «Бібліотечний туризм» — це вклад в розвиток внутрішнього і зарубіжного туризму в нашій країні. Виділимо 2 різновиди бібліотечного туризму — коли бібліотекарі мандрують самі; коли бібліотека стає об'єктом туриcтичного маршруту.

Літературний (книжковий) туризм — доступний і цікавий вид туризму. Його головна мета — відродження інтересу до історії, культури та літератури свого краю, підняття престижу читання. В його основі — літературна екскурсія (реальна чи віртуальна), що відрізняється від традиційної екскурсії акцентом на книзі, її авторові, історичних постатях, яка стали прототипами художнього твору, історії створення книги.

Подієвий туризм. Головною метою стає цікава чи важлива подія, відвідання регіону у певний час. Подія може бути пов'язана з рідкісним природним явищем, визначними суспільними святами чи датами, що приваблюють своєю унікальністю та неповторністю.

1.2 Вправа «Бібліотекар-реаліст»

Бібліотека і туризм — наскільки гармонійно ці поняття поєднуються у свідомості сучасного бібліотекаря? Чи повинні ми займатися ще й цим напрямком? А якщо так (ні), то чому?

Мета: Сприяти формуванню вмотивованості бібліотекарів на роботу з розвитку туризму.

Організація: Група ділиться на дві рівні підгрупи. Для роботи знадобляться три великих аркуша паперу і маркери.

Тривалість: 15 — 20 хв.

Хід: 1. Розділіть групу на рахунок 1-2 і організуйте дві підгрупи.

Інструкція: Одна з наших підгруп буде називатися «Бібліотекарі-оптимісти». Вам пропонується сформулювати і озвучити думки про те, що робота на допомогу розвитку туризму — звична, проста, а користувачі просто мріють отримати у книгозбірнях відповідні послуги. Наприклад:

— Ми вже давно цим займаємося, маємо гарний досвід з організації туристичного краєзнавства;

— Зараз прекрасний час для такої роботи, оскільки люди багато подорожують;

— Ми гарантовано матимемо успіх, тому, що …

— У цій роботі немає нічого складного, і кожен може з цим впоратися.

Друга підгрупа — «Бібліотекарі-песимісти». Завдання цих учансиків прямо протилежне: переконати всіх, що надання таких послуг в наш час, в нашому регіоні, за наявних умов просто нереальне і приречене на провал. Наприклад:

— Існує велика кількість турфірм та туристично-інформаційних центрів, які надають відповідні послуги;

— Бібліотекарі й так завантажені роботою;

— У людей недостатньо коштів, щоб подорожувати;

— Будь-хто може знайти необхідну інформацію в Інтернеті;

— У нас недостатньо книг і журналів з цієї тематики, відсутні комп'ютери та доступ до мережі інтернет;

— Існують відповідні туристично-інформаційні центри.

Результатом спільної роботи має стати список тверджень, який ви готові аргументовано захистити.

2. Самостійна робота в підгрупах 10 хв.

3. Представники обох підгруп сідають навпроти один одного — «стінка на стінку», і починається дискусія. Вона може проходити у вигляді полеміки. Можна запропонувати перекидати м'яч, вимовляючи свій аргумент — так вдасться регулювати можливість висловитися всім. Ще один варіант — дати людям просто посперечатися, висловити свої почуття, а не тільки думки. Завдання домовитися на цьому етапі роботи немає.

4. Списки вивішуються на дошку, і всі учасники повертаються на свої місця. Тренер пропонує всім, незалежно від того, в якій підгрупі вони працювали, озвучити, з якими висловами вони згодні. Важливо уникати суперечки, кожна точка зору має право на існування.

5. На дошці складається новий список установок «Бібліотекар — реаліст». Він включає в себе середній варіант двох крайнощів. Найчастіше це установки, що мають форму «так … і», «так … але». Наприклад:

— так, у нас є конкуренти, але ми можемо зробити їх партнерами і працювати спільно;

— так, у нашому селі (місті) не так багато людей, які мають кошти на подорожі, але такі люди є і вони потребують наших послуг;

— так, ми давно займаємося цією роботою, але існує цілий арсенал цікавих форм на допомогу туризму, який ми ще не використовуємо;

— так, туристично-інформаційні центри створено, але не скрізь вони працюють активно, ми можемо надавати цінну додаткову інформацію щодо організації подорожей;

— ми самі можемо створювати туристичні бренди нашого краю.

Висновки:

Бібліотеки можуть відіграти значну роль у формуванні туристичного іміджу регіону.

Бібліотечне краєзнавство є ресурсом розвитку внутрішнього туризму.

Новітні бібліотечно-інформаційні технології є запорукою збереження культурно-історичної спадщини та інформаційної підтримки краєзнавчого туризму.

Краєзнавчо-екскурсійна діяльність бібліотек (особливо дитячих) важлива і є складовою культурного туризму.

Бібліотека сама може стати туристичним об'єктом краю.

Шерінг:

1 Чи легко було вам працювати в своїй підгрупі і чому?

2 У чому змінилися ваші погляди до кінця вправи?

3 Які аргументи «за» виявилися для вас найбільш вагомими?

4 У чому ви бачите реальні труднощі і як з ними боротися?

Модуль 2.

2.1 Обговорення «Бібліотека і туризм: грані взаємодії»

Допоміжні матеріали для модератора.

