Сучасні стратегії підтримки розвитку читання

• Результати дослідження Українського інституту книги «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання»
• Стратегія розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія»
• Стратегія ІФЛА на 2019-2024 роки
• Використані джерела інформації

Результати дослідження Українського інституту книги
«Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання»

Український інститут книги у 2020 році провів Всеукраїнське соціологічне дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». Особливістю даного дослідження є оцінка впливу читання на життєконструювання. Життєконструювання – процес вибудовування особистістю власної життєвої стратегії, яка включає короткострокове і довгострокове планування, формування ідеалу – мети, а також етапів і інструментів як засобів її досягнення, у тому числі, зокрема, систему мотивацій. В даному дослідженні висувається гіпотеза про те, що читання позитивно впливає на життєконструювання, а відповідно, і на задоволеність життям. Адже якщо людина, яка не читає, оперує в житті лише власним досвідом або досвідом оточення, то читач також оперує досвідом сотень прочитаних книжок, тому він краще вміє ставити цілі.

Другою гіпотезою дослідження є те, що читання позитивно впливає на стресостійкість, адже прочитані книжки допомагають сформулювати нову життєву парадигму і знайти шляхи виходу з кризи.

Дослідження проводилось у два етапи:

1) якісний етап дослідження проводився методом фокус-групових дискусій;

2) кількісний етап дослідження проводився методом масових особистих опитувань.

Загалом у серпні-вересні 2020 року було проведено 8 фокус-груп з дорослими респондентами 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми 6-17 років.

Кількісне дослідження проводилося методом особистих інтерв’ю вдома у респондента в серпні-вересні 2020 року по всій Україні за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей та АР Крим. Загалом було опитано 2100 дорослих віком 15-59 років та 1800 дітей віком 6-17 років.

За даними дослідження УІК у 2020 році, читання книжок посідає 9 місце серед щоденного дозвілля (8%) після перегляду телебачення (48%), проведення часу в соціальних мережах (40%), прослуховування радіо (22%) та хобі (10%).

Відносна більшість українців надають перевагу українській мові книжок – 32% проти 24% у 2018 році. Втім, частка тих, хто надає перевагу російській мові, несуттєво змінилась з 2018 року і зараз становить 27% – зростання частки прихильників україномовних книжок відбулось за рахунок «двомовних» (яким все одно), яка скоротилася з 45% в 2018 до 41% в 2020. Серед щоденних читачів частка прихильників української та російської мов є однаковою.

Якщо говорити про прочитані книги за форматами, то 74% читачів друкованих книг читали книги українською мовою, 65% читачів електронних книг читали книги українською мовою і 67% слухачів аудіо книг слухали книжки українською мовою. Найчастіше електронні книги читають із смартфона (69%), 19% – з планшета, 17% – з комп’ютера або ноутбука і лише 7% з пристрою для читання книжок.

У 2020 році найпопулярнішими жанрами є класика (20% читали відповідні твори впродовж року) та детективи (18%), але частка читачів детективів знизилась з 23% до 18%. На другому місці любовні романи (16%), книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнес-література (12%).

Загалом серед жанрів книг, які читали діти протягом року, переважають підручники (45%) і книжки для дітей (43%). На третьому місці фантастика і фентезі (25%), на четвертому – книжки для підлітків (22%).

Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок. Сприйняття читання в дитинстві має вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці: так, серед нечитачів лише 23% стверджують, що батьки привчали їх до читання і їм це подобалось, а серед щоденних читачів таких 70%.  Попри те, що з усіх вікових груп діти 6–9 років залишаються найактивнішими читачами, з віком ця звичка фактично зникає: згасання інтересу до читання відбувається з 9-10 років, а серед старших підлітків з 14 років скорочення кількості щоденних читачів, порівняно з наймолодшою віковою групою, відбувається більш ніж удвічі.

