На допомогу туристичному краєзнавству
Примірна тематика районного (міського) семінару бібліотечних працівників
Розділи книжково-ілюстративної виставки “Туристично-рекреаційні ресурси краю”
Таким чином, мова має йти про рідний край через призму його туристичної самобутності.
— активізація масового краєзнавчо-туристичного руху;
— збереження та відтворення традиційної етнокультури української нації;
— туристична популяризація об’єктів історичної пам’яті народу.
Найпоширенішими з організаційних форм туристично-краєзнавчої діяльності бібліотечних закладів разом з закладами освіти є спільна праця щодо організації діяльності краєзнавчо-туристичних гуртків[1], секцій[2], клубів[3], товариств[4].
районного (міського) семінару бібліотечних працівників
Лекція: Туристичні ресурси краю: загальна характеристика
Спеціаліст (фахівець) з туризму відділу (управління) культури
Методист центральної районної (міської) бібліотеки
— Презентація місцевих краєзнавчих ресурсів;
— Відпочинок в українському селі;
— Пам’ятки природи як об’єкт зеленого туризму;
— Моє село (місто) (екскурсія по населеному пункту);
— Розповідь про місцевих туристів-краєзнавців (Ф.Конюхов, В.Супруненко та інші).
Огляд книжкової виставки “Туристичні ресурси краю”.
Екскурсія по місту або до краєзнавчого музею.
Рекомендовані розділи книжково-ілюстративної виставки “Туристично-рекреаційні ресурси краю”*
Перший розділ – Родзинки краю.
Другий розділ – Територіальна і функціональна організація туризму краю (підрозділами можуть бути: Туристично-господарська спеціалізація краю; Курортно-відпочинкова інфраструктура).
Третій розділ – Рекреаційно-туристичний імідж краю.
Четвертий розділ – Проблеми і перспективи розвитку туризму в краї.
Голикова А. Запорожский туризм “на коне”? // Бліц-Запорожье. – 2005. – 23 мая. – С.3-4.
Дмитренко В. Региональный туризм // Содружество. – 2004. — №13. – С.16-17.
Змієвський С. Чи стане Україна туристичною Меккою? // Культура і життя. – 2006. — № 50. – С. 2.
Карташов Евгений: Туристическим центром страны станет Запорожье // Комс. правда. – 2006. — №87.
Костриця М.Ю. Туристично-краєзнавча робота в школі. –К. : Рад. школа, 1985.
Кравченко М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища школа, 1994.
Ленчук С. Чи сумісні Запоріжжя і … туризм // Робіт. газета. – 2005. – 12 квітня.
Науменко Г. Туризм – це обрії нової України // Культура і життя. – 2007. — №29. – С.1.
Наш край – перспективний для туризму // Слово трудівника. – 2007. – 2 червня. – С.6-7.
Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. – К.: Альтерпрес, 2003. – 352с.
інвестиційних пропозицій щодо розвитку туристично-курортної галузі Запорізької області в 2008 році
* Якщо бібліотека не має достатньої кількості друкованих матеріалів для оформлення книжково-ілюстративної виставки, можна обмежитися тематичною полицею чи куточком.
[1] Гурток – самодіяльна група учнів, що займаються поглибленим вивченням рідного краю. Це основна й найпоширеніша форма туристично-краєзнавчої роботи в школі та поза школою.
[2] Секція – первинна форма шкільних краєзнавчих об’єднань (гуртків, клубів, товариств).
[3] Клуб – найвища форма організації туристично-краєзнавчої роботи. Він об’єднує різні секції і гуртки. Членами клубу можуть бути 60 і більш дітей.
[4] Товариство (громадська організація) – самодіяльна організація, із понад 30-40 членами, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство може складатися з 3-5 споріднених за змістом роботи секцій (географічної, історичної, біологічної, літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців
* Якщо бібліотека не має достатньої кількості друкованих матеріалів для оформлення книжково-ілюстративної виставки, можна обмежитися тематичною полицею чи куточком.