Соціальні мережі: поняття, історія виникнення.

Зміст

Соціальні мережі: поняття, історія виникнення

Класифікація соціальних мереж

Популярні соціальні мережі в Україні 2018 року: статистика

Facebook та Instagram в Україні

Що є для бібліотеки соціальні медіа?

Особливості та кроки ефективного просування бібліотек у соціальні мережі

Як знайти свого онлайн-читача?

Негативні коментарі: що з цим робити?

Бібліотека в Instagram. Чому ні?

Цікаві факти про соціальні мережі: позитивні та негативні

Соціальні мережі: поняття, історія виникнення.

З самого початку процес створення соціальних мереж передбачав комунікативно — інформаційну функцію. Термін «соціальна мережа» з‘явився у 1954 році, задовго до появи Інтернету. Він означав тісні взаємовідносини між двома і більше людьми. Термін був започаткований британським соціологом, представником Манчестерської школи Джеймсом Барнсом для визначення соціальних зв’язків, які відрізнялися від традиційних для багатьох соціологів понять (обмежені групи — племена, сім‘ї, соціальні категорії — стать, етнічна належність). На сьогоднішній день прийнято вважати, що соціальна мережа – це структура, що базується на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет-сервісу соцмережа може розглядатися як платформа, що допомагає людям здійснювати зв’язок між собою та групуванню за специфічними інтересами. Завдання такого сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів різноманітними шляхами для взаємодії один з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги та інше. Глобальна соціальна мережа – це соціальна мережа, яка об’єднує величезну кількість індивідів чи груп незалежно від їх індивідуальних особливостей, вподобань чи локації (місця проживання).

Теорія соціальних мереж розглядає соціальні взаємовідносини в термінах вузлів та зв’язків. Вузли є відособленими акторами в мережах, а зв’язки відповідають стосункам між індивідами чи групами (акторами). Вивчення соціальних мереж є надзвичайно важливим питанням, оскільки може надавати значні обсяги інформації про членів соціальних груп та їхні стосунки. Опрацюванням такого роду інформації займається соціометрія, яка саме й вимірює соціальні взаємовідносини. Наприклад, було з’ясовано, що в організаціях владу мають індивіди, які знаходяться в середині багатьох соціальних зв’язків, а не особи, які обіймають певну посаду. Соціальні мережі впливають на ефективність роботи, успіхи фірм, прийняття кадрових рішень. До недавнього часу створення такої системи було фізично неможливим, оскільки не існувало необхідних технічних засобів, але із розвитком комп’ютерів та глобальної мережі Internet соціальні мережі отримали відповідний статус.

Першими веб-сайтами, які пропонували можливості роботи із соціальними мережами, були classmates.com (1995) та SixDegrees.com (1997). Починаючи з 2001 року почали з’являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж набула широкої популярності в 2002 році. Наразі існує більше 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж.

4 лютого 2004 року Марк Цукерберг запустив «Thefacebook», який спочатку знаходився на thefacebook.com. Доступ до сайту мали лише студенти Гарвардського коледжу, впродовж першого місяця зареєструвалася більш ніж половина студентів Гарварду. Згодом до Цукерберга приєдналися Едуардо Саверін (бізнес-менеджер), Дастін Московіц (програміст), Ендрю Мак-Коллум (графічний дизайнер) та Кріс Хьюз, щоб допомогти у просуванні веб-сайту. Вже у березні 2004 року Facebook’ом користувалися в університетах Стенфорда, Колумбії та Єльському. Невдовзі він відкрився для студентів інших шкіл Ліги Плюща, Бостонського та Нью-Йоркського університетів, Массачусетського технологічного інституту, згодом і для більшості університетів Канади та США. Компанію «Facebook» було засновано влітку 2004 року. Її очолив підприємець Шон Паркер, неофіційний радник Цукерберга. У червні 2004 року компанія Facebook переїхала до Пало-Альто в Каліфорнії. 26 вересня 2006 року Facebook став доступним для кожного віком від 13 років і старше з дійсною адресою електронної пошти. Наразі сайтом користується майже третина населення планети, в.т.ч. через мобільні пристрої.

Популярність сайтів постійно зростала і в 2005 році було більше переглядів сторінок сайту MySpace, аніж сайту Google. Google також пропонує веб-сайт з можливостями роботи із соціальними мережами orkut, який було запущено в 2004 році. Соціальні мережі почали розглядатись як складова інтернет стратегії приблизно в той самий час: в березні 2005 р. Yahoo запустила Yahoo! 360°, а в липні 2005 р. News Corportaion запустила MySpace. 1 жовтня 2006 року було запущено відому російську соціальну мережу ВКонтакте, що набула великої популярності на теренах Росії, України, Білорусії, Казахстану.

Що стосується українських соціальних мереж то одна з найвідоміших вітчизняних мереж Connect.ua була створена у грудні 2007 року.

В цих спільнотах група перших користувачів надсилає запрошення приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи загальну кількість учасників та зв’язків в мережі. Сайти також пропонують такі можливості, як автоматичне оновлення адресних книг, перегляд особистої інформації один одного, утворення нових зв’язків за допомогою «служб знайомств» та інших форм соціальних зв’язків у мережі. Соціальні мережі можуть організовуватись навколо ділових стосунків, як, наприклад, у випадку LinkedIn. Змішування мереж — це підхід до соціальних мереж, який комбінує особисті зустрічі та елементи комунікації в мережі. MySpace, наприклад, будується на основі незалежних музичних та святкових сцен, а Facebook віддзеркалює університетські спільноти. Нові соціальні мережі в Інтернеті все більше зосереджуються на певних галузях, наприклад, на мистецтві, тенісі, футболі, автомобілях, та, навіть, пластичній хірургії.

