Запорізька обласна універсальна наукова бібліотекакомунальний заклад Запорізької обласної ради, провідна публічна бібліотека регіону, інформаційний, освітній, культурний, комунікаційний і методичний центр області.
Заснування першої публічної бібліотеки в м. Запоріжжі було зумовлено стрімким розвитком промисловості на півдні України на рубежі ХХ ст. Місто Олександрівськ (назва Запоріжжя до 1921 р.) стало помітним торгово-промисловим центром і потребувало освічених, кваліфікованих кадрів, проте загальний рівень культурного розвитку населення був досить низький. Однією з причин такого стану речей була майже повна відсутність у місті культурно-освітніх установ, у т.ч. бібліотеки. У листопаді 1902 р. міський голова Ф.Ф. Мовчановський виніс на розгляд міської думи пропозицію про заснування громадської бібліотеки-читальні задля того, щоб «… восполнить пробел, испытываемый городским населением вообще, так и учащейся молодежью, а также учительским персоналом в особенности». У січні 1904 р. товаришем міністра внутрішніх справ Російської імперії П. Дурново було затверджено “Статут Олександрівської, Катеринославської губернії міської громадської бібліотеки”. За цим документом головною метою заснування бібліотеки було задоволення потреб мешканців м. Олександрівськ та його околиць в читанні книг, періодичних та інших видань, дозволених цензурою. Фактично бібліотека мала статус юридичної особи, тобто могла для своїх потреб купувати рухоме і нерухоме майно, здавати його під заставу, укладати різноманітні угоди і т.п. У книгозбірні були власні кошти, які складалися головним чином зі щорічних внесків міської думи, пожертв грішми, книгами чи цінностями від різноманітних установ та приватних осіб, плати за користування бібліотечною літературою від відвідувачів тощо. Мінімальна плата за користування книгами та іншими виданнями в бібліотеці чи вдома встановлювалася не менше З крб. на рік. Членами бібліотеки вважалися усі річні передплатники (абоненти), усі особи, що зробили разовий внесок у розмірі не менше 100 крб. (вони набували статусу довічних членів бібліотеки). Визначалися також, так звані, постійні (в оригіналі — непременные) члени бібліотеки: міський голова, директор механіко-технічного училища, начальниця жіночої гімназії та інспектор народних училищ, які автоматично входили до правління бібліотеки. Крім того, Статут визначав коло осіб, які не могли бути членами громадської книгозбірні: неповнолітні, військовослужбовці, особи, обмежені в правах судом, особи, які перебували під судом чи слідством, особи, які були під наглядом поліції. Керівництво діяльністю міською бібліотекою здійснювали загальні збори та правління на чолі з головою. Правління вирішувало усі адміністративно-господарчі питання, пов’язані із забезпеченням нормального функціонування бібліотеки. Бібліотека знаходилася у віданні Міністерства внутрішніх справ і була підконтрольна Катеринославському губернаторові.
У березні 1904 р. кошти бібліотеки становили 1000 крб. (внески міської думи за 1903 р. та 1904 р. по 500 крб.). Першими виданнями її книжкового фонду стали 500 примірників книг, подарованих гласним думи Б.Я. Штерном та міським головою Ф.Ф. Мовчановським. Саму бібліотеку тимчасово розмістили в приміщенні міської думи, в кутку зали думських зібрань. Наприкінці 1904 р. було визначено склад її правління на чолі з головою О.Л. Майдачевським. Серед членів правління – Я.П. Новицький, відомий український історик-краєзнавець.
15 січня 1905 р. Олександрівська міська громадська бібліотека розпочала свою роботу. Зважаючи на досить незначний книжковий фонд, правління книгозбірні зосередило свою увагу на придбанні періодичних видань. Вже у 1905 р. бібліотека отримувала 54 назви газет і журналів, серед яких було 4 іноземних видання (польською, французькою, англійською та німецькою мовами). Надходили й українські видання: “Україна” та “Київська старовина”. За рішенням правління бібліотеки був придбаний Енциклопедичний словник під редакцією Брокгауза і Ефрона.