Серед пріоритетів Департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької ОДА щодо створення привабливих умов для розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери виділено такі:

—  організація та проведення заходів, присвячених Року туризму в Україні та Міжнародному року сталого розвитку туризму;

— формування ринку попиту на внутрішній туристично-рекреаційний та курортний продукт;

— просування місцевих туристичних брендів (наприклад, «Запоріжжя фестивальне», «Запоріжжя туристичне», «Запоріжжя курортне»).

Що можуть зробити книгозбірні? Рекомендуємо ознайомитися з публікацією Української бібліотечної асоціації “Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід:

“Сучасні бібліотеки, які мають краєзнавчі ресурси та багатий досвід культурно-просвітницької й пошуково-дослідницької діяльності, здатні стати унікальними інформаційними центрами в регіональній туристичній інфраструктурі. Перш за все, це стосується внутрішнього туризму. Бібліотеки мають досвід інформаційного супроводу туристичної діяльності. Це розробка краєзнавчих екскурсійних екологічних стежок, туристичних маршрутів і проведення екскурсій, пов'язаних з певними подіями.

Інтеграція бібліотек як закладів культури у сферу туризму виявляється перспективним напрямком роботи сучасних бібліотек. Прерогативи в роботі сучасних бібліотек: популяризувати літературу, яка висвітлює сторінки історії рідного краю, його етнічні, мовні, культурні традиції, творчість його талановитих людей, допомагати молоді в кращому пізнаванні старожитностей регіону, залучати відвідувачів та туристів.

Сфери співпраці і розвитку туристичних послуг дуже широкі і можуть базуватись саме на розвиненій краєзнавчій функції і значному досвіді краєзнавчої діяльності бібліотек. Слід констатувати, що наявність краєзнавчих ресурсів бібліотек та ґрунтовна дослідницька робота бібліотек щодо вивчення історії, традицій окремого регіону може стати основою для ініціювання і запровадження нових послуг для місцевої громади, гостей та туристів.

Проникнення індустрії туризму в діяльність бібліотек може відбуватись у таких напрямках:

— створення і розробка різноманітних туристичних маршрутів, в т. ч. і інтерактивних, що ґрунтуються на краєзнавчих ресурсах та краєзнавчих розвідках бібліотек;

— формування різноманітних електронних баз даних про цікаві та унікальні туристичні об’єкти регіону, туристичну інфраструктуру регіону (готелі, транспорт, розважальні заклади, музеї тощо);

— збір матеріалів про визначних особистостей регіону, запис спогадів місцевих жителів;

— підготовка літописів про розвиток регіону;

— накопичення та збір експозицій для формування музеїв на селі, в місті, музейних кімнат при бібліотеках, в т. ч. створення віртуальних музеїв;

— створення різноманітних фотогалерей, віртуальних турів по експозиціях місцевих музеїв, цікавих історичних місцях тощо;

— надання туристам довідково-інформаційних послуг у туристичній сфері як безпосередньо в бібліотеці, так і онлайн;

— організація онлайн-дискусій та груп у соціальних мережах щодо обговорення історії краю, розвитку різних видів туризму, блоґів та сайтів, що представляють туристичну привабливість регіону тощо.

— співпраця з туристичними фірмами щодо ініціювання нових туристичних маршрутів та допомога екскурсоводам у змістовному наповненні екскурсій;

— сприяння у забезпеченні змістовного відпочинку та створення рекреаційних і дозвіллєвих зон у бібліотеках;

— популяризація зеленого туризму, як виду відпочинку, сприяння самоорганізації сільських садиб, як можливість додаткового заробітку для сільського населення;

— навчання та інформування власників садиб щодо основ ведення туристичної діяльності, законодавчої бази;

— підтримка місцевого малого бізнесу;

— поширення інформації про потенціал сільських територій та можливі послуги для відпочинку;

— надання інформації власникам садиб про історію свого села, звичаї і традиції, легенди, цікаві місця краю;

— організація семінарів, практикумів для початківців, що мають бажання займатися туристичним бізнесом;

— залучення волонтерів та громадських організацій до екскурсійної роботи;

— надання доступу до Інтернету туристам та використання скайп-технологій для спілкування з рідними під час туристичних подорожей» [21] .

У публікації УБА увагу зосереджено на питаннях краєзнавчого туризму. У ході подальшого обговорення радимо звернути увагу на роль бібліотек у пропаганді зовнішнього туризму, на діяльність пунктів європейської інформації, специфічні види туризму.

Детальніше про бібліотечний туризм. Сучасні бібліотеки є не просто книгозбірнями, інформаційними центрами та місцями для культурного відпочинку, а й об’єктами туристичних маршрутів. Фахівцям бібліотечної справи буде цікаво ознайомитись з тим, як працюють колеги в інших бібліотеках, побачити архітектурні особливості бібліотек, рішення з організації робочого простору, підходи до надання послуг та залучення користувачів, познайомитись з однодумцями, обмінятись досвідом.

Наприклад, надзвичайно корисними стали візити членів Української бібліотечної асоціації до бібліотек Данії, США, Литви, Німеччини, Польщі та інших країн. Наші колеги знайомляться з особливостями організації простору, бібліотечного обслуговування, фотографують, діляться досвідом. Цікаві бібліотечні мандри організовує директор Державної бібліотеки України для юнацтва Г. А. Саприкін.