На сьогодні соціальні мережі стали невід’ємним елементом спілкування у суспільстві, не відділяючи особистісно-індивідуальні та професійні потреби людини. Соціальні мережі є засобом спілкування між комунікантом і споживачем інформації, вони можуть виступати одночасно майданчиком для обговорення проблемних питань як великою соціальною групою, так і сервісом для листування окремих індивідів.

Класифікація соціальних мереж.

Головною метою використання соціальних мереж є соціалізація та інтеграція, прагнення до встановлення стосунків з іншими користувачами. Будь-яка функція соціальної мережі переплітається з комунікаційною і, зрештою, трансформується в комунікацію. У всесвітній павутині існує безліч різних соціальних мереж, які можна класифікувати за різними ознаками.

За доступністю можна виділити такі типи соціальних мереж: закриті, відкриті, змішані. Нині більшість соціальних мереж повністю відкриті для усіх, хоча деякі проекти через власні бізнес-моделі не передбачали публічності і вже із самого початку створювалися закритими. Соціальні мережі змішаного типу розвиваються дуже погано: основним завданням у них є досягнення популярності такого рівня, як і у відкритих мереж, але користувачам не подобаються різні бар’єри і тому вони досить неохоче приєднуються до таких соціальних мереж.

Класифікуються соціальні мережі і по географічному розташуванню: світового значення; окремо взята країна; територіальна одиниця; без регіональної приналежності.

За спрямуванням соціальні мережі можна розділити:

• на загальну тематику, спрямовані на підтримку і налагодження вже існуючих контактів та пошук нових знайомих. Ці сайти вже накопичили величезну базу контактів і профілів, з яких можна багато дізнатись про людину та її уподобання;

• ділові соціальні мережі спрямовані на професійний розвиток та побудову кар’єри;

• спеціалізовані соціальні мережі займають певну нішу в своєму секторі, збирають аудиторію за конкретними інтересами: музика, хобі, плітки тощо.

Більш детальна класифікація за видами соціальних мереж виглядає так:

— соціальні мережі для спілкування, до них відносяться: «Facebook» та інші. Цей вид один із перших запропонував персональний міні-сайт, який пізніше став відомий як профіль;

— соціальні мережі для обміну медіа контентом. Цей вид дає широкі можливості для обміну відео і фото. До них відносяться «Instagram», «YouTube»;

— соціальні мережі для колективних переговорів. В основі цього виду лежить потреба в обміні знань. Представники: «Quora», «Reddit»;

— соціальні мережі для авторського запису. До даного виду відносяться сервіси для блогінга, де користувачі створюють та публікують текстово-медійний контент. Представники: «Blogger», «Twitter»;

— сервіси соціальних закладок – це сервіси, де користувач збирає в контент свою особисту бібліотеку, на яку можуть підписуватись інші учасники спілки. Представники «Pinterest», «Flipboard»;

— соціальні мережі за інтересами. Даний вид дає можливість шукати однодумців та людей із схожими інтересами. Представники «Goodreads», «Friendster».

В цілому можна зробити висновок що класифікація видів соціальних мереж достатньо умовна, до того ж ділення на види, типи і категорії триває і до цього дня.

Популярні соціальні мережі в Україні 2018 року: статистика.

Facebook — соціальна мережа, заснована Марком Цукербергом, впевнено лідирує серед аналогічних сервісів. Майже 2 мільярди відвідувачів у місяць. Така затребуваність у населення планети зобов’язує Фейсбук підлаштовуватися під кожного користувача. На сьогоднішній день існує більше 60 мовних версій веб-ресурсу, щоб люди з різних держав мали можливість спілкуватися між собою.

Існує більш 65 000 000 компаній, які використовують сторінки Facebook, більше шести мільйонів рекламодавців активно рекламують свій бізнес в Facebook, що робить його дуже привабливим. Почати роботу в Facebook легко, оскільки майже всі форми змісту прекрасно працюють на Facebook — тексти, зображення, відео, прямі трансляції та історії. Слід взяти до уваги, що алгоритм Facebook сам визначає пріоритет змісту і віддає перевагу контенту, який викликає розмови та значущі взаємодії між людьми, особливо з сім’єю, друзями.

Статистику про загальні перегляди соціальних сторінок можна подивитися на сайті StatCounter — вона дає аналітику, показуючи кількість переглядів з усіх платформ: ПК, смартфони, планшети, консолі. В Україні за станом на вересень 2018 року популярністю користуються 2 соціальні мережі — Facebook (53,11%) та Instagram (16,79%). Про це повідомляє Інформатор Tech, посилаючись на Marketer. Facebook сьогодні займає лідируючі позиції — більше 11 мільйонів активних користувачів в Україні.

Звісно ж бібліотеки не можуть залишити поза увагою такий потужній ресурс, яким сьогодні послуговуються користувачі. Наразі оптимальним постом, що є короткий текст + кілька фото, найкраще забезпечує саме Facebook, тому сьогодні він є прийнятною соціальною мережею для просування бібліотеки. Саме тут відбувається продуктивний діалог із читачами й публікації мають найкращій відгук.

Мал. 1. Рейтинг популярних соціальних мереж в Україні 2018 року

Популярність Instagram викликана тим, що сучасний користувач все більше перетворюється на «візуала». Ця соціальна мережа повністю задовольняє його потреби: мінімум тексту, максимум фото. Кількість підписників постійно зростає.