У 1906 р. бібліотека прийняла 1012 відвідувачів, які переглянули 1046 примірників різноманітних видань (художньої літератури, дитячих книжок та газет).
Нове приміщення бібліотека отримала у 1908 р., цього ж року членами правління було складено картковий систематичний та хронологічний каталоги. Міська книгозбірня поступово розвивалася, умови для праці читачів ставали більш зручними. В 1910 р. до бібліотеки надійшло майже 300 нових видань, і загальна кількість книжкового фонду склала 4248 примірників. Протягом року читальну залу відвідало 1407 осіб, для читання додому було видано 15356 книг.
Під час революційних потрясінь, громадянської війни бібліотечне життя міста завмирало.
На початку 20-х років ХХ століття міська бібліотека приєдналася до центральної бібліотеки, що об’єднала ресурси бібліотек торгово-промислового та робочого клубів. Згодом при центральній бібліотеці було відкрито читальню, де відвідувачі, за даними 1929 р., мали доступ до 19 назв газет та 73 журналів. У книгозбірні було створено дитячий відділ (його фонд у 1926 р. становив 1483 примірники), єврейський та німецький відділи, філію Книжкової палати, пересувні бібліотеки (у різні роки їх кількість змінювалася і досягала шести, вони різнилися за галузевим змістом).
Штат центральної бібліотеки у 20-ті роки зріс до 9 чоловік. Більшість працівників не мала спеціальної освіти. В середині 20-х років у зв’язку з проведенням політики українізації діловодство і спілкування відбувалося українською мовою. Лише один працівник в єврейському відділі розмовляв з читачами єврейською. Кількість передплатників (так в той час називали читачів) постійно змінювалася. Так, в 1922 р. бібліотеку відвідувало 1447 осіб, в 1925 р. – 1006, в 1929 р. – 1307. Переважну частину читачів складали учні.
Користування бібліотечними послугами було платним, розмір коливалася від 5 копійок до 1 карбованця в місяць і залежав від соціального стану передплатників. Наприклад, в 1925 р. робітники платили по 5 копійок, службовці — 15. Були й винятки: безробітні, червоноармійці та комсомольці не вносили взагалі ніякої плати. Але згодом платити стали й безробітні (по 5 копійок в 1929 р.), а грошові внески робітників почали залежати від їх заробітної плати. Найбільшу суму (1 карбованець) вносили читачі — не члени профспілок. Платили й діти (по 15 копійок). Від плати були звільнені лише ті, батьки яких одержували заробіток менше 50 карбованців. Виручені гроші витрачалися на потреби бібліотеки: придбання канцелярських приладів, господарчі витрати, передплату газет та журналів, купівлю книжок. Бібліотечний фонд поступово зростав: у 1925 р. було 12751 прим., 1929 р. – 20686 прим. Читачі могли узяти додому книжки лише на 2 тижні, винні в затримках при їх поверненні платили штраф — по 6 карбованців в 1923 р., по 1 копійці в 1927 р. А читачів, які не повертали до бібліотеки книжок на протязі 3 місяців, в 1927 р. могли бути притягнуті до судової відповідальності. За загублені або зіпсовані книги передплатники повинні були заплатити їх дійсну вартість.
Читачі віддавали перевагу белетристиці, історичним романам. Як відзначали бібліотекарі, читацьку увагу привертали твори Д. Лондона, О’Генрі, Е. Сінклера, О. Невєрова, Ф. Гладкова, О. Вишні, В. Винниченка, І. Франка, твори французьких, німецьких, англійських, єврейських авторів, виданих мовою оригіналу.