Загалом з віком частота читання знижується: перша суттєва «втрата» читачів настає в 18-24 роки – коли люди закінчують школу, різко зростає частка тих, хто ніколи не читає. Друга «втрата» настає в 25-29 років, коли люди зазвичай закінчують ВНЗ та/або народжують дітей, і, за даними фокус-груп, часу на читання критично не вистачає. Згодом, у 30-39 років частка щоденних і щотижневих читачів дещо зростає.

Крім статі, віку та дитячого досвіду частота читання залежить від розміру населеного пункту, зайнятості, освіти та рівня добробуту. Нечитачі найчастіше проживають у селах або містах з населенням до 50 тис. мешканців, найчастіше є працевлаштованими (але також і найчастіше є безробітними, що шукають роботу), мають найнижчу освіту, рівень добробуту, рівень користування інтернетом.

Натомість щоденні читачі найчастіше проживають у містах з населенням понад 50 тис. мешканців, найрідше є працевлаштованими (частіше за інші групи навчаються або вже вийшли на пенсію), мають найвищий рівень освіти та добробуту. [3].

Книжки для українців – це насамперед джерело відпочинку, задоволення, відновлення (52% населення зазначили цей мотив), в другу чергу джерело знань та корисного досвіду (26% зазначили, що читають для самоосвіти, 16% – для духовного розвитку, 11% – для роботи або навчання, хоч це і не обов’язково), і ще 19% читають обов’язкову літературу для роботи або навчання. Якщо говорити про основний мотив читання, то 41% читають насамперед для задоволення і відпочинку, 19% – для самоосвіти, саморозвитку, роботи або навчання (йдеться про необов’язкову літературу), а 11% в основному читають через необхідність, пов’язану з роботою або навчанням.

Основним драйвером вибору книги для читання є рекомендації друзів (34%) та відомий автор (24%). Також важливими є цікава анотація до книжки (18%), мова (12%), огляди на книжкових сайтах та відгуки у соцмережах (по 11%). Загалом 58% читачів зазначили, що обговорюють книжки з іншими – найчастіше з друзями (37%) та з родиною (31%). Втім, лише 3% обговорюють їх у соціальних мережах і 1% – в «книжкових клубах».

Основними бар’єрами до читання, за результатами фокус-груп, є брак часу, а також відсутність фізичної і емоційної налаштованості на читання. Іншим бар’єром є відсутність механізму вибору книг, які точно сподобаються. Так, якщо книга не зацікавила, не захопила з перших сторінок, у людей, які читають нерегулярно, пропадає бажання не тільки читати цю книгу, але й обирати нову.

Якщо серед дорослих тільки 19% читають з примусу, то серед дітей таких 57% – зокрема, 40% сказали, що іноді читають для задоволення, а іноді з примусу, а 17% читають виключно з примусу, 39% читають виключно для задоволення. З віком діти читають на дозвіллі дедалі рідше, утім, саме у старших класах для тих, хто не полишив читання, примусове читання поступається читанню для задоволення.

У середньому і старшому віці серед дітей уже виокремлюються «любителі книжок» – діти, які люблять читати усвідомлено, отримують від цього насолоду і знають, де і як шукати ті книжки, які цікаві саме для них. Якщо серед дітей 6-9 років частка тих, хто читає для задоволення, становить 31%, то після 14 років вона сягає 52%. Решту старших підлітків читати так чи інакше змушують, переважно у вигляді шкільних завдань з літератури.

Як і для дорослих, основним драйвером читання є позитивні відгуки про книги – як від дорослих, так і від однолітків. Втім, під час фокус-груп діти нарікали на те, що батьки купують їм книги без урахування їхніх смаків – негативний досвід призводить до того, що рекомендація відповідних дорослих може перетворитись з драйвера на бар’єр. Загалом діти частіше обговорюють прочитані книги, ніж дорослі: 76% дітей-читачів зазначили досвід обговорення, зокрема 47% – з родиною, 28% – з друзями, але тільки 6% обговорюють книги в соцмережах.