YouTube – платформа для обміну відео, де користувачі щодня переглядають мільярд годин відео. Щоб розпочати роботу, можна створити свій канал YouTube, куди можна завантажувати відео для своїх абонентів для перегляду, коментарів і лайків. До речі, YouTube відомий як друга за величиною пошукова система після Google.

Pinterest – це місце, куди люди йдуть, щоб відкривати нові речі і бути натхненними, на відміну від більшості соціальних медіа-сайтів, на яких основна увага приділяється залученню. За даними Pinterest 78 відсотків користувачів вважають, що вміст у Pinterest від брендів є корисним (набагато вищі показники зацікавлення, ніж на інших сайтах).

Twitter – сайт соціальних медіа для новин, розваг, спорту, політики та багато іншого. Те, що робить Twitter інакшим від більшості інших веб-сайтів соціальних медіа, полягає в тому, що він наголошує на інформації в реальному часі – те, що відбувається зараз. Ще однією унікальною особливістю Twitter є те, що він дозволяє лише 280 символів у твітті (140 для японських, корейських та китайських), на відміну від більшості соціальних медіа-сайтів, які мають набагато більшу кількість.

Хто ж використовує можливості соціальних медіа? Це не тільки молоде покоління. Якщо подивитися на всесвітню статистику: 72% користувачів Інтернету активні у соціальних мережах, 89% користувачів віком 18-29 років, 72% — 30-39 років. Активними акаунтами володіють 60% людей віком 50-60 років, 43% — 65+. Доступ до соціальних медіа через мобільні пристрої здійснюють 71% користувачів.

Facebook та Іnstagram в Україні.

Facebook та Instagram продовжують нарощувати свою аудиторію в Україні. У 2019 році рекламні інструменти Facebook дозволяли охопити 18 млн унікальних користувачів. Аудиторія росте попри заходи адміністрації Facebook по масовій деактивації фейкових акаунтів. Навесні було видалено понад 1 млн. таких профілів в українському сегменті. В українській аудиторії Facebook та Instagram тотально переважають жінки (приблизно 61% проти 39% чоловічої аудиторії). Facebook в Україні популярніший за Instagram, як у більшості європейських країн.

Instagram – соціальна мережа №1 для української молоді. Проникнення у середовище користувачів у віці 18-24 роки майже 100%.

Протягом першого півріччя 2019 відбулося два масштабних коливання аудиторії Facebook та Instagram. Навесні кількість користувачів обох соцмереж зменшилася до 12 і 10 млн. відповідно. Одним з пояснень цього була масова деактивація фейкових акаунтів у соціальній мережі, яку провела адміністрація Facebook протягом січня-березня. За повідомленнями прес-служби компанії, у світі загалом видалили 2,19 млрд. профілів. Однак, вже у вересні цифри повернулися до попередніх значень: 13 млн. у Facebook та 11 млн. в Instagram. У серпні 2019 р. на веб-версію Facebook щонайменше один раз заходили 47% інтерет-аудиторії, Instagram – 29%.

Мал.2 Частка користувачів за віковими групами

Facebook та Facebook Messenger найбільш популярні серед користувачів у віці 25-35 років, дещо менше у молоді у віці 18-24 та найменш поширені серед юзерів віком 36-45 років. Але загалом відмінності не надто великі: Facebook – 48-55%, Facebook Messenger – 29-33%.

Натомість Instagram неймовірно популярний у молоді – 99% українців у віці 18-24 роки мають тут свої профілі. В Instagram зареєстрований кожен другий (56%) громадянин у віці 25-35 років й лише чверть (27%) тих, кому 36-45 років.

В українському Facebook переважає жіноча аудиторія, яка становить понад 61% або ж 7,6 млн користувачів. Чоловіків зареєстровано 4,9 млн, це приблизно 39%. В Instagram гендерне співвідношення аналогічне, при дещо менших абсолютних цифрах (чоловіків – 4,1 млн, жінок – 6,3 млн). Однак існують інші вікові особливості аудиторії. І серед чоловіків, і серед жінок Instagram максимально популярний у тих, кому 19, а також 25-26 років. Причинами аномальних піків (аналогічно до ситуації з Facebook), може бути як реєстрація дітей та підлітків, що найчастіше вказують саме такий вік, так і велика кількість фейкових акаунтів в цих вікових групах. Починаючи з вікової групи 27-річних у старших чоловіків соцмережа втрачає темпи проникнення. Натомість у жінок платформа виразно менш популярна після 32 років.

За словами керуючого партнера комунікаційної агенції plusone Маргарити Клещаєвої, “за останні 12 місяців український Instsgram ріс швидшими темпами, ніж Facebook. Є всі підстави вважати, що у короткостроковій перспективі Instagram стане соціальною мережею №1 в Україні”.

Що є для бібліотеки соціальні медіа?

Соціальні мережі набули великої популярності й з кожним днем все більше й більше користувачів мережі Інтернет реєструються і починають свою активну діяльність у нових соціальних мережах, залишаючи позаду сайти, блоги, портали та інші вебресурси. Інтернет розпочав процес глобальних змін у людському мисленні, тому бібліотекам вже недостатньо пропонувати свої послуги за традиційними схемами. Щоб «просувати» себе в мережі потрібно використовувати у своїй професійній діяльності засоби, якими послуговуються маркетологи. Одними із таких і є соціальні мережі. Читачі масово стають віртуальними користувачами.