Поряд з технічною роботою (написанням карток та формулярів, створенням каталогу, реставрацією зіпсованих книжок та ін.) працівники книгозбірні вирішували проблему ліквідації неписьменності. Впроваджувалась програма різноманітних заходів по залученню нових відвідувачів, збереженню книжкового фонду, святкуванню визначних дат. Це: “голосні читання” казок та оповідань для дітей молодшого віку, бесіди про значення бібліотеки в житті людини, рідкісні книги, виникнення та розвиток друкарства, творчість письменників; диспути, обговорення творів різних авторів. До окремих виставок, а також незалежно від них, для читачів складалися рекомендаційні списки книг з різної тематики. Спільно з відвідувачами бібліотекарі організовували концерти, карнавали книг, літературні суди, створювали гуртки (технічний, бібліографічний, літературний, самоосвіти). У цей період в бібліотеці почала виходити газета “Голос читача”, в якій розміщалися відгуки читачів як на твори письменників, так і на різні події.
У 30-ті роки розгорнулася індустріалізація: споруджувалися Дніпрогес, “Запоріжсталь”, ДАЗ, магнієвий та інші заводи. На будівлі Запоріжжя приїздили письменники О. Безименський, Ф. Гладков, М. Горький, В. Маяковський, А. Головко, А. Панів, які виступали перед робітниками у клубах, бібліотеках. Популяризації книг, читання сприяли приурочені до таких візитів літературні вечори, зустрічі, мітинги. На Дніпрельстані на той час працювали Я. Башмак (Я. Баш), М. Нагнибіда, вони були частими гостями центральної міської книгозбірні.
У 1934 р. бібліотека переїхала у нове, більш комфортне приміщення. У 1939 р. отримала статус обласної. Її послугами користувалися 3,5 тисячі читачів, фонд складав 178 тис. друкованих видань, книговидача становила 770 тис. примірників.
Під час Другої світової війни фонд було знищено. Після звільнення Запоріжжя від фашистських загарбників у жовтні 1943 р. бібліотекарі та активісти-читачі приступили до відродження бібліотеки. У бібліотечному звіті за 1943-1946 рр. повідомляється про чотири тисячі книг, зібраних серед населення та добутих у руїнах будинків. За підтримки Держфонду, шляхом отримання безкоштовного обов'язкового примірника друкованої продукції та з інших джерел швидко формувалася нова книжкова колекція. Вже в 1946 р. вона нараховувала 94,3 тис. прим. книг і журналів, якими користувалося понад 18 тис. жителів міста, а книговидача становила 640 тис. прим. Серед читачів – бувші фронтовики, студенти, будівельники і працівники запорізьких підприємств. Відновлювалася методична робота: діяли курси навчання робітників районних і сільських закладів, здійснювалися виїзди. Працівники бібліотеки були ентузіастами і справжніми професіоналами, хоча спеціальну освіту мали лише 8 робітників. Не випадково колектив у 1946 р. був визнаний переможцем у змаганнях обласних бібліотек України.
Нове приміщення (за проектом архітектора Н.В. Астафьєва), у якому розмістилося близько 120 тис. прим., бібліотека отримала у житловому будинку заводу "Запоріжсталь" по вулиці Спортивній, 14 на початку 50-х років. Дві читальні зали, книгосховище, абонемент, кімнати для інших підрозділів були оснащені спеціально виготовленими меблями. В цей час бібліотека включилася у систему бібліотечного обслуговування будівельників Південно-Українського каналу та Каховської ГЕС: створювалися книжкові пересувки, читацькі конференції ставали резонансними подіями в регіоні, виїзди «бібліобусу» (ГАЗ-51) сприймалися на виробничих ділянках як святкова подія. У структурі бібліотеки з'явився патентний відділ з фондом вітчизняних і зарубіжних описів винаходів, консультативний пункт для винахідників і раціоналізаторів. Книгозбірня співпрацювала з редакціями журналів “Сталь”, “Цветные металлы”. Відбулася реорганізації обслуговування користувачів через забезпечення відкритого доступу до бібліотечних фондів.