Зверніть увагу на проект Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації (МС УБА) «Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки» (режим доступу: http://bibliotourism.blogspot.com/p/blog-page_13.html). Його створено з метою обміну досвідом між бібліотекарями України, популяризації бібліотек у суспільстві шляхом включення бібліотек до туристичних маршрутів регіону. Керівник проекту — Вікторія Польова, адміністративний координатор УБА, член Молодіжної секції УБА (email: victoria.polyova@gmail.com).

Бібліотечні координатори в різних містах допоможуть в організації найоптимальнішого, найцікавішого бібліотечно-туристичного маршруту як для групи, так і для індивідуального візиту. Крім допомоги у виборі цікавого маршруту містом, бібліотечні координатори допоможуть бажаючим з вибором місця проживання відповідно до потреб, з квитками, порадять заклади харчування та підкажуть найцікавіші місця для відвідання.

Якщо Ви бажаєте долучити Вашу бібліотеку до бібліотечно-туристичного маршруту міста, звертайтесь до відповідного координатора. Цікаву інформацію про Вашу бібліотеку, заходи на які варто потрапити відвідувачам Вашого міста, надсилайте на електронну пошту В. Польової.

Літературний (книжковий) туризм. Можемо відправитися слідами улюбленого літературного героя, влаштувати паломництво до присвяченого йому пам'ятника. Згадати, що будь-яка Книга запрошує нас в подорож по своєму Всесвіту, в Світ Автора і його читачів. Для цієї подорожі не потрібно їхати за тридев'ять земель: досить знайти найближчу Галактику в особі бібліотеки, де зібрано безліч книжкових сузір'їв.

Можемо підготувати літературні прогулянки по країнах і континентах, мандрувати в музику і науку. Героями літературних маршрутів можуть стати відомі діячі культури і літератури нашого краю.

Макет виставки “Подорожуємо з книгою”

Звернення до читачів:

“Один з найпопулярніших зараз видів відпочинку — подорож. Нові краї і незвідані країни, дивовижні пейзажі і невідомі міста. За допомогою книг Ви зробите свою подорож більш насиченою і цікавою або … об'їдете весь світ, не встаючи з дивана.

	Книга може допомогти краще пізнати країни, міста, народи. Її можна брати з собою в подорож, перевіряючи на місці правильність опису автора, а можна здійснити віртуальну подорож, перебуваючи у себе вдома.
	Візьмімо в гіди знаменитих письменників! Нехай вони відкриють для нас щось прекрасне і дивовижне - те, що колись самі відкрили для себе, подорожуючи різними країнами”.
	Орієнтовні розділи: 

1. Навколо світу за 20 книг

2. Найкращі книги, де місце дії — Париж

3. В Барселону — слідом за Сафоном

4. Географія України у віршах та прозових творах

5. Літературні прогулянки Києвом

6. 10 книг про подорожі в часі

… інші на Ваш вибір.

Радимо також використати публікацію “10 книг, після яких ви будете мандрувати бібліотеками” (режим доступу: http://bibliotourism.blogspot.com/2016/10/10.html).

Подієвий туризм. Головна особливість подієвого туризму — безліч яскравих і неповторних моментів, святкова атмосфера. Прикладом можуть стати свято «Покрова на Хортиці», Обласний фестиваль «Вольниця» в Гуляйполі, фестиваль «Черешнево» в Мелітополі, а також «Книжкова толока» та «Бібліотечний ярмарок» у Запоріжжі. Головне, щоб книгозбірні взяли участь у таких заходах — креативними виставками, літературними квестами, нестандартною бібліографічною продукцією.

Мой дядя самых честных правил. 

Когда не в шутку занемог,

Он огурцы солить заставил

И лучше выдумать не мог!

Его рецепт — другим наука:

Берёшь огурчик (рублик — штука!),

Наполнишь бочку всю точь-в-точь,

И солишь, солишь день и ночь…

Добавишь хрена и укропа,

Листа смородинного часть…

О, Боже мой, какая сласть!

http://www.tourister.ru/responses/id_6155
http://www.kirovreg.ru/culture/tourism/ist-ogur.php

Висновки: Процес взаємодії туризму і бібліотек останнім часом набуває ширшого значення для місцевої громади, бо це дозволяє вирішити декілька важливих завдань: виконати навчально-просвітницьку і виховну функцію; забезпечити дозвіллєві та рекреаційні потреби населення; сприяти розвитку туристичного бізнесу і залученню інвестицій у розвиток регіону тощо. Ці завдання є комплексними, вимагають системних зусиль влади, населення краю і бібліотеки — інформаційного центру як для місцевих мешканців і туристів, так і для підприємців туристичної сфери чи екскурсоводів.

2.2 «Скарбничка ідей»

Учасники по черзі діляться ідеями з організації роботи на допомогу туризму. Це можуть бути власні або запозичені, знайдені в мережі Інтернет знахідки (проекти, заходи, виставки, інформаційні матеріали).

Допоміжні матеріали для модератора.

Виставки. «Display – кросинг» — проект Молодіжної секції УБА, метою якого є популяризація такого напряму бібліотечно-інформаційної роботи як організація книжкової виставки, акцентування уваги на розробці її дизайну, сприяння професійному спілкуванню та обміну досвідом з даного питання між фахівцями з метою удосконалення виставкової діяльності бібліотек України, пошуку нових ідей та форм. Учасником проекту «Display – кросинг»  може стати будь-яка бібліотека України.