Натомість бар’єром читання є відсутність алгоритму вибору, ранжування книжок, прийняття рішення, що сподобається, а що – ні. З одного боку, до цього спричиняється невеликий читацький досвід (особливо щодо читання «для себе»), з іншого – відсутність доступних рекомендаційних сервісів. Через те що книжка, на відміну від соціальних мереж, є значно більш повільним контентом, то щоб зрозуміти, чи подобається тобі ця історія, треба вкластися і зусиллями, і часом. Діти гостро переживають розчарування і шкодують як за своїми зусиллями на читання, так і за втраченим часом, а також за грошима, якщо книжка була куплена.

Основний бар’єр читання для школярів будь-якого віку – це нудьга. Молодші школярі кажуть про це найбільш щиро і відверто. Серед дітей молодшого віку навіть ті, які декларують любов до читання, кажуть, що читати їм нудно. Вони не заперечують, що існують цікаві книжки, але «ту книжку ще треба знайти». Основний конкурент книжки – це смартфон, тож із власної волі діти готові взятися за читання, лише якщо смартфон недоступний. Молодші діти одностайно визнають, що читати треба, щоб «стати розумним» і «дізнатися багато цікавого» (явно з голосу батьків або вчителів), але, порівнюючи смартфон і книжку, діти стверджують, що за обсягом інформації смартфон виграє (адже діти молодшого віку переважно читають короткі історії та казки).

Отже, робимо висновки:

• вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам — 32% українською проти 27% — російською;
• 8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки;
• у 2020 році 34% українці хоч раз купили друковану книжку;
• за час карантину 2020 року 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% — рідше ;
• жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок;
• 57% дітей читають з примусу.

Можна сміливо стверджувати, що це дослідження читання — наймаштабніше за останній час: воно охопило практично всі вікові групи, включало не лише масові опитування, але й фокус-групи. Окрім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, ми нарешті можемо говорити про те, чи змінилися читацькі звички українців за цей період — тобто вперше відстежувати динаміку, будувати плани щодо промоції читання та зростання кількості читачів.

Результати дослідження лягли в основу стратегії розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія».

Стратегія розвитку читання на період до 2032 року
«Читання як життєва стратегія».

3 березня Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» ( розпорядження від 03 березня 2023 р. № 190-р) та операційний план її реалізації, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України.

Метою Стратегії є формування звички та потреби в читанні як обов’язкового компонента життєвої стратегії громадян, поліпшення читацької грамотності та сприяння розвитку людського потенціалу.

Реалізація Стратегії здійснюється у двох стратегічних напрямах: шляхом підтримки та розвитку книжкової екосистеми — в результаті реалізації цього напряму читачі отримають доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах відповідно до потреб, та шляхом формування навички і потреби в читанні — в результаті реалізації цього напряму люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

• Стратегічний напрям I. Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми.

Стратегічні цілі зазначеного напряму:

• книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту;
• читач має доступ до легальної книжкової продукції.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту», є:

— забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання;

— підвищення обізнаності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та посадових осіб місцевого самоврядування щодо українського книжкового ринку;

— стимулювання проведення досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання;

— удосконалення системи підтримки та відзначення творців книжкового контенту, зокрема авторів текстів, ілюстраторів, перекладачів, дизайнерів, а також літературних критиків та оглядачів;

— забезпечення підтримки та розвитку книговидавничої галузі;

— сприяння створенню та поширенню українського наративу та популяризації культур країн — партнерів України;

— забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні;

— забезпечення підтримки легальних суб’єктів роздрібної книжкової торгівлі.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читач має доступ до легальної книжкової продукції», є:

• створення та розвиток цифрових проектів у сфері книговидавничої справи;

— забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;

— забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

— забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

— забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком;

— сприяння розвитку медіа широкого профілю та спеціалізованих засобів масової інформації;

— сприяння поширенню української літератури та інформації про українську літературу за кордоном;

— розширення співпраці українських закладів та інституцій із міжнародними організаціями у сфері книговидання, літератури та читання;

— забезпечення сталої участі України у міжнародних заходах, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням;

— забезпечення підтримки експорту книжкової продукції, підтримки перекладів і промоції творів української літератури іншими мовами.