60-ті роки в історії закладу характеризуються активізацією видавничої діяльності. Побачили світ бібліографічні покажчики: “Дніпровська гідроелектростанція” та нових надходжень краєзнавчої літератури, збірка “Сіячі добра”, присвячена запорізьким бібліотекарям. У 1963 р. створюється відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства, який співпрацював з науковими організаціями, дослідними станціями, спеціалізованими господарствами краю. У 1966 р. книгозбірня отримує статус наукової і називається Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека.
Наприкінці 1977 р. бібліотека отримала нове приміщення (архітектор Л.М. Гольдштейн) – шестиповерхову будівлю з пристроєним дев'ятиповерховим книгосховищем. Тут розмістилися більше ніж мільйонний фонд (1, 359 тис) та 14 відділів, у яких працювали 162 бібліотекаря. Бібліотека обслуговувала близько 50 тис. читачів. На бібліотечних майданчиках того часу відбувалися численні корпоративні конкурси, огляди, трудові змагання.
Станом на кінець 2016 р. фонд бібліотеки становить 1 497,09 прим. документів; обсяги записів у власних електронних БД – 637,8 тис.; кількість користувачів – 39,1 осіб (за ЄРК — ; відвідувань – 461,4; книговидача – 1 131,1. Площа приміщень складає – 8000 м2; чисельність персоналу – 132 особи; обсяг фінансування – 11 798,4 грн.
Бібліотечний фонд містить 1 148,32 прим. книг; 340,32 прим. періодичних видань, 7,27 аудіодокументів; 1,17 електронних документів. У документному фонді Запорізької ОУНБ є такі раритети, як "Літопис Самійла Величка" (1848), "Летопись Григория Грабянки" (1854), Д. Бантиш-Каменський "Источники Малороссийской истории" (1858), широко представлені видання з історії Запорозького козацтва, будівництва Дніпрогесу та промислового комплексу, про літературне життя на Запоріжжі, його історію та сьогодення. Серед неопублікованих документів — рукописи В.Г. Фоменка та Л.І. Адельберга. Фонд рідкісних і цінних видань налічує близько 10 тис. примірників. В його складі книги: Паллас П.С. “Путешествіе по разным местам Россійкаго государства по повеленію Санкт-Петербурской Императорской Академіи Наук” (рік видання 1786); Гете Й.В. “Фауст” (1889), Котляревський І. “Вергілієва Енеїда” (1937), Гребінка Є.П. “Ластовка. Собранія на малороссійскомъ языкъ” (1841), “Наказъ Комисіи о составленіи проекта новаго уложенія” (1767), Въстникъ Европы з екслібрисом Н.Х. Бунге (1874), Коні А.Ф. “Отцы и дъти судебной реформы” (1914).
Свої фонди бібліотека розкриває через систему каталогів і картотек (алфавітних, систематичних, тематичних). Створено і постійно оновлюється електронний каталог, доступ до якого можна отримати в браузері. На кінець 2016 р.електронний каталог [n1] [2] ЗОУНБ, започаткований у 2004 році, містить 530,8 тис. записів, які відображають нові надхоження документів, статті із періодичних видань, ретроспекцію краєзнавчої колекції, фонду рідкісних і цінних видань, значної частини документів із сільськогосподарських, природничих, економічних, технічних наук, культури та мистецтва. Актуальні версії електронного каталогу та інших власних БД (зведеного каталогу періодичних видань провідних бібліотек Запоріжжя, каталогу газет та журналів ЗОУНБ, мережі публічних бібліотек регіону) [n3] [4] представлені на веб-сайті бібліотеки і становлять основу надання додаткових послуг користувачам – попереднього замовлення літератури і доставки документів.