Сьогодні соціальні мережі для бібліотек є однією з найголовніших можливостей реклами своєї діяльності та послуг. Крім того, соціальні мережі – це найменш затратний вид піару та найбільш зручний, адже важливі інструменти (комп’ютерне робоче місце та доступ до Інтернету) є на сьогодні майже у кожній бібліотеці, у тому числі і сільській.

Як говорив всім добре відомий Білл Гейтс: «Якщо вас немає в Інтернеті, вважайте, що ви не існуєте». І дійсно, в сучасних умовах масової інтеграції в мережу Інтернет, робота бібліотеки не повинна залишатись осторонь інновацій. Існує доволі влучна констатація факту: «якщо захід було проведено і ніде про нього не було написано – вважайте, що його не відбулось, а якщо захід не було проведено, але про нього було написано – він відбувся». Якщо місцеві ЗМІ не завжди можуть надати потрібну інформаційну підтримку, то соціальні мережі дають можливість найбільш оперативно анонсувати діяльність бібліотеки широкому колу онлайн користувачів.

Отже, для ефективного використання можливостей соціальних мереж у власній медіа діяльності, бібліотекарям потрібно:

— визначити для себе найбільш оптимальну соціальну мережу орієнтуючись на своїх користувачів (тобто в якій соцмережі зосереджена найбільша кількість як стаціонарних, так і потенційних відвідувачів бібліотеки);

— орієнтуватись в можливостях, які відкривають перед бібліотекою сучасні соціальні мережі;

— відмінно володіти мережевим етикетом.

Мережевий етикет або Нетикет – («netiquette»; від англ. network etiquette) – це правила поведінки, спілкування, традицій у мережі Інтернет. Хто встановлює ці правила і навіщо? Адже мережа Інтерент – це ніби всесвіт вседозволеності та свободи, і навіщо обмежувати себе певними рамками? Правила Нетикету встановлюють користувачі мережі. Так само як і в реальному світі, у віртуальному теж повинні бути свої правила етикету. Саме від того, який відсоток користувачів дотримується правил віртуального спілкування, залежить зручність існування в мережі всіх інших. Краще не писати повідомлення суцільними заголовними літерами, текст повинен мати читабельний вигляд. Потрібно дотримуватись також трьох «НЕ»: не провокувати скандалів, не переходити на особистості та не пропагувати/не заохочувати протизаконні дії. Також, не варто розміщувати на сторінці бібліотеки комерційну рекламу та спам – це може знизити відвідуваність сторінки.

1. Навчитись якісно піарити свою сторінку у мережі та здобути прихильників.

Присутність бібліотеки у будь-якій соціальній мережі дозволяє їй рекламувати себе як культурно-освітню та дозвіллєву організацію, поширювати інформацію про майбутні події та події, які вже відбулися. Соціальні мережі дають можливість ділитись інформацією з постійними та потенційними користувачами або партнерами бібліотеки, а також просувати поточні та минулі проекти, ділитись з віртуальними користувачами своїми успіхами та досягненнями. Крім того, за допомогою соціальних мереж бібліотекарі можуть залучати громадськість до різного роду обговорень з метою визначення пріоритетних напрямів подальшої діяльності бібліотеки, оголошувати конкурси та проводити їх в режимі онлайн, нагадувати своїм користувачам про заборгованість і т. д.

Сьогодні основне призначення веб-ресурсу бібліотеки – слугувати джерелом інформації, а призначення соціальної мережі – інтерактивне спілкування бібліотекаря з читачами та колегами. Зазвичай Facebook і сайт взаємодіють: Facebook перенаправляє для більш детальної інформації на сайт, а сайт має кнопки посилань на Facebook. Новини сайту таким чином представлені на Facebook, але в більш скороченому вигляді, крім цього додаються повідомлення, які не були відображені на сайті.

Робота з Facebook полягає не тільки в оперативному розміщенні новин, а й у постійній підтримці зв’язку з користувачами. Оперативні відповіді формують привабливий образ співробітників бібліотеки як професіоналів своєї справи. Соціальні мережі стають платформою для організації та обговорення бібліотечних проектів. Розміщуючи контент в Facebook, потрібно аналізувати статистику. Так, за останні роки значно зросла кількість користувачів, які заходять на сторінки з мобільних пристроїв. Існує суттєва різниця між ними та тими, хто заходить із ПК: з комп’ютера заходять один раз і на триваліший час (проглянути стрічку новин, роздивитися фото, профілі друзів, написати пост), мобільний користувач – до 30 разів у день на декілька хвилин (перевірити повідомлення, поставити like, прочитати заголовки). Все це слід враховувати і знати на яку аудиторію орієнтована конкретна бібліотека.

В умовах постійного зростання загального обсягу інформації існує реальна небезпека інформаційного перевантаження психіки людини. Тому створювати контент, який би це враховував – ще одне завдання адміністратора сторінок. Чому саме твій пост мають прочитати? Користувача можна зацікавити:

– інформацією, якої більше ніде не знайдеш,

– унікальними фото,

– оперативними відповідями на коментарі,

– згадкою про відомих особистостей,

– корисними порадами тощо.

Як же залучити читача на свою соціальну платформу, щоб він побачив той спектр послуг, який пропонує бібліотека на своїй сторінці? Є багато різних способів. Для прикладу можна взяти досвід американських бібліотек. Так, Нью-Йоркська публічна бібліотека протягом кількох років аналізу зауважила: єдине, що незмінно приваблює аудиторію – це висловлювання відомих та впливових людей. На цьому й була побудована маркетингова кампанія, завдяки якій число відвідувачів збільшилося на 35 %.