  Мобільна виставка 2017 року, яка подорожуватиме Україною, присвячена Міжнародному року сталого розвитку туризму і має назву “Мрій! Читай! Мандруй!».  Концепцію і дизайн виставки розробили організатори. Бажаючі взяти участь у цьому проекті мали звернутися до координатора проекту до 15. 02. 2017. За умовами проекту після отримання розробки, учасник оформляє виставку у своїй бібліотеці — роздруковує отриманий матеріал, підбирає відповідну літературу, та, за бажанням, може додати свої елементи, які перетворять звичайну виставку на інсталяцію. Це можуть бути предмети, аксесуари, ілюстративний матеріал, інформаційні роздруківки  тощо. Після закінчення терміну експонування у певній бібліотеці (1 тиждень + 2 дні на оформлення) розробка дизайну передається іншому учаснику.

  Варіації виставки кожного учасника відображатимуться на сторінці проекту у соціальній мережі Facebook і таким чином фіксуватимуться результати.

Виставка-подорож. Бібліотекар може бути екскурсоводом в інші епохи, країни, традиції. При обробці потрібно вибрати кращі зразки певного мотиву. Розділити тему і підійти до неї з усіх можливих сторін. Чим глибше опрацьовано матеріал, тим яскравіші емоції. Такі книжкові виставки в бібліотеці можуть стати провідником у подорожі по історії рідного краю, розкажуть про землю, на якій живуть відвідувачі бібліотеки. Використовуються газетні вирізки про людей, якими пишається місто, або цікаві факти з життя населеного пункту. Назви бібліотечних заходів та виставок такого напрямку обов'язково повинні підкреслювати, що гість дійсно отримає невідому раніше інформацію.

Віртуальні екскурсії бувають автономними або з реальним гідом. Користувачі зможуть відкрити для себе різні країни світу, «пройтися» вулицями населених пунктів, подивитися фото визначних місць, спланувати поїздку, заздалегідь продумавши маршрут. Наприклад, наші колеги розробили  віртуальні прогулянки містами Трускавець, Кривим Рогом.

Інструментом створення віртуальних екскурсій є картографічні сервіси, найбільш популярними з яких є Google Maps, Конструктор карт Яндекс, Scriblbble Maps, Open Street Map. Звертаємо вашу увагу, що компанія Google запустила оновлення сервісу Google Street View (перегляд вулиць). Відтепер він охоплює понад 300 українських міст. Сервіс доступний не тільки для найбільших міст країни, але і в більш ніж 300 великих і маленьких населених пунктах України. Користувачі з усього світу тепер зможуть зробити віртуальну прогулянку по українських містах за допомогою 360°-панорамних знімків вулиць і визначних пам'яток, відкрити для себе невідому Україну.

Для того щоб почати віртуальну прогулянку вулицями, слід перетягнути помаранчевого чоловічка з лінійки масштабу на місце, що цікавить. Це дає можливість переглянути, наприклад, розташування ресторану або готелю перш, ніж відвідати його, скласти маршрут подорожі, домовитися про конкретне місце зустрічі з друзями.

Бібліотечні прогулянки (реальні) — безкоштовні прогулянки, організовані бібліотекою. За нестандартного підходу і поглибленої пошукової роботи можуть стати родзинкою книгозбірні. Наприклад, Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» (УБА) стала  переможцем конкурсу проектів Європейської культурної фундації та запровадила проект «Як тебе не любити, Києве мій». Завдання проекту — створення контенту прогулянок українською та англійською мовами як для українців, так і для іноземних гостей столиці, підготовка гідів та використання сучасної бібліотеки як «третього простору», де працює ініціативна група фахівців та впроваджує проект у життя, застосовуючи наявні бібліотечні ресурси.

Було розроблено серію оригінальних авторських прогулянок Києвом: «Мистецький калейдоскоп», «Європейські кияни та київські європейці»,  «Схилами Дніпра», «Загублені у часі», «Terra incognita у центрі Києва», «Кудрявець — вчить та надихає!».

Виконання проекту не обмежується Києвом, до нього приєднуються інші члени УБА, зацікавлені у подальшому розвитку бібліотечного туризму (режим доступу: http://travel.ula.org.ua/ ).

Тур-звіти — розповіді людей про свої мандрівки. Вони можуть стати справжньою подією у книгозбірні. Наприклад, в обласній універсальній науковій бібліотеці м. Запоріжжя цікавими виявилися зустрічі з подружжям Волошиних, які здійснили навколосвітню подорож на своєму авто, Валерієм Кришнем (навколосвітня подорож байком), з відомим мандрівником В. Супруненком (здійснює подорожі на велосипеді). Проте найбільш вражаючим було спілкування з Миколою Несправою — людиною, яка дісталася загадкової землі Папуа-Нова Гвінея і проживала там деякий час у племені канібалів-асматів. Екстриму додала виставка предметів, привезених мандрівником з собою. Це були маски, одяг, знаряддя, ритуальні предмети.

У відділі мистецтв нашої бібліотеки люди охоче збираються на засідання клубу цікавих зустрічей «Міста і музеї світу». Гіди турфірми «Феєрія», туристи настільки яскраво розповідають про свої враження, що заходи тривають по кілька годин, а учасники не хочуть розходитися. Емоцій додають відеоматеріали та книжкові виставки за темами поїздок.