До послуг відвідувачів: 800 місць у читальних залах, 10 спеціалізованих відділів, ресурсні центри — національних культур «Сузір'я», канадсько-український, «Вікно в Америку», бібліотеки Гете-інституту; регіональний тренінговий центр, зал електронних ресурсів, дитяча кімната, музичний салон, виставкова зала з експозиційними майданчиками, що вміщують понад 500 друкованих документів, обладнані майданчики для експозиції фотодокументів, живопису тощо, лекційна зала, конференц-зал. В бібліотеці діють 25 клубів і об'єднань користувачів, музичний лекторій, відбуваються різноманітні майстер-класи за участі запорізьких митців і винахідників, народних умільців творчого об'єднання «Самоцвіти Запоріжжя», презентації видань українських літераторів і науковців, запорізьких авторів. Заходи щорічної програми, присвяченої Всеукраїнському дню бібліотек, відвідують понад 4 тис. жителів міста, а травневий бібліотечний ярмарок — близько тисячі запоріжців.
Методична діяльність бібліотеки спрямована на послідовне удосконалення професійних знань і навиків персоналу книгозбірень регіону через систему семінарів, тренінгів, вебінарів, конкурсів, творчу лабораторію професійної майстерності, школу бібліотечного менеджера, програми дистанійної освіти, методичні посібники з проблем розвитку публічних бібліотек регіону.
Серед пріоритетних напрямів — вирішення проблем організації бібліотечного обслуговування людей з особливими потребами (методичні матеріали на допомогу корстувачам з обмеженими фізичними можливостями, семінар-практикум “Бібліотечні послуги для вразливих верств населення” за участі фахівців соціальних служб, психологів, керівників громадських об'єднань); запровадження інновацій у бібліотечну практику (творча лабораторія “Креативність і професіоналізм у бібліотечній діяльності” на майданчиках Веселівської селищної бібліотеки, тренінги з подкастингу, підготовки публікацій, методичний посібник “БібліоIQ”); реформування системи публічних бібліотек запорізького регіону в контексті децентралізації і реформи адміністративно—територіального устрою (школа бібліотечного менеджера, дискусії, круглий стіл за участі працівників офісу реформ, представників органів місцевого самоврядування; практична допомога і консультації у вирішенні числених проблем формування мережі публічних бібліотек в об’єднаних територіальних громадах). Слід зазначити, що сьогодення бібліотечних закладів області, іх проблеми і досягення широко висвітлюються на сторінках блогу Бібліосвіт Z».
Бібліотека організовує і проводить регіональні та локальні вивчення: “Формування інформаційних компетенцій користувачів ЗОУНБ”, “Об'єднання користувачів ЗОУНБ: особливості розвитку і діяльності», ”Стан та перспективи надання дистанційних бібліотечних послуг користувачам Запорізької ОУНБ”, “Віртуальні виставки бібліотеки і потреби користувачів”, ”Користувачі з обмеженими можливостями: бібліотечні послуги і потреби”, “Історія бібліотечної справи на Запоріжжі”, бере участь у загальноукраїнських дослідженнях: ”Нові інформаційні технології в бібліотеках України”, “Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України” та ін. Висновки і рекомендації досліджень сприяють розвитку бібліотеки, її відкритості і доступності, ефективному використанню ресурсів, успішній реалізації можливостей закладу.
Щорічно у бібліотеці відбуваються понад 20 Днів інформації для фахівців різних галузей, близько 90 бібліографічних оглядів, численні екскурсії за різними темами і маршрутами, виконується близько 20 тис. бібліографічних довідок, у т.ч. віртуальних. Крім цього, видаються Календар знаменних та пам’ятних дат Запорізького краю, бібліографічні покажчики, дайджести, присвячені актуальним темам та подіям (“Сучасна українська література: нові імена”, серії видань “Міста і села Запорізької області”, “Лауреати літературних премій”, “Український вибір: виклики та перспективи”, “Запоріжжя на сторінках центральної преси” та ін.), створюються віртуальні виставки, буктрейлери. У 2017 році започатковано відеоблог «Бібліотекар рекомендує» .