• Стратегічний напрям II. Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд

Стратегічні цілі зазначеного напряму:

• читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні;
• здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя;
• читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні», є:

• популяризація практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків;
• запровадження механізму для стимулювання читання дітям від народження у родинах;
• стимулювання створення українськомовного відео- та аудіоконтенту, спрямованого на промоцію дитячого читання;
• популяризація читання як звички та корисної дозвіллєвої практики протягом життя, а також інструменту кар’єрного зростання та саморозвитку;
• забезпечення стимулювання публічної активності авторів та видавців нехудожньої літератури;
• стимулювання суб’єктів господарювання до популяризації читання серед населення як одного з напрямів корпоративної соціальної відповідальності.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя», є:

• підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;
• забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною літературою;
• забезпечення постійної інтерактивізації процесу розвитку інтересу до книжки;
• створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти;
• популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;
• забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти;
• сприяння процесу долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS, TIMMS, PISA.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації», є:

• забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення, зокрема особами з посттравматичним стресовим розладом;
• промоція читання як інструменту соціальної адаптації незахищених верств населення, що потребують ресоціалізації, а також як інструмент профілактики психічного здоров’я на засадах співпраці громадських об’єднань, бібліотек, видавництв та розповсюджувачів;
• підтримка реалізації проектів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації. [1].

Реалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами відповідно до операційних планів заходів.

Перший етап — 2023—2025 роки. Основними результатами на цьому етапі повинні стати: розроблення, прийняття та початок впровадження нормативно-правового забезпечення, необхідного для реалізації усіх етапів Стратегії; ухвалення органами державної влади рішень, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних за результатами досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання; створення належних умов для популяризації та поширення української книги в Україні та за кордоном; створення необхідних умов для формування конкурентоспроможного книжкового ринку в Україні, повноцінного розвитку учасників книжкового ринку, а також розвитку читання.

Важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення і захисту українського книжкового ринку та бібліотечної сфери.

• Операційний план реалізації у 2023—2025 роках за стратегічною ціллю 1. Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту передбачає забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні, як розвиток нестаціонарних форм бібліотечного обслуговування, зокрема мобільних бібліотек, шляхом реалізації пілотних проектів із створення мобільних бібліотек.

За Стратегічною ціллю 2. Читач має доступ до легальної книжкової продукції:

Забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад (проведення аналізу діючої мережі публічних бібліотек України, формування оптимальної мережі публічних бібліотек в територіальних громадах відповідно до державних соціальних нормативів).

Забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти (удосконалення механізму відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек; забезпечення поповнення фондів публічних бібліотек новими якісними українськомовними книжковими виданнями відповідно до державних соціальних нормативів, а також літературою, адаптованою для осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, осіб, які страждають на психічні розлади; забезпечення поповнення фондів бібліотек закладів освіти актуальною літературою українських видавців; підтримка на грантовій основі проектів, спрямованих на створення інклюзивного культурного продукту у сфері літератури).

Забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти (забезпечення комп’ютеризації та інтернетизації бібліотек, забезпечити доступ не менше 70 відсотків бібліотек до Інтернету: впровадження програмного забезпечення для автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів бібліотек; запровадження Національної системи централізованої каталогізації, публічні бібліотеки користуються єдиним каталогом; створення Національної електронної бібліотеки).

Підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою (розроблення та забезпечення поширення інформаційно-довідкових та методичних матеріалів для бібліотекарів публічних бібліотек та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо формування інтересу до читання у дітей дошкільного віку).