Кіноподорожі. Чимало з нас із задоволенням побували б у далеких краях, проте з тих чи інших причин змушені залишатися вдома. Та жагу мандрівок можна втамувати й без поїздок. Існує багато телевізійних проектів, присвячених подорожам, знято безліч художніх та документальних фільмів, які користувачі можуть переглянути в кіноклубах бібліотек.

Фільми про подорожі:

16 вдохновляющих фильмов о путешествиях.

http://mandruy.com/informaciya/16-vdohnovlyayuschih-filmov-o-puteshestviyah1/

15 душевных фильмов о путешествиях

https://www.adme.ru/tvorchestvo…/15-dushevnyh-filmov-o-puteshestviyah-1127460/

15 красивейших фильмов о путешествиях, перевернувших жизнь // https://www.adme.ru/tvorchestvo-kino/15-krasivejshih-filmov-o-puteshestviyah-perevernuvshih-zhizn-1221510/

12 фильмов, которые помогут совершить путешествие мечты . —
https://www.adme.ru/tvorchestvo-kino/12-filmov-kotorye-pomogut-sovershit-puteshestvie-mechty-1276915/

Телевізійні програми про подорожі:

«Світ навиворіт» — кожен сезон шоу — це серія програм, присвячених одній країні. Журналіст Дмитро Комаров живе в хатинах разом з дикими племенами, бере участь в екзотичних обрядах, словом, показує глядачам місця, не зіпсовані цивілізацією.

"Орел і Решка". Двоє ведучих, одна країна і маленька монетка. За допомогою останньої буде вирішено, чий вікенд пройде по-справжньому розкішно, а хто проведе його всього зі 100 доларами в кишені.

А ще — «Великі перегони», «Єврочекінг», «Планета Сіті», «Мир подводных путешествий», "Выжить любой ценой", "За кадром", "Вокруг света", "Неспокойной ночи", "Их нравы"… Дивіться найкращі, оригінальні та пізнавальні передачі про подорожі в онлайн-кінотеатрах.

Інтерактивні вікторини, онлайн-тести, онлайн-ігри, квести — цікаві розвиваючі форми роботи, розробки яких можна знайти в мережі інтернет або підготувати самим. На сайті Adme.ru — Вдохновение — Путешествия, наприклад, розміщено такі тести: «Узнаете ли вы мировые столицы без их символов?», «Угадайте, в какой стране нельзя делать это», «Угадаете ли вы страну по пословице?», «Верите ли вы в национальные стереотипы?» , «Угадайте страну по фотографии», «Угадайте страну по флагу», «Насколько хорошо вы знаете географию».

Серія пам'яток (буклетів) «Мистецтво подорожей» — містять корисні поради для людей, які збираються здійснити подорож. Цікаві матеріали можна знайти на сайті Adme.ru — Вдохновение — Путешествия: «Что делать, если ваш рейс задерживают», «Как не накосячить за границей», «Как не испортить отдых», «Как выбрать отель» та багато іншого.

Додаткову інформацію ви зможете знайти в огляді «Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід» [22].

3.3 Розробляємо туристичні проекти

Міні-лекція «Бібліотечні туристичні проекти: досвід реалізації»

Робота в групах. Розробка власних проектів.

Орієнтовні теми бібліотечних туристичних проектів:

Бібліотека як туристичний об'єкт.

Бібліотека і зелений туризм

Бібліотека — інформаційний центр туризму.

Туризм рівних можливостей

Інші на вибір учасників

Презентації проектів

Узагальнення

Допоміжні матеріали до міні лекції

Бібліотечні туристичні проекти: досвід реалізації

Вікторія Польова, координатор у проекті «Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки»

… Бібліотекар може інформувати користувачів про нові надходження, створювати бібліографічні покажчики та допомагати віднайти певну інформацію за певною темою. За підтримки та співпраці з туристичними спільнотами та краєзнавчими клубами бібліотекарі допомагають у створенні екскурсійних маршрутів або ж самостійно розроблюють цікаві маршрути. 

Харківська державна наукова бібліотека ім.В.Г. Короленка проводить віртуальні екскурсії на базі матеріалів відділу «Україніка». Тематика: туристичні та історичні місця Харкова з урахуванням побажань учасників. Екскурсії проводяться у форматі презентацій Power Point з аудіо- та фотоматеріалами. Наявність «невіртуального» екскурсоводу дозволяє вести діалог з глядачами й урізноманітнювати текст екскурсії, який супроводжує одні і ті ж фото, в залежності від потреб й інтересів аудиторії».

У 2014 р. в Херсонській ЦБС стартував культурологічний онлайн квест «Все буде добре!» з всеукраїнського туру групи «Океан Ельзи». Мета: сприяння пізнавальному навчанню та заохоченню молоді до читання, використовуючи відкритий ресурс Google Tour Builder (beta) for Google Earth. Учасники гри змогли віртуально побувати в 6 містах України, послухати і подивитися концерти групи «ОЕ», проведені в цих містах, потім мали практичне завдання по цих містах. 

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара є центром туристичної інформації і підтримує її Департамент інфраструктури та туризму Полтавської ОДА та Полтавський осередок Національної спілки краєзнавців України. А на базі бібліотеки м.Гадяч Полтавської області працює інтелектуальний клуб «Пальміра», який регулярно організовує цікаві поїздки та відвідування історичних місцин. На базі Харківської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К.С. Станіславського найактивніші відвідувачі туристичного проекту організувалися в краєзнавчий клуб "Слобожанське коло".

Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара разом з Херсонською міською громадською організацією «Інформаційний центр підтримки малого та середнього бізнесу та інновацій» з 2012 року ініціювали та успішно впроваджують партнерський проект екскурсій нового покоління “Міфи та бувальщини міста “Річкової зірки”. Проект відзначено у міському конкурсі "Кращий туристичний маршрут".

У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих міста Києва функціонує клуб "Мандрівник", Дніпродзержинській ЦБС (Дніпропетровська обл.)  – краєзнавче товариство «Кам’янське -Дніпродзержинськ» тощо.

В основному, тематика туристичних маршрутів складається з відвідування історичних об’єктів, визначних місць, пов’язаних з видатною особою, та прогулянок, присвячених певній події, святу. Так Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека проводить екскурсію «Місто Олександра Красносельського», що знайомить з будинками, інженерними та містобудівельними роботами катеринославського міського архітектора.

  Бібліотечні працівники володіють інформацією і навичками до пошуку, можуть знаходити цікаві туристичні об’єкти міста та району. Бібліотеки можуть самі бути туристичним об’єктом, як наприклад, Барська районна бібліотека Вінницької області (входить у перелік туристичних об’єктів району).

Бібліотекарі також можуть створювати «приводи» для залучення туристів! Наприклад, в бібліотеці-філіалі № 18 ЦБС для дорослих м. Миколаєва за ініціативи краєзнавчого інформаційного центру створено культурно-мистецьку вітальню «Український світ» та музей українських старожитностей, які стали окрасою бібліотеки і місцем тематичних екскурсій для городян та гостей міста. Тут демонструються старовинні тканини, вишиті рушники, традиційний український посуд в усіх його різновидах, саморобні хатні та польові знаряддя праці, ляльки-мотанки, писанки, вишиванки, вироби із соломи, рогози, лози. Щодня тривають екскурсії в бібліотечному музеї старожитностей.

Складовою маршруту історичного туризму по передмістю Миколаєва є також історико-краєзнавчий музей мікрорайону Матвіївка, який було організовано за ініціативи працівників бібліотеки-філіалу № 21 ЦБС для дорослих м. Миколаєва. Матвіївка — старовинне козацьке поселення, жителі якого зберегли свої самобутні традиції, народні ремесла, цінують свою історію.

Зазвичай екскурсії проходять у форматі пішохідних екскурсій, але бувають і автобусні. Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки має досвід проведення літературної екскурсії «БібліоБус», під час якої читачі бібліотеки подорожували на автобусі вулицями Херсона разом з письменниками. Окрім письменників в екскурсії були задіяні фахівці краєзнавчого та художнього музеїв. Вони розповідали читачам бібліотеки про пам’ятні місця, з якими пов’язані важливі події та людські долі творчих особистостей.

Туристично-просвітницькі екскурсії містом, в основному, безкоштовні, хоча в Городнянській центральній бібліотеці Чернігівської області пішохідні екскурсії центром міста – платна послуга! Аж ціла гривня!

Проект з екотуризму – один із цікавих напрямків діяльності бібліотеки-філії №2 Миколаївської централізованої бібліотечної системи. В рамках Читань проводились екскурсії «Зелена історія міста», «Зелені прибульці міста: з історії садово-паркової культури Миколаєва» та «В царстві флори». На маршрути залучають сторонніх екскурсоводів-експертів з екологічного питання. Екологічні екскурсії спонукають миколаївців та гостей міста поглянути на оточуюче нас середовище з особливої точки зору. Зелені зони міста розглядаються в комплексі: їх географічне положення, історичні події, що відбувалися на окремих міських територіях, особливості ґрунту, рослинний покрив та ін. Екскурсії дозволяють не тільки розширити краєзнавчі знання, але і зрозуміти, наскільки важливі для міста парки та сквери.

Екскурсії для людей з обмеженими можливостями. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара в рамках партнерського проекту “Міфи та бувальщина міста “Річкової зірки” прагне адаптувати вже існуючі екскурсійні маршрути і створити нові, пристосовані до потреб користувачів з обмеженнями. Уявіть собі подорожі після робочого дня майже в сутінках, потім у темряві. Серед присутніх були незрячі, отже, екскурсанти перебували майже в однакових умовах, а гід звертав увагу на звуки, запахи, температуру повітря літнього вечора, елементи архітектури, які можна «подивитись» руками. Також гід надавав детальний опис всього, що бачили.

Проект «Пізнай рідний край граючи» (Щорська районна бібліотека Чернігівської області) — спроба адаптувати до бібліотечної роботи молодіжну гру — квест, як інноваційну форму організації дозвілля дітей та юнацтва. Квест, як популярна сучасна гра, є випробуванням ерудованості, кмітливості, витривалості та вміння змагатися в команді. За тематикою квести були різними: історико — краєзнавчими, патріотичними, природознавчими, екологічними, але всіх їх об’єднувало прагнення учасників краще пізнати свій край, поділитися своїми відкриттями з ровесниками, навчитися командою йти до перемоги.

Бібліотекарі розробляли сценарії квестів, видозмінювали правила їх проведення згідно своїх умов і можливостей. Квестери (старшокласники) збираються в бібліотеці, знайомляться з координаторами квесту – бібліотекарями. Бібліотекарі–координатори вітають учасників квесту, знайомлять з правилами гри, допомагають вивчати свій край граючи.