Іншим прикладом може слугувати публічна бібліотека Чикаго, що відродила «серіальне читання». Кожного понеділка публікувалася наступна частина роману, який неможливо було прочитати більше ніде, крім їхньої сторінки. Інші бібліотеки теж можуть скористатися цим методом, викладаючи будь-яку цікаву статтю частинами в різні дні, для «вироблення звички» у користувача заходити саме на цю сторінку.

Особливості та кроки ефективного просування бібліотек у соціальних мережах.

Чому публічні бібліотеки використовують соціальні медіа? По-перше, через безкоштовні інструменти маркетингу. По-друге, тому що у соцмережах комунікують більшість користувачів. Саме тому треба розширювати присутність вашої бібліотеки: інформувати про успіхи та досягнення; зв’язатися з цільовою аудиторією; поділитися чи навпаки придбати ідеї для вашої бібліотеки. Для створення ефективного контенту візьмемо десять базових кейсів від соціал-медіа аналітика Філіпа Росса, дещо їх корелюємо й використовуємо для бібліотечних пабліків у соцмережах:

Перший крок. Дотримуйтеся стратегії (не ситуативні пости, а розробляємо 3–5 завдань і напрямів, за якими ви будете рухатися).

Другий крок. Складайте план (адже кожен день необхідно буде публікувати кілька постів з ілюстраціями, в якийсь момент ви не зможете справлятися без заготовок на тиждень).

Третій крок. Застосовуйте правило 75/25 (в ідеалі звичайно весь 100% контент повинен бути корисним/цікавим аудиторії бібліотечної сторінки чи спільноти, але іноді можна безпосередньо вирішувати завдання, або додавати особистий/людський аспект).

Четвертий крок. Контент повинен відповідати вашій цільовій аудиторії, не намагайтеся розповісти про все всім. Наприклад, для спонсорів, донорів, доброчинників та журналістів можливо використовувати Twitter, візуальний контент просувати саме в Instagram, а для відповідної цільової аудиторії є сенс продумати стратегію в Facebook.

П’ятий крок. Взаємодія зі своїми підписниками, адже це соціальні мережі, де люди прагнуть спілкуватися (конкурси, коментарі, опитування, квести тощо).

Шостий крок. Правило «сьогоднішнього дня», добірки, світлини, списки, тема, яку ви будете розкривати частинами, а ваші підписники будуть чекати продовження. Публікуйте релевантні лінки і супроводжуйте їх персоналізованими авторськими коментарями.

Сьомий крок. Використовуйте святкові дні або актуальні тренди для просування своїх тем.

Восьмий крок. Залучайте партнерів, інфлюенсерів, лідерів громадської думки і своїх співробітників.

Дев’ятий крок. Чергуйте онлайн-заходи з реальними.

Десятий крок. Використовуйте історії реальних людей (сторітеллінг).

Таб.1 Орієнтовний контент-план сторінки у соціальній мережі чи мікроблозі.

Отже, розглянемо правила просування бібліотек у соціальних мережах.

Безліч лінків та постів. Одна з помилок, яку допускають бібліотеки у соцмережах, – безліч постів. Підписник бібліотечної сторінки у соцмережах ніколи не переглядає всі пости, тому що не всі йому цікаві й просто за браком часу. Якщо сайт бібліотеки — це сховище всього контенту, то його сторінка в соцмережі — лише невеличкий струмок цієї інформації. Відправляючи у соцмережу лінк на статтю або новину на сайті, бібліотека має пропонувати найбільш актуальне або найцінніше на даний момент. Надалі слід розраховувати на те, що, прочитавши цю новину через соцмережу, користувач, можливо, захоче почитати й інші новини на сайті. «Бомбардування» повідомленнями у соціальних мережах перевантажує стрічку новин і створює враження, що на сторінці бібліотеки просто звалище новин. Немає ніякого сенсу ретранслювати в соцмережах більше трьох-п’яти відсотків добового контенту сайту.

Лайки. Чим бібліотека більш нав’язлива та усюдисуща у соцмережах, тим найгірше. Ні в якому разі не можна відправляти підписникам приватні повідомлення з проханнями лайкнути той чи інший пост. Це є банальний спам. Тому реакція, як правило, негативна. Якщо в соцмережах ви намагаєтеся привернути до себе увагу, публікуйте посилання на сайт бібліотеки на стіні, тобто так, щоб це не було спамом. При цьому запрошення стати підписником, відправлене від імені бібліотеки, спамом не вважається. І, що найважливіше, лайкнути публічну сторінку бібліотеки повинні, в першу чергу, самі співробітники – саме від них відомості про бібліотеку будуть поширюватися більш ефективно і в дружній формі.

Дедлайн. У тих бібліотеках, де призначена одна людина в якості відповідального за роботу з соцмережами, часто-густо відбувається наступне. Займаючись поточною роботою протягом робочого дня, ця людина забуває публікувати пости та лінки в соцмережах або просто зайнята чимось більш важливим. А перед відходом додому, приблизно за п’ять хвилин до кінця робочого дня цей співробітник згадує про своє додаткове навантаження й викладає протягом 3-5 хвилин десятки постів та лінків на сайт. У цей час френди та фоловери бачать засмічену стрічку в своїх акаунтах. Крім роздратування, отакий потік стрічці новин у соцмережах не викликає інших почуттів. А тому навіть лояльна аудиторія блокує цю бібліотеку. Тому подавайте новини в годину по чайній ложці – тобто не часто, але регулярно. Активно використовуйте графік публікацій (так звані відкладені публікації).