• Другий етап — 2026—2028 роки. Другий етап передбачає продовження виконання розпочатих на першому етапі завдань та запровадження нових заходів, спрямованих на посилення ролі читання в українському суспільстві як необхідної складової життєвого успіху кожної людини та соціально-економічного розвитку держави в цілому. Результатами другого етапу повинні стати: підвищення рівня читацького інтересу серед усіх читацьких аудиторій та посилення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення здобувачів освіти; читання сприймається в суспільстві як інструмент кар’єрного зростання та саморозвитку; приватний, громадський та державний сектори активно долучаються до промоції читання для усіх категорій населення, зокрема незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації; активізація книжкового ринку та його учасників.
• Третій етап — 2029—2032 роки. На третьому етапі виконуються ті завдання, розв’язання яких розпочато на першому та другому етапах реалізації Стратегії, а також здійснюються заходи, визначені операційним планом реалізації третього етапу Стратегії.

Серед основних результатів третього етапу повинні стати: системна актуалізація бібліотечних фондів; забезпечення цифрової доступності книжок та інформації про книжки (каталоги в бібліотеках); формування оптимальної мережі публічних бібліотек, реновація та створення поліфункціонального простору в бібліотеках та активна інформатизація бібліотечних закладів, розширення функціоналу бібліотек для забезпечення створення передумов для професійного зростання та розвитку особистості.

Результатом реалізації Стратегії у 2032 році стануть закладені передумови для розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій, що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що дістається до свого читача у зручний для нього спосіб. Українці мають усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку. Читання є усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.

Досягнення стратегічних цілей буде здійснюватися трьома етапами. Так, за стратегічною ціллю “Читач має доступ до легальної книжкової продукції” :

— частка відновлених бібліотечних закладів, які було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, складатиме у 2023-25 роки -15%; 2026-28 роки -45%; 2029-2032 роки – 90%;

— щорічне оновлення фондів публічних бібліотек у 2023-25 роки -0,1%; 2026-28 роки -1%; 2029-2032 роки – 2%.

За стратегічною ціллю “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”: щорічне збільшення кількості документів бібліотечного фонду бібліотек для осіб з вадами зору у 2023-25 роки -0,25%; 2026-28 роки -0,4%; 2029-2032 роки – 0,5%.

Заходи з реалізації Стратегії будуть впроваджуватися протягом 2023—2032 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема фінансових ресурсів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги (у разі її залучення).[2].

Стратегія ІФЛА на 2019-2024 роки

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ є унікальною організацією. Завдяки своїм членам, широті охоплення своєї місії та здатності надихати, залучати, підтримувати та об’єднувати, вона грає особливу участь у міжнародній бібліотечній справі. Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ була заснована в 1927 році з метою сприяння міжнародному порозумінню, співпраці, обговоренню, дослідженням і розробкам у всіх сферах бібліотечної діяльності, включаючи бібліографію, інформаційні послуги та освіту персоналу, а також для створення органу, через який бібліотечна справа може бути представлена у справах, що становлять міжнародний інтерес.

Стратегія ІФЛА на 2019-2024 роки – це документ, створений бібліотечною спільнотою для бібліотечної спільноти. Стратегія покликана служити орієнтиром не лише для професійних підрозділів та Штаб-квартири ІФЛА, її регіональних офісів та мовних центрів, але також для всіх наших членів та бібліотечної спільноти загалом. Вона має стати як генератором енергії, так і каталізатором для побудови нового курсу нашої роботи.

Стратегічні напрями діяльності включають чотири основні сфери реалізації місії:

1. Зміцнення голосу бібліотек на глобальному рівні.
2. Розвиток та вдосконалення професійної практики.
3. Об’єднання та зміцнення професійної галузі.
4. Оптимізація організації.

З-поміж них важливе місце належить стратегічному напряму 2, що передбачає «розвиток і вдосконалення професійної практики» всіх видів бібліотек, сприяння їх адаптації до світу, що швидко змінюється, впровадженню новітніх технологій відповідно до очікувань користувачів.

Серед пріоритетних сфер своєї діяльності, разом із грамотністю, навчанням, інноваціями та доступом до знань і спадщини, ІФЛА визначає читання. Різні аспекти промоції читання є об’єктом постійної уваги Федерації з моменту її утворення у 1927 році.