Краєзнавчі екскурсії в рамках програми «Межівщина туристична» (Межівська бібліотека Дніпропетровської області):

1. «Перлинами степу» (маршрут Межова – Слов’янка — Крутоярівка);
2. «Пам’ятки стародавньої історії села» (маршрут Межова – Новопавлівка – Філія);
3. «Шляхами таємниць сивої давнини Межівщини» (маршрут Межова – Мар’янка );
4. Садиба зеленого туризму «Українська хата» (с. Василівка).

Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одразу три компоненти: оздоровчий, виховний і пізнавальний, тобто передбачає гармонійний розвиток особистості. Кожна подорож – це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого у новому, проникнення у світ прекрасного.

Або ж сільський зелений туризм. У Вінницькій області у партнерстві з районним осередком спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні активно діє Барська районна бібліотека.

Туристично-екскурсійні проекти як у місті, так і у районі реалізують багато бібліотек. Отже, діліться своїм туристичним досвідом та надсилайте свої історії успіху на електронну пошту victoria.polyova@gmail.com [ 22].

Проект Дніпродзержинської ЦБС «Библиотечный краеведческий туризм» включає:

 — розробку, апробацію та проведення екскурсій;

	- створення на сайті бібліотеки (lib.dndz.gov.ua) в розділі «Краєзнавство» підрозділу «Бібліотечний краєзнавчий туризм»;
	- надання методичної та консультаційної допомоги в підготовці екскурсій спільно з навчальними закладами міста;
	- поширення в ЗМІ інформації про бібліотечний краєзнавчий туризм.
	ЦМБ ім. Т. Г. Шевченка надає можливість всім бажаючим ознайомитися з історією міста, яскравими подіями, відомими людьми краю. Бібліотека пропонує тематичні екскурсії з бібліотечним гідом, екскурсії як пішохідні, так і віртуальні. Пішохідні екскурсії: «Сім чудес Дніпродзержинська», «Містичний Дніпродзержинськ»; віртуальні екскурсії: «Минуле нашого міста», «Петриківка - перлина Придніпров'я», цикл «Дніпропетровщина. Козацькими шляхами» та інші [5].

 Проект Прохоровської ЦБС «Сільський туризм: поїздка з задоволенням” (Бібліотеки для розвитку сільського туризму).

	Основні завдання проекту:
	- формування туристичного іміджу Прохоровського району;
	- розвиток бібліотек як інформаційних центрів сільського туризму;
	- забезпечення доступу місцевого населення та гостей Прохорівки до інформаційних ресурсів з туризму на сучасному і якісному рівні з використанням традиційних та новітніх бібліотечно-інформаційних технологій;
	- збереження культурної спадщини та традицій, внесок в розвиток системи транскордонного культурно-пізнавального простору регіону;
	- залучення населення району до історії рідного краю.
	У бібліотеках району зосереджені унікальні матеріали з історико-культурної спадщини населення району, районна та сільські бібліотеки є сьогодні центрами інформації для місцевої громади, активно займаються краєзнавчою роботою, накопичуючи цінний матеріал з історії, етнографії, культури, природи району, тому вони можуть і повинні стати основними джерелами інформації з сільського туризму в районі. Модернізація бібліотек, використання в їх діяльності нових інформаційних технологій, мережі Інтернет сприяє оперативному одержанню і активному використанню інформації в усіх напрямках сільського туризму.

Проект Надвірнянської центральної районної бібліотеки «Туризм і бібліотеки».

Книгозбірня стала переможцем 8-го ранду конкурсу співпраці бібліотек з місцевими громадами програми “Бібліоміст”. У рамках проекту планувалося створення віртуальної інформаційно-довідкової служби для туристів і туристично-краєзнавчого клубу “BIBLIO TRAVEL CLUB”, діяльність якого відображатиметься на веб-сторінці. Серед заходів — цикл віртуальних подорожей, квест, онлайн конкурси, конференції, розроблено кілька туристичних маршрутів, навчання екскурсоводів та заходи щодо популяризації зеленого туризму. Партнери проекту: Надвірнянський туристично-інформаційний центр, відділ культури і туризму РДА, Міськрайонне товариство з охорони пам'яток історії та культури, музей історії Надвірнянщини, районна газета “Народна Воля”, ТРК “Надвірна”, ГО “Молода просвіта”.

Підсумки

	Мета: Сприяти формуванню позитивного образу професійних досягнень, розвитку впевненості в своїх силах.
	Організація: Для вправи знадобляться аркуші паперу, ручки, диктофон і можливість переписати запис на диски.
	Тривалість: 20 хв.
	Хід:

1. Інструкція: Сформулюйте свою мрію. Це повинно бути конкретне досягнення за темою нашого тренінгу. Наприклад — відкрити свій інформаційно-туристичний центр…, організувати і провести фестиваль …, впровадити проект під назвою …, випустити буклет на тему … тощо. Далі слід визначити часовий відрізок, коли це може статися. А тепер уявіть собі, що задумане сталося, і про це написали або повідомили в будь-якому ЗМІ. Вам потрібно написати текст — як буде звучати ця новина, при цьому вказати дату і назву ЗМІ.

2. Кожен учасник пише коротку новину про своє досягнення від імені журналіста. Це може бути просто повідомлення, уривок зі статті або інтерв'ю.