Інший чи адаптований контент. Надайте у соціальні мережи такий контент, який створений спеціально для френдів, а не для сайту. Репортажі наживо за допомогою можливостей стрім-відео. Контент повинен відрізнятися від контенту сайту, контенту іншої соцмережі.

Правило першої особи. У соцмережах повинні іноді писати перші особи бібліотеки – заступники директора, завідувачі підрозділами і навіть безпосередньо директор. Якщо управління контентом у соціальних мережах довірити лишень одній людині, яка не приймає жодного рішення і імені її ніхто не знає, підписники не будуть вступати з ним в контакт. По суті, немає сенсу спілкуватися в соцмережах з тим, хто не в змозі підтримати бесіду. Не варто виносити сміття з хати і бути багатослівним – встановіть особистий контакт з підписниками, але без панібратства.

Правило запалювання зірок. Надаємо бібліотекарям, що працюють у соцмережах, максимум свободи, карт-бланш – нехай вони стають, зірками соціальних мереж.

Як знайти свого онлайн-читача?

По-перше, потрібно знайти свій сегмент і писати про те, що дійсно цікаве для самого дописувача. Зокрема, якщо сторінка створюється для бібліотеки (реєструвати у соцмережі її потрібно офіційно, під затвердженою назвою, як у Положенні про бібліотеку), тоді і писати потрібно про роботу бібліотеки, її соціокультурну, проектну діяльність, партнерів та друзів тощо. У своїх постах слід використовувати відео та зображення. Якщо це пости про соціокультурну діяльність їх обов’язково потрібно підкріплювати відео або фотоматеріалами. Публікації у соціальній мережі повинні бути регулярними, щоб онлайн-користувач «вловив хвилю» періодичності наповнення сторінки бібліотеки і знав наперед, коли на нього чекає нова інформація. Обов’язково, перед тим, як постити нову інформацію перевіряйте її на орфографію, редагуйте помилки, адже потрібно виробити авторитетність бібліотеки та довіру до неї у свого читача.

Почнемо з самого початку: навіщо користувачі заходять в соціальні мережі?

Компанії, які проводили дослідження, відповіли на це питання і визначили основні види діяльності користувачів у соціальних мережах:

1. спілкування;

2. розвага;

3. навчання.

Контент, який залучає, містить левову частку всього контенту і становить 40%. Як приклад такого контенту: запрошення на майбутні заходи, виставки, літературні вечори та інші

події. Даний контент задовольняє потреби користувача в спілкуванні, розвазі, отриманні бонусів і подарунків і підвищує лояльність та інтерес до бібліотеки.

Ідеї такого контенту:

• ділитися фотографіями, відео, новинами і задавати відкриті питання (що ви думаєте про …?);

• створювати конкурси та розіграші;

• заохочувати відгуки від читачів, колег;

• попросити поради у користувачів, як поліпшити свої послуги, наприклад, використовуючи соцопитування;

• попросити читачів проголосувати в будь-якому конкурсі;

• створювати обговорення в суспільстві, коли самі читачі зможуть допомагати один одному;

• використовувати вікторини на тематику бібліотеки;

• публікувати смішні, забавні фотографії та відео бібліотечної тематики.

Далі, контент призначений для користувача — 30%, створюваний читачами, співробітниками і передплатниками (відгуки, відповіді на питання, думки, інтерв’ю). Користувачам цікаво почути інформацію про бібліотеку «з перших рук», такі публікації викликають більше довіри, ніж самореклама.

Ідеї такого контенту:

• відео і текстове інтерв’ю співробітників і читачів;

• публікація відгуків читачів;

• онлайн-трансляція виступів на конференціях, заходах і щотижневих зустрічах;

• мікроблог про події всередині бібліотеки (наприклад, фото робочого процесу або корпоративу);

• фотографії про минулі моменти вашої бібліотеки;

• публікації від читачів про те, які книги вони читають;

• відповіді на актуальні питання.

Навчальний контент — 25%, дуже важливий вид контенту, коли розміщується нова, корисна для користувачів інформація. Це інформація на стику інтересів бібліотеки і потреб читачів, тобто контент за тематикою бібліотеки, який, можливо, розповідає докладніше про послуги, але при цьому потрібний, цікавий для користувачів. Деякі публікації можуть бути маркетингові, але представлені як навчальні.

Ідеї навчального контенту:

• анонси майбутніх подій;

• посилання на безкоштовні навчальні вебінари, рецензії та посилання на книги і відеоролики;

• посилання на корисні сервіси по вашій тематиці;

• дослідження, які стосуються бібліотечної діяльності;

• публікація серії вебінарів по тематиці бібліотеки: «Clarivate Analytics», «Підбір актуальних джерел для написання наукової роботи»;

• історія бібліотеки;

• довідкова інформація про послуги бібліотеки (довідник першокурсника, бібліотечна газета, довідкова служба).

Рекламний контент — 5%, що містить пряму рекламу бібліотеки. Не рекомендується часто розміщувати цей тип контенту.

Ідеї рекламного контента:

• нововведення, поліпшення послуг бібліотеки;

• акції;

• рекламні ролики;

• рекламні матеріали (брошури, буклети, рекламні постери);

• нагороди, отримані вами.