Питання промоції читання відображені в рекомендаціях Програми розвитку бібліотек (Library Development Programme, LDP) однієї із Стратегічних програм ІФЛА. Ці рекомендації стосуються проблем, спільних для бібліотечних та інформаційних установ у всьому світі.

У 2019 р. робоча група цієї Програми підготувала рекомендації «Залучення до стратегій грамотності і читання: інструментарій ІФЛА для бібліотек», спрямовані на те, щоб:

• допомогти бібліотечним асоціаціям, бібліотечним установам і бібліотекарям відстоювати роль бібліотек як авторитетних партнерів у поширенні грамотності та промоції читання;
• домагатися і отримувати визнання цієї ролі відповідними державними органами;
• закріпити її положення в національних стратегіях;
• забезпечити підтримку реалізації стратегій на практиці для задоволення національних потреб у грамотності.

Рекомендації ІФЛА «Залучення до стратегій грамотності і читання» містять багато порад щодо структурування кампанії захисту інтересів бібліотек, а також знайдення аргументів і доказів для посилення позицій захисників бібліотек у стратегіях грамотності і читання, в т. ч. низку прикладів успішних прецедентів у різних країнах світу (Австралія, Ангола, Буркіна-Фасо, Данія, Індонезія, Іспанія, Італія, Конго, Мальта, Мозамбік, Нігер, Нідерланди, Фінляндія). Так, згідно з інструментарієм, переконливими аргументами щодо залучення бібліотек до стратегій грамотності й читання можуть бути такі:

• бібліотеки це надійні, безпечні і дружні простори, які підтримують навчання впродовж життя та розвиток громад;
• бібліотеки — це установи, які вже існують і готові зробити свій внесок у реалізацію стратегії підвищення грамотності та промоції читання;
• бібліотеки глибоко укорінені у громади, добре розуміють потреби своїх користувачів, а також підтримують уже наявні стосунки з іншими суб’єктами стратегії;
• багато бібліотекарів мають підготовку щодо роботи з різними групами користувачів, можуть доповнювати діяльність шкіл і шкільних бібліотекарів, надавати підтримку розвитку навичок грамотності і сімейного читання, особливо родинам із низьким рівнем грамотності;
• бібліотеки відкриті для людей упродовж усього їхнього життя, а не лише у дитинстві, що робить їх життєво важливими центрами розвитку грамотності;
• бібліотеки сприяють не тільки розвитку грамотності, а й формуванню культури читання і любові до читання.

Доведено, що формування звички до читання покращує результати шкільного навчання та підтримує попит на книжки в усьому подальшому житті.

Рекомендації ІФЛА розглядають промоцію грамотності і читання як важливу частину місії всіх бібліотек публічних, шкільних, спеціальних, наукових, університетських і національних.

Координацію діяльності з промоції читання у бібліотеках усіх видів для всіх громадян, заохочення досліджень у цій сфері та їх інтеграції у роботу бібліотек і закладів освіти здійснює Секція грамотності і читання. Її проєкти охоплюють такі питання, як сприяння обізнаності суспільства про значення читання і загальної грамотності; допомога розбудові державної політики грамотності і читання в різних країнах світу; функціональна грамотність у різних культурних умовах; розвиток навичок читачів; неграмотність у різних середовищах; навчання заохочення читання серед молоді та дорослих; розвиток навичок читання як у межах культури друкованих, так і електронних носіїв; взаємодія нових медіа та проблеми читання в новому електронному середовищі.

Корисним інструментом для роботи бібліотек та їхніх партнерів у сфері промоції читання є рекомендації Секції грамотності і читання «Використання наукових досліджень для промоції грамотності і читання у бібліотеках: рекомендації для бібліотекарів», підготовлені у 2011 р.  Це видання значно доповнює зміст попередньої редакції рекомендацій 2007 p.