	3. Учасники передають текст людині, що сидить зліва. Він перетворюється в диктора, якому необхідно буде зачитати цей текст.
	4. «Диктор» знайомиться з текстом, з'ясовує у автора всі незрозумілі місця.
	5. Диктофон передається по колу і всі по черзі зачитують тексти новин. Почати треба з назви видання і дати.
	6. Бажано, щоб до кінця тренінгу запис був розмножений і переданий кожному учаснику.
	У разі технічних труднощів мікрофон може бути уявним (ручка, олівець).

Питання до шерінгу:

	1 Які переживання у вас викликала ця вправа?
	2 Чи вдалося повірити в реальність своєї мрії і завдяки чому?
	3 Яка з чужих новин справила на вас найбільше враження?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про туризм» [Електронний ресурс] : [від 15.09.95, зі змін. та доп.] // Верховна Рада України: офіц. веб-портал. — Режим доступу: zakon5rada.gov.ua/laws/show/4385-17.

2. Библиотека как объект туризма: методико-библиографическое пособие / МУК МЦБ, сектор орг.-метод. работы; сост. Н. В. Алексеенко, Н. И. Мизина, А. В. Селянская; отв. за вып. И. А. Батурина. – Кущевская, 2013. – 41 с.

3. Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bibliotourism.blogspot.com/p/blog-page_13.html). — Назва з екрана.

4. Від читання до екскурсій [Електронний ресурс] / О. Заграй // Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки: [сайт]. – Режим доступу: http://bibliotourism.blogspot.com/2015/02/blog-post.html. – Назва з екрана.

5. Доронина Т. Краеведческий туризм как бренд днепродзержинской библиотеки [Электронний ресурс]. — Режим доступа: http://sobitie.com.ua/dneprodzerzhinsk/kraevedcheskiy-turizm-kak-brend-dneprodzerzhinskoy-biblioteki. — (дата обращения: 17.03.2017). — Название с экрана.

6. Запорізький обласний туристично-інформаційний центр [Електронний ресурс]: сайт. — Режим доступу: http://www.zotic.zp.ua/uk (дата звернення: 15. 03. 2017). — Назва з екрана.

7. Запорожье.  Туристический портал [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://tourism.zp.ua (дата обращения: 15. 03. 2017). — Назв. с экрана.

8. Иди и смотри: экскурсии, помогающие найти привлекательное в обыденном [Электронный ресурс]. — Режим доступа:

http://blog.vector.education/posts/idi-i-smotri-ekskursii-pomogayuschie-naiti-privlekatelnoe-v-obidennom. — Назв. с экрана.

9. Как сделать хорошую экскурсию [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://homaaxel.livejournal.com/720390.html. — Название с экрана.

10. Коржилов Л. І. Туризм в Україні. Класифікація та види [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3345 (дата звернення: 15.03. 2017). — Назва з екрана.

11. Кравченко М. В. Краеведческий туризм как библиотечный бренд // Современная библиотека. — 2013. — №4. — С. 20-27.

12. Кропачева Л. Мемориальная доска напомнит // Библиополе. — 2015. — №1. — С.64-67.

13. Лиханос Е. В. Доступный туризм и специальная библиотека: итоги всероссийского исследования // Библиотековедение. — 2015. — №4. — С. 110-113.

14. Мирсаякова В. А. Значение туризма в мировой экономике // Молодой ученый. — 2016. — №5. — С. 17-19.

15. Організація Об'єднаних Націй оголосила 2017 рік Міжнародним роком сталого розвитку туризму [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dossier.org.ua/organizaciya-obiednanih-naciy-ogolosila-2017-rik-mizhnarodnim-rokom-stalogo-rozvitku-turizmu (дата звернення: 20. 03. 2017). — Назва з екрана.

16. Польова В. Бібліотечні туристичні проекти: досвід реалізації [Електронний ресурс]. — Режим доступу: bibliotourism.blogspot.com/2015/05/blog-post_5.html (дата звернення: 16.03.2017). — Назва з екрана.

17. Сталий туризм [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org (дата звернення: 20. 03. 2017). — Назва з екрана.

18. Стратегія розвитку туризму у місті Запоріжжі на 2014-2018 рр. : проект [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://isc.biz.ua/images/HB/STZ_2014-2018_main.pdf (дата звернення: 15. 03. 2017). — Назва з екрана.

19. Сулейманова Л. А. Информационный краеведческий кейс, или В подмастерьях у туризма // Современная библиотека. — 2014. — №6. — С. 22-25.

20. Сурина Е. Виртуальное краеведческое бюро путешествий. Притягательные магниты // Библиотечное дело. — 2015. — №4. — С. 28-29.

21. Тесты, советы путешественникам, книги и фильмы о путешествиях [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.adme.ru/svoboda-puteshestviya/ (дата обращения: 16. 03. 2017).

22. Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація: [сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/120/U_skarbnytsiu_bibliotekariu_ turysm_ta_biblioteky.pdf. – Назва з екрана.

23. Туристичні маршрути [Електронний ресурс] // Дніпродзержинська міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка: [сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://lib.dndz.gov.ua/?pid=670. – Назва з екрана.

24. Туристичні об'єкти області [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.zotic.zp.ua/uk/turobl (дата звернення: 15. 03.2017). — Назва з екрана.

25. Шишкова Н. Прогулки по «писательским» улицам // Библиополе. — 2015. — №7. — С. 50-52.