Прагнення бібліотеки до кооперації і взаємодії з інформаційними та культурними установами, місцевими органами влади, некомерційними організаціям обумовила основні напрями проектної діяльності. Так, з 2014 року в бібліотеці працює центр національних культур "Сузір'я". Мета проекту — популяризація національних культур як важливих елементів світової цивілізації, розвиток міжкультурного діалогу та зміцнення взаєморозуміння між народами. Центр співпрацює з національними культурними товариствами, є майданчиком для організації мистецьких акцій, конкурсів, презентацій, наукових дискусій і неформального спілкування представників різних культур. Тут відбуваються і засідання Координаційної ради громадських об'єднань національних меншин Запорізького регіону.
У партнерстві з відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні бібліотека реалізує проект “Вікно в Америку”. Користувачі бібліотечними послугами і ресурсами центру "Вікно в Америку" долучилися до кампанії “УкраїнаSpeaking” в рамках Року англійської мови. Серед 225 заходів з популяризації вивчення англійської мови у 2016 році – участь у “The Largest English Lesson in the World”, програмі “United States: Natural and Cultural Diversity”, організація циклу “Креативні читання”, ігрових зон для учасників літніх мовних таборів, презентації та тренінги для вчителів англійської мови тощо.
У співпраці з бібліотекою Гете-Інституту (проект Бібліотеки — Партнери Гете-Інституту “Мова. Культура. Німеччина”) відвідувачам надається доступ до інформаційних матеріалів і документів з Німеччини і про Німеччину. В межах проекту відбуваються презентації графічних романів німецьких авторів, книг “Сучасне мистецтво Німеччини”, конкурси перекладів, екскурсії містами поселень німців-меннонітів та ін.
Відповідні ресурси центрів становлять основу засідань 12 клубів та любительських об'єднань, в т.ч. — 8 розмовних.
Протягом останніх років у бібліотеці також реалізуються проекти Technology Nation (БО “Благодійний фонд “Брейнбаскет Фаундейшн”), метою якого є організація безкоштовного навчання запоріжців основам програмування, і «Коворкінг «Спільно Хаб» (ГО «Запорізька молодіжна організація «Небо без кордонів», Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ). Коворкінг вже став місцем, де можна працювати, відпочивати, вільно користуватися комп'ютерами, ноутбуками, Інтернетом, відвідати різні тренінги, майстер-класи, навчальні заходи, або ж запропонувати свої.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність Запорізької ОУНБ розпочалося наприкінці ХХ століття з придбання 12 комп'ютерів. З того часу комп’ютерний парк збільшився до 164 робочих станцій, у локальній мережі використовуються програмні системи «УФД/Бібліотека», «УФД/Реєстр читачів». Одним із пріоритетних напрямків є автоматизація циклу процесів формування і використання бібліотечних фондів.
Електронна бібліотека налічує 1642 документи або близько 37 тис. сторінок. Продовжується проект створення електронної краєзнавчої бібліотеки «Про Запорізький край». [n5] [6] Доступ до віддалених інформаційних ресурсів, Інтернету реалізується через 76 обладнаних робочих місць у читальних залах і відділах, зонах Wi-Fi, електронну доставку документів, надання ексклюзивної можливості користування трьома повнотекстовими ліцензійними базами даних онлайн. Систему онлайнових послуг доповнюють сервіси продовження абонементу, попереднього замовлення документів, служби віртуальної довідки, консультації. Популяризація послуг відбувається через контент офіційного сайту і 5 бібліотечних сторінок у соціальних мережах. Обсяги відповідних послуг щорічно зростають незалежно від кількості відвідувань бібліотечного сайту, які становлять близько 299,9 тис.
Кількість бібліотечних працівників на кінець 2016 року становила 97 осіб.
Значний внесок у розвиток бібліотеки зробили її директори (М.Ф. Гришко, А.І. Бальцер, заслужений працівник культури України І.П. Степаненко та ін.), завідуючі провідними відділами у різні часи І.Г. Бальцер, Н.Ф. Бубнова, З.Г. Костиря, Р.Й. Просолова, О.В. Раєвська, С.О. Гусєва, А.Є. Бабич, Л.Г. Кулик, Г.П. Ратнікова, Ф.Є. Пісецька, С.В. Пономарьова, Л.О. Бєляєва, Г.М. Нагорна.