Робимо висновки! Спілкування з відвідувачами сторінки бібліотеки у соціальній мережі є важливим чинником її популярності. Віртуальні читачі відчувають, що їхня думка важлива, що завжди є куди звернутись за допомогою у вирішенні будь-яких інформаційних потреб тощо. Тому завжди потрібно запитувати своїх прихильників у соціальних мережах, що саме вони хочуть почути, в яких темах для обговорення хочуть брати участь, завжди відповідати на коментарі тощо. Існує прекрасна функція в мережі під назвою реблогінг – це коли різні групи у соціальних мережах домовляються про взаємну підтримку та рекламу. Це чудова можливість привернути до своєї сторінки ще більшу кількість відвідувачів. Для привернення уваги до сторінки бібліотеки у соціальній мережі варто також брати активну участь в обговореннях інших учасників соцмережі, лайкати інформацію друзів (відмічати як ту, що сподобалась), репостити вподобану інформацію та бути активним в обговореннях які стосуються життя громади.

Негативні коментарі: що з цим робити?

Імідж бібліотеки формується під впливом багатьох чинників. Одним з них є комунікація з користувачами, зокрема комунікація у мережі Інтернет, соціальних мережах. Кожен пост – анонси, інформація про заходи, публічний звіт, висвітлення бібліотечного сервісу, що розміщують бібліотеки, не залишаються непоміченими їхніми користувачами. Визначним елементом комунікації у бібліотечних пабліках є зворотній зв’язок, коментування, комунікація з громадянами Інтернету, нетизянами. Бібліотечні пабліки містять багато інформації: професійної, розважальної, навчальної та іншої. Виділитись на цьому фоні, а тим паче отримати відгук у формі коментаря досить складно. Чітко працює правило одного відсотка коли зі 100 тих, хто побачив пост 9 лайкнуть і тільки один прокоментує. Фахівці SMM рекомендують впливати на ситуації дотриманням іншого правила – 5/3/2, де на кожні 10 постів припадає 5 перепостів, цікавих підписникам, 3 власного контенту, що стосується бібліотеки, 2 новини персоналізовані, про будні звичайного бібліотекаря.

Щоб впливати на імідж бібліотеки варто розміщувати цікаву інформацію, звертатись до емоцій нетизян, розміщуючи пост «вмикати почуття» (зацікавлення, протест, співпереживання тощо). Такі пости будуть отримувати коментарі, такими постами бібліотекарі зможуть налагодити комунікацію зі своїми дійсними чи потенційними користувачами, керувати своїм іміджем.

Коментарі є необхідною умовою представлення бібліотек у мережі. Будь який коментар, позитивний чи негативний, це реальний зворотний зв’язок, це «живий» користувач бібліотечними послугами. Здебільшого це ті, хто вже скористалися сервісом чи ретельно перечитали надану бібліотекою інформацію у мережі. Крім іміджевої, комунікація з читачами має й інші переваги: приріст трафіку (відгук від реальної людини завжди викликає зацікавленість, бажання вчитатись, перевірити, скористатись сервісом), налагодження контактів з нетизянами, можливість дізнатись думку своїх підписників, у дискусії знайти свіжу ідею.

Рекомендовані правила з ведення бібліотечних пабліків:

1. розміщення правил поведінки, коментування у представництві;

2. відповідати потрібно на кожен коментар. Коментарі без відповіді шкідливо позначаються на іміджі бібліотеки. Виключенням є беззмістовний тролінг, імпульсивні висловлювання;

3. відповідь оперативна, креативна, коректна, лаконічна. За можливості персоналізуємо відповіді – звертання до коментатора поіменне, відповідає конкретна особа;

4. варто дякувати за кожен коментар;

5. обов’язкове висвітлення результату роботи над негативним коментарем (що покращили, як ліквідували недоліки).

Характерною особливістю бібліотечних пабліків є активність комунікації бібліотечних фахівців між собою. Багато постів, зокрема, подієві, викликають обговорення у колег, обмін досвідом у коментарях, за рахунок бібліотечних фахівців збільшується кількість вподобань, лайків.

Коментарів є два види: позитивні та негативні. Відповідати необхідно на обидва види, негативним варто, навіть, приділяти більше уваги. Будь який коментар важливий і не повинен залишатись без реакції адміністрації представництва. Негативні ж коментарі є чи не важливіші за позитивні, адже це також «золотий запас», який, після правильної роботи, може стати «адвокатом» бібліотек. Відповіддю на позитивні коментарі може бути подяка, запевнення у подальшому удосконаленні бібліотечного сервісу. Якщо у коментарі висловили вдячність конкретному співробітнику бібліотеки, варто його також відмітити. Така реакція позитивно працюватиме на імідж бібліотеки.

Не варто відразу видаляти негативні коментарі, слід звернути увагу які вони: емоційні, агресивні чи це зважена критика. Якщо критика дійсно конструктивна, потрібно дати на неї спокійну, зважену відповідь та знайти точки дотику. В своїх відповідях на коментарі потрібно бути ввічливим, професійним, подякувати та аргументувати свою думку.

Звісно, краще не мовчати, але чи завжди варто відповідати? Потрібно пам’ятати про правило трьох «НЕ» та не провокувати або ж брати участь у скандалах та образах.

Бібліотека в Instagram. Чому ні?

Молодь із задоволенням працює з додатком Instagram — натиснув на іконку і відразу висвітилися всі новини з класними фотографіями і невеликими анонсами, які коротко щось описують.

Працівникам бібліотеки слід зареєструвати установу в Instagram, викладати туди фотографії, бажано, живі і цікаві, які викличуть бажання у користувача обов’язково його подивитися і прочитати текст під ним. Звичайно, тут не все так просто, дуже багато залежить від того, як ви піднесете новину, чи будете використовувати правильні рекламні обороти, можливо, згадайте про каву-брейк, додаткові бонуси або про те, що на заході будуть присутні особи обох статей.