У цьому документі розглянуто наукові дослідження у сфері читання як ефективну основу для промоції грамотності і читання у бібліотеках. Вона значно підвищує успішність заходів як тих, котрі бібліотеки здійснюють самостійно, так і тих, які вони проводять спільно з партнерами. ІФЛА наголошує, що проведення бібліотеками досліджень у царині читання істотно залежить від місцевих умов і вже наявних ініціатив. Тому так важливо налагодити партнерські зв’язки у цій діяльності, проаналізувавши авторитет, цілі, пріоритети, ресурси, компетентність партнерів, а також попередній досвід партнерства і ступінь комфортності співпраці.

Необхідними попередніми умовами для ефективної промоції читання в бібліотеці ІФЛА називає: бібліотечні фонди (достатня кількість, висока якість, привабливий вигляд, сучасність, відповідність потребам користувачів, мовне розмаїття), можливість вибору користувачем ресурсів і послуг, кваліфікований і привітний персонал, наявність обладнання (справного, доступного, зручно розташованого, чистого).

Для досягнення стійких результатів промоцію читання потрібно регулярно аналізувати. Рекомендації ІФЛА акцентують увагу на таких аспектах, які мають значення для ефективного практичного впровадження результатів досліджень у програми промоції читання:

• вивчення результатів проєктів, їх доповнення та можливі зміни;
• забезпечення учасників матеріалами та результатами досліджень, у т. ч. за допомогою партнерських програм;
• організація заохочувальних заходів для учасників успішних програм;
• продовження співпраці з партнерами;
• документування і поширення інформації про бібліотечні дослідження з промоції грамотності та читання.

У рекомендаціях ІФЛА представлені приклади успішних програм з промоції читання, які ґрунтуються на дослідженнях, інформація про розвідки, проведені в різних країнах світу в публічних, наукових, шкільних, спеціалізованих бібліотеках, а також списки рекомендованих публікацій та інтернет-ресурсів.

Бібліотека має бути гостинним фізичним простором, відкритим, доступним, привітним, привабливим, доброзичливим, цікавим і безпечним для дітей та юнацтва різного віку. Затишна атмосфера та хороший дизайн спонукають цільову аудиторію використовувати всі бібліотечні ресурси, читати і надовго залишатись у бібліотеці.

Маркетинг та реклама послуг бібліотеки для дітей та юнацтва повинні мати зміст і реалізовуватись у формах, найприйнятніших саме для цієї цільової аудиторії.

Згідно з рекомендаціями ІФЛА план популяризації ресурсів, програм і послуг бібліотеки може передбачати:

— розміщення реклами в місцях, де бувають діти та юнацтво, у кінотеатрах, кафе, популярних магазинах,

— встановлення довіри через запрошення дітей та підлітків допомогти з оформленням реклами та інших матеріалів і використання їх пропозицій;

— промоцію послуг на веб сайті бібліотеки і в соціальних мережах;

— інформування про бібліотечні події з актуальних проблем, важливих для цільової аудиторії, а також таких видів послуг, завдяки яким діти та юнацтво можуть продемонструвати свої знання і здібності;

— оформлення рекламних матеріалів з демонстрацією розуміння інтересів дітей та юнацтва, як-от спорт, кохання, фентезі, мода, музика, інтерес до життя знаменитостей тощо;

— доступність реклами у школах та інших локаціях. [4]

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердження операційного плану її реалізації на 2023 — 2025 роки [Електронний ресурс] / LIGA 360 : [сайт]. – URL: https://ips.ligazakon.net/document/KR230190?an=47
2. Стратегія розвитку читання на період до 2032 року роки [Електронний ресурс] / Публічна бібліотека територіальної громади : [сайт]. – URL: https://oth.nlu.org.ua/?p=7253
3. Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання [за результатами Всеукраїнського соціологічного дослідження] / ДУ «Український Інститут Книги»; автори: І. Волосевич, А. Шуренкова. – Київ, 2020. – 181с.
4. Просування читання у публічних бібліотеках (за результатами дослідження «Роль публічних бібліотек у промоції читання») / М-во культури та інформ., політики України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого; автори: В. Здановська, Л. Прокопенко; наук. ред.: Н. Розколу- па, Т. Богуш. — Київ, 2022. — 80 с.

Підготувала О. Літвак