Джерела
Бальцер А. І. Нарис історії Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького / А. І. Бальцер // Історія наукових бібліотек у контексті історії, культури, освіти в Україні : матеріали наук.-практ. конф., 14-15 жовтня 1999 р., Київ : до 60-річчя Державної історичної бібліотеки України / М-во культури і мистецтв України, Держ. істор. б-ка України ; [редкол.: Кисельова В. П. та ін. ; відп. за вип. Л. Л. Макаренко].- К. : [б. в.]. – 1999. – С. 65-68.
Бальцер А.И. На службі народові : (Нарис з історії Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького) 1905-1999 / А.І. Бальцер. – 2-е вид. – Запоріжжя : Поліграф, 2002. – 82 с.
Бібліотека, інформація : регіональный аспект : матеріали конференції / уклад. Л.Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : ЗОУНБ ім. О.М. Горького, 2009. – 48 с.
Бібліотека, роки, люди, долі : збірка нарисів та фотодок. / КЗ "ОУНБ ім. О.М. Горького" ЗОР ; [відп. за вип. І.П. Степаненко]. Вип. 1. – Запоріжжя : АА Тандем, 2010. – 100 с.; Вип. 2. – 2011. – 96 с.; Вип. 3. – 2012. – 104 с.
Бібліотека, роки, люди, долі : збірка нарисів та фотодок. : присвячується 110-річчю з дня заснування б-ки / КЗ "Запорізька обл. універсальна наук. б-ка ім. О.М. Горького" ЗОР ; [уклад. І.П. Степаненко]. Вип. 4. – Запоріжжя : ВАЛПІС, 2014. – 160 с.
Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань. Вип. 3 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : СПП «Пані Зося», 2005. – С. 23-26.
Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань. Вип. 4 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя: «Поліграф», 2007. – С. 13-20.
Бібліотечне краєзнавство: збірник статей. Вип. 5 / уклад. Л. Ізюмова]. – Запоріжжя : RVG, 2012. – С. 30-34.
Держархів Запорізької області. – Р-75. — оп. 1.
Держархів Запорізької області. – Ф. 24. — оп. 1
Держархів Запорізької області. – Ф. 221. — оп. 1
Історія бібліотечної справи на Запоріжжі: матеріали наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 26-27 верес. 2001 р. / уклад. Л. Ізюмова, С. Пономарьова. – Запоріжжя: «Поліграф», 2002. – С. 3-16.
Очерки истории Запорожья. (Александровска до 1921 года) : фрагменты из работ ученых, архивные документы, предания и легенды : посвящается 500-летию украинского казачества и 225-летию Запорожья / [сост. Э. С. Натапов]. – Запорожье : Выдавэць, 1992. – 128 с.
Палацу книги — 35 : Збірник матеріалів /Уклад.: Н. Купреєва. – Запоріжжя : Валпіс, 2012. – 44 с.
"Повний вік моїй бібліотеці…", 1904-2004: (Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького: історія і сучасність) : Бібліографічний покажчик / Упр. культури облдержадміністрації, обл. універс. наук. б-ка ім. О.М. Горького; Укладачі: О. Дутова, І. Шершньова, Г. Нагорна. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 88 с.
Регіональна бібліотека: розвиток потенціалу в сучасному інформаційному просторі : матеріали наук.-практич. конференції, 13 жовтня 2004 року / Упр. культури облдержадмін., ОУНБ ім. О. М. Горького ; [уклад.: Н. Купреєва, І. Степаненко]. – Запоріжжя : [Поліграф], 2004. – 68 с.
Устав Александровской городской общественной библиотеки. – Александровск, Типография Я.Б. Штерна, 1904. – 12 с.