Крім цього, намагайтеся поширити підписку серед студентів, наприклад, за допомогою спеціального хештегу; використовуйте кілька рубрик: «Вибір книги», «Ваш процес читання» (користувачі відзначатимуть бібліотеку у себе на фото, а бібліотека буде копіювати цей запис собі на стіну), публікуйте афоризми, не забувайте «постити» інформацію про майбутні заходи, але дозовано, також слід максимально відійти від офіційного стилю розповіді.. Включайте фантазію!

Можливо, не відразу, але молодь почне цікавитися новинами в Instagram, підписуватися, ставити лайки і коментувати публікації, а згодом вже буде знати про всі бібліотечні заходи і події, стане їх учасником.

Цікаві факти про соціальні мережі: позитивні та негативні.

Соціальні мережі швидко зайняли певну нішу в нашому житті, і схоже, мають намір в ньому залишитися надовго. Усуваючи міжособистісні перешкоди, соцмережі дають нам безмежні можливості для спілкування, вони відкривають світ людині, а людину – світу.

Але є й інша сторона цього феномена соцмереж. Не будемо говорити «добре або «погано». Я просто наведу факти.

Кожну секунду кількість користувачів соцмереж збільшується на 8 осіб.

Середньостатистичний користувач відвідує свій акаунт двічі в день.

Близько 50% всіх користувачів соцмереж витрачає на спілкування в них від 1 до 5 годин на тиждень.

Якби Facebook був державою, то він би зайняв 3 місце за чисельністю населення, відразу ж після Китаю та Індії. Так, більше мільярда людей — це не жарт!

Більше половини людей молодше 30 років зареєстровані в якій-небудь соціальній мережі.

На кожного користувача соцмереж в середньому припадає 195 «друзів».

Кожне третє розлучення в розвинених країнах, так чи інакше, пов’язане з активністю в соціальних мережах.

Щорічно в світі реєструється близько 100 вбивств, причиною яких стало образливе повідомлення в соціальній мережі.

Приблизно 18% користувачів стежить за іншими людьми за допомогою соціальних мереж.

Десята частина всіх подружніх пар в США знайшла свою другу половинку через соціальні мережі.

У 8 з 10 дітей старше 12 років є сторінка в соцмережі. Середній вік, в якому західна дитина заводить собі акаунт, становить 10 років.

30% дітей витрачають на активність у соцмережах 24 години на тиждень. Ще 50% наближаються до цього показника.

75% батьків, зареєстрованих у соцмережах, подружилися зі своїми дітьми. 80% з них упевнені, що знають, на які теми спілкуються їхні діти в Інтернеті. Тим не менш, більше 30% дітей стверджують, що батьки нічого не знають про їх активності в соцмережах.

Більше 83% компаній у світі використовують соціальні мережі для підбору персоналу.

Українські користувачі з рівнем активності у соцмережах лише на 5% відстають від китайських і з’являються там так само часто, як і користувачі з Індії та Росії.

У 24 з 25 найбільших світових газет впали тиражі із-за того, що новини почали приходити до людей іншими каналами, зокрема — через соціальні мережі.

Один мільйон посилань поширюється у Facebook кожні 20 хвилин.

Статистика показує, що завдяки соцмережам в 26 разів зросла кількість злочинів проти неповнолітніх на сексуальному ґрунті.

Щохвилини 100 000 осіб стають друзями в Facebook.

Перебування в соцмережах збільшує ризик самогубства, оскільки робить людину більш відчуженою від дійсності, мінімізуючи контакти з оточуючими.

Понад 60% української аудиторії заявило, що найбільший інтерес в соцмережах викликає розважальний контент (музика, кіно), побутова та мобільна техніка, новинки у світі гаджетів і комп’ютерних технологій, а також теми здоров’я і продуктів харчування. Найменший — алкоголь і предмети розкоші.

Менш ніж за рік Facebook зібрав понад 200 мільйонів користувачів, у той час як телебаченню, щоб зібрати навколо себе всього 60 мільйонів чоловік, знадобилося 13 років.

Шанси того, що середньостатистична людина молодше тридцяти років є частиною якої-небудь соціальній мережі — понад 50%.

У кожного користувача соцмереж в друзях знаходиться в середньому 195 осіб.

У 2011 році четверо з 5 грабіжників у Великобританії використовували соціальні мережі для підготовки пограбування.

Facebook в кінці листопада 2011 року запатентував систему стеження за користувачами поза межами соціальної мережі.

23 % дітей проводять в соціальних мережах 7-14 годин на тиждень, 14-12 годин — 57%, більше 21 години — 20%.

25% всіх пошукових результатів, пов’язаних з 20 найпопулярнішими в світі брендами, ведуть на матеріал, створений користувачами соцмереж.

На просторах українського інтернету існує соціальна мережа для тварин. Звісно, акаунт для улюбленця доводиться заводити його господареві, проте тут можна викласти фото і відео з життя домашнього вихованця, а також познайомитися з іншими собаківниками, число яких становить не одну тисячу.

Відсоткова частка українських користувачів соціальних мереж складає 54,7% чоловіків і 45,3% жінок. Основний вік активних учасників — 14-26 (42% від усієї маси респондентів в Україні) і 27-36 роки (33% респондентів).

Кожна п’ята людина, втративши роботу, займається подальшим працевлаштуванням за допомогою соціальних мереж. Найважливіше, що половині з них це вдається.

Підготувала О. Літвак